Особливості метаболічної адаптації у недоношених дітей з респіраторним дистрес-синдромом та корекція її порушень - Автореферат

Стратегія профілактики та лікування РДС на сучасному етапі полягає в створенні оптимальних умов для жінки, плода і новонародженого у разі передчасних пологів, у транспортуванні вагітної та розродженні в закладах 3-го рівня надання медичної допомоги, у проведенні своєчасної гормонопрофілактики РДС при передчасних пологах раніше 34 тиж. гестації, у призначенні антибіотиків у разі передчасного розриву плодових оболонок, у ефективному та безпечному наданні реанімаційної допомоги у пологовому залі, у своєчасному ендотрахеальному введенні препаратів екзогенного сурфактанта з замісною метою і забезпеченні адекватних режимів оксигенації - NCPAP-терапії та ШВЛ (Панкратов Л. Г., Шабалов Н. П., 2008; Hermansen C. L. et al., 2007). Подальшому підвищенню ефективності профілактики та лікування РДС може сприяти урахування прогностичної цінності факторів ризику і біохімічних показників, своєчасна корекція метаболічних порушень, що виникають при РДС, а також поєднане використання сурфактантної терапії і метаболічно активних препаратів, у тому числі тих, які мають антигіпоксичну дію і поновлюють лужний резерв крові. Мета дослідження: підвищити ефективність профілактики та лікування РДС у недоношених новонароджених з ММТ і ДММТ/НММТ на основі урахування прогностичного значення факторів ризику і корекції метаболічних порушень шляхом використання у ранньому неонатальному періоді поєднаної замісної сурфактантної (порактанту альфа) та метаболічної терапії (левокарнітину). Вивчити захворюваність на респіраторний дистрес-синдром і патогенетичні чинники, що детермінують формування РДС у недоношених дітей з ММТ і ДММТ/НММТ в умовах сучасних перинатальних технологій. Встановити клініко-діагностичну роль маси тіла при народженні та гестаційного віку, їх вплив на швидкість компенсації показників КОС і газів крові при РДС у недоношених дітей.З урахуванням наявності або відсутності РДС і маси тіла при народженні діти були розподілені на 4 групи: група Б 1.1 - 52 недоношені дитини з ММТ і РДС та ГВ менше 33 тиж.; група Б 1.2 - 16 дітей з ДММТ/НММТ і РДС та ГВ менше 30 тиж.; група Б 2.1 - Вивчення найбільш вагомих щодо виникнення РДС анте-й інтранатальних факторів ризику у недоношених дітей з ММТ і ДММТ/НММТ та проведення моноваріантного аналізу, а також аналізу за методом “Feature Selection and Variable Filtering” модуля інтелектуального аналізу даних (Data mining) довело, що найбільш значущими факторами ризику виникнення РДС у недоношених дітей є TORCH-інфекція у матері під час вагітності (??=42,43; р=0,0000001) у дітей з ММТ (ВШ=5,50 95 % ДІ 1,51-20,73), цукровий і гестаційний діабет (??=33,64; р=0,0000001) у дітей з ММТ (ВШ=25,91 95 % ДІ 3,21-566,60), відсутність гормонопрофілактики РДС (??=29,32, р=0,000002) у дітей з ММТ (ВШ=5,67 95 % ДІ 1,57-21,54) і з ДММТ/НММТ (ВШ=7,33 95 % ДІ 1,09-57,41), низька оцінка за шкалою Апгар на 1-й хвилині життя (??=24,43; р=0,000020) у дітей з ММТ (ВШ=5,90 95 % ДІ 1,54-24,56) і з ДММТ/НММТ (ВШ=6,75 95 % ДІ 1,03-50,85), пізній гестоз (??=23,80; р=0,000027) у дітей з ММТ (ВШ=4,49 95 % ДІ 1,05-22,06), дистрес плода при вагітності (??=24,14; р=0,000023) у дітей з ММТ (ВШ=4,50 95 % ДІ 1,23-16,93) і з ДММТ/НММТ (ВШ=9,17 95 % ДІ 1,19-88,66), низький соціально-економічний статус сімї (??=23,44; р=0,000033) і чоловіча стать плода (??=20,35; р=0,000143) у дітей з ММТ (ВШ=5,67 95 % ДІ 1,57-21,54) і ДММТ/НММТ (ВШ=6,93 95 % ДІ 1,01-55,10). Термін початку захворювання у дітей з ДММТ/НММТ становив 2,5 год (95 % ДІ 2,0-3,0) порівняно з 5,0 год (95 % ДІ 4,75-5,25) у дітей з ММТ, а розпал РДС спостерігали на 24,5 год (95 % ДІ 23,75-25,25) порівняно з 28,75 год (95 % ДІ 28,25-29,25) у дітей з ММТ. Терміни перебігу захворювання у дітей з ДММТ/НММТ становили 16,06 доби (95 % ДІ 15,70-16,50) порівняно з 10,50 доби (95 % ДІ 10,14-10,86) у дітей з ММТ. Якщо генералізований ціаноз шкіри, гіпотонія мязів, гіпорефлексія, приглушеність тонів серця, аускультативні прояви РДС (ослаблене дихання, вологі хрипи, крепітація), транзиторна втрата маси тіла більше 10 % і вторинна легенева гіпертензія виявлялися з однаковою частотою, то периферійні набряки у дітей з ДММТ/НММТ спостерігалися у 11,2 разу частіше (ВШ=11,2 95 % ДІ 2,07-79,98), здуття живота - у 17,3 разу частіше (ВШ=17,27 95 % ДІ 3,11-126,25), а олігурія - у 24 рази (ВШ=24,00 95 % ДІ 2,89-532,89) частіше, ніж у дітей з ММТ.Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, яка розвязує актуальне завдання сучасної неонатології - підвищення ефективності профілактики і лікування РДС у недоношених дітей на основі вивчення епідеміологічних характеристик захворювання, прогностичної цінності факторів ризику, показників КОС, анаеробного гліколізу, антиоксидантної системи, ВРО ліпідів і поєднаного використання у ранньому неонатальному періоді препаратів порактанту альфа і левокарнітину. У дітей з ДММТ/НММТ і тяжким РДС доведені виражена активація анаеробного гліколізу за показником МК крові, який відповідав 6,46 ммоль/л і перевищував такий у дітей з ММТ у 1,4 разу, та інтенсифікація про

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ