Особливості перебігу і лікування бронхіальної астми у дітей раннього віку - Автореферат

Бронхіальна астма (БА) сьогодні є однією з найактуальніших проблем клінічної медицини, оскільки частота захворювання зростає, а його початок зміщується у більш ранній вік. Незважаючи на те, що протягом останніх років розроблені і загальновизнані єдині підходи до розуміння причин і патогенезу цього захворювання, проблема діагностики бронхіальної астми в ранньому дитячому віці залишається складною, оскільки епізоди свистячих хрипів і кашлю досить часто спостерігаються при різноманітних захворюваннях органів дихання у дітей перших років життя, зокрема і при вірусних інфекціях. На даний час значно розширилися знання відносно ролі запального процесу в бронхах у дітей з рецидивною обструкцією та бронхіальною астмою (Калтуков В.А. і співавт., 1996). Ряд вітчизняних авторів вважає, що призначення кортикостероїдів дітям раннього віку з бронхіальною астмою є вимушеною мірою і повинно визначатись чіткими показаннями (Безкоровайна О.І, 1996, Клименко В.А., 1998). Вітчизняні дослідження щодо особливостей лікування бронхіальної астми у ранньому віці найчастіше стосуються використання парентеральних та пероральних препаратів, і лише поодинокі - застосування інгаляційних (Петров В.И., 1998, Кузьменко І.В., 1998, Ермакова М.К. и соавт., 1998, Ласица О.І., 2000).Для досягнення поставлених завдань було проведено комплексне обстеження дітей раннього віку, хворих на бронхіальну астму, яке проводилося протягом 9 років (1993-2001р.р.) на базі Львівської міської дитячої клінічної лікарні (ЛМДКЛ). Відповідно до постановленої мети і завдань, дослідження проводилися у 110 дітей раннього віку, хворих на БА, які склали основну групу. Для аналізу ефективності лікування бронхіальної астми у дітей раннього віку, з основної групи ми виділили дві підгрупи: 1 - діти раннього віку, хворі на бронхіальну астму, які лікувалися згідно з розробленою програмою тривалої терапії (68 дітей) і 2 - діти раннього віку, хворі на бронхіальну астму, які з різних причин не отримували такого лікування (42 дітей). Дані анамнезу, клінічні, лабораторні, функціональні, імунологічні і алергологічні дослідження, спостереження за динамікою захворювання на фоні різних методів лікування дозволили із 191 хворого відібрати 110 (57,6%) дітей, хворих на бронхіальну астму, які і склали основну групу. Вивчення імунологічного статусу у 66 дітей дозволило встановити, що у 39,0% дітей раннього віку, хворих на БА, спостерігалося підвищення імунорегуляторного індексу, який досягав 3,51 ± 0,4 у дітей з важким перебігом захворювання і був достовірно вищим (р <0,001), ніж у здорових ровесників.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновані практичні напрямки вирішення наукової задачі - розробки діагностичних критеріїв та програм лікування бронхіальної астми у дітей раннього віку на підставі комплексного вивчення особливостей перебігу захворювання і ефективності його лікування. У 64,6 % дітей раннього віку бронхіальна астма діагностується невчасно (через 1-1,5 року після розвитку типової клініки захворювання), що повязано з труднощами у розмежуванні різного за походженням і механізмами розвитку бронхообструктивного синдрому. Оптимізації діагностичного процесу сприяє застосування алгоритму діагностичного пошуку, що включає врахування наявності таких ознак: атопічний анамнез; періодичність виникнення симптомів, які найчастіше підсилюються вночі і під ранок ; сезонна варіабельність симптомів і виникнення загострень, спровокованих дією різноманітних тригерів; типові зміни в імунограмі; виражений ефект від застосування пробної терапії астми, високий рівень еозинофілії. Перший епізод бронхообструкції у 63,9 % дітей раннього віку, хворих на БА, був повязаний з вірусною інфекцією, значно рідше (31,1 %) - з дією алергену. У дітей раннього віку в ролі тригерів найчастіше реєструються респіраторні вірусні інфекції (60,0 %), тоді як у старших дітей - алергени (68,8 %).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновані практичні напрямки вирішення наукової задачі - розробки діагностичних критеріїв та програм лікування бронхіальної астми у дітей раннього віку на підставі комплексного вивчення особливостей перебігу захворювання і ефективності його лікування.

2. У 64,6 % дітей раннього віку бронхіальна астма діагностується невчасно (через 1-1,5 року після розвитку типової клініки захворювання), що повязано з труднощами у розмежуванні різного за походженням і механізмами розвитку бронхообструктивного синдрому. Оптимізації діагностичного процесу сприяє застосування алгоритму діагностичного пошуку, що включає врахування наявності таких ознак: атопічний анамнез; періодичність виникнення симптомів, які найчастіше підсилюються вночі і під ранок ; сезонна варіабельність симптомів і виникнення загострень, спровокованих дією різноманітних тригерів; типові зміни в імунограмі; виражений ефект від застосування пробної терапії астми, високий рівень еозинофілії.

3. Перший епізод бронхообструкції у 63,9 % дітей раннього віку, хворих на БА, був повязаний з вірусною інфекцією, значно рідше (31,1 %) - з дією алергену. Спектр чинників, що провокують загострення бронхіальної астми, значною мірою визначається віком дитини. У дітей раннього віку в ролі тригерів найчастіше реєструються респіраторні вірусні інфекції (60,0 %), тоді як у старших дітей - алергени (68,8 %).

4. У 57,2% дітей перших трьох років життя загострення захворювання характеризується клінікою “вологої” астми, у 24,5 % - приступами ядухи, у 18,3 % - приступами спастичного кашлю. Спостерігається нетиповий розвиток астматичного стану. У більшості дітей раннього віку діагностується середньоважкий (47,7 %) і легкий (34,2 %) перебіг БА, важкий спостерігається у 18,1 %.

5. Групою високого ризику щодо важкого перебігу захворювання є недоношені діти, що перенесли неонатальну патологію органів дихання. У них діагностується варіант так званої “трудної астми” з частими загостреннями у вигляді астматичного статусу.

6. Імунологічними маркерами атопії у дітей раннього віку є достовірне збільшення імунорегуляторного індексу (р<0,001) і підвищення загального IGE.

7. У дітей раннього віку, хворих на бронхіальну астму, за допомогою специфічної алергодіагностики in vitro найчастіше визначається підвищена чутливість до харчових алергенів (77,8 %), алергенів домашнього пилу (68,2 %), піря подушки (57,8 %), значно рідше до пилкових і епідермальних алергенів (відповідно 32,6 % та 25,2 %). В переважної більшості хворих сенсибілізація носить полівалентний характер.

8. Особливі труднощі виникають при виборі базисної терапії середньоважкого варіанту бронхіальної астми. У дітей раннього віку найефективнішим є призначення для старту 4-8 тижневого курсу інгаляційних глюкокортикостероїдів. Запропонована програма тривалої терапії БА у дітей раннього віку та навчання батьків у “астма-школі” дозволяють знизити протягом року загальну кількість екстрених звертань за медичною допомогою у 2 рази, кількість загострень - у 1,5 рази.

Практичні рекомендації

1. Для індивідуального прогнозування перебігу бронхіальної астми у дітей раннього віку доцільно користуватися запропонованою нами прогностичною таблицею з урахуванням комбінацій різних чинників ризику.

2. Недоношені діти, які перенесли неонатальну патологію органів дихання і мають обтяжену щодо алергії спадковість, вимагають проведення профілактичних заходів, які включають: гіпоалергенні дієту і побут, обережне призначення антибіотиків, спеціальну підготовку до проведення профілактичних щеплень.

3. У разі розвитку бронхіальної астми в перші три роки життя у дитини, яка народилася недоношеною і перенесла неонатальну патологію органів дихання початковою базисною терапією повинно бути призначення інгаляційних глюкокортикостероїдів.

4. Лікування приступу БА у дітей раннього віку слід починати з призначення інгаляційних ?2-агоністів короткої дії або М-холінолітиків, які вводяться за допомогою дитячого спейсера “Бебіхалер”. Препаратами другого ряду в умовах спеціалізованого стаціонару повинні бути системні стероїди всередину з розрахунку 0,25 - 1,0 мг/кг протягом 1-2 днів. Надалі призначаються ІГКС коротким курсом до 5-7 днів.

5. Для лікування загострення бронхіальної астми у дітей раннього віку доцільно включати методику поєднання постурального дренажу і фізичних маніпуляційних втручань.

Для тривалої терапії бронхіальної астми у дітей раннього віку слід застосовувати запропоновану програму базисного лікування і навчання батьків у “астма-школі”.

1. Єфімова С.В. Специфічна алергодіагностика in vitro в діагностиці бронхіальної астми в дітей раннього віку // Український пульмонологічний журнал.- 2000.-№ 4 .- С.42-43.

2. Єфімова С.В. Актуальні аспекти діагностики бронхіальної астми в дітей раннього віку // Український пульмонологічний журнал.- 2002.-№ 1 .- С.51-53.

3. Єфімова С.В., Беш Л.В. Значення харчової алергії в розвитку атопічної бронхіальної астми в дітей раннього віку // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика.-К., 2002.-Вип.11, кн.2.-С.426-429.(Особистий внесок автора - збір матеріалу, статистична обробка даних, участь у підготовці до друку).

4. Беш Л.В., Єфімова С.В. Особливості перебігу та помилки в діагностиці бронхіальної астми в дітей раннього віку // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.-2002.-№ 3.-С.99-105. (Особистий внесок автора - клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз, підготовка до друку).

5. Стахняк О.В., Єфімова С.В., Беш Л.В. Аналіз частоти і структури алергічних захворювань дихальних шляхів у дітей // Актуальні проблеми захворювань дитячого віку.-Львів: Ескулап, 1995.-С.28-30. (Особистий внесок автора - збір матеріалу, аналіз та інтерпретація отриманих даних).

6. Єфімова С.В., Беш Л.В. Причини розвитку бронхіальної астми у дітей раннього віку // Імунологія та алергологія.-1999.-№ 3.-С.17-18. (Особистий внесок автора - збір матеріалу, статистична обробка даних, участь у підготовці до друку).

7. Беш Л.В., Єфімова С.В., Бергтравм В.І. Труднощі у діагностиці бронхіальної астми у дітей раннього віку // Імунологія та алергологія.-2000.-№ 2-3.-С.60. (Особистий внесок автора - збір матеріалу, статистична обробка даних, участь у підготовці до друку).

8. Беш Л.В., Єфімова С.В. Досвід роботи “астма-школи” для дітей, хворих на бронхіальну астму і для їх родичів // Тези VIII конгресу світової федерації українських лікарських товариств.-Львів, 2000.-С.148. (Особистий внесок автора - огляд та клінічне обстеження хворих, аналіз та інтерпретація отриманих даних, підготовка до друку).

9. Єфімова С.В., Беш Л.В. Фактори ризику розвитку бронхіальної астми у дітей раннього віку // Тези доповідей І зїзду алергологів України.-Київ, 2002.-С.59. (Особистий внесок автора - огляд літератури, клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз).

10. Куля О.О., Беш Л.В., Єфімова С.В. Особливості формування алергії у новонароджених дітей // Тези доповідей І зїзду алергологів України.-Київ, 2002.-С.88. (Особистий внесок автора - збір матеріалу, статистична обробка даних, участь у підготовці до друку).

11. Беш Л.В., Єфімова С.В. Тактика лікування приступу бронхіальної астми у дітей раннього віку: Інформаційний лист про нововведення у системі охорони здоровя.-Вип. № 17 з проблеми “Педіатрія” / ЛДМУ.-К., -2002. (Особистий внесок автора - відбір хворих і інтерпретація отриманих результатів, формування висновків, статистичний аналіз, підготовка до друку).

12. Besh L.V., Bergtravm V.I., Efimova S.V. Wystepowanie i specyfika postepowania w astmie oskrzelowej u malych dzieci // III Konferencja Naukowo-Szkoleniowa “Alergia Astma Imunologia Kliniczna”.- Lodz, 2001.- S.130.

Размещено на .ru