Особливості патоґенезу, клініки, лікування і профілактики захворювань пародонта, що розвиваються в умовах виробничого контакту з пестицидами - Автореферат

Особливої уваги заслуговує вивчення стану пародонта в осіб, які працюють з пестицидами в теплицях, в умовах закритого ґрунту. У літературі недостатньо досліджень, що розкривають механізми розвитку, особливості клінічного перебігу й прогресування захворювань пародонта в осіб, які тривалий час контактують в умовах закритого ґрунту з пестицидами. Метою роботи є підвищення ефективності комплексного лікування захворювань пародонта в осіб, що у виробничих умовах контактують з пестицидами, шляхом вивчення особливостей клінічного перебігу, механізмів розвитку і розробки на цій основі патогенетично направлених методів лікування. Визначити особливості клінічного перебігу й прогресування захворювань пародонта в осіб, що тривалий час контактують в умовах закритого ґрунту з пестицидами. У роботі використано епідеміологічні методи - для визначення розповсюдженості та структури захворювань пародонта; клінічні: стоматологічне та пародонтологічне обстеження працівників теплиць (індексна оцінка стану тканин пародонта); лабораторні: мікробіологічні (бактеріоскопічні) - для визначення складу мікрофлори пародонтальних кишень; морфологічні - для оцінки основних морфологічних змін тканин пародонта; гістохімічні - для вивчення основних процесів оксидоредукції в тканинах пародонта, рентгенологічні, функціональні методи, за допомогою яких визначали ефективність запропонованих схем лікувальних заходів у працівників теплиць, що тривалий час контактують із пестицидами та статистичні методи дослідження - для аналізу вірогідності отриманих результатів.Основну групу склали 490 робітників, що мали безпосередній контакт із пестицидами, контрольну - 180 робітників, що працювали в допоміжних підрозділах і практично не контактували з пестицидами. Морфологічні та гістохімічні дослідження проведено на біоптатах ясен 59 працівників теплиць: 9 осіб з відсутніми при обєктивному огляді змінами тканин пародонта, 8 з хронічним катаральним гінгівітом і 42 з генералізованим пародонтитом і пародонтозом. Для підтвердження ефективності розроблених схем профілактики і лікування захворювань пародонта у працівників, які контактують з пестицидами, проведено комплексне лікування хронічного катарального гінгівіту у 104 пацієнтів і генералізованого пародонтиту у 100 пацієнтів, яких було розподілено, залежно від застосованого лікування на основну та контрольну групи. У обстежених цієї групи переважає генералізований пародонтит - 65,3±3,3% (46,9±6,1% в контрольній групі; р<0,05), хронічний катаральний гінгівіт складає - 30,4±3,2% (39,4±6,0% у контрольній групі). Дослідження показали, що у працівників теплиць з цими змінами суттєво змінюється структура захворювань пародонта: достовірно (р<0,05) збільшується загальний рівень ураження тканин пародонта (97,3±1,9%), а також частота генералізованого пародонтиту 85,3±4,1% при одночасному зниженні частоти гінгівіту до 6,7±2,9%.У дисертаційній роботі представлено морфологічно та клінічно обґрунтоване нове вирішення актуального завдання стоматології - підвищення ефективності комплексного лікування захворювань пародонта в осіб, що контактують з пестицидами, на підставі вивчення особливостей клінічного перебігу, механізмів розвитку і розробки патогенетично направлених методів лікування. Встановлено, що у працівників теплиць, які контактують з пестицидами розповсюдженість захворювань пародонта складає 95,3±1,0%. У працівників теплиць, які контактують з пестицидами, відзначено високу частоту загостреного перебігу хронічного катарального гінгівіту, що має генералізований характер (67,1±3,2% пацієнтів) і генералізованого пародонтиту (68,3±3,8% пацієнтів з І ступенем; 72,31±3,9% з ІІ ступенем). Морфологічними дослідженнями встановлено, що в механізмах безпосереднього розвитку захворювань пародонта при дії пестицидів істотне значення має зниження в його тканинах енергетичного обміну, зміни гемомікроциркуляції, розвиток тканинної та циркуляторної гіпоксії, імунні порушення, що в комплексі зумовлює клінічну симптоматику хронічного катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту. Науково обґрунтовано та розроблено лікувально-профілактичні схеми лікування хронічного катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту у працівників теплиць, що контактують з пестицидами з використанням тіотриазоліну.

Основний зміст

У дисертаційній роботі представлено морфологічно та клінічно обґрунтоване нове вирішення актуального завдання стоматології - підвищення ефективності комплексного лікування захворювань пародонта в осіб, що контактують з пестицидами, на підставі вивчення особливостей клінічного перебігу, механізмів розвитку і розробки патогенетично направлених методів лікування.

1. Встановлено, що у працівників теплиць, які контактують з пестицидами розповсюдженість захворювань пародонта складає 95,3±1,0%. Виявлено зміни структури захворювань пародонта: значно більший відсоток складає генералізований пародонтит 68,6±2,1% при 47,8±3,7% в контрольній групі (р< 0,05). Захворюваність зростає зі збільшенням стажу роботи та віку працівників.

2. Тривалий професійний контакт працівників теплиць з пестицидами, призводить до достовірно частішого розвитку загальносоматичних захворювань. У 42,2±2,2% працівників виявлено захворювання органів дихання, у 23,3±1,9% - травної системи й у 15,3±1,6% - серцево-судинної системи. В осіб з фоновими соматичними захворюваннями різко зростає частота і тяжкість захворювань пародонта, досягаючи максимуму при ураженнях серцево-судинної системи (97,3±1,9%).

3. У працівників теплиць, які контактують з пестицидами, відзначено високу частоту загостреного перебігу хронічного катарального гінгівіту, що має генералізований характер (67,1±3,2% пацієнтів) і генералізованого пародонтиту (68,3±3,8% пацієнтів з І ступенем; 72,31±3,9% з ІІ ступенем). Загострення цих захворювань у 83,7±3,7% пацієнтів поєднувалось із загостренням загальносоматичних захворювань.

4. Морфологічними дослідженнями встановлено, що в механізмах безпосереднього розвитку захворювань пародонта при дії пестицидів істотне значення має зниження в його тканинах енергетичного обміну, зміни гемомікроциркуляції, розвиток тканинної та циркуляторної гіпоксії, імунні порушення, що в комплексі зумовлює клінічну симптоматику хронічного катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту. В осіб, що контактують з пестицидами, комплекс початкових, компенсованих, метаболічних і структурних змін в тканинах пародонта розвивається за відсутності клінічних проявів.

5. Науково обґрунтовано та розроблено лікувально-профілактичні схеми лікування хронічного катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту у працівників теплиць, що контактують з пестицидами з використанням тіотриазоліну. Запропоновані схеми лікування мають переваги перед традиційними методами лікування: сприяють швидкій ремісії захворювання, запобігають подальшому прогресуванню дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонта, скорочують строки лікування. Це дозволяє досягти сприятливого клінічного ефекту лікування захворювань пародонта у працівників теплиць у віддалені строки спостережень: через 6 місяців у 90,7% пацієнтів, через 12 - у 81,7% та через 18 місяців - у 80,9% хворих на генералізований пародонтит (в контрольній групі відповідно у 81,8%, 75,8% та 72,4% пацієнтів).

Практичні рекомендації

1. Первинна профілактика захворювань пародонта у працівників теплиць, які контактують з пестицидами, обовязково повинна включати дотримання санітарно-гігієнічних правил в умовах виробництва, оптимального режиму роботи у всі сезони року, особливо в теплий період, використання індивідуальних засобів захисту, сувору регламентацію термінів перебування в теплицях.

2. Обовязковим є гігієнічне навчання працівників теплиць і мотивація їх до правильного догляду за порожниною рота з дворазовим (вранці і ввечері) чищенням зубів (пасти Colgate total, Lacalut active, Paradontax). Рекомендується систематичне не менше 2 раз впродовж дня полоскання рота 0,05% розчином хлоргексидину біглюконату (1 хв.).

3. Для профілактики безпосереднього впливу пестицидів на слизову порожнини рота рекомендується обовязкове періодичне полоскання порожнини рота 2% розчином натрію гідрокарбонату або лужною водою (особливо перед прийомом їжі).

4. У період обробки рослин пестицидами, які призводять до зниження місцевого імунітету порожнини рота, необхідно застосовувати ротові ванночки з синтетичним лізоцимом 2 рази впродовж робочого дня, або використання таблеток “Гексаліз", що містять лізоцим.

5. Комплексне лікування захворювань пародонту працівників теплиць, особливо з наявними захворюваннями серцево-судинної системи, доцільно проводити з використанням 2% мазі тіотриазоліну.

6. Профілактику захворювань пародонта у працівників теплиць необхідно розпочинати з моменту вступу їх на роботу. Регулярно здійснювати лікувально-профілактичні заходи та підтримувальну терапію: при хронічному катаральному гінгівіті та при генералізованому пародонтиті І ступеня - через 9-11 місяців; ІІ ступеня - через 7-9 місяців після завершення повного комплексного курсу лікування.

1. Пупін Т.І. Особливості структури захворювань пародонта зумовлених довготривалим контактом працівників тепличних господарств з пестицидами / Т.І. Пупін // Галицький лікарський вісник. - 2003. - №1. - С.136-138.

2. Пупін Т.І. Метаболічні та структурні основи розвитку захворювань пародонта у робітників, що тривало контактують з пестицидами / Т.І. Пупін // Практична медицина. - 2005. - Т.11, №3. - С.62-66.

3. Пупін Т.І. Лікування генералізованого пародонтиту у працівників теплиць / Т.І. Пупін // Новини стоматології. - 2007. - №3. - С.80-82.

4. Застосування препарату тіотриазоліну у комплексній терапії генералізованого пародонтиту / Борисенко А.В., Антоненко М.Ю., Васильченко О.І., Пупін Т.І. // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. - 2007. - №1. - С.146-148.

Участь здобувача у написанні роботи полягає у проведенні відбору пацієнтів та виконанні методик обстеження і лікування. Професор Борисенко А.В. здійснював загальне керівництво науковою роботою.

5. Борисенко А.В. Лечение генерализованного пародонтита у лиц с сердечнососудистыми заболеваниями / Борисенко А.В., Антоненко М.Ю., Пупин Т.И. // Современная стоматология. - 2007. - № 2. - С.45-47.

Здобувачем здійснено обстеження та лікування хворих, проведена обробка даних. Професор Борисенко А.В. здійснював загальне керівництво науковою роботою, брав участь у формулюванні висновків отриманих досліджень.

6. Пупін Т.І. Віддалені результати лікування генералізованого пародонтиту у працівників теплиць / Т.І. Пупін // Практична медицина. - 2008. - Т.14, № 6. - С.83-89.

7. Пупін Т.І. Карієс, захворювання пародонта, особливості їх клінічного перебігу, лікування та профілактика у людей, що контактують з пестицидами / Т.І. Пупін // Стоматологічні новини: актуальні проблеми стоматології / ред. Н.І. Смоляр. - Львів, 2000. - С.76-77.

8. Профілактика захворювань пародонту, зумовлених чинниками шкідливого виробництва / Годована О.І., Пупін Т.І., Годований В.О., Мартовлос А.І. // Стоматологічні новини: актуальні проблеми стоматології / ред. Н.І. Смоляр. - Львів, 2003. - Вип.3. - С.5-8.

Дисертантом здійснено обстеження та лікування хворих, проведено аналіз отриманих результатів та підготовлено статтю до друку. Співавтори: к. мед. н. Годована О.І. і к. мед. н. Годований В.О. надали консультативну допомогу та провели загальне редагування статті; ас. Мартовлос А.І. виконав компютерний набір статті.

9. Видові та кількісні показники пародонтальної мікрофлори на тлі шкідливих чинників виробничого середовища / Годована О.І., Пупін Т.І., Годований В.О., Мартовлос А.І. // Х Конгрес Світової федерації українських лікарських товариств (м. Чернівці, 26-28 серпня 2004 р.). - Чернівці; К.; Чикаго, 2004. - С.538-539.

Дисертантом здійснено обстеження та лікування хворих, проведено аналіз отриманих результатів; к. мед. н. Годована О.І. надала консультативну допомогу та провела загальне редагування роботи.