Особливості патогенезу, клініки, діагностики та лікування ішемічної хвороби серця у жінок залежно від факторів ризику - Автореферат

Про актуальність проблеми ІХС у жінок свідчить започаткування у травні 2005 року особливої програми Європейського кардіологічного товариства „Жінка в серці” („Women at Heart”). Ця ініціатива акцентує увагу медичних працівників на зростанні серцево-судинних захворювань (ССЗ) у жінок і сприяє покращенню виявлення та лікування цих захворювань. Діагностична достовірність навантажувальних тестів у жінок є нижчою (Roger V.L., 2002; Majstorov V. et al., 2005), оскільки у них виявляється більша частота хибнопозитивних результатів при меншій частоті атеросклерозу при коронарографії (при коронарографії у жінок нормальні коронарні судини виявляються в 3 рази частіше, ніж у чоловіків). Тому можливість використання результатів цих досліджень для лікування жінок залишається сумнівною, оскільки чоловіки та жінки з ІХС мають значні відмінності в факторах ризику, епідеміології, точності діагностичного тестування та ефективності лікування. На основі вивчення особливостей факторів ризику, патогенетичних чинників, клінічних проявів ІХС у жінок удосконалити діагностику, лікування, первинну та вторинну профілактику хвороби і розробити диференційовані програми прогнозування її перебігу.Крім пацієнтів з ІХС, було обстежено 98 жінок з хірургічною та природною менопаузою (на базі Академічного консультативно-лікувального центру Тернопільського медичного університету імені І.Я.Горбачевського) для вивчення ролі естрогенної недостатності як специфічного ФР ІХС в жіночій популяції, а також зясування можливого її впливу на виникнення і перебіг ІХС у жінок. З метою вивчення особливостей системи гемостазу у жінок зі стабільними формами ІХС були обстежені три групи пацієнтів: 10 жінок зі ССТ напруження ІІ-ІІІ ФК в період пременопаузи, 14 жінок зі ССТ напруження ІІ-ІІІ ФК в період постменопаузи, 16 чоловіків зі ССТ ІІ-ІІІ ФК. Рівень СРП у жінок за наявності стабільної ІХС в постменопаузі був навіть вищим, ніж у чоловіків з ГКС, на 10%, і ніж у жінок з ГКС в пременопаузі (на 8%). Клінічно ССТ у чоловіків проявлялася частіше розвитком типового больового синдрому (P<0,0001), тоді як у жінок частіше еквівалентом ССТ виступали задишка (38,56% проти 14,87 %, P<0,0001), нетипова локалізація, характер та іррадіація болю і порушення ритму (в 1,5 рази, Р=0,003), у жінок зі ССТ в період постменопаузи на 40% частіше, ніж у чоловіків, реєструвалась безбольова ішемія міокарда за даними діагностичних тестів. У жінок зі шлуночковими порушеннями ритму високих градацій показник ФВ був достовірно вищим, ніж у чоловіків (53 6 і 42 6% відповідно, P 104 ms для жінок і > 114 ms у чоловіків) дозволяє підвищити прогностичну цінність даного методу для прогнозування життєво небезпечних порушень ритму у жінок зі стабільними формами ІХС.На підставі вивчення патогенетичних механізмів розвитку і дестабілізації ІХС у жінок (системи гемостазу, маркерів запалення, ліпідного обміну та гормонального профілю), особливостей факторів ризику, клінічних проявів ІХС, специфіки діагностичних тестів вирішено актуальну наукову проблему кардіології - зясування патофізіологічних механізмів розвитку і дестабілізації ІХС у жінок, покращення діагностики і прогнозування захворювання з метою його адекватного диференційованого лікування та профілактики. Основними патофізіологічними механізмами ІХС у жінок є розбалансування системи гемостазу з вираженими коагуляційними порушеннями: при стабільній стенокардії посилення коагуляції поєднується з більшою активацією зовнішнього шляху згортання та вираженим пригніченням системи фібринолізу, що корелює з наявністю менопаузи. Збільшення атерогенності крові корелює у жінок з ІХС із наявністю менопаузи; характерною особливістю ліпідного обміну у них є високий рівень гіпертригліцеридемії, а також вищий, ніж у чоловіків, рівень антиатерогенних ліпопротеїдів За однакової частоти виникнення шлуночкових аритмій у жінок і чоловіків частота реєстрації пізніх потенціалів шлуночків достовірно нижча у жінок; використання запропонованих статево-коригованих критеріїв пізніх потенціалів шлуночків підвищує точність методу сигнал-усередненої ЕКГ для прогнозування життєво небезпечних порушень ритму у жінок зі стабільною стенокардією на 25%. За наявності цукрового діабету значно збільшується агресивність доведених факторів ризику ІХС у жінок: ступінь атерогенності крові у жінок із ЦД значно вищий, ніж за відсутності ЦД; менопауза у жінок із ЦД має тяжчий перебіг і супроводжується вираженою гіпоестрогенемією.

Основний зміст

На підставі вивчення патогенетичних механізмів розвитку і дестабілізації ІХС у жінок (системи гемостазу, маркерів запалення, ліпідного обміну та гормонального профілю), особливостей факторів ризику, клінічних проявів ІХС, специфіки діагностичних тестів вирішено актуальну наукову проблему кардіології - зясування патофізіологічних механізмів розвитку і дестабілізації ІХС у жінок, покращення діагностики і прогнозування захворювання з метою його адекватного диференційованого лікування та профілактики.

1. Основними патофізіологічними механізмами ІХС у жінок є розбалансування системи гемостазу з вираженими коагуляційними порушеннями: при стабільній стенокардії посилення коагуляції поєднується з більшою активацією зовнішнього шляху згортання та вираженим пригніченням системи фібринолізу, що корелює з наявністю менопаузи. Особливостями системи гемостазу у жінок при дестабілізації ІХС є залучення внутрішнього шляху згортання, суттєве зменшення активності антикоагулянтної ланки і виражене пригнічення фібринолітичного потенціалу крові.

2. У жінок з ІХС рівні маркерів запального процесу в крові є вищими, ніж у чоловіків, що зумовлює дестабілізацію атеросклеротичного процесу. Активація запальної ланки зростає у жінок у постменопаузі, а також при розвитку ускладнень ІХС.

3. Збільшення атерогенності крові корелює у жінок з ІХС із наявністю менопаузи; характерною особливістю ліпідного обміну у них є високий рівень гіпертригліцеридемії, а також вищий, ніж у чоловіків, рівень антиатерогенних ліпопротеїдів

4. Стабільна стенокардія виникає частіше у жінок старшого віку, при поєднанні з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом, порушеннями ліпідного обміну. У 39 % випадків еквівалентом стенокардії у жінок є атипові варіанти з клінічними проявами астматичного синдрому (при збереженій фракції викиду), порушень ритму і нетиповою локалізацією болю, а в період постменопаузи - більшою частотою німої ішемії. Наслідки стенокардії сприятливіші у жінок.

5. У жінок із ГКС частіше, ніж у чоловіків, діагностується нестабільна стенокардія і рідше - ІМ як з елевацією, так і без елевації сегмента ST. Клінічний перебіг ГКС у жінок характеризується атиповістю симптомів. У жінок частіше спостерігаються менш виразні гемодинамічні зміни при ІМ, і значніші - при нестабільній стенокардії. При ІМ у них частіше розвиваються АВ-блокада, суправентрикулярні порушення ритму (особливо - при розвитку ІМ), набряк легень, синдром Дреслера і стійка гіпотензія. У пацієнток із ГКС вищий рівень летальності, частіше розвиваються нестабільна стенокардія та серцева недостатність.

6. При стабільному перебігу ІХС у жінок частіше, ніж у чоловіків, виявляються суправентрикулярні порушення ритму, вищою є ЧСС у спокої і більшою - тривалість інтервалу QT. За однакової частоти виникнення шлуночкових аритмій у жінок і чоловіків частота реєстрації пізніх потенціалів шлуночків достовірно нижча у жінок; використання запропонованих статево-коригованих критеріїв пізніх потенціалів шлуночків підвищує точність методу сигнал-усередненої ЕКГ для прогнозування життєво небезпечних порушень ритму у жінок зі стабільною стенокардією на 25%.

7. Навантажувальні тести у жінок, особливо віком до 50 років, часто припиняються до досягнення діагностичних критеріїв, вони характеризуються високим відсотком хибнопозитивних результатів і меншим ступенем виявленої ішемії. Використання запропонованих додаткових критеріїв негативних проб (час виконання навантаження більше 6 хв, максимальна ЧСС більше 150 на 1 хв, наявність часу реституції сегмента ST менше 1 хв) зменшують кількість хибнопозитивних навантажувальних тестів у жінок. При проведенні дипіридамолової проби високою є частота хибнопозитивних результатів, неінформативних проб і побічних ефектів у жінок.

8. За даними коронарографії середній діаметр уражених атеросклеротичним процесом коронарних судин у жінок достовірно менший, ніж у чоловіків. Особливістю коронарного атеросклерозу у жінок є частіше ураження однієї чи двох артерій і рідше - ураження стовбура лівої коронарної артерії. Для жінок характерним є явище вазоспазму.

9. У жінок з АГ за однакових рівнів АТ швидкість розвитку і ступінь гіпертрофії міокарда є вищою, ніж у чоловіків; частіше гіпертрофія є концентричною. Це зумовлює більший ступінь діастолічної дисфункції лівого шлуночка у жінок з АГ і більшу частоту і вираженість прихованої ішемії міокарда. Такі дані у поєднанні з більшою частотою АГ у жінок із ГКС свідчать про більшу значущість цього фактора ризику ІХС у жіночій популяції.

10. За наявності цукрового діабету значно збільшується агресивність доведених факторів ризику ІХС у жінок: ступінь атерогенності крові у жінок із ЦД значно вищий, ніж за відсутності ЦД; менопауза у жінок із ЦД має тяжчий перебіг і супроводжується вираженою гіпоестрогенемією. У випадку наявності цукрового діабету жінки з ГКС мають більшу кількість ускладнень та вищий рівень летальності, ніж чоловіки.

11. Специфічними факторами ризику ІХС у жінок є природна і хірургічна менопауза. Дефіцит естрогенів є фактором ризику ІХС у пре- і постменопаузі, тоді як підвищений рівень прогестерону набуває більшого значення для розвитку ІХС у період постменопаузи. При хірургічній менопаузі швидкість і ступінь розвитку доведених факторів ризику ІХС (дисліпідемії, змін системи гемостазу) та несприятливих метаболічних і структурних змін (зниження мінеральної щільності кісткової тканини) і їх динаміка в процесі лікування швидші, ніж при природній. За наявності остеопорозу ризик виникнення ІХС та розвитку несприятливого прогнозу захворювання зростає незалежно від тяжкості постменопаузальних розладів.

12. У жінок з ІХС встановлено нижчу (порівняно з чоловіками) частоту призначення бета-адреноблокаторів, тромболізису, хірургічних методів лікування, а також статинів і аспірину, вищу - антагоністів кальцію та препаратів метаболічної дії. У жінок встановлено вираженіше зниження ЧСС та тривалості ішемії при використанні бета-адреноблокатора метопрололу; більшу антиангінальну та антигіпертензивну дію антагоніста кальцію амлодипіну, вищу активність по відношенню до атерогенних ліпопротеїдів симвастатину; вираженіше зменшення прийому нітрогліцерину і зниження шлуночкової ектопічної активності при використанні триметазидину. Рідше призначення аспірину та гепаринотерапії у жінок пояснюється більшою частотою геморагічних ускладнень, тромболітичної терапії - частішим розвитком реперфузійного синдрому і післяінфарктної стенокардії, хірургічних методів лікування - старшим віком жінок.

13. Модулятори естрогенових рецепторів виявляють позитивні ефекти при лікуванні клімактеричних розладів у жінок із ІХС: зменшення проявів клімактеричного синдрому, поліпшення показників ліпідного обміну, підвищення мінеральної щільності кісткової тканини і, на відміну від гормонзамісної терапії, не проявляють негативного впливу на систему гемостазу і не викликають активацію прозапальних реакцій.

14. Предиктори несприятливих наслідків ІХС у жінок зі стабільною стенокардією і ГКС значно відрізняються від таких у чоловіків. За допомогою опрацьованих багатофакторних статистичних моделей можна з точністю 81-96 % прогнозувати можливість досягнення протягом року несприятливої комбінованої кінцевої точки і виділяти групи хворих для проведення активної цілеспрямованої вторинної профілактики ІХС.

Практичні рекомендації

1. Клінічний перебіг ГКС і стабільної стенокардії у жінок проявляються переважаючими симптомами задишки, порушень серцевого ритму, нетиповою локалізацією та іррадіацією болю, що доцільно враховувати лікарям при веденні таких пацієнтів.

2. Для підвищення діагностичної специфічності навантажувальних тестів у жінок рекомендовано: враховувати депресію ST понад 2 мм, проводити холтерівське моніторування ЕКГ разом із навантажувальними тестами, використовувати додаткові критерії негативних проб (час виконання навантаження більше 6 хв, максимальна ЧСС більше 150 за 1 хв, наявність часу реституції сегмента ST менше 1 хв).

3. Тест із дипіридамолом недоцільно використовувати для діагностики ІХС у жінок.

4. При оцінці даних сигнал-усередненої ЕКГ у жінок, хворих на ІХС, рекомендовано використовувати такі статево кориговані показники: HF QRS- Dauer > 104 ms (замість 114 у чоловіків), RMS (40 ms) 38 ms (два з трьох критеріїв).

5. У пацієнток з ІХС доцільно ширше використовувати коронарографію та хірургічні методи лікування ІХС. Перед проведенням коронарографії необхідно проводити ретельну диференційну діагностику, головним чином - щодо остеохондрозу шийно-грудного відділу хребта, постменопаузальної міокардіодистрофії та синдрому Х, особливо у жінок молодого віку.

6. Для лікування менопаузальних розладів у жінок з ІХС показана терапія фітомодуляторами естрогенових рецепторів з урахуванням протипоказань до застосування гормонзамісної терапії.

7. Для прогнозування перебігу стабільної стенокардії у жінок протягом 1 року спостереження слід використовувати 5-факторну модель (предиктори несприятливого прогнозу - аритмії, остеопороз, сумарна депресія ST >2 мм; вік старше 60 років; діабетична ретинопатія).

8. При ГКС у жінок для прогнозування несприятливих наслідків протягом 1 року доцільно використовувати багатофакторну модель із застосуванням 4 предикторів (блокада лівої ніжки пучка Гіса, депресія сегмента ST на ЕКГ, вік старше 60 років або молодше 45 років, фракція викиду < 50%).

9. У пацієнток із прогнозованим несприятливим перебігом ІХС, виведеним на основі багатофакторних моделей з урахуванням статевих особливостей, необхідно проводити активне спостереження і своєчасну адекватну вторинну профілактику.

1. Рудик Б.І., Барна О.М. Синдром Х: патофізіологія, діагностика, лікування // Укр.кардіол.журнал. - 1997. - №2. - С.72-75. (автор провела аналіз літератури, підготували розділ з діагностики синдрому Х, підготувала статтю до друку).

2. Barna O.M. Transesophageal cardiostimulation as a diagnostic method of coronary insuffiency in patients with hypertensive heart disease // 15th European conference of the International society of non-invasive cardiology, 09.1997, Praque, Czech republic, Abstracts.-Р.46.

3. Рудик Б.І., Прохоровський Ю.С., Барна О.М. Зміни гемодинаміки, діастолічної функції ЛШ, мікроциркуляції та процесів ПОЛ у хворих зі стабільною стенокардією при тривалому використані триметазидину // Укр.кардіол.журнал. - 2001. - №1. - С.33-35 (автором проведено пошук літератури з теми, виконано клінічне обстеження хворих).

4. Барна О.М., Рудик Б.І., Прохоровський Ю.С., Сліпак О.Я., Дзюжинська О.К. Вплив триметазидину на порушення ритму і пізні потенціали шлуночків у пацієнтів з ІХС і систолічною дисфункцією міокарда // Укр.кардіол.журнал. - 2001. - № 5. - С.45-47 (автором проводились методики по визначенню ППШ).

5. Швед М.І., Гребеник М.В., Барна О.М., Тофан І.П., Ярема Н.І. Клінічна гетерогенність хворих на інфаркт міокарда: проблеми діагностики // Вісник наукових досліджень. - 2001. - № 1. - С.15-17 (автор брала участь у статистичній обробці матеріалів, проводила заповнення статистичних карт жінок з ІМ).

6. Барна О.М., Гребеник М.В. Деякі особливості факторів ризику та клінічного перебігу інфаркту міокарда у жінок // Вісник Ужгородського медунів. - 2002. - № 2. - С.34-38 (автором проводилось обґрунтування і вибір напрямку дослідження, частина статистичної обробки матеріалів і оформлення статті до друку).

7. Барна О.М., Була Л.С., Буратинська О.Я. Серцево-судинні ефекти естрогенів ?? Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 1.- С. 9-11 (автором вибрано напрямок дослідження, проведено пошук і аналіз частини літературних джерел, підготовлено матеріал до друку).

8. Барна О.М., Галникіна С.О., Ониськів Т.М., Буратинська О.Я. Порівняльна характеристика ранніх клімактеричних симптомів у жінок з хірургічною та природньою менопаузою ?? Вісник наукових досліджень. -2002.- № 3.- С. 76-79 (автор вибрала напрямок і методологію дослідження, підготовку матеріалів до друку).

9. Нетяженко В.З., Барна О.Н., Галныкина С.А., Корильчук Н.И. Минеральная плотность костной ткани у женщин с хирургической и естественной менопаузой // Проблемы остеологии. - 2003. - № 1.- С. 34-37 (автором вибрано напрямок і методологію дослідження, проведене клінічне обстеження хворих, статистичну обробку матеріалів).

10. Барна О.М. Деякі особливості діагностики ішемічної хвороби серця у жінок в період менопаузи (огляд літератури та власні дані) ?? Вісник наукових досліджень. -2003 - № 3. - С.125-128.

11. Нетяженко В.З.,. Бичко М.В., Барна О.М. Антигіпертензивна та антиішемічна ефективність амлодипіну у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з ІХС // Укр.кардіол.журнал. - 2003. - № 6. - С.45-49 (автором проведено клінічне обстеження частини хворих, сформульовані висновки, підготовлена стаття до друку).

12. Netiazhenko V.Z., Barna O.M. Epidemiologic aspects of acute coronary syndromes without ST segment elevation // ETP of ESC, 02-03.2003, Kyiv, Ukraine, Abstracts.- Р.48-51 (автором виконано описову частину матеріалу, переклад на англійську мову, підготовку до друку).

13. Барна О.М. Навантажувальний тест із черезстравохідною кардіостимуляцією у пацієнтів зі стабільною стенокардією - статеві відмінності // Вісник наукових досліджень. -2004 - № 4. - С. 22-24.

14. Нетяженко В.З., Корост Я.В., Плєнова О.М., Мошковська Ю.О., Гонтар А.М., Барна О.М. Маркери ушкодження міокарда та стан протизгортальної системи крові у пацієнтів з гострими коронарними синдромами без елевації сегмента ST // Серце і судини. - 2004. - № 1. - С.30-38 (автором проведена підготовка статті до друку і клінічне обстеження частини хворих).

15. Нетяженко В.З., Барна О.М. Ішемічна хвороба серця у жінок: особливості факторів ризику // Укр.кардіол.журнал. - 2004. - № 1. - С.5-9 (автором проведений аналіз і викладення основної частини використаних джерел).

16. Барна О.М., Вовк Л.П. Статеві особливості проявів артеріальної гіпертензії як фактора ризику ІХС // Сімейна медицина. - 2004. - № 4. - С.49-51 (автором виконувався навантажувальний тест з ЧСЕКС, проведена статистична обробка матеріалу, сформульовані висновки).

17. Нетяженко В.З., Барна О.М. Лікування психосоматичних розладів - можливості натуропатичної медицини (результати дослідження ефективносту препарату Хомвіонервін) //Фітотерапія. Часопис. - 2004. - № 3. - С. 34-37 (автором проведено клінічне спостереження за хворими, заповнення карт і статистична обробка матеріалу).

18. Барна О.М. Фітопрепарати в лікуванні ранніх клімактеричних розладів: стан проблеми і клінічні дані // Фітотерапія. Часопис. - 2004. - № 4. - С.16-23.

19. Нетяженко В.З., Барна О.М. Керівництво до лікування пацієнтів зі стабільною стенокардією. Частина І // Ліки України. - 2004. - № 10. - С. 10-13 (автором проведений аналіз використаної літератури, підготовлена стаття до друку, представлені власні результати).

20. Нетяженко В.З., Барна О.М. Керівництво до лікування пацієнтів зі стабільною стенокардією. Медикаментозна терапія, модифікація факторів ризику, власні спостереження. Частина ІІ // Ліки України. - 2004. - № 11. - С. 23-28. (автором проведений аналіз використаної літератури, підготовлена стаття до друку, представлені власні результати).

21. Барна О.М., Каневський О.С., Двуліт М.П. Особливості перебігу раннього клімактеричного періоду у жінок-працівників залізничного транспорту // Медицина залізничного транспорту України. - 2005. - № 1. - С.48-52 (автором проведений аналіз отриманих результатів, їх статистична обробка, підготовка до друку).

22. Нетяженко В.З., Барна О.М. Біль у грудній клітці: епідеміологія, причини, клінічна картина // Ліки України. - 2005. - № 4. - С.20-23 (автором проведений аналіз використаної літератури, підготовлена стаття до друку, представлені власні результати).

23. Нетяженко В.З., Барна О.М. Біль у грудній клітці: діагностика та диференційна діагностика // Ліки України. - 2005. - № 5. - С.18-21 (автором проведений аналіз використаної літератури, підготовлена стаття до друку, представлені власні результати).

24. Барна О.М. Особливості лікування і профілактики ІХС у жінок // Нова медицина. - 2005. - № 4. - С.34-37.

25. Барна О.М. Особливості клінічної картини стенокардії у жінок // Ліки України. - 2005. - Додаток. - С.26-27.

26. Барна О.М., Кудлай А.О., Ликов О.В., Гонтар А.М. Повторні інфаркти міокарда - відмінності у чоловічій та жіночій популяції // Ліки України. - 2005. - Додаток. - С.100-101.

27. Нетяженко В.З., Барна О.М., Мишанич Г.І., Клебан Я.І. Цукровий діабет як фактор ризику ІХС у жіночій популяції // Ліки України. - 2005. - Додаток. - С.70-71 (автором проведене клінічне спостереження за хворими, статистична обробка матеріалу, сформульовані висновки).

28. Нетяженко В.З., Барна О.М.. Гормонзамісна терапія і маркери системної запальної відповіді: можливі механізми несприятливого впливу при ішемічній хворобі серця (погляд на проблему та власні дані) // Вісник Національного медичного університету. - 2005. - № 1. - С.16-19 (автором проведені пошук матеріалів з проблеми, аналіз отриманих результатів, їх статистична обробка, підготовка до друку).

29. Барна О.М.. Особливості порушень ритму і провідності у жінок з ІХС // Вісник Національного медичного університету. - 2005. - № 2. - С.28-32.

30. Барна О.М. Деякі особливості агіографічного обстеження коронарних артерій у жінок з ІХС// Вісник Національного медичного університету. - 2005. - № 3-4. - С.96-99.

31. Нетяженко В.З., Скибчик В.А., Соломенчук Т.О., Барна О.М. Проблеми атеросклерозу: роль діабетичної дисліпідемії // Ліки України. - 2005. - № 5. - С.13-19 (автором наведені результати власних обстежень, підготовлена стаття до друку).

32. Нетяженко В.З., Барна О.М., Скибчик В.А., Соломенчук Т.О. Атеросклероз при цукровому діабеті ІІ типу: стратегія лікування дисліпідемій // Ліки України. - 2005. - № 6. - С.11-16. (автором проведені пошук частини матеріалів з даної проблеми, підготовка матеріалів до друку).

33. Барна О.М. Особливості медикаментозного лікування ІХС у жінок // Сімейна медицина - 2005 - № 4 - С.12-15.

34. Барна О.М. Спосіб прогнозування злоякісних порушень ритму у жінок зі стабільними формами ішемічної хвороби серця // Промислова власність. Офіційний бюлетень. - 2006. - № 3. - С.17-18.

35. Барна О.М. Застосування екстракту циміцифуга рацемоза як засобу для корекції метаболічних порушень клімактеричного періоду у жінок // Промислова власність. Офіційний бюлетень. - 2006. - № 4. - С.19-20.

36. Барна О.М. Стан системи гемостазу у жінок з ішемічною хворобою серця // Укр.тер.журнал. - 2006. - № 1. - С.23-28.

37. Барна О.М. Лікування менопаузальних розладів: співвідношення користі і безпеки // Здоровя жінки. - 2006. - № 2. - С.41-44.

38. Барна О.М. Порівняльна характеристика клінічної картини стабільної стенокардії залежно від статі // Вісник Національного медичного університ. - 2006. - № 2. - С.36-40.

39. Барна О.М. Кардіоваскулярні втручання у жінок: чи всі інвазивні методи лікування приводять до одинакових наслідків? // Ліки України. - 2006. - № 103. - С. 47-53.

40. Барна О.М., Тумак І.М., Була Л.С. Фактори несприятливого однорічного прогнозу у чоловіків та жінок зі стабільною стенокардією // Ліки України. - 2006. - № 104. - С. 56-60 (автором проведений аналіз х статистичних даних, підготовка статті до друку).