Особливості патогенезу, профілактики і лікування безплідності при генітальному ендометріозі - Автореферат

Ендометріоз займає третє місце в структурі гінекологічної патології і четверте місце - серед причин порушень менструальної функції і безплідності у жінок. Таким чином, багато аспектів патогенезу безплідності при ендометріозі ще залишаються незясованими, а різні методи консервативного і оперативного лікування значною мірою спрямовані на усунення больового синдрому, а не на відновлення репродуктивної функції жінки. В звязку з важкою демографічною ситуацією на Україні і в багатьох інших країнах, а також значним зростанням частоти ендометріозу нас цікавила проблема збереження і відновлення репродуктивної функції при цій патології і вибір оптимальних методів гормональної терапії і хірургічного лікування в залежності від форми та клінічних проявів ендометріозу і тривалості безплідності. Вивчити ефективність консервативних і оперативних методів лікування зовнішнього генітального ендометріозу щодо відновлення репродуктивної функції в залежності від стадії розповсюдження ендометріозу і методу терапії. Із 100 жінок з зовнішнім генітальним ендометріозом, у 64 мав місце ендометріоз яєчників (ендометріоїдні кісти яєчників), у 8 - ендометріоз маткових труб, у 20 - ендометріоз крижово-маткових звязок і очеревини прямокишково-маткового заглиблення, у 8 - ретроцервікальний ендометріоз.Більше 90% жінок, які страждають на зовнішній генітальний ендометріоз мають обтяжений соматичний і гінекологічний анамнез ще до діагностики ендометріозу, що, безумовно, є сприятливим фоном для розвитку ендометріозу. При зовнішньому генітальному ендометріозі має місце порушення функції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи, як єдиного цілого, що проявляється збільшенням секреції гонадотропінів і збільшенніям співвідношення естрогени/гестагени, і може бути причиною виникнення безплідності при ендометріозі. Синтетичні естроген-гестагенні препарати нон-овлон і бісекурін мають виражений антигонадотропний ефект і пригнічують стероїдогенез в яєчниках тільки в процесі лікування, та після завершення курсу гормонотерапї спостерігається посилення стероїдогенезу і в 2,5 рази рідше, ніж при лікуванні даназолом і оргаметрилом, відновлюється овуляторний цикл на протязі перших двох-трьох місяців після завершення курсу гормонотерапії.

1. Більше 90% жінок, які страждають на зовнішній генітальний ендометріоз мають обтяжений соматичний і гінекологічний анамнез ще до діагностики ендометріозу, що, безумовно, є сприятливим фоном для розвитку ендометріозу.

2. При зовнішньому генітальному ендометріозі має місце порушення функції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи, як єдиного цілого, що проявляється збільшенням секреції гонадотропінів і збільшенніям співвідношення естрогени/гестагени, і може бути причиною виникнення безплідності при ендометріозі.

3. Гормональна терапія ендометріозу позитивно впливає на відновлення функціональних взаємодій в системі гіпоталамус-гіпофіз-яєчники, причому, найефективнішими в цьому напрямку є препарати даназол і оргаметрил. Синтетичні естроген-гестагенні препарати нон-овлон і бісекурін мають виражений антигонадотропний ефект і пригнічують стероїдогенез в яєчниках тільки в процесі лікування, та після завершення курсу гормонотерапї спостерігається посилення стероїдогенезу і в 2,5 рази рідше, ніж при лікуванні даназолом і оргаметрилом, відновлюється овуляторний цикл на протязі перших двох-трьох місяців після завершення курсу гормонотерапії.

4. Зовнішній генітальний ендометріоз супроводжується імунодефіцитом, який характерізується відносною Т-лімфопенією із зміною співвідношення Т-хелпери/Т-супресори в бік активації хелперів, так і пригніченням природної клітинної цитотоксичності. Підвищення співвідношення Т-хелперів і Т-супресорів викликає активацію імунних реакцій, а зменшення вмісту IGG і IGA свідчить про зниження локального гуморального імунітету, що може сприяти приживленню елементів ендометрію за межами порожнини матки і формуванню вогнищ ендометріозу.

5. Під впливом гормональної терапії відбувається часткова стабілізація основних параметрів клітинного імунітету. Застосування для лікування ендометріозу синтетичних естроген-гестагенових препаратів, даназолу і оргаметрилу, гальмує продукцію природних естрогенів, що в кінцевому результаті призводить до часткового відновлення імунологічного гомеостазу.

6. Поєднання органозберігаючого хірургічного втручання ( видалення і коагуляція ендометріоїдних гетеротопій, розєднання перітубарних і періоваріальних спайок) і гормональної терапії дає м ожливість відновити репродуктивну функцію.

7. Даназол являє собою ефективний засіб для лікування безплідності при ендометріозі, але по різноманітності побічних дій перевищує всі препарати, які застосовуються для лікування ендометріозу і, сприяючи більш швидкому усуненню больового синдрому, знижує відсоток жінок, які погоджуються на оперативне лікування, коли воно необхідно.

8. Найбільш ефективним стосовно відновлення репродуктивної функції при зовнішньому генітальному ендометріозі є комбінований метод лікування ( органозберігаюче хірургічне втручання при поєднанні з гормональним лікуванням - оргаметрилом в комплексі з препаратами системної ензимотерапії - вобензимом), що дозволило нам у 36% жінок відновити репродуктивну функцію.

Медико- соціальні аспекти планування сімї.- Львів: Фенікс ЛТД.-1994.-118с (співавт. Л.Б.Маркін, В.М.Кущ).

Організаційні та медичні аспекти проблеми невиношування вагітності // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України “Невиношування вагітності” (Київ.-1997.- с.45-48 (співавт. Б.М.Венцківській)

Особенности ведения беременности и родоразрешения при генитальном ендометриозе // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України.- Сімферополь.- 1998 г. с.418-422.

Возможности сохранения репродуктивной функции при генитальном эндометриозе // Ліки України.- 1999.- №2.- с. 65-66

Вибір тактики лікування при генітальному ендометріозі // ж.Лікарська справа. N1; 2000 р., с.85-86.//