Особливості пароксизмальних розладів свідомості при віддалених наслідках легкої черепно-мозкової травми в залежності від характеру структурних порушень та їх корекція - Автореферат

Вже протягом тривалого часу виявляється цікавість до травматичних ушкоджень головного мозку, що зумовлено широкою розповсюдженістю та неухильним зростанням кількості черепно-мозкових травм (Волошин П.В. зі співавт., 1990; Назаренко В.Г зі співавт., 1992; Зозуля І.С.1997; Тайцлін В.Й. зі співавт., 1998; Jennet B. В Україні частота травматичних ушкоджень головного мозку складає за останні роки близько 70% від загальної кількості хворих, госпіталізованих в нейрохірургічні відділення (Деменко В.Д. Епілептичні напади спостерігаються у 10-60% хворих, які перенесли ЧМТ (Мерцалов В.С. зі співавт., 1995; Волошин П.В., Мерцалов В.С., Дубенко А.Є, Волошина Н.П., 1996; Зозуля Ю.П. зі співавт., 1996; Дзяк Л.А. зі співавт., 2001; Мартинюк В. Ю. зі співавт., 2001). Таким чином, передбачається, що визначення особливостей клінічних проявів пароксизмальних розладів свідомості залежно від характеру структурних порушень у віддаленому періоді легкої черепномозкової травми, значною мірою полегшить діагностику та лікування травматичної хвороби головного мозку. Виявити особливості пароксизмальних порушень свідомості (епілептичні напади, синкопальні пароксизми) в залежності від характеру структурних змін в речовині головного мозку у віддаленому періоді легкої черепномозкової травми і на підставі отриманих результатів розробити терапевтичні комплекси для лікування даної категорії хворих.Аналіз розподілу хворих за віком та особливостями порушення свідомості, представлений на малюнку 1, показав, що епілептичні напади частіше спостерігалися у хворих похилого віку, а непритомності у осіб молодого віку. При аналізі структурних порушень за даними нейровізуалізації, в залежності від характеру розладу свідомості, представлено на малюнку 2, із якого видно, що у хворих, не залежно від характеру порушення свідомості, спостерігались лікворо-динамічні розлади. Гідроцефалія зовнішня спостерігалась у пацієнтів з епілептичними розладами свідомості у 16,2%, при непритомностях у 3,2%; внутрішня гідроцефалія у групі хворих з нападами була зареєстрована у 2,4%,а при синкопах у 12,9%; змішана гідроцефалія у осіб з епілептичними нападами мала місце у 12,9%, а при синкопальних розладах свідомості у 6,4%. Співставлення характеру лікворо-утримуючих просторів у хворих з припадками та непритомностями показало, що зовнішня гідроцефалія статистично вірогідно (р<0,01) зустрічалася частіше у хворих з епілептичними нападами, а внутрішня гідроцефалія (р<0,05) при синкопах. При дослідженні гемодинаміки за даними РЕГ, ознаки судинної дистонії при епілептичних нападах зустрічались у 9,6%, при синкопах - у 2,4%; гіпертонічний тип при нападах у 21,7%, синкопальних розладах свідомості - у 25%; гіпотонічний тип зустрічався в 3,2% у хворих з епілептичними розладами свідомості та в 0,8% у пацієнтів з непритомностями; венозне повнокровя та утруднення венозного відтоку при епілепсії було у 25,8%, при синкопах - у 17,7%; зменшення пульсового кровонаповнення було у 10,4% у хворих з епілептичними нападами та в 7,3% у осіб з непритомностями, зниження еластичності судин у хворих з нападами спостерігалися у 1,7% та при синкопах у 2,4%.У дисертації дано теоретичне обґрунтування і наведене нове рішення наукової задачі щодо залежності особливостей порушення свідомості від характеру структурних порушень, стану церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності головного мозку та вегетативного стану у віддаленому періоді легкої черепномозкової травми, які супроводжуються пароксизмальними порушеннями свідомості. Структурні порушення у віддаленому періоді ЛЧМТ, які супроводжуються пароксизмальними порушеннями свідомості, найчастіше проявляються в формі внутрішньої, зовнішньої та змішаної гідроцефалії. У хворих з внутрішньою гідроцефалією пароксизмальні порушення свідомості спостерігались переважно в формі непритомності, при зовнішній гідроцефалії частіше мали місце епілептичні напади. У хворих з епілептичними нападами переважали показники асиметрії кровонаповнення головного мозку, а при непритомностях найбільш часто спостерігали ознаки ригідності судинної стінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У дисертації дано теоретичне обґрунтування і наведене нове рішення наукової задачі щодо залежності особливостей порушення свідомості від характеру структурних порушень, стану церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності головного мозку та вегетативного стану у віддаленому періоді легкої черепномозкової травми, які супроводжуються пароксизмальними порушеннями свідомості. Все це сприяло підвищенню рівня діагностики та лікування даної категорії хворих.

2. Структурні порушення у віддаленому періоді ЛЧМТ, які супроводжуються пароксизмальними порушеннями свідомості, найчастіше проявляються в формі внутрішньої, зовнішньої та змішаної гідроцефалії.

3. У хворих з внутрішньою гідроцефалією пароксизмальні порушення свідомості спостерігались переважно в формі непритомності, при зовнішній гідроцефалії частіше мали місце епілептичні напади.

4. У обстежених осіб, не залежно від характеру порушення свідомості, найчастіше реєструвався лікворно-венозно-дистензійний синдром. При синкопальних розладах свідомості також домінував синдром вегетативної дистонії.

5. У хворих з епілептичними нападами переважали показники асиметрії кровонаповнення головного мозку, а при непритомностях найбільш часто спостерігали ознаки ригідності судинної стінки.

6. Ознаки пароксизмальної активності, індексу ризику пароксизмальності та інші зміни на ЕЕГ були більш виражені у хворих з епілептичними нападами, ніж при непритомностях.

7. Дослідження вегетативного статусу свідчили про те, що у хворих з епілептичними нападами нормо та дистонія спостерігалися однаково часто й носила різнонаправлений характер, а також мали місце недостатність реактивності та вегетативного забезпечення діяльності. При непритомностях відзначалась вегетативна дистонія, парасимпатикотонія, надмірна вегетативна реактивність та недостатність вегетативного забезпечення діяльності.

8. В основу недиференційованої терапії були покладені принципи лікування віддалених наслідків черепномозкової травми. В комплекс диференційованого лікування хворих з епілептичними нападами включалися антиконвульсанти. Лікування синкопальних пароксизмів проводили в залежності від їх характеру.

9. Результати проведеного дослідження підвищують рівень діагностики та лікування хворих у віддаленому періоді закритої черепномозкової травми, які супроводжуються пароксизмальними порушеннями свідомості.

1. Деменко В.Д., Базарний Н.Ф., Борисенко В.В., Закрутько Л.И. Померанцева О.В. Клініко-параклінічні співставлення у віддаленому періоді закритої черепномозкової травми // Український вісник психоневрології. - 2001. - Т9, вип.1 (26). - С.24 - 26. (Здобувачем зібрано матеріал, зроблена статистична обробка та узагальнення результатів).

2. Закрутько Л.И. Клинико-топическая корреляция пароксизмальных расстройств сознания // Врачебная практика.-2001.-№5.-С.94-95.

3. Закрутько Л.И Особенности вегетативных нарушений при отдаленных последствиях закрытой черепно-мозговой травмы // Український медичний альманах. - 2002. - Т.5, №2. - С.39 - 40.

4. Закрутько Л.І. Особливості пароксизмальних порушень свідомості при різній локалізації патологічного процесу з віддаленими наслідками закритої черепномозкової травми // Український вісник психоневрології. - 2002. - Т10, вип.2 (31). - С.41 - 42.

5. Закрутько Л.І., Меркулова В.В., Холодний В.П. Клінічне значення синкопальних та епілептичних розладів свідомості у віддаленому періоді черепномозкової травми // Український медичний альманах. - 2002 - Т.5, №6. - С.49 - 51. (Здобувачем зроблено літературний огляд, зібрано клінічний матеріал і його первинна обробка, зроблено узагальнення результатів, підготовлена робота до друку).

6. Деменко В.Д., Закрутько Л.І. Спосіб лікування вегетативної дистензії у віддаленому періоді черепномозкової травми. Патент України, МПК7:А61Н39/00. Заява № 20040503786 від 19.05.2004. (Здобувачем особисто зібрано клінічний матеріал, узагальнення результатів).

7. Закрутько Л.И. Взаимоотношение между характером пароксизмов и локализацией патологического процесса при отдаленных последствиях ЗЧМТ // Нові технології в медицині. - 2000. - С.30.

8. .Померанцева О.В., Закрутько Л.И. Взаимоотношения между компьютерно-томографическими и электроэнцефалографическими показателями при отдаленных последствиях закрытой черепно-мозговой травмы // Проблеми медичної науки та освіти. - 2001. - №3. - С.74 - 75. (Здобувачем зібрано матеріал, зроблена статистична обробка та узагальнення результатів).

9. Афанасьєв М.В., Деменко В.Д., Базарный Н.Ф., Меркулова О.Ю., Гноевая О.И., Померанцева О.В., Закрутько Л.И. Астенический синдром при отдаленных последствиях черепно-мозговой травмы у железнодорожников // Вплив людського фактору на безпеку руху на залізничному транспорті. - 2001. - С.42. (Дисертантом проведено інформаційний пошук та огляд літератури, зібрано матеріал, проведено обробку отриманих даних та аналіз матеріалу, взято участь у написанні, підготовлена робота до друку).

10. Закрутько Л.И. Вегетативные нарушения у больных с отдаленными последствиями закрытой черепно-мозговой травмы // Нові технології в медицині. - 2001. - С.33.

11. Закрутько Л.І., Колінько В.А., Шевченко Н.В., Широкова Н.О. Морфо-функціональні особливості синкопальних станів та посттравматичної епілепсії // Вісник епілептології. - 2002. - 1 (1). - С.66 - 67. (Дисертантом проведено інформаційний пошук та огляд літератури, зібрано матеріал, проведено обробку отриманих даних та аналіз матеріалу, взято участь у написанні, підготовлено до друку).

12. Закрутько Л.І. Принципи лікування пароксизмальних розладів свідомості у віддаленому періоді черепномозкової травми // Нові технології в медицині. - 2002. - С.21.

13. Закрутько Л.И., Колинько В.А. Методы обследования больных с эпилептическими припадками и синкопальными пароксизмами в отдаленном периоде черепно-мозговой травмы // Вісник епілептології. - 2003. - 1 (3-4). - С.59 - 60. (Дисертантом особисто проведено інформаційний пошук та огляд літератури, зібрано матеріал, проведено обробку отриманих даних та аналіз матеріалу, взято участь у написанні, підготовлено до друку).

14. Деменко В.Д, Базарный Н.Ф., Ярош В.А., Закрутько Л.И., Померанцева О.В., Маркова Т.В., Широкова Н.О. Комплексная диагностика пароксизмальных нарушений сознания при отдаленных последствиях черепно-мозговой травмы // Материалы VII международного симпозиума “Новые технологии в нейрохирургии” (27-28 мая 2004, Санкт-Петербург) - Санкт-Петербург. - 2004. - С.30. (Здобувачем зібрано матеріал, проведений аналіз матеріалу, підготовлено до друку).

15. Деменко В.Д., Закрутько Л.І., Маркова Т.В., Ярош В.А., Шевченко Л.М., Широкова Н.О., Меркулова В.В. Диференціальна діагностика пароксизмальних порушень свідомості у хворих із віддаленими наслідками черепномозкової травми // Медицина залізничного транспорту України. - 2004. - 2 (10). - С.5 - 7. (Здобувачем самостійно зібрано матеріал, проведений аналіз матеріалу, підготовлено до друку).