Особливості макроекономічної ситуації в Україні 1998-2000 рр. - Научная работа

Крім політики, до таких сфер відносяться медицина і, звичайно ж, економіка. Адже такі формули, як зворотна залежність між інфляцією і безробіттям в масштабі суспільства, або між банківським процентом і темпами зростання валового продукту, між зростанням інфляції і пониженням обмінного курсу вітчизняної валюти необхідно знати, хоч би для того, щоб передбачувати зміни конюнктури і вірогідні контрдії уряду, напрям державного регулювання економіки. Обєкти державного регулювання економіки це сфери, галузі, регіони, а також ситуації, явища і умови соціально-економічного життя країни, де виникли або можуть виникнути труднощі, проблеми, що не вирішуються автоматично або що вирішаться у віддаленому майбутньому, в той час як зняття цих проблем настійно необхідно для нормального функціонування економіки і підтримки соціальної стабільності. У такій ситуації, задача державного регулювання економіки загамувати зростання попиту, капіталовкладень і виробництва, щоб по можливості скоротити перевиробництво товарів і перенакопичення капіталів і, таким чином, зменшити глибину і тривалість можливого спаду виробництва, інвестицій і зайнятості в майбутньому. Державні регулюючі інстанції прагнуть впливати і на інші обєкти державного регулювання економіки, наприклад, зацікавити приватні фірми в розвитку наукових досліджень і впровадженні їх результатів, в експорті товарів, капіталів і накопичених знань і досвіду.Можна порадуватися перші два місяці 2000 року радують явищем, про яке можна було мріяти: в Україні, нарешті, почалося економічне зростання. У порівнянні з відповідним періодом минулого року за січень ВВП виріс на 3,4%, за січень лютий на 6,1%. Як кажуть спрацювали дві групи чинників: позитивні макроекономічні зсуви минулого року подолання штучно сформованої в 1996-1997 роках надмірної ревальвації валютного курсу гривні, демонтаж фінансової піраміди, підвищення рівня монетизації економіки, розширення платоспроможного попиту населення; Таким чином, основною функцією виконання такого роду системних перетворень, які допомогли б в виході економіки на темпи зростання ВВП на рівень 6-7% в рік. Прибутковість від експорту за два останніх роки збільшилася майже вдвічі, а витрати виробництва в 1,43 рази, але в свою чергу девальвація негативно вплинула на збільшення податку на імпорт.Оскільки ми вирішили, що будемо жити за принципом скільки заробляємо стільки і тратимо, то це означає наступне : держбюджетом на 2000 рік передбачено отримати 33,433 млн. грн. прибутків, означає витрата коштів буде відбуватися приблизно в розмірі цієї суми, але це не означає, що касова бездефіцитність перетворюється в бездефіцитність реальну. Якщо в бюджеті відсутні кошти, то як правило вони відшкодовуються економікою, а звідси слідує реальний дефіцит бюджету, що не покривається. Оскільки немає реальної збалансованості бюджету, то це привело до того, що збільшилися операції не грошової форми(взаємозаліки, вексельні операції). Цю проблему необхідно розглядати з двох сторін: Бажання субєктів господарювання отримати компенсацію з бюджету за виконані роботи; Таким чином при проведенні таких операцій бюджет втрачає колосальні грошові кошти(в 1999 році взаємозаліків по двом статтям було проведено на суму 3,1 млрд. грн., тобто 2,4% до ВВП).Передусім потрібно зазначити, що податкова система є дуже важливою ланкою в економіці для підтримки збалансованості бюджету. Це можна пояснити на досить-таки простому прикладі: Будь-який приватний інвестор, бажаючий зробити вкладення коштів, робить економічні розрахунки, тобто зіставляє прибутки від інвестування, термін окупності, витрати. Простіше кажучи ніхто з інвесторів реально не будуть вкладати свій капітал в розвиток економіки держави, якщо немає чинників, які б стимулювали розвиток інвестиційного процесу. Як показує досвід жодну постанову не було виконано в повному обємі, але сам процес виконання в наслідок понадміру активних дій податкової адміністрації по реалізації доведеного плану будь-якою ціною, приводив до погіршення умов господарської діяльності багатьох підприємств (насамперед, які виробляють ліквідну продукцію і маючі грошові оборотні кошти). Підходи по удосконаленню податкової системи можна визначити так: відмова від революційного розвитку податкової системи, перегляд системи податкових пільг і впровадження пільг,що мають інвестиційно-соціальну направленість, часткове перекладення тягаря надходжень до цільових фондів соціального забезпечення,деяке спрощення податкової системи ,із метою пристосування до наших умов ведення економіки.Наша країна не хоче інвестицій. Багато хто кажуть, що у країни немає грошей для нормального протікання процесу інвестування. Так, в 1997 році при загальному обсязі експорту товарів 14,1 млрд. доларів США було продано 32,4 млрд (в 1999 році відповідні показники становили 11,5 і 9,5 млрд.)Тоді в економіку вони не пішли.[3.,с.8]. Зараз на Україні не створено нормальних передумов для інвестування в економіку. Деякі роблять акцент на тільки великих інвестиціях і задають питання: чи варто

Зміст

Вступ

Розділ 1. Особливості макроекономічної ситуації в Україні у 1998 2000 рр.

1.1 Теорія та практика - парадокс розвитку?

1.2 Макроекономічна основа та економічне зростання

Розділ 2. Процеси в економіці України

2.1 Бюджет країни

2.2 Податкова система

2.3 Інвестиційна політика

Розділ 3. Пропозиції

Висновок

Список літератури