Особливості мотиваційної сфери неповнолітніх правопорушників - Автореферат

Сучасні статистичні дані свідчать, що при більш-менш стабільному кількісному показнику злочинності неповнолітніх (відсутність чіткої тенденції до її збільшення або до зменшення) серйозну занепокоєність викликають якісні показники: зниження віку неповнолітніх правопорушників, зростання жорстокості, зухвалості, „безмотивованості” при скоєнні злочинів, поява в структурі злочинності неповнолітніх так званих дорослих злочинів (вбивств, розбійних нападів), груповий характер злочинності серед цього контингенту, її підвищена латентність. Все це свідчить про необхідність всебічного та системного дослідження всього комплексу чинників, що призводять до злочинності серед неповнолітніх, а також розробки науково обґрунтованих, ефективних програм профілактики правопорушень неповнолітніх, нових методів та форм їх перевиховання, шляхів ресоціалізації. При розробці таких програм вагоме місце, як про це свідчить світовий досвід, посідають психологічні дослідження, зокрема вивчення психологічних механізмів протиправної поведінки. Практично не застосовувалися диференційовані підходи при вивченні мотиваційної сфери неповнолітніх правопорушників за такими вимірами як спрямованість вчиненого ними злочину, вік, ступінь перевиховання, наявність кримінального досвіду. дослідити змістовно-динамічні особливості мотиваційної сфери неповнолітніх правопорушників у відповідності до спрямованості вчиненого ними злочину;Гарькавця підкреслюється, що мотиваційна сфера неповнолітніх правопорушників відрізняється від мотиваційної сфери їх правослухняних однолітків. У дослідженні взяли участь 213 неповнолітніх правопорушників чоловічої статі у віці від 11 до 18 років, з них 145 юнаків, які відбувають покарання у виді позбавлення волі та 68 підлітків, до яких застосовані примусові заходи виховного характеру. Відповідно до завдань дослідження аналіз особливостей мотиваційної сфери неповнолітніх правопорушників проводився з урахуванням спрямованості вчинених ними злочинів, віку та умов утримання у спеціальних установах, наявності кримінального досвіду, ступеня перевихованнях. Ці методики дозволяють, по-перше, вивчити як змістовні, так і динамічні особливості мотиваційної сфери, по-друге, дослідити різні мотиваційні утворення (потреби, бажання, прагнення, цілі, цінності, мотиваційні конфлікти особистості). У третьому розділі „Змістовно-динамічні особливості мотиваційної сфери неповнолітніх правопорушників” наводяться результати дослідження особливостей мотиваційної сфери неповнолітніх правопорушників різних категорій та проводиться їх інтерпретація і психологічний аналіз.Мотиваційна сфера особистості різних категорій неповнолітніх правопорушників має свої специфічні властивості та є психологічним чинником, який поряд з іншими детермінантами, визначає субєктивну можливість скоєння злочину, його спрямованість, особливості процесу перевиховання неповнолітніх правопорушників різного віку в різних умовах утримання у спеціальних виховних установах. Подальшому розвитку почуття небезпеки сприяють жорсткі умови утримання неповнолітніх правопорушників у спеціальних установах. Сполучення фрустрації матеріальних потреб з потребою у безпеці є одним із чинників, що з високою вірогідністю визначає корисливо-насильницьку спрямованість злочинів, а напруженість матеріальних потреб та потреби у самовизначенні суттєво впливає на формування мотивації корисливого злочину. Мотивація пошуку „гострих” відчуттів є також одним з психологічних чинників, який утруднює процес перевиховання неповнолітніх правопорушників у спеціальних виховних установах. „Комплекс відчуження”, характерний для дорослих злочинців, бере свій початок у підлітково-юнацькому віці і проявляється перевагою у неповнолітніх правопорушників негативних мотиваційно-афіліативних тенденцій страху бути відкинутим.

Основний зміст роботи

1. Мотиваційна сфера особистості різних категорій неповнолітніх правопорушників має свої специфічні властивості та є психологічним чинником, який поряд з іншими детермінантами, визначає субєктивну можливість скоєння злочину, його спрямованість, особливості процесу перевиховання неповнолітніх правопорушників різного віку в різних умовах утримання у спеціальних виховних установах.

2. Фрустрація потреби у безпеці є психологічною передумовою для скоєння насильницьких злочинів на тлі підвищеної тривожності, емотивності, недовірливості. Подальшому розвитку почуття небезпеки сприяють жорсткі умови утримання неповнолітніх правопорушників у спеціальних установах. Сполучення фрустрації матеріальних потреб з потребою у безпеці є одним із чинників, що з високою вірогідністю визначає корисливо-насильницьку спрямованість злочинів, а напруженість матеріальних потреб та потреби у самовизначенні суттєво впливає на формування мотивації корисливого злочину. До труднощів соціально-психологічної адаптації в умовах суворого регламенту призводить також незадоволеність потреби у самовираженні.

3. Одним із мотивів протиправної поведінки неповнолітніх є задоволення потреби у пошуках „гострих” відчуттів, яка більш притаманна насильницьким злочинцям. При скоєнні корисливих злочинів ця потреба відіграє значно меншу роль і повязана у зворотно-пропорційній залежності з досвідом протиправної поведінки корисливої спрямованості. Мотивація пошуку „гострих” відчуттів є також одним з психологічних чинників, який утруднює процес перевиховання неповнолітніх правопорушників у спеціальних виховних установах.

4. „Комплекс відчуження”, характерний для дорослих злочинців, бере свій початок у підлітково-юнацькому віці і проявляється перевагою у неповнолітніх правопорушників негативних мотиваційно-афіліативних тенденцій страху бути відкинутим. Це призводить до стилю спілкування та поведінки, який утруднює засвоєння неповнолітніми соціальних норм, веде до відчуття соціально-психологічної ізоляції, сприяє формуванню у підлітка негативного, ворожого ставлення до оточуючих зі слабкістю емпатійно-ідентифікаційних механізмів. Відчуження стає однією із психологічних причин порушеної адаптації та злочинної поведінки, особливо насильницької спрямованості.

5. Зареєстровані у неповнолітніх правопорушників особистісні конфлікти по типу „значуще, але недоступне” відрізняються у різних категорій досліджуваних за змістом та силою спонукальної дії. Виражені внутрішні конфлікти у сфері міжособистісних стосунків поряд із станом внутрішнього вакууму щодо інших цінностей, можуть призводити до насильницьких злочинів, у той час як з корисливою спрямованістю у підлітково-юнацькому віці корелює конфлікт щодо цінностей самоствердження, впевненості у собі, атрибутом яких є матеріальні блага. Фрустрація цінності самоствердження погіршує процес перевиховання неповнолітніх правопорушників, а стан внутрішнього вакууму щодо цінності самореалізації веде до звуження можливостей та шляхів перевиховання неповнолітніх. Такі норми-цінності як „закон” та „дисципліна” не виконують своєї регулюючої функції у неповнолітніх правопорушників у звязку із негативним ставленням до цих явищ.

6. Життєва перспектива майбутнього різних категорій неповнолітніх правопорушників має як схожі, так і специфічні особливості. При позивному ставленні до свого майбутнього, мріях про щасливе життя та свободу, минуле сприймається правопорушниками як негативно-забарвлене і несе сенсове навантаження скоєного злочину. Ставлення до свого минулого, яке за нашими даними, є більш негативним у насильницьких злочинців, малолітніх правопорушників та неповнолітніх з високим ступенем перевиховання, може бути одним із вимірів усвідомлення та переживання провини. У той же час розірваність часової перспективи майбутнього, її розмитість, відсутність глибини свідчать про соціально-психологічну незрілість, інфантилізм неповнолітніх правопорушників і є прогностично несприятливим психологічним чинником.

7. Психологічним змістом профілактики злочинної поведінки неповнолітніх повинен стати прямий та опосередкований психолого-педагогічний вплив на мотиваційну сферу особистості неповнолітнього з метою позитивної зміни її структурно-динамічних особливостей. Врахування провідних тенденцій мотиваційної сфери різних категорій неповнолітніх в залежності від спрямованості вчиненого злочину, віку, наявності кримінального досвіду, умов утримання у спеціальних установах дозволить розробляти діференційовани та ефективні програми такого впливу.

1. Павлик О.М. Мотивація афіляції у неповнолітніх правопорушників //Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Серія „Психологія”. Харків, ХДПУ, 2001. Вип. 7. С. 144-149.

2. Павлик О.М. Психологічні аспекти ресоціалізації неповнолітніх злочинців // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Серія „Психологія”. Харків, ХДПУ, 2002. Вип. 8. С. 154-158.

3. Павлик Е.М. К проблеме мотивационных конфликтов несовершеннолетних правонарушителей // Вісник Харківського університету. Серія „Психологія”. Харків, 2002. №539. С. 114-117.

4. Павлик О.М. Особливості життєвих цілей неповнолітніх правопорушників з різним ступенем перевиховання // Вісник Харківського університету. Серія „Психологія”. Харків, 2003. №599. С. 262-265.

5. Павлик О.М. Прагнення до „гострих” відчуттів як один із мотивів протиправної поведінки неповнолітніх // Право і безпека. Харків, 2004. №3’3. С. 205-209.

6. Павлик О.М. Злочинність неповнолітніх як проблема на сучасному етапі розвитку суспільства // Вісник Національного університету внутрішніх справ. Спецвипуск. Харків, 2001. С. 374-377.

7. Павлик О.М. Вплив сімї на порушення поведінки у підлітків // Матеріали науково-практичної конференції „Невротичні розлади та порушення поведінки у дітей та підлітків”. Харків, 2001. С. 74-75.

8. Жданова І.В., Павлик О.М. Професійно-психологічна підготовка працівників кримінальної міліції у справах неповнолітніх // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції „Юридична освіта і правоохоронна діяльність: перспектива нового тисячоліття”, Дніпропетровськ, Науковий вісник Юридичної академії МВС: Збірник наукових праць. 2002. №1 (7). С. 273-277.

9. Павлик О.М. Часова перспектива майбутнього як параметр мотиваційної сфери неповнолітніх правопорушників // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції „Сучасні правові проблеми профілактики та розкриття злочинів, які скоюються неповнолітніми”. Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ МВС України, 2002. С. 59-62.

10. Павлик О.М. Дослідження мотиваційної сфери неповнолітніх правопорушників // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика”. К.: Міленіум, 2002. С. 265-268.

11. Павлик О.М. Профілактика злочинності неповнолітніх: соціально-психологічні аспекти // Матеріали науково-практичної конференції „Організація виховної роботи у вищих навчальних закладах МВС України”. Харків: Національний університет внутрішніх справ, 2003. С. 140-142.