Особливості організації виробничого процесу в аграрному секторі економіки. Охорона праці в сільському господарстві, її нормативно-правове регулювання. Правове підґрунтя використання природних ресурсів у сільському господарстві. Правовий режим земель.
Як вже зазначалося вище, основним завданням заходів та засобів із охорони праці в сільському господарстві є створення для працівників здорових, безпечних умов праці, попередження та профілактика виникнення професійних захворювань, нещасних випадків та аварій, повязаних із виробничими процесами в сільському господарстві, тобто захист працюючих від впливу шкідливих та небезпечних виробничих факторів (чинників) - фізичних, хімічних, біологічних та психофізичних. Крім того, сільське господарство включає в себе основні галузі: рослинництво (рільництво, овочівництво, плодівництво, виноградарство, вирощування квітів тощо) та тваринництво (скотарство, свинарство, птахівництво, вівчарство тощо) а також обслуговуючі (експлуатація іригаційних меліоративних систем, ветеринарне обслуговування, технічне обслуговування машин та обладнання і тощо) та переробні, кожна з яких має цілий ряд специфічних шкідливих (вплив яких за певних умов може призвести до захворювання, зниження працездатності та (або) негативного впливу на здоровя нащадків) та небезпечних (вплив яких на працівника в певних умовах призводить до травм, гострого отруєння або іншого раптового різкого погіршення здоровя або до смерті) виробничих чинників. Ці норми містяться в галузевих нормативних актах з охорони праці (НІЇАОП), які являють собою правила з охорони праці за видами виробничих процесів, та примірних інструкціях за видами робіт чи за професіями, на підставі яких власником підприємства розробляються інструкції з охорони праці вже на конкретному сільськогосподарському підприємстві. До другої групи принципів сільськогосподарського використання природних ресурсів належать конституційно-правові принципи: гуманізму - пріоритетності прав людини, вт. ч. екологічних, зокрема на якісні на безпечні продукти харчування (статті 3,50 Конституції України); націоналізації природних ресурсів - належності природних ресурсів Українському народу, виключної загальнонародної власності на природні ресурси (ст.13 Конституції України); гарантування загального природокористування (ст.13 Конституції України) та його безоплатний характер; принцип землі як основного національного багатства (ст.14 Конституції України); наявності екологічних обовязків Української держави щодо підтримання екологічної рівноваги, збереження генофонду Українського народу, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (ст.16 Конституції України); відкритості екологічної інформації, яка не може бути засекречена за жодних підстав (ст.50 Конституції України); відшкодування екологічної шкоди (ст.66 Конституції України); поєднання екологічних прав і обовязків людини (ст.23 Конституції України). Залежно від рівня природоохоронного режиму сільськогосподарське використання природи поділяється на користування природними ресурсами загальнодержавного значення та користування природними ресурсами місцевого значення.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
