Особливості мінливості кількісних ознак у гібридів сої та їх використання в селекції скоростиглих сортів - Автореферат

Соя є цінною продовольчою та технічною культурою, про що свідчить ріст виробництва її насіння в світі від 161,4 до 189,5 мільйонів тон з 2000 по 2003 рік. Подальше зростання виробництва сої неможливе без створення і впровадження у виробництво нових, більш урожайних сортів, здатних давати стабільні врожаї високоякісного насіння, придатних до вирощування за інтенсивними технологіями. Однією з найбільш складних частин селекційного процесу, яка долається головним чином за рахунок інтуїції та мистецтва селекціонера, є відбір родоначальних рослин із великої кількості гетерогенних популяцій і оцінка генотипів на мікроділянках в первинних селекційних розсадниках. Робота є складовою частиною досліджень лабораторії селекції і насінництва сої Інституту землеробства УААН згідно з НТП “Кормовиробництво”, завдання “Створити та передати на державне сортовипробування скоростиглий високопродуктивний сорт з урожайністю зерна 25-28 ц/га, тривалістю періоду вегетації 100-105 днів, вмістом білка в насінні 40-42%, придатний для вирощування в Лісостепу і Поліссі України.” (номер державної реєстрації 0196U0184060). Мета досліджень полягала у виявленні особливостей мінливості важливіших господарських ознак у гібридів сої, в удосконаленні методів відбору цінних генотипів, створенні вихідного матеріалу та скоростиглого високопродуктивного сорту.На основі узагальнення даних літератури показано, що успішне виконання програми створення нових високопродуктивних сортів залежить від методів селекції та якості вихідного матеріалу.Гібриди першого та другого покоління висівали в гібридному розсаднику по три насінини в лунку квадратно-гніздовим способом з міжряддям 45х45 за схемою : материнська форма, F1 та F2, батьківська форма. Гібриди третього і наступних поколінь висівали по потомствах переобладнаною сівалкою ССФК-7М широкорядним способом з міжряддям 45 см з довжиною рядка 3 м, по 60 насінин в рядку. Після збирання проводили аналіз структури рослин: по гібридах F2 - 100 і більше рослин, по комбінації схрещування у третьому та четвертому поколінні було проаналізовано не менше 30 ліній, по 20 рослин у кожній, батьківських форм - по 10 рослин. Структурний аналіз гібридів F2 - F4 та батьківських форм проводили за кількісними ознаками: висота рослини, висота розміщення нижнього бобу, кількість бобів на рослині, число насінин з рослини, число вузлів на головному стеблі, число гілок, маса насіння з рослини, діаметр кореневої шийки, маса надземної частини рослини. За такими ознаками, які безпосередньо визначають насіннєву продуктивність: кількість бобів, кількість насінин з рослини, маса насіння з рослини, кількість бобів у вузлі, кількість вузлів на головному стеблі гетерозис відносно кращої батьківської форми проявлявся у всіх гібридних комбінаціях, але в різній мірі.Продуктивність рослин (маса насіння з рослини) як у батьківських форм, так і у гібридів, найбільше корелює з такими ознаками, як кількість бобів (r = 0,84 - 0,98), кількість насінин з рослини (r = 0,85 - 0,96) та масою надземної частини рослини (r = 0,91-0,99).Враховуючи те, що більшість кількісних ознак, які повязані високою залежністю з продуктивністю, зокрема масою насіння з рослини, в великій мірі обумовлені факторами зовнішнього середовища і тому добір за ними є недостатньо результативним, виникла необхідність пошуку більш стабільних ознак та індексних показників, які можна використати при доборі високопродуктивних форм в гібридних популяціях сої. Тому проводилось дослідження ступеню і характеру кореляційних звязків між елементами продуктивності та широко використовуваним в селекції рослин збиральним індексом, який вираховується як відношення маси насіння до загальної надземної маси рослини. У гібридів F3 він був більшим порівняно з батьківськими формами у 2,0-1,2 рази, а у гібридів F3 - у 1,1-1,3 рази. Коефіцієнти кореляції маси насіння з рослини із збиральним індексом були нестабільними у гібридів другого та третього поколінь та батьківських форм, а у гібридів четвертого покоління даний показник був в межах від 0,25 до 0,46. З іншими ознаками, які є складовими елементами продуктивності рослин (кількість бобів, кількість насінин, кількість гілок, маса надземної частини рослини, кількість вузлів на головному стеблі, товщина основи стебла) кореляційний звязок як у батьківських форм, так і у гібридів був не стабільним або ж дуже слабким.Виявлені закономірності взаємозвязків мінливості, успадкування кількісних ознак та індексних показників а також кореляційних залежностей між ними використовувались в нашій практичній селекційній роботі з соєю. Кращі зразки, які перевищували стандарти, передавались для вивчення в попереднє а потім в конкурсне сортовипробування, де вивчались в пяти повторностях протягом чотирьох років (табл. Найбільш перспективною в умовах Північного Лісостепу серед скоростиглих сортозразків за результатами конкурсного випробування протягом чотирьох років виявилась лінія № 468. Ця лінія виділена з комбінації Білосніжка / Жемчужна, забезпечила в середньому за роки ви