Аналіз сутності комунікації у науці. Характеристика форм наукової комунікації. Аналіз еволюції наукового журналу як засобу обміну інформацією. Дослідження особливостей функціонування новітніх систем наукових комунікацій в епоху інформатизації суспільства.
При низкой оригинальности работы "Особливості наукових комунікацій в епоху інформатизації суспільства", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Сучасний етап розвитку цивілізації створив умови для розвитку пізнавальних і інтелектуальних можливостей людини на основі новітніх технологій, що викликає зміни в сфері науки і освіти, створює нові форми наукових комунікацій. Звісно, старі механізми наукових комунікацій зберігаються, та розвиток техніки і «створення банків знань…, розробка засобів представлення знань у компютерних системах, усвідомлення творцями штучного інтелекту своєї діяльності як роботи зі знаннями» [13, с. А швидкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій сприяє появі потужних інструментів для роботи з інформацією та знаннями і суттєво прискорює розбудову суспільства, яке окремі дослідники визначають як інформаційне, мережеве чи суспільство знань, тобто суспільство, засноване на знаннях. Садовського приділяється увага особливостям перебігу комунікаційних процесів в науці, відбувається аналіз різних видів і форм спілкування учених [11, 13,]. Ярошенко розглядає актуальні питання інформаційного забезпечення учених та освітян, окреслює тенденції розвитку наукового журналу як важливої моделі наукової комунікації, розглядає окремі аспекти нових моделей наукової комунікації [20].В умовах розвитку сучасної цивілізації поява нових форм творчої взаємодії вчених у процесі їхньої роботи - наукової комунікації - стає однією з умов створення нового знання і виступає важливим інструментом суспільних трансформацій.
Вывод
В умовах розвитку сучасної цивілізації поява нових форм творчої взаємодії вчених у процесі їхньої роботи - наукової комунікації - стає однією з умов створення нового знання і виступає важливим інструментом суспільних трансформацій. Розвиток інформаційних мережевих технологій і зростання ролі інформації в науці та освіті, особливо в останні десятиліття, потребують наявності потужних інформаційних ресурсів і зручного доступу до бази даних як вітчизняної, так і світової наукової періодики та літератури. Оволодіння засобами новітніх інформаційно-комунікаційних систем дозволяє вченим і освітянам, які працюють у різних академічних установах і навчальних закладах, обмінюватися результатами досліджень, вирішує проблему інформаційного забезпечення і створює основи для розбудови знан-нєвого суспільства. Поява нових моделей наукових комунікацій (Відкритий Доступ та ін.) свідчить про необхідність трансформації ролі традиційних бібліотек і створення електронних наукових бібліотек.
Список литературы
1. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: опыт социального прогнозирования»/ Д. Белл - Москва, Academia, 1999. - 949 с.
2. Гарвей У. Д. Коммуникация - суть науки / У. Д. Гарвей // Роль коммуникаций в распространении научно-технических достижений. - М.: 1986. - 63-81 с.
3. Дюментон Г. Г. Сети научных коммуникаций и организация фундаментальных исследований/ Г. Г. Дюментон - М.: Наука, 1987. - 105 с.
4. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс - М.: ГУ ВШЭ, 2000. - 606 с.
Філософія
5. Коул Дж. Р. Схемы интеллектуального влияния в научных исследованиях / Дж. Р. Коул // Коммуникация в современной науке - М.: Прогресс, 1976. - С. 390-425.
6. Крейн Д. Социальная структура группы ученых: проверка гипотезы о «невидимом колледже»/ Д. Крейн // Коммуникация в современной науке. - М.: Прогресс, 1976. -С. 183-218.
7. Кримський С. Б. Про софійність, правду, смисли людського буття: Збірник науково-публіцистичних і філософських статей. / С. Б. Кримський - К.:, 2010. - 464 с.
8. Маклюєн М. Средство само есть содержание / М. Ма-клюєн // Информационное общество - М.: Издательство АСТ, 2004. - С. 341-349.
9. Марков Б. Человек в епоху масс-медиа / Б. Марков // Информационное общество - М.: Издательство АСТ, 2004. - С. 452-507.
10. Миронов В. В. Информационное пространство: вызов культуре / В. В. Миронов // Информационное общество. - 2005. - № 1. - С. 14-18.
11. Мирский Э. М. Проблемы исследования коммуникаций в науке. / Э. М. Мирский, В. Н. Садовский // Коммуникация в современной науке. - М.: Прогресс, 1976. - С. 5-24.
12. Нам Лин Исследование коммукационной структуры науки// Нам Лин, Гарвей У. Д., Нельсон К. Е. [Пер. с англ.]. / Коммуникация в современной науке. - М.: Прогресс, 1976. - С. 291-334.
57
13. Оноприенко В. И. Науковедение: поиск системных идей / В. И. Оноприенко - К.: ГП «Информационно-аналитическое агентство», 2008. - 288 с.
14. Онопрієнко В. І. Наукове співтовариство: Вступ до trialології науки / Онопрієнко В. І. - К.: ЦДПІН НАН України, 1998. - 98 с.
15. Прайс Д. Дж. Тенденции в развитии научной коммуникации - прошлое, настоящее, будущее. / Коммуникация в современной науке // Прайс Д. Дж. - М.: Прогресс, 1976. - С. 93-109.
16. Резніченко В. А. Електронні бібліотеки: інформаційні ресурси та сервіси / В. А. Резніченко, О. В. Захарова, Е. Г. Захарова // http://refdb.ru/look/2756236-pall.html
17. Тоффлер Э. Третья волна / Э. Тоффлер [Пер. с англ. науч. ред. П. С.Гуревич]. - М.: Изд-во АСТ, 1999. - 782 с.
18. Флек Л. Возникновение и развитие научного факта: Введение в теорию стиля мышления и мыслительного коллектива / Л.Флек - М.: Дом интелектуальной книги, 1999. - 220 с.
19. Чупина Г. А. Научное общение в системе познавательного процесса. / Г. А. Чупина // Анализ системы научного познания. - Свердловск: Изд.УРГУ, 1984. - 152 с.
20. Ярошенко Т. О. Наукові комунікації ХХІ століття: електронні ресурси для науки та освіти України / Т. О. Ярошенко // Наукові праці. Т. 52. Вип. 39 - С. 148-154.
О.П. Скиба
ОСОБЕННОСТИ НАУЧНЫХ КОММУНИКАЦИЙ В ЭПОХУ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ
Статья посвящена исследованию особенностей функционирования новейших систем научных коммуникаций в эпоху информационных технологий.
FEATURES OF SCIENTIFIC COMMUNICATION IN THE ERA OF INFORMATION TECHNOLOGY
The article investigates the features of the most recent systems of scientific communication in the era of information technology. Keywords: information society, science communication, scientific community, means of communication and information technologies.
УДК 1 (091) 130.2
Т.Д. Суходуб
ДИСКУРС ПАМЯТОВАНИЯ: ИСТОРИКО-ФИЛОСОФСКИЙ АСПЕКТ ИССЛЕДОВАНИЯ
Центр гуманитарного образования Национальной Академии наук Украины
Анотация. В статье раскрываются концепции памяти, сформировавшиеся в истории философии и современной культуре. Подчеркивается междисциплинарность как главный методологический принцип в исследовании проблематики памятования. Делается вывод, что современная культура демонстрирует не только интерес к прошлым опытам памяти, но и поиск «новых» практик памятования.
Ключевые слова: память, виды памяти, культура и память, опыт памяти в истории философии.
Введение
Память, традиционно рассматриваемая в аспекте феномена духовного и общественно-исторического бытия людей, все заметнее в современном философском дискурсе актуализируется в качестве важнейшей метафизической проблемы, требующей учета категориального статуса, логического содержания таких терминов как «социальная», «историческая», «родовая», «коллективная», «личностная», «культурная» и др. память. Аналитика исследований феномена памятования демонстрирует интерес к самым разным темам, среди которых - социально-историческая память общества в целом и отдельных социальных групп (в европейской гуманитаристике направление обозначается как «memory studies») [1, с.9,14]; культивирование памяти в процессах воспитания и образования; систематизация исторического опыта памятования в культурных традициях и современных социальных практиках; анализ особой роли памяти в структуре личности, языковых актах, творчестве, а также в духовно-культурных, политических, экономических, образовательных трансформациях общества, в процессах социальной коммуникации, явлениях искусства, научных новациях и т.д. [см.: 2]. Причем проблематика разрабатывается как междисциплинарное исследование, составляя предмет интереса историков и социологов, социальных философов и историков философии, психологов и лингвистов, этнографов и культурологов.
Однако, современный дискурс памятования невозможен вне ориентации на историко-философский контекст понимания проблемы, так как именно в истории философии запечатлевались и осмысливались рожденные культурой опыты памяти как специфического измерения человеческого бытия. Отсюда, задачей исследования является теоретическая реконструкция основных вех в становлении и развитии дискурса памятования в историко-философской традиции.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
