Визначення ролі асоційованої інфекції респіраторного мікоплазмозу (РМ) та інфекційного бронхіту курей в етіології захворювань птиці, їх вплив на імунну систему птиці. Оптимізація діагностики асоційованого перебігу РМ та інфекційного бронхіту курей.
При низкой оригинальности работы "Особливості мікоплазменно–вірусної інфекції курей в птахогосподарствах південно-східного регіону України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
В останні роки в птахогосподарствах із різним напрямком продуктивності реєструють захворювання, обумовлені впливом інфекційних агентів, які спричиняють порушення імунної системи організму птиці та значні економічні збитки, повязані із вибраковкою, загибеллю, зниженням запланованої продуктивності, низькою імунною відповіддю щодо вакцинних штамів вірусів. Поширення змішаних інфекцій повязане із комплектацією птахогосподарств птицею із різних регіонів та далекого зарубіжжя, імунізацією живими вакцинами, які обумовлюють поствакцинальну реакцію з наступним ускладненням вторинною мікрофлорою (мікоплазми, E.coli, сальмонели, пастерели, кокова мікрофлора, віруси) внаслідок зміни мікробної рівноваги в організмі птиці (Кіприч В.В., Трускова Т.Ю., 1998; Колганов А.В.,1998; Зон Г.А., 2005). Асоціація мікоплазм та вірусу інфекційного бронхіту курей (ВІБК) займає значне місце серед змішаних респіраторних інфекцій птиці (Стегній Б.Т., Калін П.С., 2001; Борхсениус С.Н.,2002). За останні роки респіраторний мікоплазмоз разом з адено-та реовірусними інфекціями, колібактеріозом та іншими захворюваннями вірусної та бактеріальної етіології призводить до зниження імунологічної реактивності птиці, гальмує формування поствакцинального імунітету у курчат, в тому числі щодо ІБК (Белая О.Ф., 1986; Прискока В.А., 1995; Branton S.L. та інші, 1997; Van saene H.K., 1998; Борисов О.В., Хлібова Т.В., 1998; Ігнатов М.М., Герман В.В., 2001). Метою нашої роботи було: визначення ролі асоційованої інфекції респіраторного мікоплазмозу та інфекційного бронхіту курей в етіології захворювань птиці, особливостей перебігу цієї асоціації в птахогосподарствах різних напрямків продуктивності, враховуючи всі складові асоційованої інфекції та їх вплив на імунну систему птиці для оптимізації діагностики асоційованого перебігу РМ та інфекційного бронхіту курей.Матеріалом для досліджень служили: 40 трупів курей віком від 110 до 300 діб, 125 голів курчат 15 - 60-добового віку; 230 задохликів; сироватки крові 1600 проб; стабілізованої крові 150 проб. Методом ІФА виявляли також наявність антитіл до вірусу інфекційного бронхіту Дослідження методом ІФА проводили в Біо-тест - лабораторії з використанням діагностичних тест-систем фірми IDEXX згідно з настанов по їх застосуванню. ДНК мікоплазми та вірусу інфекційного бронхіту курей виділяли з патологічного матеріалу, використовуючи Ampli Taq Cold DNA полімерази, згідно з учбово-методичним посібником “Детекція збудників інфекційних захворювань тварин за допомогою полімеразної ланцюгової реакції” (ХДЗВА, 2003). З метою визначення взаємовпливу виділених культур мікоплазм та вірусу інфекційного бронхіту на організм курчат 20 - 30-добового віку було проведено три експериментальних досліди в умовах віварію ЛНАУ. Курчат заражали у віці 20 - 30 діб бульйонною культурою M. gallisepticum 3-го, 10-го та 11-го пасажів (концентрація мікробних клітин 220 млн/см3) та суспензією з патологічного матеріалу, оброблену пеніциліном та ацетатом талію, а також вакцинними штамами МА-5, 4/91 та епізоотичним штамом ЛІ-1 вірусу інфекційного бронхіту зі штамом 4/91, сокультивованих на курячих зародках, які вводили інтраназально та інтраокулярно у дозі 0,25 см3/голову як моно, так і одночасно.При дослідженні батьківського стада кросу Хайсекс-коричневий у віці 303 доби реєстрували підвищення титру АТ до 3,5 log2 у 90% птиці, що може свідчити про циркуляцію в стаді епізоотичного штаму вірусу інфекційного бронхіту курей. Вплив мікоплазменно-вірусної асоціації на ефективність імунізації курчат щодо ВІБК визначали в птахогосподарствах з різним напрямком продуктивності, що формуються з племрепродуктора ВАТ "Сімейкінське" та інших з циркуляцією епізоотичних штамів мікоплазм та вірусу інфекційного бронхіту, племрепродукторів. У СТОВ “Авіс” - птахогосподарство яєчного напрямку продуктивності, що комплектує птахопоголівя з племреподуктора II порядку ВАТ “Сімейкінське” Луганської області та “Зугрес” Донецької області, клінічний прояв респіраторного мікоплазмозу відмічали серед курчат 50-добового віку. Таким чином, можна зробити висновок про негативний вплив циркулюючих епізоотичних штамів вірусу інфекційного бронхіту курей, реовірусу, аденовірусу, хвороби Марека та мікоплазми на формування поствакцинального імунітету до вірусу інфекційного бронхіту курей. Встановлені патологоанатомічні зміни вказують на низьку якість інкубаційного яйця, а також на трансоваріальну передачу деяких вірусів та мікоплазми. респіраторний мікоплазмоз бронхіт птицяВстановлено особливості перебігу мікоплазменно - вірусних асоціацій серед птиці, виявлена їх етіологія, (Mycoplasma gallisepticum, Mycoplasma synoviae, інфекційний бронхіт, реовірусна та аденовірусна інфекції), досліджено ступінь впливу асоціативних інфекцій на імунний стан птиці кросів Арбор - Айкерс, Хайсекс коричневий у південно-східному регіоні України. В умовах птахогосподарств клінічний прояв респіраторного мікоплазмозу реєстрували одночасно з клінікою інфекційного бронхіту курей, рео-та аденовірусними хв
План
Основний зміст роботи
Вывод
Визначення епізоотичної ситуації в птахогосподарствах з різним напрямком продуктивності за допомогою серологічного моніторингу. В кожному птахогосподарстві індивідуально складено схему вакцинопрофілактики, яка містить різні живі та інактивовані вакцини проти ВІБК (штами 4/91, МА-5, Н-120), які використовують як моно, так і в комплексі з іншими вакцинами.
Проведений серологічний контроль у птахогосподарствах південно-східного регіону України впродовж 2001-2004 років та аналіз результатів надали змогу встановити циркуляцію одночасно реовірусу у 20%, аденовірусу у 80% птахопоголівя, вакцинація по відношенню до яких не проводиться. Для виявлення шляхів розповсюдження інфекцій дослідження почали з племрепродуктора II порядку ВАТ “Сімейкінське” в 2001 році (рис. 1).
Рис.1 Рівень групового імунітету птиці до інфекційного бронхіту курей, рео-, аденовірусу в ВАТ “Сімейкінське”.
При дослідженні батьківського стада кросу Хайсекс-коричневий у віці 303 доби реєстрували підвищення титру АТ до 3,5 log2 у 90% птиці, що може свідчити про циркуляцію в стаді епізоотичного штаму вірусу інфекційного бронхіту курей.
Серомоніторинг за 2002 - 2004 рр. в племрепродукторі ІІ порядку ВАТ „Сімейкінське” виявив низький рівень напруженості імунітету птиці щодо ІБК, що зумовлено циркуляцією серед поголівя 30 - 60-добового віку Mycoplasma gallisepticum (MG) та Mycoplasma synoviae (MS), а також епізоотичних штамів адено- та реовірусів. Дані ІФА (рис. 2) підтверджують наявність антитіл до MG та ВІБК.
Рис.2 Рівень титру антитіл до вірусу інфекційного бронхіту курей, M. gallisepticum и M. synoviae за даними ІФА.
У 2004 році середній рівень антитіл до вірусу інфекційного бронхіту у птиці 160-добового віку становив 1:23142, що перевищує базові норми і вказує на контакт з епізоотичним збудником ІБК.
У 2002 році середній титр антитіл по групі курей віком 280 діб склав 1:15210. Також зареєстровано, що рівень антитіл в сироватках крові коливався від 1:2736 до 1:21335, верхня межа якого перевищує норму.
Вплив мікоплазменно-вірусної асоціації на ефективність імунізації курчат щодо ВІБК визначали в птахогосподарствах з різним напрямком продуктивності, що формуються з племрепродуктора ВАТ "Сімейкінське" та інших з циркуляцією епізоотичних штамів мікоплазм та вірусу інфекційного бронхіту, племрепродукторів.
Результати серологічного моніторингу щодо вивчення ефективності вакцинопрофілактики інфекційного бронхіту курей в трьох птахогосподарствах Луганської області (рис. 3) свідчать про низький рівень поствакцинального імунітету, при цьому груповий захист не досягав 80%.
Рис. 3 Рівень групового імунітету птиці до інфекційного бронхіту курей у трьох птахогосподарствах різних напрямків продуктивності (2003 рік).
У СТОВ “Авіс” - птахогосподарство яєчного напрямку продуктивності, що комплектує птахопоголівя з племреподуктора II порядку ВАТ “Сімейкінське” Луганської області та “Зугрес” Донецької області, клінічний прояв респіраторного мікоплазмозу відмічали серед курчат 50-добового віку. Одночасно з цим в РНГА встановлено підвищення рівня антитіл до вірусу хвороби Марека (3,2 log2) у 70% та аденовірусу у 30% поголівя.
У ТОВ “Агроукрптаха”, яке спеціалізується на вирощуванні бройлерів, прояв респіраторного мікоплазмозу спостерігали у 12-добовому віці, що також позначилось на зниженні кількості реагуючих до вакцинного штаму вірусу інфекційного бронхіту курей. Таким чином, можна зробити висновок про негативний вплив циркулюючих епізоотичних штамів вірусу інфекційного бронхіту курей, реовірусу, аденовірусу, хвороби Марека та мікоплазми на формування поствакцинального імунітету до вірусу інфекційного бронхіту курей.
Особливості клінічних та патологоанатомічних змін при асоційованому перебігу респіраторного мікоплазмозу та інфекційного бронхіту курей в умовах птахогосподарства. Оскільки в регіоні комплектація птицею птахогосподарств впродовж останніх років проходить за рахунок племрепродуктора ІІ порядку ВАТ “Сімейкінське”, а також виявлені інфекційні асоціації, була простежена інкубація яйця батьківських ліній курей, постачальником яких є Можайський племрепродуктор Вологодської області.
При цьому встановлено нижчий відсоток виводу півнів із інкубаційного яйця (64,6 %) по відношенню до материнської лінії (73,2 %).
При аналізі отриманих результатів розтину постінкубаційних відходів ми враховували порушення, які могли бути причиною збільшення відсотку слабкого та нежиттєздатного молодняка, а також завмерлих ембріонів. Встановлені патологоанатомічні зміни вказують на низьку якість інкубаційного яйця, а також на трансоваріальну передачу деяких вірусів та мікоплазми. респіраторний мікоплазмоз бронхіт птиця
Характерні клінічні ознаки захворювання на респіраторний мікоплазмоз: набряк та гіперемія інфраорбітальних синусів, серозний кон?юнктивіт та наявність ексудату в носових синусах виявляли лише у курчат. При патологоанатомічному дослідженні, окрім помутніння стінок повітряносних міхурів, пневмонії та гіперплазії селезінки, відмічали також збільшення нирок з венозним застоєм, гіпертрофію бурси Фабриціуса (БФ) з крововиливами та наявністю кісти. Запалення суглобів відмічали не лише у молодняка, а й серед дорослої птиці.
Асоційований перебіг респіраторного мікоплазмозу та інфекційного бронхіту призвів до більшого відсотку уражень респіраторного тракту, печінки, імунокомпетентних органів (селезінки та БФ), нирок та репродуктивних органів у курей.
Результати вивчення імунного стану птиці, хворої на респіраторний мікоплазмоз та інфекційний бронхіт в умовах птахогосподарств. Провели порівняльний аналіз імунологічних показників крові курчат з метою визначення резистентності птиці в умовах птахогосподарств при наявності асоційованої інфекції РМ та ІБК.
При аналізі даних лейкограми крові курчат відмічали достовірне збільшення в усіх трьох групах птиці кількості лейкоцитів у 1,5 - 2 рази (Р < 0,001), що повязано з мобілізацією захисних систем організму. Лише у курчат з СТОВ “Авіс” відмічали вірогідне підвищення кількості базофілів на 84%, моноцитів та еозинофілів на 50%. Виявлена тромбоцитопенія свідчить про гостру фазу захворювання. Показники клітинного та гуморального імунітету у птиці в ВАТ “Сімейкінське” та СТОВ “Авіс” характеризувалися збільшенням кількості Е-РУК на 40% та 36%, ЕАС-РУК на 47% та 19%, вірогідне збільшення ЕА-РУК на 45% і 42%, імуноглобуліну класу А на 40%, що вказує на пригнічення імунної системи та перехід захворювання у хронічну форму. На відміну від цієї групи показники курчат п/г „Авіс” вказують на затяжний перебіг захворювання та розвиток імуносупресії, про що свідчить підвищення рівню середньомолекулярних та дрібномолекулярних циркулюючих імунних комплексів.
Підвищення активності лейкоцитів, клітинного імунітету та рівню дрібномолекулярних циркулюючих імунних комплексів у курчат з птахогосподарства „Агроукрптаха” вказують на наявність захворювання.
Індикація збудника мікоплазмозу. Для подальшого вивчення впливу мікоплазми на формування імунітету до вірусу ІБК із патологічного матеріалу від вимушено забитої та загиблої птиці проведена ізоляція збудника респіраторного мікоплазмозу. Одночасно бактеріологічним методом виявлено іншу бактеріальну мікрофлору: E.coli, S.aureus, S.typhymurium, P.vulgaris, S.enteritidis, Ps.aeruginosa, S.dublin, Str.albus.
Ізольовані (із 165 зразків патологічного матеріалу) від птахів 39 культур мікоплазм за культуральними властивостями, морфологією та в РА і РГА ідентифіковані як Mycoplasma gallisepticum. Під час культивування культур мікоплазм на середовищі Едварда в третьому пасажі відмічали легку опалесценцію з утворенням білого осаду, який при легкому струшуванні підіймався у вигляді косички, в мазках, пофарбованих за методом Романовського-Гімза, культура мала коккоподібну форму. В культурі, яку виділили від курчат з ТОВ “Агроукрптаха”, вже у Х пасажі відмічали рихлий осад на дні пробірок, який розбивався з рівномірним помутнінням середовища.
Клінічні ознаки та патологоанатомічні зміни при експериментальному зараженні курчат мікоплазмою та вірусом інфекційного бронхіту моно- і в асоціації. Аналіз даних щодо клінічних ознак та патологоанатомічних змін у курчат, інфікованих різними штамами вірусу інфекційного бронхіту, та культурами M. gallisepticum як моно, так і в асоціації вказує на відміну у розвитку захворювання. Так, при інфікуванні курчат культурами M. gallisepticum 10-го та 11-го пасажів було встановлено їх нижчу патогенність, ніж культури 3-го пасажу та патологічного матеріалу, введення яких викликало ураження повітряносних міхурів та легень. Негативний вплив M. gallisepticum на респіраторний тракт та імунітет експериментально інфікованих курчат посилюється в асоціації із вірусом інфекційного бронхіту. Інфікування курчат патологічним матеріалом від хворої на респіраторний мікоплазмоз птиці та штамом 4/91 ВІБК сприяє захворюванню на мікоплазмоз із розвитком кістозу бурси Фабриціуса.
Серологічні дані експериментального зараження курчат мікоплазмою та вірусом інфекційного бронхіту моно- і в асоціації. Результати серологічного контролю (табл. 1) в ІФА та РНГА свідчать про пригнічуючу дію M. gallisepticum на формування імунітету щодо ВІБ.
Таблиця 1. Результати серологічного контролю курчат дослідних груп, (n=5)
№ Матеріал, яким інфікували Середній титр антитіл, log2 в ІФА в РНГА до MG до ВІБК до ВІБК
1.1 БК MG Х пасажу та штам 4/91-ЛІ-1 ВІБ 5,73±0,61 9,6±0,28 2,2
В групі 1.1 (табл.1) антитіла до MG присутні в низькій концентрації, що вказує на низьку патогенність бульйонної культури M. gallisepticum 10-го та 11-го пасажів. При зараженні курчат штамом МА-5 ВІБК разом із бульйонною культурою MG 3-го пасажу (група 3.6) рівень антитіл щодо вірусу інфекційного бронхіту в ІФА становив 10,6 log2, тоді як при інфікуванні курчат тільки штамом МА-5 рівень антитіл дорівнював 13,2 log2.
Реізоляція збудника мікоплазмозу від дослідних курчат. Бактеріологічним методом вдалося реізолювати збудника мікоплазмозу лише від дослідних курчат, заражених бульйонною культурою M. gallisepticum 3-го пасажу та патологічним матеріалом від хворих на респіраторний мікоплазмоз птахів, та провести індикацію збудника за допомогою полімеразно-ланцюгової реакції й від курчат, заражених бульйонною культурою 10-го та 11-го пасажів, при відсутності росту на поживному середовищі Едварда.
Імунологічні показники крові у дослідних курчат. При зараженні курчат бульйонною культурою M. gallisepticum 3-го пасажу, як і патологічним матеріалом, на 30 добу від моменту інфікування, спостерігали вірогідне зростання кількості лейкоцитів, лімфоцитів, моноцитів та базофілів (рис.4).
При визначенні клітинної ланки імунітету спостерігали вірогідне підвищення загальної кількості Е-РУК, ЕА-РУК, а також Е(т.р.) та Е(т.ч.) (рис.5).
Імунорегуляторний індекс в цих групах знизився на 15% порівняно з контролем, що відображає дисфункцію клітинних популяцій імунної системи. Загальна кількість циркулюючих імунних комплексів підвищувалась за рахунок великомолекулярних та середньомолекулярних комплексів (рис.6).
Одночасне зараження курчат мікоплазмою та вакцинним штамом вірусу інфекційного бронхіту призвело до підвищення всіх показників лейкограми (рис.4). Кількість лейкоцитів дещо вища за контроль на 34% (Р<0,01), вміст лімфоцитів на 33% (Р<0,01). Рівень тромбоцитів нижчий за контроль на 38% (Р<0,01). На фоні підвищення кількості ЕА-РУК та ЕАС-РУК (рис.5) не спостерігалось підвищення рівня сироваткових імуноглобулінів класів А і М і навіть знижувався рівень Ig G на 45% від контролю, з вірогідністю (Р<0,01).
Збільшення кількості Е(т.р.)-РУК на 45% (Р<0,01) з одночасним підвищенням рівня Е(т.ч.)-РУК на 48% (Р<0,01) при зниженні імунорегуляторного індексу. Підвищення загального вмісту циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у 3 рази за рахунок середньо- та дрібномолекулярних ЦІК, які є більш патогенними на відміну від велико молекулярних ЦІК. Збільшення кількості ЦІК повязано з надлишком антигену та дефіцитом антитіл в організмі курчат. Виявлені зміни імунологічних показників крові курчат відображають супресивний вплив даної асоціації.
Гістоморфологічні зміни в імунокомпетентних органах дослідних курчат. Конкретну причину виявленої імуносупресії дозволили розкрити проведені гістологічні та морфологічні дослідження (таблиця 2). При визначенні маси тіла та індексів органів імунної системи у курчат контрольної та піддослідних груп було встановлено, що введення вакцинного ВІБ штаму МА - 5 позитивно впливає на курчат.
Таблиця 2. Дані морфометричної структури органів імунітету в групах дослідної птиці, (n=5)
Критерії оцінки Групи курчат віком 50 діб контроль заражені культурою мікоплазми Заражені ВІБ шт. МА -5 заражені одночасно мікоплазмою та шт. МА -5
Маса тіла, г 212 ± 15,1 189,6 ± 9,23 223 ± 30,7 191,2 ± 21,41
Примітка: 1). ПТФ - добуток від множення довжини фолікулів на ширину їх коркової речовини, ділений на 100. 2). МКС - зменшується при збільшенні ширини коркової речовини. 3). *- Р < 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001
Більш однозначні результати були отримані в дослідах із зараженням курчат мікоплазмою. У курчат цієї групи, в порівнянні з контролем, відмічалось одночасне зменшення як маси БФ (467 ± 57,3 проти 485 ± 79,5 в контролі), так і потенціалу фолікулів (34 ± 10,6 проти 53 ± 5,96 в контролі). Значно уражені ретикулярно-ендотеліальні клітини в бурсі Фабриціуса. Визначали деяке пригнічення морфофункціонального стану фолікулів бурси фабриціуса. Площа серединного перетину селезінки в цій групі була декілька більшою, ніж у контролі, і коливалася від 20 до 49, і становила у середньому 27,8 мм2. Відмічалося ураження клітин ретикулярної системи, зокрема в ретикулярних муфтах. В цілому складається уявлення, що мікоплазми діють в усіх трьох досліджених органах, де вони обумовлюють загибель ретикулярних клітин і макрофагів.
На морфофункціональний стан бурси Фабриціуса значно впливало одночасне зараження мікоплазмою та введення вакцини ВІБ. При дослідженні гістозрізів із бурси Фабриціуса більш за все звертає на себе увагу гіпоплазія органу. Зменшення розмірів фолікулів здійснюється, в основному, за рахунок мозкової речовини.
Загибель ретикулярних клітин з утворенням багаточисельних ячеїстих пустот, кількість їх становила 50 у площині зрізу фолікула як у корковому, так і у мозковому слої. На фоні загибелі макрофагів визначалося збільшення кількості лімфоцитів, в результаті чого межа між корковою та мозковою речовиною не визначена. В селезінці відмічали гіперемію і велику кількість ретикулярних клітин як у ретикулярних муфтах, так і за їх межами з залишками продуктів дрібноглибчастого розпаду (рексіса).
Виявлене підвищення показників морфофункціонального стану тимусу та селезінки можна, в якійсь мірі, розцінювати як компенсаторну реакцію цих органів на зниження активності бурси Фабриціуса. Це свідчить, що мікоплазма та вірус інфекційного бронхіту курей можуть діяти конкурентно, взаємопослаблюючи імунну відповідь.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
