Вплив хірургичних реконструктивних операцій на подальший розвиток щелепно–ліцевого апарата при повній розщілині піднебіння. Характеристика методів ортодонтичного лікування, які застосовуються при корекції трансверзальних аномалій удітей з розщілиною.
При низкой оригинальности работы "Особливості лікування звуження верхньої щелепи в трансверзальній площині у дітей з повною розщілиною піднебіння", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Відомо, що ранні операції на піднебінні призводять до затримки росту верхньої щелепи, підсилюють її недорозвинення за рахунок пошкодження росткових зон і зближення фрагментів щелепи, а також до утворення післяопераційних рубців. Таким чином, складність і трудомісткість лікування дітей з повною розщілиною піднебіння після вело-й уранопластики, високий відсоток незадовільних результатів та ускладнень при лікуванні, відсутність стабільності результатів роблять актуальними пошуки нових та удосконалення існуючих ортодонтичних конструкцій. Метадослідження: підвищення ефективності лікування звуження верхньої щелепи у трансверзальній площині в дітей з повною розщілиною піднебіння шляхом використання розробленого знімного апарата, який забезпечує оптимальне за величиною, напрямком і зусиллям переміщення. Розробити знімний апарат для розширення верхньої щелепи в трансверзальній площині в дітей у ранньому змінному прикусі (6-9 років) з повною розщілиною піднебіння. Уточнено наукові дані про частоту виникнення і ступінь звуження верхньої щелепи у трансверзальній площині за результатами проведеного стоматологічного обстеження дітей у віці 6-9 років з повною розщілиною піднебіння після проведеного хірургічного лікування (вело-й уранопластика), які складають 72%.Аналіз даних у Дніпропетровському регіоні за останні 10 років показав, що дітей з повною розщілиною піднебіння народжується в 2,58 рази більше, ніж дітей з розщілиною верхньої губи і майже в 5 разів більше, ніж дітей з поєднаною вродженою патологією ЩЛО. Також дослідження підтверджують більш високі показники народження дітей з вродженими розщілинами верхньої губи й піднебіння у зонах забрудненого атмосферного повітря. Вроджені розщілини верхньої губи та піднебіння різко порушують анатомічні співвідношення всіх тканинних структур середнього відділу обличчя - верхньої губи, носа, верхньої щелепи; змінюють фізіологічну рівновагу мязів ротової області, язика, жувальної мускулатури[21,22,48,105]. У дітей з розщілиною губи й піднебіння зявляється диспропорція росту верхньої щелепи та інших лицевих кісток у кісткових швах через порушення симетричного стимулюючого впливу носової перегородки, яка вже внутрішньоутробно випереджає свій ріст. Для дітей з вродженими РВГП характерні важкі деформації прикусу зі значною диспропорцією між верхньою і нижньою щелепами, сагітальна щілина між зубними рядами, різке звуження верхньої щелепи порівняно з нижньою.Загальновідомо, що в ранньому змінному прикусі (6-9 років) вторинні деформації зубних рядів під дією рубцевої тканини піднебіння після вело-й уранопластики набувають більш вираженого клінічного характеру, а верхня щелепа є центральною ланкою в патогенезі їх формування [4,17,48, 121,126]. Проблема звуження верхньої щелепи існує з моменту народження до закінчення формування постійного прикусу й визнається всіма вченими, що вивчають дане питання [81, 109,126] . Причому, пік росту верхньої щелепи й носоорбітального комплексу припадає на першу половину змінного прикусу (6-9 років), а активний ріст нижньої щелепи - на другу (10-12 років)[23,42,79]. Тому саме в цей період ортодонтичне лікування буде найбільш ефективним і повинно бути спрямоване на стимуляцію росту верхньої щелепи в трансверзальній площині, нормалізацію форми й розміру верхнього зубного ряду, а також на корекцію оклюзійних взаємовідношень і міодинамичної рівноваги між зовнішніми і внутрішніми мязами щелепно-лицевої ділянки. Таким чином, раннє лікування дітей з ПРП створить умови для нормального росту і розвитку лицевого відділу черепа, буде перешкоджати розвитку післяопераційних рубцевих стягненьта інших вторинних деформацій, а також виникненню захворювань тканин пародонту.Серед обстежених 62 дітей з вадами ЩЛО було діагностовано: 30 осіб (48%) з вродженою розщілиною мякого і твердого піднебіння (ВРМТП); 15 осіб (24%) з вродженою розщілиною губи і піднебіння (ВРГП); 9 осіб (15%) з вродженою розщілиною губи (ВРГ); 8 осіб (13%) з вродженою розщілиною мякого піднебіння (ВРМП). У результаті з числа обстежених для дослідницької роботи були взяті 28 дітей з діагнозом звуження верхньої щелепи у трансверзальній площині з повною розщілиною піднебіння (ПРП) у віці від 6 до 9 років (ранній змінний прикус), після проведених вело - й уранопластики. При огляді порожнини рота здійснювали запис зубної формули, оцінюючи кількість, розміри, строки прорізування зубів, положення їх у зубному ряду, форму і розміри зубних дуг, характер змикання зубних рядів. Результати оцінювали в балах: 0 - зубний наліт відсутній; 1 бал - покриває 1/3 поверхні коронки зуба; 2бали - покриває 2/3 поверхні зуба; 3 бали - покриває більше, ніж 2/3 поверхні зуба. Результати оцінювали в балах: 0 балів - наліт біля шийки не визначається; 1 бал - наліт візуально не визначається, тільки на кінчику зонда, якщо провести біля шийки зуба; 2 бали - візуально визначається помірне накопичення зубного нальоту на поверхні зуба; 3 бали - інтенсивне відкладення зубного нальоту на поверхнях зуба і в міжзубних проміжках.Усього в до
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
