Причини дестабілізації міжнаціональних відносин в окремих областях регіону, а також ставлення українських громадсько-політичних організацій до ідеї автономії Закарпаття. Причини ускладнення міжнаціональних відносин перед розпадом Радянського Союзу.
При низкой оригинальности работы "Особливості міжнаціональних відносин в Західних областях УРСР у період перебудови", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Незважаючи на лояльне ставлення українців до національних меншин, у другій половині 1980-х рр. серед населення західноукраїнського регіону компартійними органами влади небезуспішно поширювалися стереотипи про напружені міжнаціональні відносини у регіоні, що, на думку партчиновників, зумовлювалося політичними чинниками, насамперед становленням опозиційних до Комуністичної партії України (КПУ) політичних сил [1, c. Водночас члени національно-культурних товариств національних меншин неодноразово підкреслювали, що образи не йдуть від «українського народу, а від тих сил, які на розпалюванні міжнаціональної ворожнечі хочуть нагріти собі руки» [2, арк. Побоюючись щоб «карта національних меншин» не була розіграна партноменклатурою, обласні ради вживали заходів, що повинні були б стабілізувати міжнаціональні відносини. Члени національно-культурних організацій Львова наголошували на тому, що «унікальність ситуації, що склалася на Україні… полягала у тому, що більша частина національних меншостей, для яких Україна стала другою Батьківщиною, виступили з підтримкою українського національного відродження» [6, с. Подібні висновки русинами зроблено на основі, ніби то, «особливостей історичного розвитку краю від решти теренів України»: оскільки упродовж століть Закарпатський край перебував під владою та сферою впливу різних державних утворень, на цих землях склався особливий симбіоз чотирьох культур - угорської, румунської, словацької та польської.
Список литературы
міжнаціональний радянський політичний автономія
1. Завжди залишатися людиною // Віче. - 1989. - №11. - С. 6.
2. ЦДАГО України. - Ф. 271. - Оп. 2. - Спр. 7.
3. Там само. - Спр. 5.
4. Голубець М. Народний Рух України: Львівщина. Рік перший / М. Голубець. - Л.: ПОЛЛІ, 1998. - 31 с.
5. Головаха Є. Чинники національної толерантності в Україні / Є. Головаха, Н. Паніна // Етнічні меншини східної та центральної Європи: компаративний аналіз становища та перспектив розвитку / [відп. за випуск К.Г. Кейданський]. - К.: Інтел, 1994. - 206 с.
6. Звернення представників національних меншостей до громадян УРСР // Віче. - 1989. - №10. - С. 1.
7. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 11. - Спр. 2051.
8. Там само. - Ф. 271. - Оп. 2. - Спр. 23.
9. Мишанич О. «Енцыклопедия Подкарпатской Руси» і що за нею? / О. Мишанич. - К.: Стилос, 2002. - 36 с.
10. Музиченко Я. Русинська пастка / Я. Музиченко // Україна молода. - 2007. - 21 квітня. - С. 9.
11. Дашкевич Я. Етнічні псевдоменшини в Україні / Я. Дашкевич // Етнічні меншини східної та центральної Європи: компаративний аналіз становища та перспектив розвитку / [відп. за випуск К.Г. Кейданський]. - К.: Інтел, 1994. - 206 с.
12. Зімон Г. На шляху від радянської системи до національно - державного устрою: інтеграція чи розпад? / Г. Зігмон // Етнічні меншини східної та центральної Європи: компаративний аналіз становища та перспектив розвитку / [відп. за випуск К.Г. Кейданський]. - К.: Інтел, 1994. - 206 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
