Особливості оксидативного стресу і антиоксидантного захисту організму у фазанів за умов штучного розведення - Автореферат

Вирішенню даних завдань сприяє раціональне використання фізіологічних особливостей та адаптаційних можливостей організму птахів, які знижуються при порушенні технології утримання, незбалансованій годівлі, використанні неякісних кормів, що приводить до значних економічних збитків (Сурай П.Ф., 1991; Benzie I.F., 1996; Georgieva N.V., 2005). В практиці птахівництва для попередження та усунення негативних проявів оксидативного стресу використовують антиоксидантні препарати (Дудин В.И., 1982; Калитка В.В., 1993; Данченко Е.А., 1999; Колесніков М.О., Калитка В.В., 2000), але наведені в літературі дані про їх вплив на різні ланки антиоксидантної системи суперечливі, а для диких птахів дуже обмежені. Тому зясування онтогенетичних особливостей перебігу процесів ліпопероксидації в організмі фазанів і механізмів функціонування системи АОЗ за умов штучного розведення та впливу оксидативного стресу набуває особливої актуальності і необхідне для наукового обґрунтування режимів екзогенної стимуляції системи АОЗ фазанів з метою поліпшення їх адаптації і, в кінцевому рахунку, підвищення ефективності розведення цих птахів. вивчити вплив антиоксидантних препаратів стибіл та дистинол на вміст ТБК-активних продуктів і ліпідів, на функціонування системи антиоксидантного захисту в печінці та крові фазанів та їх ріст; дослідити особливості впливу різних концентрацій антиоксидантних препаратів на вміст ТБК-активних продуктів, ліпідів, стан системи антиоксидантного захисту в печінці та крові фазанів та їх ріст за умов оксидативного стресу;Встановлено, що добові фазанята характеризуються високим вмістом ТБК-активних продуктів, вітаміну Е та каротиноїдів в печінці та крові на фоні недостатньої функціональної активності ферментативної ланки антиоксидантного захисту їх організму. Зясовано, що інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів знижується в печінці та крові фазанят протягом раннього постнатального онтогенезу разом із вичерпанням пулу вітаміну Е і каротиноїдів, підвищенням супероксиддисмутазної активності у 20-добових, глутатіонпероксидазної активності у 30-добових фазанят та вірогідним падінням супероксиддисмутазної, глутатіонпероксидазної і каталазної активності до 40-добового віку фазанів. З настанням ювенального линяння (40-60 діб), відбувається зростання супероксиддисмутазної, каталазної, глутатіонпероксидазної активності, вмісту вітаміну Е і А, загальних ліпідів в печінці, яке супроводжується зменшенням активності антиоксидантних ферментів, вмісту вітаміну Е і А в крові фазанів. Встановлено, що при оксидативному стресі в 30 - добовому віці у фазанів відбувається виражене зростання вмісту ТБК - активних продуктів в печінці та крові і порушення активності антиоксидантних ферментів (знижується супероксиддисмутазна, глутатіонпероксидазна активність та компенсаторно зростає каталазна активність). Дистинол у концентраціях 0,038-0,050% від маси корму знижує негативний прояв оксидативного стресу, що виявляється у гальмуванні процесів перекисного окиснення ліпідів, нормалізації активності ферментативного антиоксидантного захисту, підвищенні вмісту вітаміну Е і каротиноїдів в печінці та крові фазанів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і експериментальне вирішення наукової проблеми зясування онтогенетичних змін процесів пероксидації та функціонування системи антиоксидантного захисту організму фазанів при штучному розведенні за умов оксидативного стресу та дії антиоксидантів.

1. Встановлено, що добові фазанята характеризуються високим вмістом ТБК-активних продуктів, вітаміну Е та каротиноїдів в печінці та крові на фоні недостатньої функціональної активності ферментативної ланки антиоксидантного захисту їх організму.

2. Зясовано, що інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів знижується в печінці та крові фазанят протягом раннього постнатального онтогенезу разом із вичерпанням пулу вітаміну Е і каротиноїдів, підвищенням супероксиддисмутазної активності у 20-добових, глутатіонпероксидазної активності у 30-добових фазанят та вірогідним падінням супероксиддисмутазної, глутатіонпероксидазної і каталазної активності до 40-добового віку фазанів. З настанням ювенального линяння (40-60 діб), відбувається зростання супероксиддисмутазної, каталазної, глутатіонпероксидазної активності, вмісту вітаміну Е і А, загальних ліпідів в печінці, яке супроводжується зменшенням активності антиоксидантних ферментів, вмісту вітаміну Е і А в крові фазанів.

3. При введенні стибілу в дозі 1,0% та дистинолу у дозі 0,025% до раціону фазанів, не виявлено стабілізуючого ефекту на процеси перекисного окиснення ліпідів та показники антиоксидантного захисту в досліджуваних тканинах. Згодовування кормів, збагачених добавками стибілу та дистинолу сприяло підвищенню збереженості поголівя на 11,2% та приросту живої маси на 12,7%.

4. Встановлено, що при оксидативному стресі в 30 - добовому віці у фазанів відбувається виражене зростання вмісту ТБК - активних продуктів в печінці та крові і порушення активності антиоксидантних ферментів (знижується супероксиддисмутазна, глутатіонпероксидазна активність та компенсаторно зростає каталазна активність).

5. Дистинол у концентраціях 0,038-0,050% від маси корму знижує негативний прояв оксидативного стресу, що виявляється у гальмуванні процесів перекисного окиснення ліпідів, нормалізації активності ферментативного антиоксидантного захисту, підвищенні вмісту вітаміну Е і каротиноїдів в печінці та крові фазанів. Додавання дистинолу до раціону фазанів забезпечує зростання живої маси на 23-28%, збереженості поголівя на 11%.

6. При введенні стибілу до раціону фазанів у концентрації 2,0% від маси корму за умов оксидативного стресу не виявлено позитивного впливу на стабілізацію процесів перекисного окиснення ліпідів та функціонування системи антиоксидантного захисту організму. Разом з тим, стибіл сприяв зростанню приросту живої маси на 19% та збереженості поголівя фазанів на 11%.

7. Показано позитивний вплив препарату дистинол при додаванні його до корму фазанят в концентрації 0,050% на продуктивні та репродуктивні якості фазанів батьківського стада. Використання дистинолу в початковий період вирощування фазанят супроводжується ефективним стимулюванням яйцекладки несучок, підвищенням якості інкубаційних яєць, виводу та життєздатності пташенят.

8. Використання препарату дистинол у кількості 0,050% від маси корму у годівлі ремонтного молодняку знижує собівартість вирощування фазанів.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою підвищення активності системи антиоксидантного захисту фазанів, приростів живої маси, збереженості поголівя та загального покращення адаптації фазанів до умов штучного розведення рекомендується вводити в період раннього постнатального онтогенезу препарат дистинол в кількості 0,038% та стибіл в кількості 2,0% від маси корму.

Для усунення та попередження негативного впливу оксидативного стресу у фазанів доцільно використовувати в розплідниках препарат дистинол в кількості 0,050% від маси корму.

1. Єременко О.А., Калитка В.В., Швабський А.О. Функціонування неферментативної системи антиоксидантного захисту організму фазанів в умовах дичерозведення // Науковий вісник НАУ.-2002. - №50. - С.29 - 34. (Проведення аналізу отриманих даних, узагальнення матеріалу, формування статті.)

2. Єременко О.А., Гелетій Є. М. Антиоксидантний статус організму фазанів в період несучості // Труды Крымского государственного аграрного университета.-2002.-Вып.№72.-С.35-38. (Планування і проведення досліджень, аналіз отриманих даних та узагальнення матеріалу, формування статті та висновків.).

3. Єременко О.А. Застосування антиоксидантів для підвищення інтенсивності росту фазана мисливського за умов дичинорозведення // Аграрний вісник Причорноморя. 2003. - Вип. №22. - С. 706 - 711.

4. Калитка В.В., Єременко О.А. Фактори антиоксидантного захисту у крові та печінці фазанів під час онтогенезу // Укр. біохім. журнал. - 2004. - Т.76, №6. - С.70 - 76.

(Дисертант виконав експериментальну частину та статистичну обробку і проаналізував одержані результати досліджень).

5. Єременко О.А., Колесніков М.О. Ліпофільні компоненти антиоксидантного захисту організму фазанят за постнатального онтогенезу // Укр. біохім. журнал.-2002. - Т. 74, №4б (додаток 2). - С.86. (Розробка і проведення досліджень, формування тез).

6. Єременко О.А. Особливості антиоксидантного гомеостазу у фазана звичайного в залежності від умов вирощування // Всеукр. конференція молодих вчених „Сучасні проблеми екології". - Запоріжжя. - 2004. - С.13 - 15.