Особливості методики корекції порушення постави молодших школярів засобами фізичних вправ - Дипломная работа

Дипломна робота на тему: ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕННЯ ПОСТАВИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ Зміст Вступ Розділ I. Фізичне виховання школярів молодших класів з порушенням постави 1.1 Порушення постави у молодших класів 1.2 Методики корекції порушень постави 1.3 Масаж при порушенні постави 1.4 Комплексне застосування засобів корекції постави у системі фізичного виховання школярів молодших класів Висновок до розділу Розділ II. Кістки і мязи збільшуються у довжині, а рефлекси статики ще не пристосувалися до цих змін [35]. Створення загальноосвітніх шкіл нового типу веде до перевантажень дитячого організму через збільшення тривалості занять і обєму навчального матеріалу [10,11]. Зокрема, це є причиною виникнення відхилень від нормальної постави. У дітей з порушеннями постави понижена життєва ємкість легенів, зменшена екскурсія грудної клітки і діафрагми, що несприятливо відбивається на діяльності серцево-судинної і дихальної систем. Порушенню нормальної діяльності органів черевної порожнини сприяє слабкість мязів живота. Зниження ресорної функції хребта у дітей з плоскою спиною спричиняє постійні мікротравми головного мозку під час ходьби, бігу і інших рухів, що негативно позначається на вищій нервовій діяльності, супроводжується швидким настанням втоми, а нерідко і головними болями [38]. Вказане поєднання в клінічних умовах виявилося дуже ефективним [8, 68], і перенесення такого досвіду на практику роботи у лікувальній фізичній культурі з учнями загальноосвітніх шкіл є вельми перспективним. Предметом дослідження є методика корекції порушень постави в сагиттальній площині у школярів молодших класів засобами фізичних вправ і масажу. На першому етапі жовтень-листопад 2004 року аналізувався стан питання в науково-педагогічній літературі, проводилось тестування студентів та розроблялись комплекси вправ. Фізичне виховання школярів молодших класів з порушенням постави 1.1 Порушення постави у молодших класів Формування хребетного стовбура і його функціональне вдосконалення займають вельми тривалий період онтогенезу, закінчуючись до 20-22 років. Правильна постава має свої певні характеристики, що чітко відрізняють її від порушеної постави. Так, З.П. Ковалькова вважає, що при правильній поставі сагиттальні вигини хребта гармонійно розподілені, голова піднята, плечі злегка відведені назад, груди видаються вперед, живіт підтягнутий, ноги прямі, руки вільно розігнуті [24, 3]. В.А. Гамбурцев під правильною поставою розуміє пряме положення голови, помірну вираження сагиттальних вигинів хребта при середньому куті нахилу тазу до вертикалі, середнє положення лінії остистих відростків, однаковий рівень і симетричне розташування лопаток, симетричну конфігурацію трикутників талії, деякі виступаючі вперед контури грудної клітки, відносно пряму форму живота, правильну форму нижніх кінцівок [16]. М.Д. Дефекти постави із збільшенням фізіологічних вигинів хребта. При цьому дефекті постави є збільшення грудного кіфозу при одночасному згладжуванні поперекового лордозу. Плечі при цьому зведені вперед, лопатки виступають. Скелетна мускулатура погано розвинута, мязи тулуба і спини виснажені. До змін такого типу відносяться: збільшений шийний лордоз, збільшений грудний кіфоз, збільшений поперековий лордоз, посилений нахил тазу. З грудним кіфозом повязане положення плечового поясу (ключиця, лопатка). Верхня частина трапецієвидного мяза, що піднімає лопатку, великого і малого ромбоподібних мязів активно допомагають в піднятті догори лопатки. Так, Н.Г. Аксенова використовувала ручний масаж, що проводився масажистом і батьками дітей після відповідного навчання. Посилення лікувального ефекту фізичних вправ за допомогою масажу наголошується М.І. Фонаревим і Т.А. Фонаревою [38, 253].