Особливості організації роботи бальнеологічних курортів України - Курсовая работа

Специфічною складовою частиною природних лікувальних ресурсів є соціальні та природні обєкти, явища, події, походження яких тісно повязане з територією України в межах якої вони первісно виникли. На території України налічується кількасот таких обєктів, окремі з них мають світове та європейське значення. Україна володіє потужним природно-ресурсним комплексом, основу якого складають земельні та мінерально-сировинні ресурси з достатньо високийм рівенем забезпеченості водними і рекреаційними ресурсами. На території України знаходиться велика кількість мінерально-лікувальних вод різного складу,які виявлені майже у всіх областях України. Багато джерел мінеральної води розвідано у Луганській, Дніпропетровській, Полтавській, Рівненській областях, є також відкриті джерела в Івано-Франківській, Харківській, Житомирській, Вінницькій, Хмельницькій, Київській, Черкаській, Донецькій та Запорізькій областях.Рекреаційні ресурси - це обєкти та явища природного й антропогенного походження, що їх використовують для туризму, лікування, відпочинку, які впливають на територіальну організацію рекреаційної діяльності, формування рекреаційних районів (центрів), їхню спеціалізацію та економічну ефективність [12]. До них належать:мінеральні води; лікувальні грязі та озокерит; ропа лиманів і озер; соляні печери; природні комплекси зі сприятливими кліматичними умовами, придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань й організації відпочинку. В Україні є велике розмаїття мінеральних вод, яке можна використовувати, насамперед, для лікування складних захворювань за призначенням лікарів, а також і таких, які можна вживати без обмеження. Води цієї групи виведені на земну поверхню свердловинами, вивчені та використовуються на курортах Миргорода (Полтавська область), Куяльника (Одеська область), Трускавця (Львівська область), Очакова (Миколаївська область) тощо. Води цієї групи вивчені та використовуються на курортах Любеня Великого (Львівська область), Синяка (Закарпатська область), Черче (Івано-Франківська область).В епоху Римської імперії процедури з використанням води з мінеральних і гарячих джерел були не тільки популярні, але й модні. Мінеральну воду призначають і для пиття, для лікування захворювань шлунка, а у випадку проблем з дихальною системою використовують для інгаляцій. Вибір потрібних процедур визначає лікар. В залежності від хімічного складу мінеральні води бувають йодобромні, вуглекислі, сульфідні, сірчановодородні. Після такої процедури прискорюється обмін речовин, а значить посилюється виведення токсинів із організму [7].Так, перші заклади в Україні, які почали функціонувати, використовуючи мінеральну воду для лікування, виникли у Шклі (1576), Саках (1799), Трускавці (1827), Одесі (1829), БЕРМІНВОДАХ (1862), Моршині (1877); лікувальні властивості грязей - на узбережжі Куяльницького лиману (1833), поблизу Голої Пристані (Гопри) (1895) [8]. Санаторно-курортна справа в Україні спирається на діючий Закон України «Про курорти», прийнятий у жовтні 2000 р., та відповідну нормативно-правову базу, яка регламентує діяльність даної сфери, забезпечуючи доступність санаторно-курортного лікування для всіх громадян, і в першу чергу для інвалідів, ветеранів війни і праці, учасників бойових дій, громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, дітей, хворих на туберкульоз тощо, економне та раціональне використання природних лікувальних ресурсів та їх охорону [3]. Нині в Україні дії 45 курортів загальнодержавного та міжнародного і 13 курортів місцевого значення, де функціонує 544 санаторії та пансіонати з лікуванням загальною одноразовою чисельністю понад 150 тисяч місць. Існує також перелік з 265 територій, зарезервованих для організації зон лікування, відпочинку та туризму [8]. Туристичне агентство (туристичний агент) - субєкт туристичної діяльності, який здійснює функції роздрібного продажу туристичного (курортного ) продукту, послуг і турів споживачу - туристу або корпоративним клієнтам.Підхід до сегментації залежить від масштабів дослідження і визначається ступенем деталізації вимог. Потреби загальної оцінки, динаміки змін, порівняльного аналізу ринку будь-якого таксономічного рівня базуються на узагальнюючому підході до сегментації шляхом укрупнення сегментів на основі виділення основних характерних ознак. Оцінка споживчого ринку з позицій виробника туристичних послуг потребує деталізованого підходу з виділенням вузьких сегментів і є елементом конкретного маркетингового аналізу, що прислуговує розробці відповідних заходів з виробництва та просування продукту на ринок [8]. Поділ за географічним принципом передбачає групування споживачів за місцем проживання (регіон, країна, місцевість, тип населеного пункту, його величина та функції); визначення транспортно-географічного положення поселення у системах розселення різного порядку, що дає змогу встановити туристичну доступність для споживача пропонованого турпродукту за мірою звязності місця проживання з основними центрами конц

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика природних лікувальних ресурсів україни

1.1 Теоретичні основи функціонування бальнеологічних курортів України

1.2 Природні умови формування бальнеологічних ресурсів України

1.3 Класифікація, перелік та характеристика бальнеологічних курортів України

Розділ 2. Бальнеологічні курорти україни як елемент курортно-рекреаційного комплексу україни

2.1 Аналіз пропозицій курортного відпочинку в Україні

2.2 Особливості функціонування бальнеологічного курорту (на прикладі курорту Трускавця «Лісова Пісня»)

2.3 Специфіка сегментації туристів санаторно-курортного відпочинку

Розділ 3. Проблеми та особливості розвитку курортно-рекреаційного комплексу україни

3.1 Проблеми і перспективи розвитку курортного комплексу України

3.2 Удосконалення надання послуг бальнеологічним курортом «Лісова Пісня»

Висновки

Додатки

Список використаних джерел