Особливості оплати праці персоналу туристичного підприємства - Курсовая работа

Заробітна плата - є важливим засобом підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту. В умовах переходу нашої економіки на ринковий механізм функціонування, важливішими задачами є прискорення науково-технічного прогресу, зниження витрат живої праці, механізація трудомістких робіт, поліпшення використання трудових ресурсів, зменшення збитків робочого часу. Трудові прибутки робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства або фірми.Заробітна плата - це виражена в грошовій формі частина валового внутрішнього продукту, яка виплачується працівникові відповідно до затраченої ним праці. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та результатів господарської діяльності підприємства. Заробітна плата як елемент ринку праці є ціною робочої сили, а також статтею витрат на виробництво, що входить до собівартості продукції, робіт (послуг) на окремому підприємстві. На підставі названих вище принципів організації і функцій заробітної плати в умовах побудови ринкових відносин створюється організація заробітної плати безпосередньо на підприємствах. Хоча кожне підприємство (а інколи і структурний підрозділ) має свою специфіку в організації оплати праці, її організаційними основами завжди є: забезпечення необхідного підвищення заробітної плати при зменшенні її витрат на одиницю продукції; регулювання трудових відносин, забезпечення рівноправності роботодавця і працівника; вдосконалення нормування праці; вибір моделі, форм і систем оплати праці; взаємозвязок розмірів заробітної плати з обсягами та вартістю виробленої продукції.Мета нормування праці в ринкових умовах полягає в тому, щоб на основі зростання технічної озброєності та удосконалення організації виробництва у праці, поліпшення її умов максимально скоротити витрати виробництва за рахунок щільного використання робочого часу, скорочення його непродуктивних витрат. Завдання нормування праці полягає у наступному: встановлення нормативу часу на одиницю продукції; Відповідно до мети, завдань та принципів зміст процесу нормування праці на підприємстві включає: вивчення та аналіз змісту і характеру праці відповідної категорії персоналу в реальних організаційно - технічних і санітарно - гігієнічних умовах; Значення нормування праці в ринкових умовах полягає в тому, що воно стає одним із найдійовіших засобів забезпечення конкурентоздатності підприємства, оскільки сприяє скороченню затрат праці, економії коштів на оплату праці, зниженню собівартості продукції, підвищенню продуктивності праці, ефективності виробництва. Для розрахунку норм праці проводиться класифікація видів витрат робочого часу щодо працівника, роботи устаткування, тривалості виробничого процесу.Порядок нарахування заробітної плати, належної працівникам підприємства, залежить від форм оплати праці, що застосовується на підприємстві, і організації виконання самих робіт. Скорочена тривалість робочого часу встановлюється: 1) для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) - 24 години на тиждень. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників, крім працівників із скороченою тривалість робочого часу, скорочується на одну годину як при пятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Відповідно до Закону України «Про оплату праці" із заробітної плати робітників і службовців можуть здійснюватись тільки дозволені законом утримання: від 17 січня 2008 року - прибутковий податок (із заробітної плати за основним місцем роботи і за сумісництвом 15 %); утримання збору до Пенсійного фонду (2 % для всіх категорій працюючих), до Фонду Соціального страхування (0,5 %, якщо заробітна плата не перевищує прожитковий мінімум (633 грн.), 1% якщо перевищує прожитковий мінімум), до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (в розмірі 0,5% заробітку), за виконавчими листками, аліменти (після відрахування із заробітної плати прибуткового податку на 1 дитину - 25%, на 2 дитини 33%, на 3-х та більше 50%), за рішенням адміністрації (у відшкодування втрат від браку, нестачі матеріальних цінностей тощо).Єдиний соціальний внесок (згідно Закону: Єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування) - обовязковий платіж до системи загальнообовязкового державного соціального страхування, що справляється в Україні з метою забезпечення страхових виплат за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхува

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичне обґрунтування оплати праці

1.1 Зарплата та її структура

1.2 Нормування праці

Розділ 2. Нарахування по оплаті праці

2.1 Основи обліку заробітної плати: нарахування та зведення

2.2 Загальна характеристика нарахувань по оплаті праці

2.3 Єдиний соціальний внесок

2.4 Синтетичний та аналітичний облік нарахувань та вирахувань заробітної плати

Розділ 3. Особливості оплати праці персоналу туристичного підприємства

3.1 Склад персоналу туристичного підприємства

3.2 Особливості матеріального стимулювання в туристичній сфері

3.3 Аналіз рівня заробітної плати туристичної індустрії України порівняно з зарубіжними країнами та іншими галузями

Висновки

Список використаних джерел

Додаток