Особливості патогенезу, клініки і лікування сполученого перебігу неспецифічних захворювань легенів і ішемічної хвороби серця - Автореферат

Медичне значення неспецифічної патології органів дихання - пневмонії, хронічного обструктивного захворювання легенів і бронхіальної астми, - а також ішемічної хвороби серця в першу чергу визначається зростаючою захворюваністю і смертністю як від розвитку ускладнень при кожній нозологічній одиниці патології окремо, так і особливо у випадках наявності у хворих коронарною хворобою серця - бронхолегеневих захворювань (Кубышкин В.Ф. і співавт., 1995; Москаленко В.Ф., Коваленко В.М., 2001; Фещенко Ю.И., 2002; Перцева Т.А. і співавт., 2001). У свою чергу, уповільнити розвиток ускладнень захворювань, зокрема, таких принципово значущих в популяції патологій як хронічне обструктивне захворювання легенів, бронхіальна астма, можливо лише шляхом їх ранньої діагностики з оцінкою багатофакторних "зовнішніх" і "внутрішніх" аспектів генезу хвороб і прийняття відповідного лікарського рішення (Солдатченко С.С. і співавт., 2000; Савченко В.М., 2003). Так, якщо раніше вважали (Герц С.Д., Курган А., 1990), що атеросклерозні утворення локалізуються лише в аорті і гілках, що відходять від неї, а в коронарних артеріях в їх проксимальних відділах, до межі проникнення артерій в мязову тканину, то в даний час вважається, що відбувається і ураження мінімальними атеросклерозними змінами середніх і дистальних сегментів артерій, зокрема, в коронарних артеріях, в їх субепікардіальних шлуночкових гілках, що знаходить свій клінічний вираз в розвиткові варіантної стенокардії, стенокардії напруги, порушень серцевого ритму, блокад ніжок пучка Гіса і функціональної неспроможності серця (Цапаева Н.Л., 1999). Проблема ж сполученого перебігу неспецифічних захворювань легенів і ішемічної хвороби серця впродовж останніх десятиліть знаходиться в центрі уваги як пульмонологів, так і кардіологів, але при цьому існують деколи діаметрально протилежні погляди на ту роль, яку відіграють неспецифічні захворювання легенів в посилюванні тяжкості перебігу ішемічної хвороби серця (Александрова О.А., Маркина С.С., 1983; Лазебник Л.Б. і співавт., 1992), і тому вона навряд чи може вважатися вирішеною. Мета дослідження - встановити особливості клініки і патогенезу сполученого перебігу пневмонії, хронічного обструктивного захворювання легенів, бронхіальної астми і ішемічної хвороби серця і запропонувати патогенетично обгрунтоване лікування, що враховує виявлені особливості.1-а група - 26 хворих на позагоспітальну пневмонію з клінічними і електрокардіографічними ознаками загострення ІХС, в 2-у групу - 27 хворих на позагоспітальну пневмонію і стабільну ІХС, в 3-ю - 31 хворий на хронічні обструктивні захворювання легенів і загостренням ІХС, в 4-у - 33 хворих на хронічні обструктивні захворювання легенів і стабільної ІХС, в 5-у - 21 хворий на бронхіальну астму і загостренням ІХС, в 6-у - 25 хворих на бронхіальну астму і стабільну ІХС, в 7-у - 29 хворих на хронічні форми ІХС. У цих дослідженнях хворих на пневмонію і загострення ІХС було 17 осіб, хворих на пневмонію і стабільну ІХС - 26 осіб, хворих на хронічні обструктивні захворювання легенів і загострення ІХС - 16 осіб, хворих на хронічні обструктивні захворювання легенів і стабільну ІХС-21 особа. Клінічні спостереження за хворими на пневмонію і хронічні обструктивні захворювання легенів, а також аналіз патологоанатомічних висновків, дозволили зробити наступні висновки: загострення ІХС спостерігаються у хворих на пневмонію в гостру фазу пневмонії, в більшому числі випадків (82,4%) і меншого ступеня (17,6 %), у фазу клініко-рентгенологічного вирішення захворювання, на 14-21 добу; у хворих сполучення хронічного обструктивного захворювання легенів і ІХС несприятливо реалізується у вигляді загострення ІХС у фазу загострення хронічного обструктивного захворювання легенів, у хворих із сполученням бронхіальної астми і ІХС, загострення бронхіальної астми, у свою чергу, асоційоване із загостренням хронічного обструктивного захворювання легенів. При дослідженні вмісту CD 3 лімфоцитів в периферичній крові у хворих на пневмонію і хронічні форми ІХС встановлено, що у хворих першої клінічної групи - хворі на пневмонію із загостренням ІХС під час надходження вміст CD 3 лімфоцитів складав 31,2 ± 1,3 %, тоді як у хворих на пневмонію без загострення ІХС - 47,1 ± 0,9 % (р 0,5). Якщо його концентрація в нормі складала 393,5 ± 6,2 міліграм/мл, то зокрема у хворих 1-ої групи його рівень склав 171,2 ± 10,2 міліграм/мл (р1 <0,001), у хворих 3-ої групи - 293,2 ± 4,5 міліграм/мл (р1 <0,001), у хворих 6-ої - 317,4 ± 5,2 міліграм/мл (р <0,001), що може свідчити про його споживання як при формуванні повних циркулюючих імунних комплексів, рівень яких підвищений у хворих всіх 7 груп, але особливо - у хворих 1-ої клінічної групу, де склав 0,395 ± 0,05 од.опт.щіл.До даного дослідження існуючі уявлення про проблему сполученого перебігу неспецифічних запальних захворювань органів дихання і ішемічної хвороби серця були недостатніми для коректного підходу до лікування хворих зі сполученою патологією. У дисертації подано науко

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ