Особливості парасимпатичної регуляції і психологічного стану у хворих на бронхіальну астму та хронічний обструктивний бронхіт - Автореферат

Встановлений тісний взаємозвязок між змінами холінергічної регуляції та психологічним станом у хворих на бронхіальну астму та хронічний обструктивний бронхіт. вперше визначено, що рівень холінестерази як інтегративний показник парасимпатичного тонусу сильніше корелює зі змінами психологічного статусу у порівнянні з показниками стану периферичних М-холінорецепторів. Активне тютюнопаління значною мірою сприяє прогресуванню змін психологічного статусу як у хворих на бронхіальну астму та хронічний обструктивний бронхіт, так і у осіб без клінічних ознак бронхообструкції. Встановлено, що проведення інгаляційної проби з холінолітиком Атровентом, а також вивчення психологічного статусу у хворих на бронхіальну астму та хронічний обструктивний бронхіт дозволяє диференційовано підійти до лікування цих захворювань. Практичне значення одержаних результатів: У хворих на бронхіальну астму та хронічний обструктивний бронхіт визначена роль змін у парасимпатичному відділі ВНС в залежності від тяжкості перебігу, нозології та наявності активного тютюнопаління, що дозволило диференційовано підійти до призначення холінолітиків у даного контингенту хворих. Робота ґрунтується на результатах спостереження 174 осіб віком від 21 до 69 років з середнім віком (50,3 1,6) років, серед яких було 82 чоловіки та 92 жінки; 103 хворих на БА з середньою тривалістю захворювання (14,0 2,2) років та 46 хворих на ХОБ з середньою тривалістю захворювання (8,9 1,7) років.При бронхіальній астмі та хронічному обструктивному бронхіті психологічний статус перебуває в залежності від тяжкості захворювання. Зміни вегетативної лабільності та депресії більш виражені у хворих на хронічний обструктивний бронхіт, у той час як при бронхіальній астмі має місце більш висока тривожність. Регулярне тютюнопаління протягом понад 5 років посилює розлади холінергічної регуляції у хворих на бронхіальну астму та хронічний обструктивний бронхіт, особливо впливаючи на пошкодження М-холінорецепторів бронхів. Паління також значною мірою сприяє прогресуванню змін психологічного статусу як у хворих на бронхіальну астму та хронічний обструктивний бронхіт, так і у осіб без клінічних ознак бронхообструкції. Зміни психологічного стану високо корелюють з розладами парасимпатичної регуляції у хворих на бронхіальну астму та хронічний обструктивний бронхіт, що робить можливим застосування раціональної психотерапії для корекції стану парасимпатичної нервової системи при цих захворюваннях.

Для переважної більшості хворих на бронхіальну астму (70,9%) та хронічний обструктивний бронхіт (82,6%) характерні порушення загальної парасимпатичної регуляції. При цьому особливо значимі зміни спостерігаються в периферичних М-холінорецепторах бронхіального дерева. Холінергічний дисбаланс більш виражений у хворих на ХОБ, у яких посилення тонусу парасимпатичної нервової системи корелює з тяжкістю захворювання.

Проведення інгаляційної проби з холінолітиком Атровентом дозволяє диференційовано підійти до призначення бронхолітичних препаратів у хворих з бронхообструктивним синдромом.

При бронхіальній астмі та хронічному обструктивному бронхіті психологічний статус перебуває в залежності від тяжкості захворювання. При цьому найбільш інформативними у вивченні психоемоційного стану є показники вегетативної лабільності, депресії та ситуативної тривожності. Зміни вегетативної лабільності та депресії більш виражені у хворих на хронічний обструктивний бронхіт, у той час як при бронхіальній астмі має місце більш висока тривожність.

Регулярне тютюнопаління протягом понад 5 років посилює розлади холінергічної регуляції у хворих на бронхіальну астму та хронічний обструктивний бронхіт, особливо впливаючи на пошкодження М-холінорецепторів бронхів. Паління також значною мірою сприяє прогресуванню змін психологічного статусу як у хворих на бронхіальну астму та хронічний обструктивний бронхіт, так і у осіб без клінічних ознак бронхообструкції.

Зміни психологічного стану високо корелюють з розладами парасимпатичної регуляції у хворих на бронхіальну астму та хронічний обструктивний бронхіт, що робить можливим застосування раціональної психотерапії для корекції стану парасимпатичної нервової системи при цих захворюваннях.

Раціональна психотерапія (індивідуальна та групова) є ефективним методом лікування, що сприятливо впливає на показники функції зовнішнього дихання, стан парасимпатичної нервової системи та психологічний статус хворих з синдромом бронхообструкції. Особливо показане включення психокорекції до програми лікування хронічного обструктивного бронхіту. Крім того, психотерапія може бути використана як один з методів, який допомагає курцям позбавитися нікотинової залежності.

Практичні рекомендації бронхіт астма тютюнопаління психотерапія

Виявлення у хворих на БА та ХОБ змін у парасимпатичному відділі ВНС у залежності від тяжкості перебігу, нозології та наявності активного тютюнопаління дозволяє диференційовано підійти до призначення холінолітиків даному контингенту хворих.

Запропоноване проведення медикаментозних проб у хворих на БА та ХОБ для диференційованого лікування бронхообструктивного синдрому.

Вивчення психологічного статусу хворих з синдромом бронхообструкції є доцільним для оптимізації терапії БА та ХОБ.

Встановлено, що визначення МОШ75 найбільш інформативне при оцінці стану ФЗД у курців, що дозволяє рекомендувати використання цього показника при скринінгових дослідженнях серед них.

Рекомендується включення індивідуальної та групової психотерапії до комплексу лікувальних заходів при БА та ХОБ для скорочення термінів лікування, подовження періоду ремісії, зниження вживання лікарських препаратів та підвищення якості життя хворих. Доведена ефективність психотерапії як одного з методів, що допомагають курцям звільнитися від нікотинової залежності.

1. Гашинова К.Ю., Ботвіникова Л.А. Залежність рівня хвилювання від стану вегетативної нервової системи у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень // Медичні перспективи. - 1997. - Т. ІІ, №3. - С. 54-55.

2. Гашинова К.Ю., Перцева Т.О., Конопкіна Л. І. Залежність рівня депресії від стану вегетативної нервової системи у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень // Український пульмонологічний журнал. - 1998. - №1 (19). - С.36-38.

3. Принципи організації та досвід роботи "Астма-школи" при Дніпропетровській медичній академії / Перцева Т.О., Конопкіна Л.І., Богацька К.Є., Гашинова К.Ю., Обухова В.М. - Медичні перспективи. - 1998. - Т. ІІІ, №2. - С. 47-49.

4. Перцева Т.А., Гашинова Е.Ю. Зависимость выраженности депрессии от уровня холинестеразы эритроцитов у больных хроническими обструктивными заболеваниями легких // Вісник проблем біології і медицини. - 1998. - №24. - С. 29-32.

5. Особенности обучения лиц старших возрастных групп в "Астма-школе" / Перцева Т.А., Гашинова Е.Ю., Ботвиникова Л.А., Конопкина Л.И., Богацкая Е.Е.. - Матеріали симпозіуму "Хронічні обструктивні захворювання легень у людей похилого та старечого віку". - Київ. - 1997.- С. 28-29.

6. Опыт непрерывного образования больных в условиях "Астма-школы" Перцева Т.А., Конопкина Л.И., Богацкая Е.Е., Гашинова Е.Ю., Ботвиникова Л.А. - Тезисы докладов IV Российского национального конгресса "Человек и лекарство". - Москва. - 1997. - С. 334-335.

7. Гашинова Е.Ю., Перцева Т.А., Ботвиникова Л.А. Уровень депрессии в зависимости от степени дыхательной недостаточности у больных хроническими обструктивными заболеваниями легких // Сборник резюме VII национального конгресса по болезням органов дыхания. - Москва. - 1997. - С. 130.

8. Подбор лечения бронхообструктивного синдрома при помощи ингаляционной пробы с беродуалом / Конопкина Л.И., Богацкая Е.Е., Гашинова Е.Ю., Ботвиникова Л.А. / Сборник резюме VII национального конгресса по болезням органов дыхания. - Москва. - 1997. - С. 378.

9. Pertseva T., Gashinova K., Botvinicova L. Bogatskaya K., Pertseva N., Gonchar M. Correlation of depression level with stages of chronic respiratory insufficiency in patients with COPD // International review of Allergology and clinical Immunology. - 1997. - Vol. III.- Suppl. 1. - P. 40 (P - 33).

10. Конопкина Л.И., Гашинова Е.Ю., Ботвиникова Л.А. Подбор лечения бронхообструктивного синдрома при помощи ингаляционных проб с беротеком и атровентом // Тезисы докладов V Российского национального конгресса "Человек и лекарство". - Москва. - 1998. - С. 494.

11. Конопкина Л.И., Гашинова Е.Ю. Уровень ситуативной и личностной тревожности у больных хроническими обструктивными заболеваниями легких (ХОЗЛ) // Матеріали XIV зїзду терапевтів України. - Київ. - 1998. - С. 12. Перцева Т.А., Гашинова Е.Ю. Влияние атровента на состояние парасимпатической регуляции у больных хроническими обструктивными заболеваниями легких // Матеріали XIV зїзду терапевтів України. - Київ. - 1998. - С. 62-63.

13. Гашинова Е.Ю. Зависимость уровня тревожности от состояния ВНС у больных хроническими обструктивными заболеваниями легких // Сборник резюме VII национального конгресса по болезням органов дыхания. - Москва. - 1998. - С. 17, публ. 1.43.

14. Конопкина Л.И., Перцева Т.А., Богацкая Е.Е., Гашинова Е.Ю., Ботвиникова Л.А. Роль "Астма-школы" в обучении больных бронхиальной астмой // Сборник резюме VII национального конгресса по болезням органов дыхания. - Москва. - 1998. - С. 56, публ. 11.3.

15. Гашинова Е.Ю., Ботвиникова Л.А. Выраженность депрессии у больных ХОЗЛ в зависимости от степени дыхательной недостаточности // Актуальные вопросы медицины и биологии.: Сб. научн. работ. - Днепропетровск. -1997. - Вып. 9. - С.244.

16. Гашинова Е.Ю. Применение ингаляционной пробы с беродуалом для подбора лечения больных с бронхообструктивным синдромом // Актуальные вопросы медицины и биологии: Сб. научн. работ. - Днепропетровск. -1997. - Вып. 9. - С. 246.