Особливості ознайомлення з графікою учнів другого класу - Курсовая работа

Існуюча в Україні система освіти перебуває в стані, що не задовольняє вимог, які постають перед нею в умовах розбудови української державності, культурного та духовного відродження українського народу. Це виявляється передусім «у невідповідності стандартів освіти запитам особистості, суспільним потребам, у знеціненні соціального престижу освіченості та інтелектуальної діяльності». Державна національна програма “Освіта (Україна, ХХІ ст.)” визначає головну мету - «визначення стратегії створення життєздатної системи навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації» [1, 2-3]. Художньо-графічна діяльність, протягом багатьох років, викликає інтерес численних дослідників: філолософів, мистецтвознавців, психологів, педагогів. Узагальнюючи теоретичний аналіз процесу художньо-графічної діяльності можна виділити основні твердження про те, що зображують учні: вони зображують те, що бачать (Р.Саме слово «графіка» із грецької означає «рисувати», «писати». Графіка - це вид мистецтва, назва якого походить від грецького слова, що в перекладі означає "пишу, дряпаю, малюю". Графіку можна вважати основою всіх образотворчих мистецтв. Адже основним засобом створення художнього образу у графіці виступає найпростіший для людини спосіб відтворення побаченого - лінія, штрих, які творять контур предмету або фігури. Розвиваючись протягом століть, графіка збагатилась найрізноманітнішими художньо-технічними прийомами, що поступово набували свого реалістичного вдосконалення.Що ж до графіки, то загальновідомо, що вже стародавні єгиптяни й асирійці вирізували в дереві певні зображення і знаки, а потім відбивали їх на цеглі, посуді тощо. Однак минуло ще півтори тисячі років нашої ери, поки людство почало користуватись графікою. Насамперед це стосується рисунка - основи всіх видів образотворчого і декоративного мистецтва, найважливішого і неодмінного супутника всіх творів графіки. Художники оформлювали книги орнаментальними заставками, вигадливими заголовними літерами (ініціалами), сторінковими ілюстраціями (мініатюрами), а також численними дрібними малюнками на полях сторінок. Найдавнішими витворами книжкової графіки, що збереглася до нашого часу, є книги ХІ-ХІІ ст.: «Остромирове Євангеліє» (1056-1057), «Ізборник Святослава» (1073), «Трірський псалтир» (або «Кодекс Гертруди»; 1078-1087 ), «Юрївське Євангеліє» (1120-1128) та «Добрилове Євангеліє» (1164).(див.Сюди відносять: рисунки-ілюстрації і найрізноманітніші можливі прикрашання книг, газет, журналів, виконаних тушшю, олівцем, аквареллю, гуашшю, темперою і т. д.; всі види плакатів; рисований художній шрифт; різні грамоти, дипломи, упаковки, етикетки, білети.[10;56] Крім того, художник-графік може виконати свій творчий задум не тільки на папері, і не тільки в одному екземплярі, що має місце у вище перелічених видах графіки. Він працює і на таких матеріалах як камінь, металічні пластини, дерево, лінолеум. Таким чином, залежно від застосовуваного матеріалу в графіці розрізняють: а) літографію - роботу на камені;( див. в) офорт - роботу на металічних пластинах з застосуванням травлення кислотою; офорт має різновиди - акватинта, мякий лак і інші; (див.Жорж Брак - французький художник, графік, сценограф, скульптор і декоратор; разом із Пабло Пікассо започаткував кубізм у світовому мистецтві. У Другу світову війну Брака було мобілізовано - на фронті в 1915 році зазнав тяжкого поранення, змігши повернутись до занять живописом лише в 1917 році.[7;45] У 1934 році вийшла друком перша монографія про художника - книга Карла Ейнштейна. Жорж Брак створив чимало рисунків, гравюр і скульптур, але головне місце в його творчості завжди посідав живопис та графіка. Визначним досягненням Нарбута і всієї української графіки є його «Українська абетка» (1917), в якій художник досяг граничної простоти й водночас вишуканості композиції, малюнка й кольору.Провідними навчальними завданнями щодо набуття образотворчих знань, умінь і навичок у другому класі залишаються поняття «форма» і «колір», тобто діти повинні засвоїти, що все, що нас оточує має форму, колір і за допомогою різноманітних матеріалів це можна зобразити на листку паперу. Оскільки малювання (як і інші види образотворчої діяльності), крім пізнавальної і виховної, виконує ще й комунікативну функцію, діти оволодівають елементами образотворчої мови: малюнком, лінією, кольором, композицією.[7;51] Виходячи з вимог, які предявляються до малюнка як елемента образотворчої мови і як відповідного етапу оволодіння образотворчою діяльністю, вчитель повинен спрямовувати свої зусилля на розвиток здібностей до сприймання форми і оволодіння дітьми раціональними засобами її відтворення на площині. Лінія як один з основних засобів зображення використовується дітьми із самого початку залучення їх до малювання. Оскільки лінія є результатом поєднання траєкторії погляду з відповідним рухом руки, то о

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ГРАФІКА ЯК ВИД ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

1.1 Поняття про графіку

1.2 Історія розвитку графічного мистецтва

1.3 Види та техніки графіки

1.4 Представники графічного мистецтва

РОЗДІЛ 2. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ УЧНІВ ДРУГОГО КЛАСУ З ГРАФІКОЮ

2.1 Методи, прийоми та засоби роботи з дітьми на уроках графічної грамоти

2.2 Використання бесід про мистецтво та творчість художників

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ графічне мистецтво молодший школяр