Послідовність формування морфологічної структури плаценти корів і її формування упродовж вагітності тварини. Взаємозалежність розвитку плода від трофічної функції материнської плаценти у корів та структурні аномалії і функціональні розлади плаценти корів.
При низкой оригинальности работы "Особливості морфологічної структури і трофічної функції плаценти корів та розвитку плода", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Тому вивчення процесів формування морфологічної структури та фізіологічної функції плаценти дозволить глибше розкрити закономірності утробного розвитку ссавців, механізмів забезпечення різнобічних потреб плода у процесі його розвитку. У науковій літературі кінця 70-х років сформувався новий напрямок вивчення взаємозвязку плода з організмом матері під назвою “система мати - плацента - плід” (Колчина А.Ф., 1966; Гармашева Н.М., Константинова Н.Н., 1978). Дані морфологічних, гістохімічних та біохімічних досліджень плаценти у процесі її формування та розвитку зародка і плода дозволили до певної міри розкрити окремі ланки патогенезу фетоплацентарної недостатності у корів, яка може ускладнювати перебіг вагітності, родів і післяродового періоду (Дашукаєва К.Г., Нежданов А.Г, 1995; Власов С.А., 1999). Невирішеними залишаються питання ембріональної смертності, народження гіпотрофіків та нежиттєздатних телят, затримання посліду з наступним ускладненням післяродового періоду і неплідністю у корів, вирішення яких потребує детального вивчення морфологічної структури плаценти, функція якої здійснюється за принципом фізіологічного синергізму усіх органів і систем організму вагітної тварини (Студенцов А.П., 1961; Заянчковський І.П., 1964; Мартиненко Н.А., 1971; Логвинов Д.Д., 1975). Матеріали комплексного вивчення морфологічної макро-і мікроструктури та фізіологічної функції плаценти корів у процесі її формування дозволять встановити причини, а також розкрити окремі аспекти патогенезу акушерської патології та порушень розвитку плода.Матеріалом для досліджень служили плацента, навколоплідні оболонки і води, плоди, а також кров плодів і корів за місяцями вагітності. Методика роботи включала загальне клінічне обстеження корів перед забоєм з визначенням терміну вагітності та корів під час родів і їх телят в умовах господарства. Для вивчення макроскопічної структури плаценти користувалися методикою морфометрії (Милованов В.К., Брусиловський А.І., 1986), за якою визначали: масу матки до і після препарування плодового міхура, масу і довжину плода, обєм амніотичної та алантоїсної рідини, площу слизової оболонки матки, кількість та площу карункулів, площу судинної оболонки, кількість котиледонів та їх площу під час вагітності та родів. Одночасно, під час препарування плаценти, для гістологічного дослідження брали шматочки тканин у такому порядку: - із плацентом середини і верхівки вагітного і вільного рогів матки по три кусочки з центральної, парацентральної і крайової зон площею 0,8 х 1,5 см і товщиною 1 - 1,5 см; Імунохімічний аналіз білків сироватки крові вагітних корів та плодів, а також екстрактів тканин карункулів і котиледонів проводили за методом Грабара і Буртена (1963) після електрофоретичного розділення в гелі агар-агара, що містив веронал-медіналовий буфер (РН 8,6, іонна сила 0,05).Встановлено синергізм цитологічної диференціації тканин карункулів і котиледонів у процесі формування морфологічної структури і трофічної функції плаценти з врахуванням динаміки росту і розвитку плода. Проникнення ворсин хоріона у тканини карункулів викликає проліферативні зміни їх структури, утворення крипт і септ карункулів з наступним формуванням морфологічної структури плаценти. Гістологічна структура материнської частини плаценти корів на початкових стадіях формування характеризується наявністю синдесмохоріального типу плацентації; при утворенні плацентом формується епітеліохоріальний, а на міжкарункулярних ділянках зберігається синдесмохоріальний тип, який протягом другого триместру плодоношення поступово змінюється на епітеліохоріальний; на завершальних місяцях вагітності на поверхневих ділянках крипт формується десмохоріальний, а на глибоких зберігається епітеліохоріальний тип плацентарного звязку, що дає підставу вважати плаценту корів десмоепітеліохоріальною. При мінімальній кількості плацентом проявляється трофічно-компенсаторна здатність плаценти за рахунок збільшення їх площі та глибини проникнення ворсин котиледонів у крипти карункулів, що сприяє затриманню посліду у корів. Аномалії розвитку плаценти у вигляді дисковидних скупчень карункулів, які мали форму цвітної капусти, та відсутність плацентом у вільному розі матки можуть викликати гіпотрофію плода та народження нежиттєздатного приплоду.
Вывод
1. Матеріал і методи роботи
Обєктом досліджень були тільні корови, які надходили на вимушений забій у Львівське мясопереробне підприємство “Прикарпаття", а також корови під час родів, в тому числі при затриманні посліду, що належали агрофірмі “Нива” Пустомитівського району Львівської області.
Матеріалом для досліджень служили плацента, навколоплідні оболонки і води, плоди, а також кров плодів і корів за місяцями вагітності.
Дослідження проведені протягом 1995-1997 років. Методика роботи включала загальне клінічне обстеження корів перед забоєм з визначенням терміну вагітності та корів під час родів і їх телят в умовах господарства. При цьому враховували причини вибракування корів, їх вік, а також благополучність господарств, з яких вони надходили на забій, з гостроінфекційних хвороб, а у господарстві - дані акушерської та гінекологічної диспансеризації корів.
Для вивчення макроскопічної структури плаценти користувалися методикою морфометрії (Милованов В.К., Брусиловський А.І., 1986), за якою визначали: масу матки до і після препарування плодового міхура, масу і довжину плода, обєм амніотичної та алантоїсної рідини, площу слизової оболонки матки, кількість та площу карункулів, площу судинної оболонки, кількість котиледонів та їх площу під час вагітності та родів.
Одночасно, під час препарування плаценти, для гістологічного дослідження брали шматочки тканин у такому порядку: - із плацентом середини і верхівки вагітного і вільного рогів матки по три кусочки з центральної, парацентральної і крайової зон площею 0,8 х 1,5 см і товщиною 1 - 1,5 см;
- з відокремлених карункулів проби відбирали аналогічно;
- з котиледонів відбиралися проби площею 2 х 3 см на всю товщину;
- тканину міжкарункулярної стінки матки брали з обидвох рогів матки.
Оскільки у фіксаторі шматочки стінки матки зморщуються та закручуються, то з матки брали кусочки площею 2 х 2 см і після фіксації з них вирізали потрібні для заливання шматочки площею 1 х 0,5 см. Проби тканин відбирали у першу годину після забою тварин і фіксували у 10% розчині нейтрального формаліну та рідині Карнуа. Матеріал проводили через ряд спиртів висхідної концентрації до абсолютного і через хлороформ, після чого заливали у парафін за загальновизнаною методикою (Меркулов Г.А., 1969).
Стереометричний аналіз мікроструктури плаценти проводили за допомогою крапкової волюметрії з використанням окулярної морфометричної сітки (Автанділов Г.Г., 1973, 1984). Реєструючи кількість крапок на сітці, що співпала з конкретними клітинами тканинної структури плаценти, проводили їх облік за шести компонентами : епітелій материнської частини плаценти, строма, судинне русло карункула, епітелій хоріона, строма хоріона, судини хоріона. Підрахунок проводили у 18 випадкових полях зору. Групування і наступну математичну обробку матеріалу проводили за методикою, описаною у посібниках з біо- та морфометрії (Плохінський М.А., 1970).
Вивчення гістологічної структури плаценти здійснювали на мікропрепаратах із тканин плацентом і окремо карункулів, котиледонів та міжкарункулярного ендометрію корів. При цьому визначали: ступінь розгалуження ворсин хоріона у криптах карункула, глибину проникання ворсин, характер міжклітинних контактів між тканинами карункулів і котиледонів та ступінь їх васкуляризації. Морфологічному вивченню підлягали епітелій, строма та судини материнської та плодової частин плаценти, а також епітелій, строма, залози та судини ендометрію.
Для біохімічних досліджень проби тканин відразу заморожували у рідкому азоті та у посудинах Дьюара доставляли у лабораторію, де переносили у посудину типу АГ-4 для зберігання або розтирали у фарфорових ступках з додаванням рідкого азоту і гомогенізували.
У тканинах плаценти визначали вміст абсолютно сухої речовини і розчинного білка за методом Лоурі (1951).
Визначення загального білка сироватки крові проводили за результатами реакції з біуретовим реактивом. Паралельно цей показник визначали рефрактометричним методом, застосовуючи рефрактометр RL-1 (Польща).
Електрофоретичне розділення білкових фракцій сироватки крові та екстрактів із тканин плаценти проводили на пластинках з ацетату целюлози. Аналіз електрофореграм проводили за допомогою приладу АФ-І (Львівприлад).
Імунохімічний аналіз білків сироватки крові вагітних корів та плодів, а також екстрактів тканин карункулів і котиледонів проводили за методом Грабара і Буртена (1963) після електрофоретичного розділення в гелі агар-агара, що містив веронал-медіналовий буфер (РН 8,6, іонна сила 0,05).
Для дослідження використовували імунні антисироватки до білків сироватки крові корів, які були одержані на кролях.
Отримані цифрові результати досліджень статистично обробляли за методикою, описаною Ойвіним І.А. (1960) з використанням ПЕОМ.
2. Формування морфологічних структур плаценти корів протягом ембріонального періоду розвитку зародка
Рання стадія розвитку ембріона, яка відбувається у слизовій оболонці матки, характеризується структурним поліморфізмом клітин ендометрію і трофобласта, спрямованим на забезпечення його живлення. Трофобласт, як провізорний орган ембріона, представлений суцільним шаром клітин, який оточує зародок і приймає участь у його живленні шляхом асиміляції поживних речовин так званого маткового молочка.
Після нідації у слизову оболонку стінки матки бластоциста швидко росте, набирає форми видовженого міхурця, який тісно прилипає до стінки матки.
З моменту нідації зиготи структурних змін зазнає ендометрій, на поверхні якого можна виділити три морфофункціонально відмінні ділянки: карункулярну, міжкарункулярну і залозисту, у зоні якої відкриваються протоки маткових залоз. Під впливом трофобласта покривний епітелій піддається лізису у місцях безпосереднього контакту з тканинами зародка. На поверхні оголеного ендометрію зустрічаються поодинокі острівці епітелію, який складається з призматичних, циліндричних та клітин іншої форми і різної висоти, внаслідок чого поверхня слизової оболонки матки має хвилястий вигляд.
Строму ендометрію складали компактний та губчастий шари. Компактний шар багатий на клітинні елементи, артеріоли та венули, що проходили у безпосередній близькості до поверхні. Глибокий губчастий /спонгіозний/ шар включав пухку малодиференційовану сполучну тканину, у товщі якої локалізовані поодинокі або групи залоз матки.
Секреторну основу залоз складали клітини залозистого епітелію, які розташовані переважно одношарово, мали циліндричну або високопризматичну форму, розширені базально. Просвіти залоз у цей період неширокі, не перевищували висоти клітин. Залози відкривались отворами на поверхні ендометрію, біля яких завжди зберігався покривний епітелій.
У процесі розвитку зародка поступово змінювалася форма і розміри карункулів. На початку вагітності корів спостерігали збільшення карункулів рогу - плодовмістилища. На ділянках, що контактували з зародковим міхуром, кількість їх становила 43±3. У вільному розі матки збільшення розмірів карункулів відбувалося повільніше.
З другого місяця вагітності на поверхні карункулів відбувалося утворення крипт, розділених сполучнотканинними септами. Процес криптоутворення починався від верхівки карункула і поширювався до бокових поверхонь. При цьому верхівки септ були ширші від їх основи. У стромі септ знаходилися широкі капіляри. Стінки септ покриті шаром кубічного епітелію, у складі якого траплялися одно- та двоядерні гігантські клітини. Строма септ карункулів містила мало клітинних елементів; більшу частку у її структурі займали волокна, які обплітали кровоносні судини, що знаходилися у глибині септи.
Одночасно на поверхні хоріона зявлялися закладки котиледонів у формі округло-овальних плямок, діаметром до 3 мм, які складалися з майже непомітних валикоподібних виступів, розташованих рядами. Структурно виражених ворсинок у складі перших котиледонів макроскопічно нами не виявлено. На 40 добу вагітності корів кількість котиледонів у розі-плодовмістилищі збільшувалась до 30 - 34. У цей період спостерігалася поява перших нерозгалужених ворсинок, диференціація яких відбувається із зростанням термінів вагітності.
Структура ворсинки включала сполучнотканинну основу, ембріональні судини типу капілярів і трофобластичний епітелій. Головний тип клітин строми становили фібробласти, а волокнисту структуру - колагенові і ретикулінові волокна. Між клітинами і волокнами містилася значна кількість аморфної речовини.
Судини хоріона утворювали єдину судинну сітку і заходили у кінцеві відділи ворсинок, утворюючи капілярну систему котиледонів. Стінка капіляра була представлена одним шаром клітин ендотелію. У середніх відділах та в основі ворсин кровоносні судини займали центральну ділянку стовбура.
Ворсинки хоріона, що розвивались у складі котиледонів центральної частини рога-плодовмістилища, навпроти найбільших карункулів, починали проявляти найбільшу інтенсивність росту і проникати у новостворені крипти карункула, утворюючи перші плацентоми. Проте цей звязок виявлявся дуже нещільним, бо ворсинки хоріона ще не мали розгалужень і легко випадали з крипт карункулів при препаруванні плодових оболонок. На цьому етапі відмічено контакт між клітинами епітелію ворсинок та карункулярних крипт за рахунок цитоплазматичних виростів клітин ворсинок, які входять у міжклітинний простір епітелію карункула.
Проведені дослідження дозволяють відзначити, що формування плаценти корів на початку вагітності має свої особливості у виділених трьох морфофункціонально відмінних зонах: у карункулярній зоні формування перших плацентом характеризується встановленням епітеліохоріального звязку, у міжкарункулярній зоні чітко відслідковується формування десмохоріального типу звязку, в той час як у ділянках маткових залоз виявлено нещільний контакт хоріона з епітеліальними клітинами ендометрію.
Отже, встановлена наявність двох типів контакту хоріона із стінкою матки на початку формування плаценти у корів дає підставу констатувати про плацентарний звязок як десмоепітеліохоріальний.
3. Морфологічна структура плаценти корів протягом фетального періоду розвитку плода.
З настанням фетального періоду розвитку материнська і плодова частини плаценти зазнають функціональних змін, які відбуваються паралельно з формуванням структур тканин плацентом.
Виявлено, що з третього місяця вагітності карункули набували випуклої, а у середині рогу-плодовмістилища - форми гриба; всі вони покриті котиледонами. Кожний великий карункул мав широку основу, всередині якої проходили кровоносні судини. Кількість карункулів становила від 42 до 113. На четвертому місяці вагітності карункули набували грибоподібної форми і збільшувалися в розмірах. Пятий місяць вагітності характеризувався тим, що зєднання котиледонів з карункулами в обидвох рогах матки було міцнішим; ворсинки хоріона глибше проникали в крипти карункулів.
Зазначимо, що протягом другої половини вагітності корів збільшувалась товщина стінки матки і величина карункулів. Довжина найбільших карункулів на середині рогу-плодовмістилища становила 13 см, а висота - до 3 см. Карункули мали випукло-ввігнуту форму. З боку котиледонів вони випиналися до навколоплідних оболонок і ніби вгиналися до стінки матки, видовжуючи при цьому ніжку карункула. Окремі плацентоми менших розмірів були безсистемно розташовані між рядами карункулів.
Структура материнської частини плаценти зазнавала змін, які полягали у зменшенні висоти епітелію крипт та частковій його відсутності на верхівках септ, що надавало поверхні карункула горбистої форми. У цих місцях був десмохоріальний звязок між тканинами матки і плода.
Міжкарункулярні ділянки слизової оболонки матки в кінці другого триместру вагітності були покриті багаторядним призматичним епітелієм, який відновився на всій поверхні ендометрію. У цей період спостерігалася інтенсивна васкуляризація субепітеліального шару матки.
Розвиток плодової частини плаценти характеризувався різноманітністю величини і розташування котиледонів на поверхні хоріона, що засвідчує про інтенсивність їх росту у процесі плодоношення.
Гістоструктура котиледонів на першому триместрі вагітності характеризувалася незначним розгалуженням ворсин, які складалися із стовбурової і верхівкової частин. Покривний епітелій у стовбуровій частині ворсин мав вигляд циліндричного, а у верхівковій - кубічного, між якими знаходились поодинокі багатоядерні клітини. Строма ворсин котиледонів складалася із клітинних елементів - фібробластів та волокнистої структури - колагенових і ретикулінових волокон.
На кінець першого триместру вагітності судини хоріона утворювали єдину судинну сітку і заходили у верхівкову частину ворсин, утворюючи при цьому капілярну систему котиледонів.
Морфологічна структура хоріона упродовж другого триместру вагітності характеризувалася формуванням двох типів ворсин: коротких нерозгалужених, з розширеною верхівкою, та довгих розгалужених, з високою стовбуровою частиною, від якої відходила велика кількість бокових і верхівкових ворсинок. Обидва типи ворсинок відрізнялися будовою поверхневого епітелію, який у стовбуровій частині мав вигляд циліндричного, а у верхівковій - кубічного. Особливостями структури строми ворсин на цьому етапі була відсутність волокнистих утворень у верхівкових частинах ворсин, більша кількість кровоносних капілярів, які підстеляли шар поверхневого епітелію, а також судин більшого діаметру у глибших шарах строми.
Протягом третього триместру вагітності продовжувався процес криптоутворення у карункулах та розгалуження ворсинок хоріона, структура яких набувала деревовидної форми.
Результати вивчення морфологічної структури плацентом упродовж вагітності дозволили встановити співвідношення тканинних структур плаценти корів.
Оцінка морфологічної структури плацентом упродовж вагітності корів за співвідношенням тканинних структур (табл. 1) показала, що із збільшенням терміну вагітності спостерігається тенденція до зменшення еквіваленту епітеліальної і росту сполучної тканини на тлі прогресуючої васкуляризації карункулів. Аналогічні зміни мали місце у структурі котиледонів, інтенсивність наповнення кровоносними судинами яких зросла більше, ніж у два рази.
Таблиця 1. Питомий обєм тканин у структурі плаценти корів
Триместр вагітності Співвідношення тканин плацентоми / % /
Епітелій Сполучна тканина Кровоносні судини
1. Карункули матки
Перший 43,18 54,09 2,73
Другий 44,60 51,53 3,87
Третій 45,45 49,83 4,71
2. Котиледони хоріона
Перший 46,72 50,22 3,06
Другий 45,48 47,86 6,67
Третій 40,83 51,98 7,18
Ріст карункулів та збільшення їх площі відбувалося протягом усього періоду вагітності на тлі вірогідного збільшення площі котиледонної зони хоріона.
Закономірних змін упродовж вагітності зазнавав процес плацентації. На початковій стадії формування плаценти спостерігався синдесмохоріальний тип зєднання прохоріона із стінкою матки. Протягом другого триместру плодоношення, у місцях формування плацентом звязок набував епітеліохоріального типу, і лише в кінці вагітності плацента корів стала десмоепітеліохоріальною. Отже, плаценту корів можна віднести до змішаного типу, який відображає динаміку морфологічних змін у процесі її формування.
4. Трофічна функція плаценти корів та її аномалії
Становлення трофічної функції плаценти відбувається у тісному взаємозвязку з процесами росту і розвитку плода, що вимагає поступового збільшення поживних речовин.
З наведених даних у табл. 2 можна прослідкувати чітку фізіологічну взаємозалежність маси плода і морфологічної структури плаценти впродовж вагітності корів.
Результати аналізу кореляційної залежності морфологічної структури плаценти та маси плода показали, що найбільше значення має площа котиледонів хоріона, особливо на другому (r=0,92), а також з шостого по девятий місяці плодоношення (r=0,72-1,0), що підтверджувалося змінами величини плода.
В результаті аналізу зміни маси зародків під час ембріонального періоду онтогенезу встановлено, що під час імплантації та включення плацентом у забезпечення живлення вона збільшувалась у 10 разів. У цей період відбувається поступовий перехід від гістотрофного до плацентарного живлення. Протягом наступного місяця вагітності маса плодів збільшувалася у два рази повільніше, ніж за попередній період. Із наростанням терміну вагітності інтенсивність росту маси плода знаходилась майже на однаковому рівні, що засвідчує про становлення трофічної функції плаценти.
Таблиця 2. Динаміка формування плаценти і розвитку плода у корів
Місяць вагітності К-ть корів Маса матки з плодом, г Площа поверхні котиледонів, см2 Кількість Маса плода, г карункулів котиледон
У цій та наступних таблицях показник вірогідної різниці (Р) визначали щодо попереднього періоду вагітності (* - Р?0,05; ** - Р?0,01; *** - Р?0,001).
Аналіз результатів проведених досліджень дає підставу констатувати, що трофічна функція плаценти стабілізувалася з 4 місяця вагітності корів.
Результати клінічних спостережень за перебігом родів у корів різних вікових груп показали, що тривалість родів, особливо третьої стадії, була різною (табл. 3). Звільнення матки від плодових оболонок відбувалось у первісток протягом 3 годин, у корів другої групи - 2 год. 20 хв. і у корів третьої групи - 3 год. 40 хв. При цьому часткове затримання посліду мало місце в одної корови першої, одної корови другої та у двох корів третьої вікової групи, одна з яких народила двійнят.
Акушерське дослідження даних корів показало, що защемлення ворсин наступало на середніх карункулах з вентральної або бокової сторони рога матки. Після проведення парасакральної блокади нервів тазового сплетіння і розслаблення матки послід самостійно виділився у трьох корів і лише у корови, що народила двійню, застосували хірургічне відділення.
Хоріони усіх корів, після акуратного очищення, піддавали морфометричному дослідженню, результати якого наведені в табл. 3.
Таблиця 3. Показники перебігу родів у корів та морфометрії хоріона (M m; n=4-6).
Кратність отелень К-ть корів Тривалість вагітності, діб Тривалість родів Площа хоріона, см2 Площа котиледонів, см2 Кількість котиледонів Маса телят, кг послідової стадії, хв.
Примітка. Коефіцієнт Р визначали у відношенні до корів-первісток.
Отримані дані засвідчують, що кількість котиледонів не залежала від віку корів та кількості отелень при найбільшій площі хоріона у корів третьої групи (табл. 3).
Виявлено, що нормальний перебіг вагітності та розвиток плода при зменшенні кількості плацентом компенсується збільшенням площі котиледонів та величини плацентом, що підтверджено показниками морфогенезу плаценти за місяцями вагітності корів.
Порівняльний аналіз морфологічної структури плаценти у процесі її формування протягом вагітності та морфометричних показників хоріона після родів дає підставу констатувати, що компенсаторне збільшення площі котиледонів при зменшенні їх кількості, яке спостерігалось із збільшенням кратності отелень, можна вважати одним із важливих патогенетичних факторів затримання посліду в корів.
Встановлено позитивну корелятивну залежність між тривалістю вагітності корів-первісток та масою народжених телят (r=0,99), а також між площею хоріона і масою телят (r=0,36), а у повновікових корів - між масою приплоду та площею хоріона (r=0,29) і сумарною площею котиледонів (r=0,29).
Отже, мінливість показників площі котиледонів і хоріона має корелятивний вплив на масу плода і народжених телят.
Функціональний стан плаценти залежить в однаковій мірі від морфологічної структури та біохімічних компонентів складу тканин материнської та дитячої частин плаценти у корів. Одним з важливих показників є вміст сухої речовини у тканинах плаценти.
Наведені дані у табл. 4 показують, що з другого до восьмого місяця плодоношення вміст сухої речовини у тканинах плаценти корів зростав, що підтверджує підвищення функціональної активності плаценти у процесі її формування. При цьому виявлено, що вміст сухого залишку у тканині котиледонів на восьмому місяці вагітності майже в два рази вищий, ніж на другому, що можна пояснити постійним удосконаленням структури плаценти відповідно до зростання інтенсивності материнсько-плодового метаболізму.
Таблиця 4. Вміст сухої речовини у тканинах плаценти корів (% від маси сирої тканини).
Вид тканини Місяць вагітності Кількість корів М ± m
У здійсненні трофічної функції плаценти особливе значення мають розчинні білки тканин материнської та плодової частин плаценти. На рис.1 відзначено зростання вмісту розчинного білка тканини карункула у 2,17 раза з другого до четвертого місяця плодоношення, з пятого до шостого місяця - у 1,16 раза та з сьомого до восьмого місяця - у 1,39 раза, у той час як з четвертого до пятого та з шостого до сьомого місяця вагітності спостерігалося майже однакове зниження вмісту білка (у 1,11-1,16 раза).
У тканині котиледонів спостерігалося збільшення вмісту білка з другого по четвертий місяці плодоношення (у 1,99 раза) та з пятого по восьмий місяці (у 2,05 раза). Зменшення вмісту білка виявлено лише на пятому місяці вагітності (у 1,6 раза).
Одночасно нами встановлено вміст загального білка у сироватці крові вагітних корів та їх плодів на різних термінах плодоношення.
Зростання вмісту білка у сироватці крові плодів з пятого (36,15 2,24 г/л) до сьомого місяця вагітності (52,27 0,68 г/л) було вірогідним, при незначних змінах вмісту білка у сироватці крові корів. Коливання вмісту білка у тканинах плаценти та сироватки крові може свідчити про зростання метаболічних функцій організму плода.
Фракційний склад білків сироватки крові корів упродовж вагітності характеризується збільшенням альбумін-глобулінового співвідношення на третьому триместрі плодоношення (0,73) порівняно з першим (0,52) та другим (0,43) триместрами. Зміна співвідношення відбувалась за рахунок зниження вмісту та глобулінових фракцій.
Протилежна картина спостерігалась щодо фракційного складу білків сироватки крові плодів. При цьому альбумін-глобулінове співвідношення знижувалося з 0,78 на першому триместрі до 0,75 на другому і 0,72 на третьому триместрі вагітності за рахунок збільшення ?-?лобулінових фракцій.
Співвідношення між фракціями розчинних білків карункулів, що розташовувалися у зоні електрофоретичного розділення сироваткового альбуміну та глобулінів, становило у першому триместрі 0,51, другому - 0,19 і третьому - 0,41.
Імунохімічним аналізом білків сироватки крові 5-7-місячних плодів з імунною кролячою антисироваткою до білків сироватки крові корів виявлено 16 окремих антигенів. При цьому встановлено, що сироватковий альбумін плодів за молекулярною масою поступався перед альбуміном сироватки їх матерів. У складі сироватки 7-місячних плодів виявлено альфа-фетопротеїн. Розчинні білки тканини котиледонів на різних стадіях плодоношення в імунохімічних реакціях з антисироваткою до білків сироватки крові корів формували 6-7 окремих ліній преципітації у зонах альбумінів і ?1-глобулінів.
Розчинні білки тканини карункулів з імунною кролячою антисироваткою утворювали таку ж кількість окремих антигенних компонентів з тією різницею, що два видимі преципітати розташовувалися в зоні глобулінів. Дуги альбуміну тканин плаценти між собою дуже подібні, але відмінні від дуги сироваткового альбуміну плодів, що вказує на їх імунохімічну спорідненість і разом з тим відмінність, яка, ймовірно, повязана з різними джерелами цих білків.
Поряд із морфофізіологічними закономірностями формування плаценти, нами виявлені окремі відхилення, які можна вважати аномаліями процесу плацентації.
Таблиця 5. Види і частота аномалій плацентації у корів
Види аномалій Кількість випадків %
Збільшення кількості плацентом (більше 113) Зменшення кількості плацентом (менше 48) Відсутність плацентації у вільному розі матки Видозмінені плацентоми Виявлено випадків аномалій плаценти, всього Досліджено плацент, всього 6 5 2 2 12 109 5,4 4,59 1,83 1,83 11,01 100
Найчастіше це стосувалося кількості плацентом та порядку і місця їх локалізації. Так збільшення кількості плацентом до 128 - 136 мало місце у 5,4% досліджених маток на 4-6-му місяцях вагітності. При цьому загальна площа хоріона і котиледонів вірогідно не збільшувалася, а навпаки, переважна більшість плацентом мала середню величину (3-4 см у діаметрі). Зменшення кількості плацентом до 48 - 56, яке було встановлено у 4,6 % випадків, характеризувалося збільшенням їх площі у 2-3 рази. Середній діаметр котиледонів дорівнював 8,4 см. Поряд з цим, висота ворсинок також зростала вдвічі, що засвідчує про компенсаторну здатність плаценти у здійсненні фізіологічної функції забезпечення живлення плода та збереження вагітності. Доречно відзначити, що у 1,8 % випадків була відсутня плацентація у вільному розі матки, але аборту не наступило.
Встановлена варіабельність показників площі плаценти корів протягом вагітності не мала вірогідного впливу на масу тіла і величину плода, що, очевидно, можна вважати виявленням компенсаторної здатності плаценти.
Виражені морфологічні зміни були встановлені у 5 вимушено забитих корів, які стосувалися асиметрії розміщення, величини і форми карункулів та котиледонів. У двох корів карункули були розміщені у вигляді окремих скупчень на бокових стінках рога матки і мали вигляд цвітної капусти. У кожному такому утворенні можна було нарахувати від 12 до 23 горбистих утворень різної величини і форми. Аналогічну форму мали котиледони, ворсинки яких легко відділялися під час препарування. У розі-плодовмістилищі таких тканинних утворень було 9, вони нагадували дисковидну форму плаценти. Маса плодів при цьому була на 22,0 % нижчою від нормальних.
Отже, результати вивчення аномалій морфологічної структури плаценти корів у процесі її формуванні протягом вагітності засвідчують частоту порушень трофічної функції плаценти, які можуть спричиняти переривання вагітності або народження нежиттєздатного приплоду. Виявлені аномалії плаценти можуть служити причиною вродженої патології телят, а також низької резистентності організму новонароджених, яка є наслідком недостатності трофічної функції плаценти протягом фетального періоду розвитку.1. Встановлено синергізм цитологічної диференціації тканин карункулів і котиледонів у процесі формування морфологічної структури і трофічної функції плаценти з врахуванням динаміки росту і розвитку плода.
2. Формування структури тканин плацентом починається з диференціації клітин слизової оболонки матки і трофобласта, які володіють високою поліморфністю та здатністю росту й утворення специфічних клітинних структур - ворсинок.
3. Найбільш виражену реакцію на контакт клітин трофобласта виявляють клітинні структури карункулів. Проникнення ворсин хоріона у тканини карункулів викликає проліферативні зміни їх структури, утворення крипт і септ карункулів з наступним формуванням морфологічної структури плаценти.
4. Гістологічна структура материнської частини плаценти корів на початкових стадіях формування характеризується наявністю синдесмохоріального типу плацентації; при утворенні плацентом формується епітеліохоріальний, а на міжкарункулярних ділянках зберігається синдесмохоріальний тип, який протягом другого триместру плодоношення поступово змінюється на епітеліохоріальний; на завершальних місяцях вагітності на поверхневих ділянках крипт формується десмохоріальний, а на глибоких зберігається епітеліохоріальний тип плацентарного звязку, що дає підставу вважати плаценту корів десмоепітеліохоріальною.
5. Кількість плацентом у структурі плаценти визначається кількістю карункулів, яка не є постійною у тварин різного віку. При мінімальній кількості плацентом проявляється трофічно-компенсаторна здатність плаценти за рахунок збільшення їх площі та глибини проникнення ворсин котиледонів у крипти карункулів, що сприяє затриманню посліду у корів.
6. Аномалії розвитку плаценти у вигляді дисковидних скупчень карункулів, які мали форму цвітної капусти, та відсутність плацентом у вільному розі матки можуть викликати гіпотрофію плода та народження нежиттєздатного приплоду.
7. Жива маса телят при народженні вірогідно залежить від морфометричних показників плаценти: площі судинної оболонки, кількості та сумарної площі котиледонів, а також ступеня розвитку ворсинок хоріона.
8. Вміст сухої речовини та розчинного білка у тканинах карункулів і котиледонів зростає із збільшенням терміну вагітності корів і маси зародка, що підтверджує фізіологічну роль плода у здійсненні трофічної функції плаценти.
9. Встановлено відмінності антигенного складу білків сироватки крові корів та плодів. Спектри розчинних білків карункулів та котиледонів подібні за імунохімічними властивостями, але відрізняються від спектрів білків крові корів і плодів. Із збільшенням віку плода інтенсивність синтезу фетальних білків та спектр білкових компонентів сироватки крові поступово якісно і кількісно змінюються.
Пропозиції для виробництва
1. Встановлені особливості морфологічної структури і трофічної функції плаценти підтвердили, що вона здатна забезпечити інтенсивний ріст і розвиток плода та народження здорового теляти при оптимальних умовах годівлі і запуску корів за 55-60 днів до родів.
2. При затриманні посліду у корів після нормального народження телят доцільно застосувати парасакральну блокаду нервів тазового сплетіння; 0,5-0,7% розчин новокаїну, виготовлений на ізотонічному розчині натрію хлориду, вводять з двох боків кореня хвоста у сполучнотканинний простір над прямою кишкою, розміщуючи його вздовж сплетіння від другого до четвертого крижових хребців по 100 мл з кожного боку тіла тварини. корова плацента вагітність тварина список основних праць, опублікованих за темою дисертації
1. Костишин Є.Є. Трофічна функція плаценти корів протягом першого триместру вагітності //Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства. - Львів: Віче, 1997. - С. 128-129.
2. Костишин Є.Є. Особливості морфологічної структури дитячої частини плаценти корів //Збірник статей міжн. наук.-практ. конф.: “Сучасні проблеми біології, ветеринарної медицини, зооінженерії та технологій продуктів тваринництва” /м. Львів, 9-11 жовтня 1997 р./. - Львів. - 1997. - С. 321-322.
3. Хомин С.П., Костишин Є.Є. Морфологічна структура плаценти корів у процесі її формування //Ветеринарна медицина України. - 1998. - № 4. - С. 18-19.
4. Костишин Є.Є., Кручок П.О. Структурні аномалії розвитку плаценти у корів //Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква. - 1998. - Вип. 5. - Ч. 2. - С. 40-42.
5. Хомин С.П., Костишин Є.Є., Кручок П.О. Окремі аспекти патогенезу затримання хоріона у корів //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького/. - Львів, 1998. - Вип. 1 - С. 62-65.
6. Костишин Є.Є. Деякі особливості формування плаценти у жуйних //Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції: “Розвиток ветеринарної науки в Україні: здобутки та проблеми” /24-26 вересня 1997 р./ - Харків. - 1997. - С. 179.
7. Das Werden der trophischen Funktion der Rinderplazenta wahrend ihrer Gestaltung /E.Kostyschyn, S.Chomyn, P.Krutschok //2 Symp.“Osterreich-Ukraine/ Landwirtschaft” im Rahmen der Ukr-Osterr. Wiss. 14-15. Sept. 1998 an der Veterinarmed. Univ. - Wien. - 1998. - S. 8.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
