Аналіз проблеми щодо зусиль керівництва Збройних Сил провідних країн світу в організації та впровадженні систем різних форм наставництва у військовому середовищі. Огляд основних факторів мотиваційного впливу військового менторингу на молодих фахівців.
При низкой оригинальности работы "Особливості організації військового менторингу з деякими рекомендаціями для військового керівництва", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
В останні роки ідеї впровадження та розвиток інституцій військового наставництва в опііпе-просторі Smart-суспільства, стали гарячою темою серед військового керівництва провідних країн світу [28]. Так Департамент Керівництва Армії США вклав інвестиції у розвиток online - Військової Наставницької Спільноти (The Army Community Mentorship) та online - Ресурсного Центру Військового Наставництва (The Army Mentorship Resource Center) для тих, хто має доступ до мережі АКО (Army Knowledge Online) [4]. У настановах офіцерам Армії США говориться: «Для того щоб наставництво було ефективним, потрібні не лише досвід і мудрість років, але й необхідність безпосереднього та постійного спілкування зі своїми підлеглими. Ернест і Шоунта Фрайді пояснюючи формальне наставництво, як педагогічну умову підготовки майбутніх фахівців в сучасному діловому оточенні, особливо серед військовослужбовців, доводять, що такі програми добре навчають, мотивують, розвивають, зберігають і реалізовують індивідуальні можливості молодих фахівців до максимуму індивідуальних можливостей [12, с. Крістіна Андерхіл провівши мета-аналітичний огляд наукової літератури з питань ефективності застосування програм менторингу, дійшла висновку про те, що найбільш розповсюдженими є так звані формальні mentoring-програми, які включають в себе формальне призначення наставника.
Список литературы
1. Allen Eby, «Mentorship Behaviors».
2. Allen Eby and Lentz, «Mentorship Behaviors».
3. Army Knowledge Online Home Page, Account Stats, available from ; Internet; accessed 14 March 2007.
4. Army Mentorship Strategy, «Leaving a Legacy Through Mentorship», available from ; Internet; accessed 19 December 2006.
5. Changya Hu et al., «Formal Mentoring in Military Academies», Military Psychology 20 (2008).
6. Chao, «Formal Mentoring», p. 315.
7. Chao, «Formal Mentoring»; Chao, Walz, and Gardner, «Formal and Informal Mentorships»; Ragins and Cotton, «Mentoring Functions and Outcomes»; Christina M. Underhill, «The Effectiveness of Mentoring Programs in Corporate Settings: A Meta-analytical Review of the Literature», Journal of Vocational Behavior 68 (2005).
8. Chao, «Formal Mentoring»; Eby et al., «Does Mentoring Matter?»; Kammeyer-Mueller and Judge, «A Quantitative View of Mentoring Research».
9. Connie R. Wanberg, John Kammeyer, Mueller and Marc Marchese, «Mentor and Protege Predictors and Outcomes of Mentoring in a Formal Mentoring Program». Journal of Vocational Behavior 69 (2006).
10. Egan and Song, «Are Facilitated Mentoring Programs Beneficial?».
11. Egan and Song, «Are Facilitated Mentoring Programs Beneficial?».
12. Ernest Friday and Shawnta S. Friday. «Formal Mentoring: Is There a Strategic Fit?». Management Decision 40 (2002), pp. 152.
13. Friday and Friday, «Formal Mentoring», pp. 8-14.
14. Friday and Friday, «Formal Mentoring», pp. 6~22.
15. Georgia T. Chao, «Formal Mentoring: Lessons Learned from Past Practice». Professional Psychology: Research and Practice 40 (2009), pp. 314.
16. Johnson and Ridley, Elements of Mentoring; Delores M. Wanguri, «Diversity, Perceptions of Equity, and Communicative Openness in the Workplace». Journal of Business Communication 33 (1996), pp. 443.
17. Lillian T. Eby, «Alternative Forms of Mentoring in Changing Organizational Environments: A Conceptual Extension of the Mentoring Literature». Journal of Vocational Behavior 51 (1997), pp. 125; W. Brad Johnson and Charles R. Ridley, The Elements of Mentoring, rev. ed. (New York: Palgrave MACMILLAN, 2008).
18. Martin et al., «Road to Mentoring».
19. Michael J. Schwerin and Dean E. Bourne, «Mentoring, Satisfaction, and Retention among Navy Medical Service Corps Officers» (paper, annual meeting of the American Psychological Association, San Francisco, California, August 1998).
20. Monica C. Higgins and Kathy E. Kram, «Reconceptualizing Mentoring at Work: A Developmental Network Perspective», Academy of Management Review 26 (2001).
21. Ragins Cotton and Miller, «Marginal Mentoring».
22. Richard T. Keller et al., «Soldier Peer Mentoring Care and Support: Bringing Psychological Awareness to the Front», Military Medicine 170 (2005).
23. See Johnson and Andersen, «How to Make Mentoring Work».
24. Stephen M. Colarelli and Ronald C. Bishop, «Career Commitment: Functions, Correlates, and Management», Group and Organizational Studies 15 (1990), pp. 158.
25. Tammy D. Allen and Kimberley E. OBRIEN, «Formal Mentoring Programs and Organizational Attraction», Human Resource Development Quarterly 17 (2006).
26. Tammy D. Allen, Lillian T. Eby and Elizabeth Lentz, «The Relationship between Formal Mentoring Program Characteristics and Perceived Program Effectiveness», Personnel Psychology 59 (2006).
27. The Army Noncommissioned Officer Guide, FM 7-22.7, 5 -16.
28. U.S. Army, The Army Training and leader Development Panel Officer Study Report to The Army pg OS-1, OS-7.
29. Underhill Christina, «Effectiveness of Mentoring Programs».
30. Zinta S. Byrne, Bryan J. Dik, and Dan S. Chiaburu, «Alternatives to Traditional Mentoring in Fostering Career Success», Journal of Vocational Behavior 72 (2008), pp. 429; Kammeyer-Mueller and Judge, «A Quantitative View of Mentoring Research».
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
