Особливості морфогенезу нижньої щелепи та різця за умов впливу на організм солей важких металів - Диссертация

Гігієнічні та клініко-епідеміологічні дослідження показали, що у виникненні багатьох захворювань людського організму надзвичайно важливу роль відіграють важкі метали [6]. Разом з тим, особливості реакції твердих тканин зубощелепної системи в умовах впливу на організм солей важких металів не досліджені в достатній мірі, хоча показано, що під впливом солей важких металів відбувається порушення амелогенезу, а також зростання захворюваності зубів на карієс у регіонах, де виявлено збільшений вміст цих хімічних полютантів у навколишньому середовищі [80] . Проте повідомлень про особливості впливу на тверді тканини зубощелепної системи солей важких металів, динаміки морфологічних змін, можливості кумуляції твердими тканинами ротової порожнини іонів важких металів та здатності до відновних регенераторних процесів, а також медикаментозної корекції виявлених змін ми не знайшли. Тому, дослідження особливостей морфогенезу нижньої щелепи та різця, а саме, ростових, морфологічних, хімічних порушень та можливостей відновних регенераторних процесів під впливом дії на організм солей важких металів та за умов корекції є актуальною науковою проблемою, вивчення якої дозволить поглибити знання з морфології твердих тканин ротової порожнини та розробити заходи щодо їх профілактики та лікування. Метою дослідження є встановити особливості морфогенезу нижньої щелепи та різця експериментальних тварин за умов впливу на організм солей важких металів та корекції виявлених змін.У багатьох тварин це парна кістка, яка в процесі ембріонального розвитку закладається з першої жаберної або мандибулярної дуги [70, 104].У людини нижня щелепа також закладається з двох зародків, які поступово зливаються на другому році життя в одну непарну кістку, яка має підковоподібну форму[216]. Форма та будова нижньої щелепи людини формувались під впливом розвитку головного мозку та посиленою роботою мязів язика, які прикріпляються до нижньої щелепи, а також мови, що, власне, і характеризує людину [33, 209, 228, 257]. Відповідно до будови жувального апарату: зубів та мязів, нижня щелепа ділиться на дві повязані між собою частини - горизонтальну або тіло, на якому розміщені зуби, та вертикальну. Одже, важливим утворенням на нижній щелепі у людини та щурів є виростковий хрящ, який має серпоподібну форму і забезпечує ріст кістки [237, 277, 303]. Ця морфологічна структура нижньої щелепи містить зубні комірки, в яких знаходяться зуби.При цьому спостерігається зниження тривкістних властивостей кісткової тканини нижньої щелепи та порушення її формоутворення, морфологічної структури і хімічного складу [87, 88, 97, 98]. За умов дії на організм барбітуратів у нижній щелепі погіршуються тривкістні властивості [94], а під впливом глюкокортикоїдів, біфосфоната «Зомета» змінюється хімічний склад та гістоморфометричні показники кісткової тканини нижньої щелепи [3, 30]. Порушення гістологічної будови, гальмування ростових процесів та формоутворення кісткової тканини нижньої щелепи виявлено після інгаляції в організм парів толуолу [95]. Виявлено також порушення макро - та мікроелементного складу кісткової тканини нижньої щелепи при імплантації у великогомілкову кістку біогенного гідроксиапатиту насиченого солями заліза різних концентрацій [96]. У тварин та людей, які живуть у регіонах з надмірним вмістом радіоактивного стронцію, відмічається підвищена крихкість кісткової тканини нижньої щелепи через збільшений вміст стронцевого апатиту [150].Дослідження багатьох вчених показують постійне зростання забруднення важкими металами оточуючого середовища, як поблизу джерел техногенних викидів, так і у віддалених регіонах. Накопичуючись в організмі, ці хімічні елементи можуть викликати в органах та тканинах різноманітні морфологічні та функціональні порушення, іноді навіть руйнівні зміни [246]. При цьому вони здатні викликати в організмі глибокі порушення, інтоксикацію, алергічні, онкологічні захворювання, негативно впливають на плід, зумовлюючи розвиток генетичної патології [172, 272, 283, 306]. Важкі метали можуть надходити в організм людини різними шляхами: через шкіру, шлунково-кишковий тракт, органи дихання, тощо і в подальшому викликати численні метаболічні порушення, утворення біокомплексів металів із різними молекулами, що може спричинити пошкодження мембран, а також пригнічення активності ряду ферментів та порушення окисно-відновних процесів [99, 153, 283, 317]. Виявлено, що важкі метали можуть пригнічувати імунну систему та знижувати резистентність організму до інфекцій, підвищувати ризик розвитку онкологічних та аутоімунних патологій [172, 323, 327].Експерименти на лабораторних тваринах виконували відповідно до правил, прийнятих Європейською конвенцією із захисту хребетних тварин, яких використовують для наукових завдань (Страсбург, 1986р), «Загальних етичних правил експериментів над тваринами», затверджених І Національним конгресом з біоетики (Київ, 2001) та закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» № 3477-IV від 21.02.2006 р. Тварини другої піддослідної

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Сучасні уявлення про структурну організацію нижньої щелепи і зубів людини та щура

1.2 Структурна перебудова органів зубощелепної системи в умовах дії на організм несприятливих хімічних чинників

1.3 Морфологічні зміни в органах та тканинах за умов впливу на організм солей важких металів

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1 Морфогенез нижньої щелепи та різця тварин контрольної серії

3.2 Особливості морфогенезу нижньої щелепи та різця за умов впливу на організм солей важких металів

3.3 Особливості морфогенезу нижньої щелепи та різця за умов впливу на організм солей важких металів та застосування корегуючої терапії

РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

ВИСНОВКИ

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТОК А ДОДАТОК Б

ДОДАТОК В

Основний зміст дисертаційної роботи відображений у 15 наукових працях, з яких 7 - у фахових наукових журналах, 2 з них- у закордонних журналах, які обліковуються науково-метричною базою Scopus, 8 - у матеріалах конференцій, 4 наукові роботи опубліковано одноосібно.