Розкриття поняття та видів негласних слідчих дій. Підстави та порядок отримання дозволу на проведення негласних слідчих. Фіксація результатів негласних розшукових дій. Проблематика співвідношення негласних слідчих дій та оперативно-розшукових дій.
Актуальність теми конкурсної роботи полягає в тому, що прийнятий, не так давно Кримінальний процесуальний кодекс України, якому було присвячено чимало виступів і публікацій, в тому числі наукових статей, і в юридичній літературі, і в засобах масової інформації, запровадив такий новий і ризиковий інститут як інститут негласних слідчих(розшукових) дій. Найбільш гострі дискусії точаться з приводу саме цього нововведення, що фактично на порядок денний викликало появу головного питання про співвідношення заходів оперативно-розшукової діяльності (далі - ОРД) та негласних слідчих (розшукових) дій. Мета: Метою цієї конкурсної роботи є аналіз існуючих теоретичних положень, правових норм,а також матеріалів практики, які стосуються негласних слідчих (розшукових)дій у кримінальному процесі. 2)Розкрити основні правила проведення негласних слідчих(розшукових)дій; слідчий дія негласний розшуковийНегласні слідчі дії проводять у випадках, якщо відомості про злочин і особу, яка його вчинила, неможливо отримати іншим способом. «Необхідно памятати, що негласні слідчі (розшукові) дії проводяться лише у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. 260 КПК України) полягає в негласній (без відома особи) фіксації та обробці із використанням технічних засобів розмови цієї особи або інших звуків, рухів, дій, повязаних з її діяльністю або місцем перебування тощо. - Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж полягає в негласному проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами звязку (знаки, сигнали, письмовий текст, зображення, звуки, повідомлення будь-якого виду). 267 КПК України) полягає в таємному проникненні слідчого чи уповноваженої особи без відома власника чи володільця, приховано, під псевдонімом або із застосуванням технічних засобів у приміщення та інше володіння для встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи або безпосередньо з метою виявлення і фіксації слідів злочину, проведення огляду, виявлення документів, речей, що мають значення для досудового розслідування, виготовлення копій чи їх зразків, виявлення осіб, які розшукуються, або з іншою метою для досягнення цілей кримінального провадження.Згідно інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні підстави та порядок отримання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових)дій є наступні: - Рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчий, прокурор викладає в постанові, яка має відповідати вимогам ст.ст. - Клопотання слідчого, прокурора слідчому судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинне відповідати вимогам, зазначеним у ст. - У разі прийняття рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, у ході якої необхідно провести іншу негласну слідчу (розшукову) дію, яка вимагає постановлення ухвали слідчого судді, слідчий, прокурор звертається до нього з клопотанням у порядку, передбаченому ст.248 КПК України. - У випадку відмови прокурора в погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчий має право звернутися до керівника органу досудового розслідування, який після вивчення клопотання, за необхідності, ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед прокурором вищого рівня, який протягом трьох днів погоджує відповідне клопотання або відмовляє в його погодженні (ст. - У постанові про прийняття рішення щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії та у клопотанні до слідчого судді про дозвіл на проведення такої слідчої дії зазначається строк її проведення.Тобто процедура проведення негласної слідчої (розшукової) дії стала легшою для проведення, а відповідно буде спрощенно використання документів, складених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, порівняно з оперативно-розшуковими діями. Також важливо зазначити, що згідно інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, періодичність складання протоколів залежить від виду негласної слідчої (розшукової) дії, терміну її проведення (одномоментно чи упродовж часу), від доручення слідчого, прокурора, але в будь-якому випадку безпосередньо після отримання фактичних даних, які можуть використовуватись як докази для встановлення місця перебування особи, що розшукується, про кожний випадок огляду, виїмки, дослідження матеріалів про результати негласної слідчої дії тощо. Якщо ж в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується в даному кримінальному провадженні, слідчим або уповноваженим оперативним підрозділом невідкладно складається протокол, що не пізніше 24 годин з моменту виявлення ознак зазн
План
План
Вступ
1. Поняття та види негласних слідчих (розшукових)дій
2. Підстави та порядок отримання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових)дій
3. Фіксація результатів негласних слідчих (розшукових) дій
4. Фіксація результатів негласних слідчих(розшукових)дій
5. Проблематика співвідношення негласних слідчих(розшукових) дій та оперативно-розшукових дій
Висновок
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
