Розробка заходів вдосконалення діагностики, прогнозування та лікування патології гепато-біліарної системи, при умовах виникнення хвороби на остеоартроз. Дослідження симптоматики та взаємодії внутрішніх порушень метаболізму кісткової тканини хворих.
При низкой оригинальности работы "Особливості патології гепато-біліарної системи у хворих на остеоартроз: діагностика, профілактика, лікування", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
В клінічній практиці часто виникають ситуації, за яких медикаменти, що застосовуються при лікуванні ОА справляють негативний вплив на стан гепато-біліарної системи. З іншого боку, згідно сучасних уявлень і гепато-біліарна система має виражений вплив на стан опорно-рухового апарату людини, про що свідчить поява в англомовній літературі терміну “печінкової остеодистрофії” (Tsuneoka K., 1996, Idilman R., 1997, Shaker JL., 1998, Suzuki K., 1998). Виходячи з вищезазначеного, особливо важливим є подальше вивчення особливостей виникнення та клінічного перебігу патології гепато-біліарної системи у хворих на ОА і розробки заходів профілактики та раціональних схем лікування пацієнтів із поєднанням таких патологій. Богомольця: “Вивчити окремі ланки патогенезу, дати клінічну оцінку методів ранньої діагностики уражень гастродуоденальної зони і гепато-біліарної системи та методів їх лікування у осіб, що зазнали впливу радіаційного фактору” (номер державної реєстрації 019640U7062). Підвищити ефективність лікування хворих на ОА з поєднаною патологією гепато-біліарної системи шляхом вивчення характеру їх взаємодії, виявлення особливостей виникнення уражень печінки і жовчовивідного тракту, їх клінічного перебігу та розробки на основі цього раціональних підходів до корекції порушень у даної категорії пацієнтів.Групу порівняння склали 33 пацієнта з патологією гепато-біліарної системи без уражень опорно-рухового апарату віком від 25 до 70 років (17 чоловіків та 16 жінок). Хворі І та ІІ груп були поділені на основні та контрольні групи. Хворі були розподілені на дві групи: з наявністю хронічного гепатиту (17 осіб - 6 жінок і 11 чоловіків) та з хронічним холециститом чи/і дискінезією жовчовивідних шляхів (16 осіб - 10 жінок та 6 чоловіків). У хворих на ОА найбільш часто уражались великі суглоби нижніх кінцівок (у 121 хворого, що становило 73,8%), ураження великих суглобів верхніх кінцівок зустрічались рідше (у 85 хворих, що склало 51,8%), дрібні суглоби кистей і стоп були втягнуті в патологічний процес у 27 хворих (16,5%). Згідно рентгенологічної стадії хворі на ОА розподілились наступним чином: І стадія була виявлена у 51,2% (84) хворих, ІІ стадія - у 26,2% (43), ІІІ стадія - у 17,7% (29), IV стадія - у 4,9% (8) пацієнтів.У хворих на остеоартроз патологія гепато-біліарної системи зустрічається у 90,2% випадків - у 2/3 пацієнтів переважають ураження біліарної системи, а у 1/3 - дифузні захворювання паренхіми печінки.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
патологія остеоартроз метаболізм
В дисертації узагальнені теоретичні та практичні дані щодо вирішення наукового завдання - підвищення ефективності лікування хворих на остеоартроз із поєднаною патологією гепато-біліарної системи: 1. У хворих на остеоартроз патологія гепато-біліарної системи зустрічається у 90,2% випадків - у 2/3 пацієнтів переважають ураження біліарної системи, а у 1/3 - дифузні захворювання паренхіми печінки. Хронічні холецистити виявлені у 77, 0% (безкамяні - у 59,5%, калькульозні - у 17,5%), стан після холецистектомії - у 5,4%, постхолецистектомічний синдром - у 2,7%. Дискінезії жовчовивідних шляхів зустрічаються - у 73,6%. Хронічні гепатити складають 27, 0%, цирози печінки - 4,7%. Прогресування патології гепато-біліарної системи при остеоартрозі в значній мірі визначає особливості стану суглобового апарату і прогноз у даної категорії пацієнтів;
2. За умови виникнення остеоартрозу на фоні помірно вираженої патології гепато-біліарної системи, його перебіг характеризується повільним прогресуванням, змінами суглобів в межах І-ІІ рентгенологічної стадії та розвитком остеосклеротичних порушень кісткової тканини;
3. При умові формування патології гепато-біліарної системи на фоні остеоартрозу з тривалим анамнезом, перебіг останнього набуває прогресуючого характеру, а зміни кісткової тканини характеризуються явищами остеопенії та остеопорозу;
4. Застосування в лікуванні остеоартрозу нестероїдних протизапальних препаратів більше трьох місяців негативно впливає на функціонування гепато-біліарної системи і призводить до статистично достовірного збільшення дискінезій жовчовивідних шляхів по гіпертонічному та змішаному типу і уражень паренхіми печінки у даної категорії пацієнтів;
5. Порушення щільності кісткової тканини у хворих на остеоартроз із супутніми ураженнями гепато-біліарної системи свідчить, що фонові зміни функціональної активності печінки негативно впливають на стан апарату;
6. Застосування ербісолу в комплексній терапії хворих з поєднанням остеоартрозу і патологією гепато-біліарної системи сприяючи нормалізації функціональної активності печінки (купірування цитолітичного (р<0, 05), мезенхімально-запального (р<0, 05) синдромів і підвищення синтетичної здатності (р<0, 05)) та імунної системи (достовірне підвищення відносної і абсолютної кількості Т - лімфоцитів (р<0, 05), зниження В - лімфоцитів та вмісту Ig G, при позитивній динаміці гармонізації порушеного співвідношення Тх/Тс), позитивно впливає на стан функціональної здатності суглобів (достовірне збільшення обємів активних та пасивних рухів (р<0, 05)) на фоні швидкої ліквідації больового синдрому;
7. Застосування в комплексній терапії хворих на остеоартроз з поєднаною патологією гепато-біліарної системи ербісолу та препаратів, що нормалізують моторно-евакуаторну функцію жовчовивідних шляхів, підвищує ефективність лікування даної категорії пацієнтів на 20%.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
