Особливості головного героя у творчості Байрона. Образ ліричного героя у поемі “Паломництво Чайльд-Гарольда”. Східні поеми: ліричні герої в поезіях “Прометей” та “Валтасарове видіння”. Вплив байронівського образу Мазепи на європейське мистецтво.
Анотація Темою даної курсової роботи є особливості образу ліричного героя у творчості Байрона. У своїх творах Байрон розробляв вічну проблематику добра і зла, зради і вірності, любові і ненависті, що не втратила актуальності сьогодні. Проведено аналіз творів “Паломництво Чайльд-Гарольда”, східних поем, “Мазепа”, “Прометей”, “Валтасарове видіння” з метою дослідження образів головних героїв, історичних передумов їх появи. Особливості головного героя у творчості Байрона 1.1 Образ ліричного героя у поемі “Паломництво Чайльд-Гарольда” 1.2 Східні поеми 1.3 Ліричні герої в поезіях “Прометей” та “Валтасарове видіння” 1.4 Образ Мазепи в однойменній поемі Байрона Розділ 2. Вона мала певний вплив на розвиток української літератури. Поетом “великим” і “знаменитим” називав Байрона Т. Шевченко. У 1889 вийшла філософська поема І. Франка “Смерть Каїна”, у якій він інтерпретує біблійні образи англійського поета і водночас полемізує з ними (Франків Каїн на відміну від Байронового, який залишається гордим індивідуалістом, виступає в кінці твору як невідємна від людської громадськості особистість). Загул (“Мазепа”), М. Лукачівський (реферативний огляд творчості поета, 1888), П. Филипович, С. Родзевич, І. Журавська, Д. Кузик, Л. Герасимчук, Д. Наливайко та ін. Джордж Байрон є поетом, який вчинив ледве не унікальний вплив на цілу епоху, і не лише літературну. Його слава в першій третині XIX ст. була незвичайна й поступалася хіба що славі Наполеона. В елегії Пушкіна “До моря” (1824), яка є відгуком на смерть Байрона, що сталася через чотири роки після смерті Наполеона, є рядки: …Там он (Наполеон - Д. Н.) почил среди мучений, и вслед за ним, как бури шум, Другой от нас умчался гений, Другой властитель наших дум. Власне, він виявився їхнім речником і, як великий та могутній геній, пристрасний поет, дав глибоке й хвилююче вираження їхнього розчарування в новому суспільному устрої, що стверджувався після буремної революційної епохи на межі XVIII-XIX ст., розчарування, що набирало космічних масштабів (знаменита “світова скорбота”). А російський поет А. Вяземський, підводячи підсумок дії Байрона на європейські літератури, зазначав у їхньому віршованому огляді: …во всех романах и поэмах Его клеймо носил герой. Але й інші риси байронівського героя - його фатальні пристрасті, його погордлива замкненість, його відлюдкуватість - багато розповідали серцю сучасникув поета.”[4. c.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
