Особливості лексико-семантичної організації предикативних частин складносурядного речення зі сполучником "а", як засіб вираження власне-зіставлення - Статья
Дослідження поняття структурної схеми, як формальної моделі складних синтаксичних конструкцій. Встановлення закономірностей лексико-семантичного наповнення частин складносурядних речень. Аналіз асоціативних зв’язків у власне-зіставних конструкціях.
При низкой оригинальности работы "Особливості лексико-семантичної організації предикативних частин складносурядного речення зі сполучником "а", як засіб вираження власне-зіставлення", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету.
Список литературы
1. Вихованець I. Р. Граматика української мови : синтаксис / I. Р. Вихованець. - К. : Либідь, 1993. - 368 с.
2. Загнітко А. П. Український синтаксис : [науково-теоретичний і навчально-практичний комплекс] / А. П. Загнітко. - К. : ІЗМН, 1996. - Ч. 2 : [навч. посібник]. - 240 с.
256
Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. - 2014.- Випуск І.
3. Гуйванюк Н. В. Формально-семантичні співвідношення в системі синтаксичних одиниць / Н. В. Гуйванюк. - Чернівці : Рута, 1999. - 336 с.
3. Ломакович С. В. Роль лексики у формуванні змісту складного речення / С. В. Ломакович // Лінгвістичні дослідження. Наук. вісник. - Харків : ХДПУ, 1997. - Вип. 3. - С. 149-153.
4. Крейдлин Г. Е., Падучева Е. В. Значение и синтаксические свойства союза а / Г. Е. Крейдлин, Е. В. Падучева // Научно-техническая информация. Серия 2 : информационные процессы и системы. - 1974. - № 10. - С. 32-37.
5. Корельская Т. Д., Падучева Е. В. Трансформации в симметрических конструкциях : сочинение и эллипсис / Г. Е. Крейдлин, Е. В. Падучева. - Научно-техническая информация. Серия 2 : информационные процессы и системы. - 1973. - № 9. - С. 29-38. trialція
У статті досліджуються питання лексико-семантичної організації складносурядних зіставних речень зі сполучником а. Автор доводить, що протиставне значення й значення тотожності, які творяться завдяки лексичній і синтаксичній синонімії та антонімії, становлять два крайні вияви зіставлення й співвідносяться із зіставним значенням як варіанти з інваріантом.
