Визначення складу, типів, принципів сполучуваності, вживання ольфактивних номінативних одиниць у мові й мовленні. Дослідження деяких аспектів категоризації запахів з огляду на особливості мовного позначання нюхових стимулів у мовленнєвій номінації.
Метою дослідження є визначення існуючих у французькій мові номінативних засобів (універбів та семантико-синтаксичних одиниць), які позначають і певним чином структурують інформацію про запахи, аналіз їх номінативних ознак та виявлення їх концептуального змісту й комунікативної спрямованості. Вирішення головної мети нашого дослідження потребувало виконання ряду конкретних завдань: 1) виявлення номінативних одиниць, які позначають запахи у різних стилях французької мови, аналіз їх типів, складу, принципів сполучуваності та вживання в мові і мовленні; 2) розгляд способів непрямої й апроксимативної номінації запахів у французькій мові і мовленні; 3) аналіз семантики зазначених номінативних одиниць з урахуванням закладеної в них інформації про запахи та її відповідності когнітивним категоріям, які обєктивуються та активізуються за допомогою цього мовного матеріалу; 4) зясування основних аспектів категоризації запахів у французькій мові; 5) вивчення аксіологічного аспекту проблеми репрезентації запахів у французькій мові; 6) встановлення семантичних особливостей аргументативних засобів у рекламі парфумів. Обєктом дослідження є мовні та мовленнєві одиниці різних рівнів, від повнозначних, складних, похідних слів, словосполучень до висловлювань, мікротекстів, за допомогою яких позначаються запахи та передається інформація про них у французькій мові. Предметом нашого дослідження є номінативний аспект мовних та мовленнєвих одиниць, що позначають запахи у французькій мові; номінативні особливості таких одиниць вивчаються через призму виконуваних даними одиницями функцій: когнітивної (репрезентувати відповідні концепти запахів), та комунікативної (бути достатніми та необхідними засобами реалізації мовцями їх комунікативних інтенцій). Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що отримані результати дозволяють встановити семантичні і когнітивні ознаки ольфактивних номінативних одиниць французької мови, порівняти мовні та мовленнєві засоби репрезентації запахів, розширити уявлення про природу і характер мовної обєктивації ольфактивної інформації, виявити напрямки категоризації ольфактивної інформації.Беручи за основу положення когнітивної теорії про концептуальну природу багатьох мовних репрезентацій, про те, що мовні та мовленнєві одиниці є актуалізаторами глибинних когнітивних категорій, які керують мисленням людини та впливають на організацію її практичної діяльності, ми розглядаємо (в першому розділі “Когнітивні і номінативні особливості ольфактивних мовних одиниць”) семантичну категорію “запаху” як таку, за якою стоїть відповідна концептуальна структура - “ольфактивна сцена”. Ольфактивна сцена представляє собою набір основних складових процесу сприйняття запахів: “субєкт, що сприймає запахи”, “запах/запахи”, “джерела запахів”, “середовище розповсюдження запахів”, “траєкторії руху запахів”, “фізичні дії субєкта, щодо запахів”, “ідентифікація запахів”, “кваліфікація запахів” тощо. Центральний член категорії - іменник “odeur”, значення якого реалізується в базисній ситуації “exhaler une odeur - sentir une odeur” (видавати запах - сприймати запах), обєднує іменники з “нейтральним” значенням - “effluve, effluence (rare), exhalaison, vapeur”. Як лексико-семантичний тип, дієслово “exhaler” структурує дієслова - “degager, emettre, fleurer, produire, rendre, repandre, sentir”, які позначають ольфактивні процеси між джерелами запахів та самими запахами (вони займають відповідні валентності - субєктну та обєктну), в основі яких лежить концептуальне відношення приналежності між джерелом і запахом. Вони встановлюють звязок між субєктом, що сприймає запах, подібно до процесу дихання (“вдихати повітря/запах”), та самим запахом (il aspire/hume/percoit/renifle/respire/sent/subodore les odeurs de la campagne).Як невидимі ознаки деяких матеріальних обєктів реального світу, запахи не змогли повністю абстрагуватися в людській свідомості від своїх джерел, і тому їх концептуальна система існує в нерозривному звязку з концептами певних пахучих обєктів. У мові запахи репрезентуються словами, в значенні яких лексикалізувалися їх ольфактивні ознаки, а також різні види психічних, фізичних та емоційних реакцій індивідів на них. Вживання назви предмета поряд з ольфактивним класифікатором у мовленні свідчить про “екологічну” важливість його запаху для мовця. Так, деякі природні (рослинні та тваринні), індивідуальні (людські) та соціальні (лікарняні, шкільні, міські, сільські тощо) запахи утворюють свою конвенційну систему в свідомості носіїв французької мови. Відносний характер носить категоризація простих запахів та її опосередкування від запахів самих денотатів (базисний рівень) до запахів їх численних ознак (суббазисний рівень).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
1. Хімічний феномен запаху зміг закріпитися в свідомості людини у вигляді однотипних образів, які утворились завдяки специфічності його сприйняття, що обумовило формування відповідного концептуального нюхового “фрагменту” в загальній концептуальній картині світу. Як невидимі ознаки деяких матеріальних обєктів реального світу, запахи не змогли повністю абстрагуватися в людській свідомості від своїх джерел, і тому їх концептуальна система існує в нерозривному звязку з концептами певних пахучих обєктів.
2. Більшість ольфактивних репрезентацій має процедурний характер, який обумовлюється особливостями відповідної когнітивної структури ? ольфактивної сцени. Її специфічність повязана з особливостями відношень між джерелом, запахом і субєктом. Характер здійснюваних у межах ольфактивної сцени кожним з її учасників дій залежить від психофізіологічних властивостей нюхової системи індивіда.
3. У мові запахи репрезентуються словами, в значенні яких лексикалізувалися їх ольфактивні ознаки, а також різні види психічних, фізичних та емоційних реакцій індивідів на них. Розчленований характер внутрішньої та зовнішньої структур більшості ольфактивних номінативних одиниць у французькій мові відображає особливості концептуальної нюхової системи та вказує на напрямок концептуалізації нюхової інформації у свідомості мовців.
4. Вплив комунікативного фактора на номінативну діяльність користувачів мови проявляється перш за все в постійній актуалізації предметної валентності ольфактивних класифікаторів. Вживання назви предмета поряд з ольфактивним класифікатором у мовленні свідчить про “екологічну” важливість його запаху для мовця. Так, деякі природні (рослинні та тваринні), індивідуальні (людські) та соціальні (лікарняні, шкільні, міські, сільські тощо) запахи утворюють свою конвенційну систему в свідомості носіїв французької мови. Остання зумовлена соціальною практикою та культурною специфікою контактів французів з запахами.
5. Комунікативний фактор впливає й на формування та обєктивацію індивідуальних реакцій комунікантів на запахи. Ослаблення нюху в людини і обмеженість ольфактивного стимулу однією характеристикою предмета - його запахом ? є причинами відносності багатьох ознак запахів. Так, відносний характер мають градуальні характеристики запахів. Актуалізація ознак летючості та інтенсивності є комунікативно зумовленою, тому що уявлення про середній рівень летючості та інтенсивності запахів напрацьовується у повсякденному спілкуванні. Середні критерії ознак летючості та насиченості виводяться зі стереотипних ситуацій зіткнення носіїв французької мови насамперед з природними запахами.
Відносними є переважна більшість емотивних ознак запахів: приємний/неприємний, звичний/незвичний. Аксіологічні характеристики закріплюються за тією чи іншою номінацією запаху лише в межах певного контексту, один і той же самий запах може бути кваліфікований за різними критеріями, що ускладнює виведення чіткої таксономії приємних/неприємних запахів у французькомовній картині світу.
Відносний характер носить категоризація простих запахів та її опосередкування від запахів самих денотатів (базисний рівень) до запахів їх численних ознак (суббазисний рівень). Розчленований характер ольфактивних номінацій відкриває шлях до багатьох індивідуальних інтерпретацій у позначенні денотативної ознаки запаху. Проте, встановлені нами предметні сфери (органічні/неорганічні речовини //артефакти/абстрактні образи), запахи яких концептуалізувалися в свідомості носіїв французької мови, свідчать про те, що природні запахи є еталонами для запахів багатьох артефактів та штучних запахів, синтезованих людиною на основі природних.
6. Соціальна обєктивація запахів, зокрема в парфумерії, підпорядковується ціннісним критеріям (гедонічним, прагматичним, естетичним), які поділяються соціальними та гендерними групами у суспільстві. Це сприяє утворенню соціальної феноменології запахів, яка, на відміну від природної феноменології, базується на міфологічних та метафоричних чинниках.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Репрезентація запахів у французькій мові // Придніпровський науковий вісник. Філологія та педагогіка. Дніпропетровськ. - 1998. - №19 (86). - С. 45-48.
2. Концепты ольфактивной лексики (на материале французского языка) // Придніпровський науковий вісник. Філологія та педагогіка. Дніпропетровськ. - 1998. - №82 (149). - С. 1-10.
3. Особливості ольфактивної номінації у французькій мові // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. - 1999. - №1. - С. 132- 137.
4. Номінація запахів у рекламі парфумів (на матеріалі французької мови) // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. - 2000. - №1. - С. 184-189.
5. Семантичні способи аргументації в рекламі парфумів (на матеріалі французької мови) // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. - 2001. ? №3. - С. 140-143.
6. Номинация и категоризация запахов во французском языке // Тези доповідей на Міжнародній науковій конференції “Спадщина акад. В.І. Борковського і сучасна філологія на межі століть” (січень 2000). Вісник Львівського університету. Серія філологічна. - 2000. - Вип. 28. - С. 158-162.
7. Проблеми категоризації запахів у французькій мові // Тези доповідей на Міжнародній науковій конференції “Мова і культура”. Київ (червень 2001). Мова і культура. Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії. - 2002. - Випуск 4. - Том 3, ч. 2. - С. 106-110.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы