Особливості нейрогуморальної регуляції фетоплацентарного комплексу у вагітних з патологією щитоподібної залози - Автореферат

Оскільки плід забезпечується йодом виключно за рахунок материнського організму, а протягом вагітності спостерігається зниження забезпеченості йодом внаслідок фізіологічних процесів, спрямованих на виношування вагітності, особлива увага багатьох дослідників прикута до вивчення перебігу гестаційного процесу у жінок з йододефіцитною патологією ЩЗ, що проживають в умовах різного ступеня вираженості йодного дефіциту (О.В.Макарів і співав, 1997; В.Є.Дашкевич і співав., 2000; В.В.Фадеев, 2001; Л.В.Попович, 2001; А.Ю. У 2002 р. в Україні з ініціативи і при технічній підтримці ЮНІСЕФ було проведено національне дослідження, яке показало, що йодний дефіцит різного ступеня наявний по всій території нашої держави, а Львівська область належить до регіонів з вираженим дефіцитом йоду (Ю.І.Караченцев, 2001; В.І.Паньків і співав. Незважаючи на те, що вагітність і пологи при патології ЩЗ характеризуються високою частотою ускладнень (ранні і пізні гестози, гіпоксія, затримка розвитку плода, невиношування вагітності), є недостатня кількість досліджень, присвячених дослідженню тироїдного статусу вагітних та наслідків вагітності, зокрема, в умовах реалізації різних програм йодної профілактики (В.Є.Дашкевич і співав, 2002, 2005; Т.М. Відсутні диференційовані підходи до ведення вагітних з ендемічною патологією ЩЗ, не вивчено ефективність методів йодної профілактики у вагітних, вплив на їх тироїдний статус йодвмісних препаратів, які застосовуються у акушерській практиці, що і зумовило мету нашої роботи. Вивчити стан системи ПОЛ, антиоксидантного захисту, зміни рівнів оксиду азоту, L-аргініну, кальцію і магнію у вагітних з ендемічною патологією ЩЗ в умовах природного йодного дефіциту та проведення йодної профілактики.Відповідно до поставлених мети і задач нами було обстежено 193 вагітних, з них 138 вагітних з патологією ЩЗ, мешканок м. У другу основну групу увійшли 66 вагітних з еутироїдним зобом, які протягом вагітності отримували йодну профілактику "Йодомарином" у дозі 200 мкг/добу. У 40,6% вагітних патологію ЩЗ було діагностовано при взятті на диспансерний облік по вагітності, у 33,3% жінок - при госпіталізації з приводу ускладнень вагітності у першому триместрі. У вагітних з еутироїдним зобом, які не отримували йодної профілактики протягом вагітності, при відносно стабільних концентраціях ТТГ у сироватці крові протягом першого триместру гестації, в умовах гранично зниженого поступлення йоду, були відсутні адекватні адаптаційні реакції на збільшення навантаження на ЩЗ та потреби в йоді протягом вагітності. У вагітних ІІІ групи протягом вагітності рівень ТТГ у крові зростав, досягав значень показників ІІ основної групи у другому триместрі, перевищував їх у третьому триместрі і хоча був нижчим від таких у вагітних І основної групи, досягав рівнів контрольної групи (табл.2).У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні тактики ведення вагітних з патологією щитоподібної залози шляхом корекції йодного дефіциту та регуляції функції фетоплацентарного комплексу з метою зниження перинатальної захворюваності. При патології ЩЗ вагітність супроводжується значною кількістю ускладнень, порушенням стану плода і новонародженого, частота і вираженість яких визначаються формою захворювання, його тяжкістю та терміном вагітності. Найбільша частота ускладнень спостерігається у жінок із гестаційним транзиторним тиротоксикозом, серед яких загроза невиношування вагітності складає 36,8-41,7%%, анемія - 70,6-94,7%, ранній гестоз-100%, плацентарна недостатність і затримка розвитку плода - 29,4%, кровотечі у пологах - 11,8%, перинатальна смертність з 22 тижнів-105,3‰. У жінок, які отримували Йодомарин по 200 мкг/добу протягом вагітності, медіана йодурії була в межах світових нормативів для вагітних, що проживають в умовах природного йодного дефіциту (150,2 - 166,7мкг/мл). У вагітних з дифузним еутироїдним зобом проведення йодної профілактики призводить до нормалізації тироїдного статусу, зменшення частоти субклінічного гіпотирозу у третьому триместрі вагітності та нормалізації рівнів Т3 та ТТГ у пуповинній крові, що попереджує вроджений гіпотироз.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні тактики ведення вагітних з патологією щитоподібної залози шляхом корекції йодного дефіциту та регуляції функції фетоплацентарного комплексу з метою зниження перинатальної захворюваності.

1. При патології ЩЗ вагітність супроводжується значною кількістю ускладнень, порушенням стану плода і новонародженого, частота і вираженість яких визначаються формою захворювання, його тяжкістю та терміном вагітності. Найбільша частота ускладнень спостерігається у жінок із гестаційним транзиторним тиротоксикозом, серед яких загроза невиношування вагітності складає 36,8-41,7%%, анемія - 70,6-94,7%, ранній гестоз -100%, плацентарна недостатність і затримка розвитку плода - 29,4%, кровотечі у пологах - 11,8%, перинатальна смертність з 22 тижнів -105,3‰.

2. Середній рівень йодурії у вагітних без патології ЩЗ впродовж вагітності є нижчим за нормативні показники йодного забезпечення не тільки для вагітних, але й невагітних. У жінок, які отримували Йодомарин по 200 мкг/добу протягом вагітності, медіана йодурії була в межах світових нормативів для вагітних, що проживають в умовах природного йодного дефіциту (150,2 - 166,7мкг/мл). Кількість мікроелементу йоду, яка міститься у вітаміно-полімінеральних комплексах (150 мкг) є недостатньою для нормального йодного забезпечення вагітних ендемічних регіонів.

3. Гестаційний транзиторний тиротоксикоз характеризується зменшенням рівня ТТГ, зростанням ВТ3 та ВТ4 у сироватці крові до рівнів легкого тиротоксикозу у першому триместрі вагітності, активізацією процесів ліпопероксидації, гіперпродукцією оксиду азоту, порушенням балансу йонів кальцію.

4. У вагітних з дифузним еутироїдним зобом проведення йодної профілактики призводить до нормалізації тироїдного статусу, зменшення частоти субклінічного гіпотирозу у третьому триместрі вагітності та нормалізації рівнів Т3 та ТТГ у пуповинній крові, що попереджує вроджений гіпотироз.

5. У вагітних з йододефіцитною патологією ЩЗ при прогресуванні загрози переривання вагітності екскреція оксиду азоту в сечі зростає майже у сто разів, що можна розглядати як діагностично-прогностичний тест перебігу гестаційного процесу.

6. Застосування йодвмісного препарату місцевої дії Бетадину з метою нормалізації мікробіоценозу піхви та лікування бактеріального вагінозу у вагітних з еутироїдним зобом не впливає на тироїдний статус вагітних і сприяє корекції йоддефіциту.

7. Застосування запропонованого комплексу терапії загрози невиношування у вагітних з йододефіцитною патологією ЩЗ, який включає Йодомарин і Мононітросид, є патогенетично обґрунтованим, клінічно ефективним, безпечним з огляду на відсутність несприятливого впливу на організм вагітних. Проведення зазначеної терапії сприяє нормалізації тироїдного статусу вагітних і новонароджених, виявляє токолітичну дію, сприяє нормалізації стану ФПК, процесів ліпопероксидації і вмісту оксиду азоту.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для попередження йодного дефіциту у першому триместрі вагітності у жінок, які проживають у йододефіцитному регіоні, показано проведення преконцепційної підготовки вітаміно-полімінеральними комплексами або препаратами йодиду калію у дозі 150 мкг/добу впродовж 6-8 тижнів. Під час вагітності добова доза 150 мкг мікроелементу йоду у складі вітаміно-полімінеральних комплексів є недостатньою для адекватного йодного забезпечення.

2. Вагітним, що проживають у йододефіцитному регіоні, показано проведення ультразвукового визначення обєму ЩЗ та її ехоструктури у першому триместрі вагітності, при виявленні змін рекомендовано визначення рівня ТТГ і вільного тироксину у крові для розробки лікувально-профілактичних заходів за необхідності.

3. Для оптимальної корекції йододефіцитних станів показано застосовування йодиду калію по 200 мкг/добу, при показаннях - з контролем рівнів тироїдних гормонів.

4. Вагітним з невгамовною блювотою показано визначення рівня ТТГ та вільного Т3 і Т4 для виключення субклінічного гіпертирозу.

5. У вагітних з йододефіцитною патологією та ускладненим загрозою невиношування гестаційний періодом, рекомендовано у комплекс лікувальних заходів включати Мононітросид (в дозі 20 мг/добу) та Йодомарин (в дозі 200 мкг/добу). Тривалість лікування має визначатися клінічним перебігом, але застосування Мононітросиду не має тривати менше одного і більше трьох тижнів.

1. Корекція загрози переривання вагітності донорами оксиду азоту у вагітних з патологією щитоподібної залози // Практична медицина. - 2005. - Том 11, №1. - С.25-29. (Співавт. Пирогова В.І.). Дисертантом особисто розроблено метод корекції, збір матеріалу, опрацювання даних, оформлення статті.

2. Баланс тироїдних гормонів, перекисного окислення ліпідів та оксиду азоту у жінок в першому триместрі вагітності з гіперплазією щитоподібної залози, гестаційний процес яких ускладнився загрозою переривання вагітності // Практична медицина. - 2004. - Том 10, №1. - С.28-32.

3. Особливості балансу тироїдних гормонів і оксиду азоту у породіль з еутироїдним зобом та їх новонароджених // Практична медицина. - 2003. - Том 9, №3. - С.11-13.

4. Тироїдний статус породіль та новонароджених в умовах ендемічного регіону // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2002. - №3. - С.67-71. (Співавт. Пирогова В.І.) Дисертант провела літературний пошук, збір матеріалу, аналіз та узагальнення результатів, підготовку роботи до друку.

5. Ballance of thyroid hormones and nitric oxide in the first trimester of pregnancy in women with thyroid hyperplasia and gestation period complicated by the risk for abortion // Annales Universitatis Mariae Curie Sclodovska. Lublin-Polonia?. - 2004. -Vol.17, №2. - P.375-377. (співавт. V.Pyrohova) Дисертант провела збір матеріалу, аналіз та узагальнення результатів, підготовку роботи до друку.

6. Changes of thyroid hormones, FSH, beta HGC and Ca2 and Mg2 ions in maternal and cord blood in healthy parturient and with iodine deficiency disorders (IDD). // Annales Universitatis Mariae Curie Sclodovska. Lublin-Polonia?.- Vol.15, № 39. - 2002. - P.45-47. (співавт. V. Pyrohova) Дисертант провела літературний пошук, збір матеріалу, аналіз та узагальнення результатів, підготовку роботи до друку.

7. Рівень NO у новонароджених і породіль при еутироїдному зобі // Українські медичні вісті. - 2003. - Том 5, № 1. - С.48.

8. Исследования системы L-аргинин- оксид азота у рожениц с преэклампсией // Вестник РГМУ (Журнал Российского Государственного Медицинского Университета). -2002. - Т.22, №1. - С.75-76 (Співавт. А. Колинковский, П. Скляров.) Дисертант провела літературний пошук, збір матеріалу, аналіз та узагальнення результатів, підготовку роботи до друку.

9. Особливості рівнів оксиду азоту у сечі вагітних з патологією щитоподібної залози (ЩЗ) // Тези доповідей Х конгресу СФУЛТ. - Чернівці. - 2004. - С.162-163. (Співавт. Пирогова В.І.). Дисертант провела літературний пошук, збір матеріалу, аналіз і узагальнення результатів, підготувку роботу до друку.

10. Рівень NO у породіль з еутироїдним зобом, у яких вагітність супроводжувалась прееклампсією і їх новонароджених // Матеріали пленуму асоціації ендокринологів України, присвяченого 25-річчю кафедри ендокринології Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького. - Львів. - 2003. - С.103-104. (Співавт. Пирогова В.І.). Дисертантом особисто проведено клінічні дослідження, збір матеріалу, аналіз і узагальнення результатів, підготовка до друку.

11. Визначення тироїдного статусу у породіль і новонароджених // Наукова конференція проф. Склярова ?Механізми фізіологічних функцій в експерименті і клініці?. - Львів. - 2001. - С.43.

12. Changes of nitric oxide (NO) in parturient with iodine deficiency disorders (IDD) and their newborns // IV Міжнародна медична конференція студентів та молодих вчених ?Медицина-Здоровя XXI сторіччя?. - Дніпропетровськ. - 2003. - C.32 (Співавтор Chajkivsky R.). Дисертант провела клінічні дослідження, узагальнення результатів, підготовку роботи до друку.

13. Level of thyroid hormones in parturient with hyperplasia of thyroid I and II stage and newborns in endemic goiter region // Третя Міжнародна медична конференція студентів та молодих учених ?Медицина-Здоровя XXI сторіччя?. - Дніпропетровськ. - 2002. - C.183.