Особливості ліпідного обміну у дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит С та шляхи його медикаментозної корекції - Автореферат

За результатами інших дослідників, звязку між генотипом HCV та порушеннями показників ліпідного обміну у дорослих знайти не вдалось. Як відомо, процес пошкодження печінки при порушенні обміну ліпідів, в тому числі вірусного ґенезу, характеризується стадійністю: спочатку жир, що накопичується в гепатоцитах, не викликає порушення їх функцій, однак при надмірному накопиченні починаються пошкоджуватись мітохондрії та лізосоми гепатоцитів, (Г. Д. Порушення функціонального стану печінки у дітей може сприяти розвитку дисліпопротеїдемії і навпаки, дисліпопротеїдемія, що виникає внаслідок впливу різних екзогенних і ендогенних чинників, може призводити до формування стеатогепатозу та стеатогепатиту. Завдання дослідження: Визначити частоту порушень ліпідного обміну у дітей, хворих на хронічний гепатит С. Визначити діагностичну цінність окремих показників ліпідного обміну у дітей, хворих на хронічний гепатит С, та їх взаємозвязок з показниками синдрому цитолізу і холестазу та показниками білково-синтетичної функції печінки.Обстежено було 13 хлопчиків та 4 дівчинки, серед них 3-м генотипом вірусу інфіковані 12 (70,59 %) дітей і 5 (29,41 %) були інфіковані 1-м генотипом вірусу. В другу групу ввійшли 36 пацієнтів, які отримували гепатопротекторну терапію (урсодезоксихолієву кислоту) в середній дозі 10 мг/кг/д та метаболічну терапію (кардонат) із розрахунку по L-карнітину: діти від 1 до 4 років по 100 мг/д, діти віком від 5 до 15 років по 200 мг/д, діти старше 15 років по 300 мг/д. У кожного другого пацієнта відмічався абдомінальний синдром - 58 дітей (50,80 %), що характеризувався болем в животі у 43 (37,70 %), важкістю та болючістю в правому підреберї у 61 хворого (53,50 %). При цьому у дітей, хворих на ХГС, з високим вірусним навантаженням (ВВН) за межі референтного інтервалу виходив у 46,50 % вміст ЛПНЩ та у 2,23% дітей вміст ТГ. 2) спостерігалось (р<0,001) підвищення рівнів ТГ, ХС та ЛПНЩ у дітей, хворих на ХГС, з 3-м генотипом вірусу в порівнянні з аналогічними показниками у дітей з 1-м генотипом вірусу на 48,90 %, на 22,80 %, на 37 %, відповідно.У дисертації визначено роль порушення ліпідного обміну в перебігу хронічного гепатиту С у дітей, його залежність від величини вірусного навантаження та генотипу вірусу. Із залученням широкого комплексу біохімічних, імуноферментних, інструментальних і морфологічних методів дослідження оцінений взаємозвязок показників ліпідного обміну з показниками цитолізу, холестазу, білково-синтетичної функції печінки та вирішено завдання патогенетичного лікування цієї патології у дітей шляхом удосконалення діагностики та фармакологічної корекції. Встановлено, що у дітей, хворих на ХСГ, спостерігається порушення показників ліпідного обміну, за рахунок збільшення вмісту ТГ та ЛПНЩ в сироватці крові, котрі залежать від величини вірусного навантаження та генотипу вірусу. Дослідження ефективності фармакотерапії порушень ліпідного обміну за когортним профільним аналізом показало істотну перевагу лікування дітей, хворих на ХГС, із застосуванням гепатопротекторної та метаболічної терапії, що призвело до достовірного зниження синдрому холестазу (наявність достовірного лінійного тренду за ГГТ, F=16,62, p=0,0001, що в 3,74 рази перевищує достовірність подібного показника по зниженню рівня ЛФ), причому для початкового рівня АЛТ ефект рівнів (F=17,58, p<0,0001) та паралелізму в лінійному (F=25,03, p<0,0001) і квадратичному (F=17,13, p=0,0001) трендах також був достовірним.

1. Основний зміст роботи

У дисертації визначено роль порушення ліпідного обміну в перебігу хронічного гепатиту С у дітей, його залежність від величини вірусного навантаження та генотипу вірусу. Із залученням широкого комплексу біохімічних, імуноферментних, інструментальних і морфологічних методів дослідження оцінений взаємозвязок показників ліпідного обміну з показниками цитолізу, холестазу, білково-синтетичної функції печінки та вирішено завдання патогенетичного лікування цієї патології у дітей шляхом удосконалення діагностики та фармакологічної корекції.

Встановлено, що у дітей, хворих на ХСГ, спостерігається порушення показників ліпідного обміну, за рахунок збільшення вмісту ТГ та ЛПНЩ в сироватці крові, котрі залежать від величини вірусного навантаження та генотипу вірусу. Найбільш вагомі зміни стосуються пацієнтів з НВН, у яких спостерігалось підвищення рівня ТГ (у 46,40 % дітей) та ЛПНЩ (у 73,20 % дітей). У всіх дітей з 3-м генотипом вірусу показники ЛПНЩ та ТГ перевищували референтні значення, в той час коли при 1-му генотипі вони були змінені тільки у 48 % пацієнтів.

Показники ліпідного обміну у дітей при ХГС вірогідно корелюють з лабораторними маркерами синдромів цитолізу, холестазу та порушення білково-синтетичної функції печінки. Синдроми цитолізу та холестазу найвиразніші у дітей з 1-м генотипом вірусу (у 53 - 89 % пацієнтів). При ВВН спостерігались найбільші пошкодження білково-синтетичної функції печінки (у 74,40 - 83,70 %) та виразність синдрому холестазу (у 62,80 - 76,70 % дітей).

Результати гістологічного дослідження печінки хворих на ХГС дітей свідчать про наявність стеатозу слабкого та помірного ступеня у переважної більшості пацієнтів з 3-м генотипом вірусу, в той час коли при 1-му генотипі подібні зміни не характерні. Прогресування стеатозу супроводжувалося зростанням рівнів ХС, ТГ, ЛПНЩ та поступовим зниженням рівня ЛПВЩ у сироватці крові. Встановлено, що в групі з помірним стеатозом накопичуються пацієнти з високим індексом гістологічної активності та ступенем фіброзу печінки. Початкова стадія фіброзу печінки (F1) спостерігалась практично у половини обстежених (47,10 %), стадія F2 була визначена у третини дітей (35,30 %), а виражений фіброз F3 стадії був виявлений лише у 11,80 %. В біоптатах печінки жодного з хворих нами не було виявлено ознак цирозу.

Комплексна терапія дітей, хворих на ХГС, з застосуванням метаболічної та гепатопротекторної терапії дозволила протягом 6-ти місячного терміну досягти регресії клінічних та лабораторних проявів захворювання та істотно покращити стан ліпідного обміну - зменшення вмісту ТГ та ЛПНЩ у сироватці крові на 26 %, ХС - на 29 %, відповідно, та зростання ЛПВЩ на 19,80 %. Після лікування у дітей було зареєстровано зменшення виразності синдрому цитолізу (у 27,80 - 51,20 % пацієнтів) та холестазу (у 18 - 60 % дітей).

Дослідження ефективності фармакотерапії порушень ліпідного обміну за когортним профільним аналізом показало істотну перевагу лікування дітей, хворих на ХГС, із застосуванням гепатопротекторної та метаболічної терапії, що призвело до достовірного зниження синдрому холестазу (наявність достовірного лінійного тренду за ГГТ, F=16,62, p=0,0001, що в 3,74 рази перевищує достовірність подібного показника по зниженню рівня ЛФ), причому для початкового рівня АЛТ ефект рівнів (F=17,58, p<0,0001) та паралелізму в лінійному (F=25,03, p<0,0001) і квадратичному (F=17,13, p=0,0001) трендах також був достовірним. Найбільш вагома динаміка ліпідного обміну за парціальними ефектами проведеного лікування спостерігається з боку зниження рівня ТГ (F=32,85, p<0,0001), ЛПНЩ (F=30,62, p<0,0001), ХС (F=19,36, p<0,0001) та підвищення ЛПВЩ (F=23,22, p<0,0001).

В практичній діяльності лікаря педіатра та дитячого гастроентеролога слід враховувати, що порушення ліпідного обміну є не лише частим супутником хронічного гепатиту С, але й фактором, котрий ускладнює його перебіг та зменшує ефективність фармакотерапії. Комплекс лабораторних тестів для оцінки стану ліпідного обміну повинен включати визначення рівня ТГ та ЛПВЩ і ЛПНЩ, оскільки дані біохімічні маркери найбільш адекватно віддзеркалюють порушення ліпідного обміну і корелюють з вираженістю стеатозу печінки.

Програма лікування дітей, хворих на ХГС, з порушенням ліпідного обміну має включати наступні складові: дітям з нормальним вмістом трансаміназ і ознаками холестазу рекомендована урсодезоксихолієва кислота в дозі 10 мг/кг маси щоденно та метаболічна терапія (комплексним препаратом "Кардонат") із розрахунку по L - карнітину 100 мг щоденно дітям від 1 до 5 років, 100 мг двічі на день дітям від 5 до 15 років та 100 мг тричі на день дітям після 15 років протягом 6 місяців;

відсутність протягом 6 місяців застосування гепатопротекторної і метаболічної терапії позитивної динаміки маркерів порушеного ліпідного обміну, - вмісту ТГ та ЛПНЩ в сироватці крові, - є показанням для активної противірусної терапії рекомбінантними інтерферонами альфа 2b.

Перелік робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Медражевська Я. А. Клініко-патогенетичні особливості хронічного гепатиту С у дітей / В. М. Дудник, Я. А. Медражевська // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2008. - №6. - С. 24-27. (Дисертантом проведено аналіз джерел літератури, дослідження, статистичну обробку, аналіз результатів, написання та оформлення роботи).

2. Медражевська Я. А. Порушення ліпідного обміну в дітей при хронічному вірусному гепатиті С: звязок з генотипом вірусу та величиною вірусного навантаження / В. М. Дудник, Л. В. Мороз, Я. А. Медражевська // Сучасна гастроентерологія. - 2008. - №6 (44). - С. 42-47. (Дисертантом проведено аналіз джерел літератури, дослідження, написання статті).

3. Медражевська Я. А. Нарушения липидного обмена у детей при хроническом гепатите С / В. М. Дудник, Л. В. Мороз, Я. А. Медражевская // Международный медицинский журнал. - 2009. - Том.15, №1(57). - С. 124-129. (Дисертантом проведено аналіз джерел літератури, дослідження, аналіз результатів, написання статті).

4. Медражевська Я. А. Морфологічні зміни структури печінки у дітей хворих на ХГС та їх взаємозвязок з показниками ліпідного обміну / Я. А. Медражевська // Вісник морфології. - 2009. - №15 (1). - С. 33-38.

5. Медражевська Я. А. Порушення ліпідного обміну як фактор, що модифікує ефективність медикаментозного лікування у дітей хворих на хронічний гепатит С / В. М. Дудник, Я. А. Медражевська // Biomedikal and biosocial anthropology (Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова, Міжнародна Академія Інтегративної Антропології). - 2009. - №12. - С. 141-144. (Дисертантом проведено аналіз джерел літератури, дослідження, статистичну обробку результатів, їх аналіз, написання та оформлення статті).

6. Медражевська Я. А. Особливості перебігу хронічного вірусного гепатиту С у дітей з гострим лімфобластним лейкозом / Я. А. Медражевська // ХІІІ університетська (ХХХХІІІ вузівська) науково-практична конференція молодих вчених та фахівців. - 2007. - С.40-41.

7. Медражевська Я. А. Особливості перебігу хронічного вірусного гепатиту С у дітей / В. М. Дудник, Я. А. Медражевська // Внутриклеточные инфекции и состояние здоровья детей в ХХІ веке: наук.-практ. конф. с междун. участием, 4-5 декабря 2008 г.: тезисы - Донецк. - С. 59-60. (Дисертантом проведено аналіз джерел літератури, дослідження, статистичну обробку результатів, їх аналіз, написання та оформлення тез).

8. Медражевська Я. А. Особливості перебігу хронічного вірусного гепатиту С у дітей з гострим лімфобластним лейкозом / Я. А. Медражевська // Молодь та медицина майбутнього: V міжн. наук. конф. студ. та мол. вчених, 2-3 квітня 2008 р.: тези - Вінниця. - 2008. - С. 186-187.

9. Медражевська Я. А. Визначення залежності порушень ліпідного обміну у дітей хворих на хронічний гепатит С від генотипу HCV / В. М. Дудник, Я. А. Медражевська // Актуальні проблеми клініки, профілактики ВІЛ-інфекції і парентеральних гепатитів: наук.-практ. конф., 12-13 лютого 2009 р.: тези - Харків. - 2009. - С. 32-34. (Дисертантом проведено аналіз джерел літератури, дослідження, статистичну обробку результатів, їх аналіз, написання та оформлення тез).

10. Медражевська Я. А. Реактивні артропатії, що асоційовані з HCV-інфекцією / В. М. Дудник, Я. А. Медражевська // Суглобовий синдром в практиці педіатра: ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. 29-30 серпня 2009 р. - Донецьк - 2009. - С. 31-32. (Дисертантом проведено аналіз джерел літератури, дослідження, статистичну обробку результатів, їх аналіз, написання та оформлення тез).

Размещено на .ru