Вивчення стану слизової оболонки порожнини рота у хворих на хронічний обструктивний бронхіт, що користуються знімними пластинчастими протезами з акрилових пластмас. Зміни гемокоагуляції, фібринолізу в системному кровотоку хворих на обструктивний бронхіт.
При низкой оригинальности работы "Особливості ортопедичного лікування знімними пластинчастими протезами хворих на хронічний обструктивний бронхіт", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Проблема біосумісності синтетичних матеріалів досить актуальна в ортопедичній стоматології, де ускладнення та захворювання слизової оболонки порожнини рота у пацієнтів при користуванні знімними пластинчастими протезами з акрилових пластмас, виникають у 60-65% випадків, а кількість осіб, що потребують зубного протезування, щорічно зростає (Гожая Л.Д., 1988; Киндий Л.Д., 1999; Бобкова С.А., 2001). Перспективи підвищення ефективності профілактики і лікування ускладнень при протезуванні в сучасній стоматології повязують із підвищенням біологічної індиферентності акрилових пластмас, що залежить від способу їхнього виготовлення, та необхідністю урахування захворювань внутрішніх органів в осіб, що протезуються (Давиденко Г.М., 1998; Жадько С.И., 1996; Миронова И.В., 2001). Основні завдання дослідження: Вивчити стан слизової оболонки порожнини рота у хворих на хронічний обструктивний бронхіт, що користуються знімними пластинчастими протезами з акрилових пластмас. Розробити комплекс клініко-лабораторних досліджень для прогнозування ризику розвитку запальних змін слизової оболонки протезного ложа у хворих на хронічний обструктивний бронхіт. Доведено, що використання сорбентів при виготовленні знімних пластинчастих протезів дозволяє істотно знизити негативний вплив базисів протезів з акрилових пластмас на слизову оболонку протезного ложа в пульмонологічних хворих.1-у (контрольну) групу склали 39 хворих без супутньої патології, 2-у групу - 52 хворих на ХОБ у фазі ремісії з ДН I і II ступеня. “Етакрил” застосовувався при виготовленні протезів хворим 1 (а), 2 (а) і 3 (а) груп (16, 28 і 28 хворих, відповідно), “Фторакс” - при виготовленні протезів хворим 1 (б), 2 (б) і 3 (б) груп (23, 24 і 26 хворих, відповідно). Стоматологічне обстеження хворих контрольної групи, проведене через 1 тиждень після накладення протеза виявило, що 52% пацієнтів 1 (б) групи і 37,5% хворих 1 (а) групи предявляли скарги на біль під протезом. При обєктивному дослідженні порожнини рота в 82,1% хворих 2 (а) групи виявлено, що СОПЛ гіперемійована, у 2 (б) групі ознаки запалення СОПЛ були найбільш інтенсивними і виявлені в 95,8% хворих, Проба Шиллера-Пісарєва в (а) і (б) підгрупах була позитивною в 42,8%-50% випадках, слабко позитивною в 39,3% - 45,8% хворих. Через 1 місяць після ортопедичного лікування тільки у 3,6% хворих 3 (а) групи і 7,7% хворих 3 (б) групи скаржилися на печію і біль під базисом протеза.Клінічне обстеження стану тканин протезного ложа у хворих на хронічний обструктивний бронхіт з дихальною недостатністю I-П ступеня, які користуються знімними пластинковими протезами, свідчить про наявність хронічних запальних процесів у 79,3% випадках. Комплексне цитохімічне дослідження змивів з ротової порожнини свідчить, що в хворих на хронічний обструктивний бронхіт, які користуються знімними пластинчастими протезами, кількість лейкоцитів збільшується при I ступені ДН на 10%, при II ступені ДН - на 16,6%, активність НСТ при I ступені ДН збільшується на 6,9%, II ступені - на 9,3%: активність мієлопероксидази нейтрофільних лейкоцитів збільшується при I ступені ДН на 13,8%, II ступені - 16,8%, що підтверджує наявність запальних змін у тканинах протезного ложа. Запальні зміни тканин протезного ложа в ортопедичних хворих на хронічний обструктивний бронхіт із ДН I-II ступеня характеризуються зміною основних факторів тромбоутворення, порушенням гемостатичного балансу між згортаючої і фібринолітичної системами, включаючи зміни імунної регуляції гемокоагуляції і фібринолізу, формуються на тлі зниження вмісту в системному кровотоку антитромбінів (на 15,8%), укорочення часу рекальцифікації плазми (на 5,9%), наростання рівня ФГ (на 83,9%), і ПДФ (на 94,9%), вмісту ТРЕ-РУК (на 5,7%). Удосконалено технологію виготовлення знімних пластинчастих протезів з акрилових пластмас за рахунок введення сорбенту у гіпсову прес-форму, що зменшує вміст залишкового мономеру в базисі протезу на 5,3%, підвищує його механічну міцність на 19,3%, знижує водопоглинання пластмас порівняно з протезами, виготовленими за загальноприйнятою технологією.
План
Основний зміст роботи
Вывод
В роботі вирішена актуальна наукова задача сучасної стоматології - науково обґрунтована профілактика запальних проявів слизової оболонки протезного ложа і підвищення ефективності ортопедичного лікування знімними протезами хворих на хронічний обструктивний бронхіт.
Клінічне обстеження стану тканин протезного ложа у хворих на хронічний обструктивний бронхіт з дихальною недостатністю I-П ступеня, які користуються знімними пластинковими протезами, свідчить про наявність хронічних запальних процесів у 79,3% випадках.
Комплексне цитохімічне дослідження змивів з ротової порожнини свідчить, що в хворих на хронічний обструктивний бронхіт, які користуються знімними пластинчастими протезами, кількість лейкоцитів збільшується при I ступені ДН на 10%, при II ступені ДН - на 16,6%, активність НСТ при I ступені ДН збільшується на 6,9%, II ступені - на 9,3%: активність мієлопероксидази нейтрофільних лейкоцитів збільшується при I ступені ДН на 13,8%, II ступені - 16,8%, що підтверджує наявність запальних змін у тканинах протезного ложа.
Запальні зміни тканин протезного ложа в ортопедичних хворих на хронічний обструктивний бронхіт із ДН I-II ступеня характеризуються зміною основних факторів тромбоутворення, порушенням гемостатичного балансу між згортаючої і фібринолітичної системами, включаючи зміни імунної регуляції гемокоагуляції і фібринолізу, формуються на тлі зниження вмісту в системному кровотоку антитромбінів (на 15,8%), укорочення часу рекальцифікації плазми (на 5,9%), наростання рівня ФГ (на 83,9%), і ПДФ (на 94,9%), вмісту ТРЕ-РУК (на 5,7%).
У механізмі розвитку запалення СОПЛ у хворих на хронічний обструктивний бронхіт інгредієнти акрилових пластмас, пригнічують прокоагулянтну і фібринолітичну активність лейкоцитів, що призводить до зменшення прокоагулянтного і фібринолітичного потенціалу лейкоцитів відповідно на 10,3 -17,6% і 11,5 -18, 3%.
Удосконалено технологію виготовлення знімних пластинчастих протезів з акрилових пластмас за рахунок введення сорбенту у гіпсову прес-форму, що зменшує вміст залишкового мономеру в базисі протезу на 5,3%, підвищує його механічну міцність на 19,3%, знижує водопоглинання пластмас порівняно з протезами, виготовленими за загальноприйнятою технологією.
При клінічному обстеженні хворих на хронічний обструктивний бронхіт, які користувались знімними пластинчастими протезами, виготовленими з додаванням у прес-форму сорбенту (активованого вугілля), кількість запальних проявів у тканинах протезного ложа зменшилась на 28,8% (р<0,001), порівняно із загальноприйнятою технологією.
Розроблено лабораторні критерії прогнозування ризику розвитку запальних змін слизової оболонки протезного ложа у хворих на хронічний обструктивний бронхіт, які характеризуються вихідним (до протезування) зниженням вмісту УЕ-РУК (на 10% і більше), ТКЕ-РУК (на 15% і більше) і КЕ-РУК (на 56% і більше) у крові.
Практичні рекомендації
1. Для профілактики запальних змін слизової оболонки протезного ложа у хворих хронічним обструктивним бронхітом необхідне чітке дотримання лабораторної технології виготовлення знімних протезів. Для зменшення кількості залишкового мономеру у пластмасовому базисі і знизити кількість ускладнень (запальних змін СОПЛ) при користуванні таким протезами, у хворих ХОБ рекомендується проводити полімеризацію акрилових пластмас із введенням сорбуючих речовин (активованого вугілля) у гіпсову прес-форму.
2. Для прогнозування розвитку запальних змін слизової оболонки у хворих із супутніми захворюваннями, яким планується ортопедичне лікування знімними пластинчастими протезами, рекомендується до протезування використовувати комплекс лабораторних досліджень, який включає визначення вмісту УЕ-РУК (на 10% і більше), ТКЕ-РУК (на 15% і більше) і КЕ-РУК (на 56% і більше).
Список литературы
Северинова С.К., Жадько С.И. Влияние акриловых пластмасс на агрегационную активность тромбоцитов у больных хроническим бронхитом // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. Симферополь. 1998. Т. 134, Ч. 1. С. 83-86.
Дисертантом проведено стоматологічне обстеження, обробка та аналіз результатів.
Северинова С.К. Влияние акриловых пластмасс “Этакрил” и “Фторакс” на тромбоцинопосредованную, прокоагулянтную и фибринолитическую активность лейкоцитов // Современная стоматология. 2000. № 4. С. 40-42.
Северинова С.К. Особенности ортопедического лечения съемными пластиночными протезами больных хроническим обструктивным бронхитом // Український стоматологічний альманах. 2001. № 6. С. 67-69.
Северинова С.К., Рожко П.Д. Влияние сорбирующих свойств активированного угля, используемого при изготовлении протезов из акриловых пластмасс на цитохимические показатели периферической крови // Вісник стоматології. 2001. № 5. С. 87-88.
Дисертантом проведено ортопедичне лікування зубів, порівняння цитохімічних результатів в безпосередні та віддалені терміни спостереження.
Северинова С.К. Влияние акриловых пластмасс на содержание внутриклеточного гликогена в нейтрофилах периферической крови у больных с хроническим обструктивным бронхитом // Таврический медикобиологический вестник. 2002. Т. 5, № 2. С. 131-134.
Северинова С.К. Методика определения монометилметакрилата и его активное удаление из акриловых пластмасс // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. Харьков. 1998. Вып. 1. С. 149.
Северінова С.К. Вплив акрилових пластмас на гемокоагулюючі властивості крові при користуванні пластинковими протезами // Актуальні проблеми стоматології. Нові методики та технології. Львів. 1998. С. 133.
Северинова С.К., Сысоев Н.П. Изготовление ортодонтических аппаратов с использованием “Силарда” // Актуальні питання стоматології дитячого віку і ортодонтії: Тез. докл. Респ. науч.-практ. конф. Полтава. 1993. С. 283.
Дисертантом проведено вивчення фізико-механічних властивостей матеріалів.
Жадько С.І., Северінова С.К., Рикова С.А., Лавровська О.М., Міронова І.В., Прядко А.Т., Куліков М.С. Перпесктивні шляхи прогнозування розвитку та профілактики запальних змін слизової оболонки протезного ложа (СОПЛ) в осіб із захворюваннями внутрішніх органів // М-ли. І (VIII) зїзду Асоціації стоматологів України. К.: Книга плюс. 1999. С. 281-282.
Дисертантом проведено вивчення і узагальнення результатів ортопедичного лікування хворих на обструктивний бронхіт.
Северинова С.К., Жадько С.И., Кобасин П.Н., Лавровская О.М., Аксенова Е.А., Куликов М.С. Ферментативная активность миелопероксидазы слюны у ортопедических больных с сопутствующей патологией // Сб. науч.-практ. работ СЦВКС. Саки. 2002. Вып. 3. С. 205-206.
Дисертантом проведено експериментальні дослідження ферментативної активності слини.
Пат. 38901 А Україна, МКП А 61 С 13/01 Спосіб виготовлення базису знімного пластинкового протезу /С.К. Северінова. Від 15.05.2001; Бюл. № 4.
Пат. 49652 А Україна, МКП А 61 С 13/01. Спосіб діагностики переносимості базисної пластмаси при протезуванні / С.К. Северінова. Від 16.09.2002; Бюл.№ 9.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы