Особливості неонатальної адаптації новонароджених від матерів з токсоплазмовою інфекцією - Автореферат

В середньому 10-15 % новонароджених, інфікованих токсоплазмовою інфекцією під час вагітності, мають ознаки захворювання. Висока частота ранніх та пізніх проявів вродженої токсоплазмової інфекції та їх соціальне значення, недосконалість методів діагностики та лікування таких дітей обумовлюють актуальність досліджень як в напрямку удосконалення діагностики, так і розробки нових технологій профілактики та лікування. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України” і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи відділення неонатології “Розробити нові технології виходжування новонароджених від матерів з TORCH-інфекцією на основі визначення особливостей їх імунної системи та системи гемостазу” (№ державної реєстрації 01.08.У001048). Мета роботи - знизити частоту захворюваності та смертності у новонароджених від матерів з токсоплазмовою інфекцією на підставі вивчення особливостей неонатальної адаптації, стану імунологічної реактивності новонароджених, удосконалення та впровадження методів ранньої діагностики і комплексу лікувально-профілактичних заходів. На основі отриманих результатів розроблено і впроваджено в практику комплекс критеріїв ранньої діагностики токсоплазмової інфекції у новонароджених, що включає тести: імуногістохімічні дослідження плаценти з визначення рівня експресії інтерлейкіну-6, дослідження периферійної крові з визначенням специфічних антитіл класів М та G до токсоплазми та визначення ДНК методом полімеразної ланцюгової реакції, показники неспецифічного імунітету (фагоцитарна система. система комплементу, цитокіни) та ультразвукового дослідження стану структур головного мозку.Так, у 1 групі оцінку 8-10 балів отримали лише 27,7 % новонароджених (проти 76,7 % дітей 2 групи та 86,7 % дітей контрольної групи, p <0,05), 4-7 балів - 59,6 % (проти 20,9 % та 13,3 % відповідно p <0,05), 0-3 бали - 10,6 % новонароджених (проти 2,3 % дітей 2 групи). Оскільки у всіх обстежених жінок стались строкові пологи, то у тих 13 дітей (11 дітей 1 групи, 2 - 2 групи), що мали недостатню масу тіла при народжені по відношенню до їх гестаційного віку (нижче 10-го перцентіля - 2500 г), діагностували затримку внутрішньоутробного розвитку плода. Затяжний перебіг було відмічено у 23,3 % дітей 1 групи, у 9,3 % - 2 групи, у новонароджених контрольної групи не було жодного випадку. Так, у дітей 1 групи частота виявлення неврологічних розладів сягала 46,8 % (проти 14,0 % у дітей 2 групи та 10,0 % - контрольної групи, р <0,05). ПВК ІІІ ступеня у 2 групі новонароджених діагностовано лише у тих дітей, які народились в асфіксії тяжкого ступеню (4,8 %), тоді як в 1 групі такі крововиливи зустрічались і у дітей з помірною асфіксією в пологах (8,5 %).У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання сучасної неонатології - обґрунтування та розробка нових діагностичних критеріїв внутрішньоутробного інфікування та удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів для новонароджених, інфікованих токсоплазмовою інфекцією, на підставі вивчення особливостей перебігу неонатального періоду, стану імунологічної реактивності новонароджених. Інфікованість вагітних токсоплазмовою інфекцією негативно впливає на стан новонароджених та призводить до великої кількості дизадаптаційних синдромів: асфіксія при народженні відмічається у 42,2 % обстежених дітей проти 13,3 % новонароджених контрольної групи (р <0,05), асфіксія тяжкого ступеню - у 6,7 % дітей; у 19,1 % - синдром дихальних розладів; у 60,0 % - патологічна жовтяниця, у 46,7 % - неврологічні порушення; у 34,0 % - розлади з боку системи травлення; у 12,8 % - порушення терморегуляції; у 10,6 % - геморагічний синдром; у 17,0 % - гіпоглікемічний синдром. При цьому відмічено суттєво гірший стан дітей з позитивними результатами ПЛР (в асфіксії тяжкого ступеня народились 10,6 % дітей проти 2,3 % дітей з непідтвердженим інфікуванням), достовірно вища у них також частота дизадаптаційних синдромів: жовтяниці - 66,0 проти 11,6 % відповідно (р <0,05), неврологічні порушення - 46,8 проти 14,0 % (р <0,05), синдром дихальних розладів - 19,1 проти 7,0 % (р <0,05). Токсоплазмова інфекція призводить до значних мікро-та макроскопічних змін плаценти, що проявляються збільшенням маси плаценти, запальними змінами хоріальної пластинки та оболонок, парієтальним та базальним децидуїтом, васкулітом переважно стовбурових ворсин, артеріїтом та флебітом судин пуповини, фунікулітом з інтенсивною лімфоцитарною та плазмоцитарною інфільтрацією, наявністю ішемічних інфарктів, вогнищевих ущільнень, кальцифікатів. При імуногістохімічному дослідженні прозапального цитокіну ІЛ-6 в плацентах цих жінок, спостерігається виражена його реакція в стромі ворсин з рівнем експресії 2-3 бали і розповсюдженістю 2-3 бали, та помірна (2 бали) - в ендотелії судин у 55,3 % плацент, що свідчить про виражену запальну реакцію та інтенсивність прозапальних процесів в плацентарній тканині, я

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ