Підготовка учнів до оволодіння технікою спортивних рухів. Зміст і особливості навчання, раціональна організація навчальної діяльності. Фактори позитивності та негативності педагогічного ефекту при навчанні техніці рухів в роботі вчителя фізичної культури.
План Вступ Розділ 1. Навчання техніці спортивних рухів 1.1 Загальне поняття про техніку рухових дій 1.2 Компоненти техніки фізичних вправ 1.3 Фази виконання фізичних вправ Розділ 2. Педагогічний ефект навчання техніці спортивних рухів 2.1 Основні умови формування раціональної техніки рухів 2.2.1 Рівень підгоповленості 2.2.2 Якість вимови вчителя 2.2.3 Правильна організація навантаження 2.2.4 Коригувальний вплив вчителя 2.3 Причини виникнення негативних факторів при навчанні техніці рухових дій 2.4 Способи і методи усунення негативних факторів Підсумки Література Вступ Актуальність. Досить важливим питанням якісної підготовки учнів з оволодіння даною технікою є якість методичної підготовки занять вчителем фізичної культури. Мета дослідження: розглянути в чому полягають позитивний та негативний педагогічний ефект від навчання техніці рухів. Робоча гіпотеза: зміст та характер діяльності кожного вчителя визначається його професійною підготовленістю та знаннями з техніки руховий дій, що виявляється у ефективності освоєння учнями даної техніки. Навчання про планомірне, поетапне формування дій можна розглядати як продовження теорії Н. А. Бернштейна убік подальшої розшифровки високих регуляторів руху. Основа техніки рухів - це сукупність тих ланок і рис структури рухів, які, безумовно, необхідні для вирішення рухового завдання у певний спосіб (почерговість прояву мязових зусиль, основні моменти узгодженості рухів у просторі і за часом та ін.). Наприклад, при стрибках у висоту з розбігу - це відштовхування, поєднане із швидким і високим махом ногою; в метаннях - фінальне зусилля; при підйомі розгином на гімнастичних снарядах - своєчасне й енергійне розгинання в кульшових суглобах з наступним гальмуванням ніг та синхронним напруження мязів рук. Якщо ж руховий досвід того, кого навчають, недостатній для формування ООP, а усвідомлення деяких ООТ неможливе при цілісному виконанні досліджуваної дії через його складність, небезпеки або з інших причин, то викладач повинен запропонувати такі вправи, що будуть доступні тому, кого навчають, дозволять сформувати необхідні рухові уявлення по кожній з дій. У дослідженні И. В. Абсалямовой [8] показано, що при вивченні складних по координації, але не потребують великих витрат енергії рухових дій (наприклад, елементів фігурного катання) початківці поліпшують дію до 5-6-й спроби, потім якість дії стабілізується до 10-12-й спроби, після чого виконання погіршується (при оптимальному інтервалі відпочинку між спробами в 60 с).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
