Розробка комплексного патогенетичетичного методу усунення посттравматичного сіалоаденіту. Вдосконалення конструкції знімних пластинкових зубних протезів. Створення комплексу терапевтичних заходів по відновленню ферментовидільної функції слинних залоз.
При низкой оригинальности работы "Особливості лікування та протезування хворих, які страждають на посттравматичний сіалоаденіт", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
З іншого боку, слинні залози - це ендокринні органи, що виробляють цілий ряд надзвичайно важливих гормонів, які забезпечують розвиток сполучної тканини (паротин), епідермісу (фактор росту епідермісу), симпатичної нервової системи (фактор росту нервів) і ін. Слинні залози виробляють різні ферменти, що мають травну, антимікробну й регуляторну функції (Goyne W. В., 2001; H.K. Вивчити в експерименті основні патогенетичні особливості розвитку травматичного сіалоаденіту на підставі гістологічних та біохімічних досліджень слинних залоз, ротової рідини та сироватці крові тварин. На підставі клініко-лабораторних досліджень оцінити ефективність використання комплексного медикаментозного та ортопедичного лікування у хворих на посттравматичний сіалоаденіт. Обґрунтовано та розроблено схему патогенетичної медикаментозної терапії хворих на посттравматичний сіалоаденіт, що включає використання інгібіторів протеолітичних ферментів (гордокс), М-холіноблокаторів (атропіну сульфат), десенсибілізуючих (лорантадин), антибактеріальних (цефазолін) препаратів, а також ферментів для місцевого застосування (ДНК-аза і РНК-аза), що дозволяє нормалізувати стан та функцію слинних залоз.В результаті через 30 діб розвивалися стійкі рубцеві запальні зміни вивідних протоків слинних залоз, що максимально точно відповідає етіологічному моменту посттравматичного сіалоаденіту у хворих - хронічне незначне травмування протоки залози зубним протезом. Всі щури були розподілені на 4 групи: одна контрольна (15 тварин, яким проводили тільки інєкції фізрозчину) та 3 дослідні (45 тварин по 15 в кожній, яким моделювали травматичний сіалоаденіт). В 1 групі проводили тільки медикаментозне лікування (димедрол (0,05 % 0,2 мл 2 рази на добу підшкірно), ДНК-аза (0,5 % 0,2 мл 2 р/д п/ш), РНК-аза (0,5 % 0,2 мл 2 р/д п/ш), контрикал (1000 АТРЕ 2 р/д п/ш), пеніцилін (25000 од. 2 р/д п/ш), лізоцим (0,05 % 0,5 мг/мл 2 р/д п/ш); в 2 групі тільки усували травмуючий фактор; тваринам 3 групи усували травмуючий фактор та проводили медикаментозне лікування. До 1 групи увійшли пацієнти, яким проводилося традиційне лікування сіалоаденіту, до 2-ї - пацієнти, яким проводили заміну протезів із виготовленням їх за удосконаленою методикою, до 3-ї - пацієнти, яким проводили заміну протезів та призначали медикаментозне лікування за розробленою схемою.Розроблена й апробована експериментальна модель травматичного сіалоаденіту, яка відповідає перебігу захворювання у клініці та дозволяє вивчити патогенетичні механізми розвитку захворювання та оцінити ефективність лікування посттравматичного сіалоаденіту. У результаті експериментальних досліджень були визначені патогенетичні особливості травматичного сіалоаденіту, що характеризувалися стійкими морфологічними змінами, які являли собою дистрофічний процес зі значної альтерацією тканин залози на фоні компенсаторного збільшення салівації у 4 рази. Зміни ферментативної функції характеризувались підвищенням активності протеолітичних ферментів в тканині залози у 2 рази, зниженням питомої активності ?-амілази та лужної РНК-ази у сироватці крові на 25-30%, підвищенням активності БАЕЕ-естерази в сироватці крові в 2,3 рази. У результаті експериментальних досліджень патогенетичних особливостей травматичного сіалоаденіту на тваринах була розроблена комплексна патогенетична терапія захворювання, яка включає медикаментозне й ортопедичне лікування та дозволяє підвищити ефективність лікування захворювання. На підставі клініко-лабораторних досліджень функціональної активності слинних залоз, швидкості міграції лейкоцитів, десквамації епітелію визначено, що застосування комплексного методу лікування дозволяє підвищити ефективність лікування, зменшити терміни лікування до 7 діб, досягти стійкого лікувального ефекту протягом 1 року.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації наведене теоретичне узагальнення проведених клінічних досліджень і запропоноване нове рішення актуального наукового завдання стоматології, а саме підвищення ефективності ортопедичного лікування хворих на посттравматичний сіалоаденіт.
1. Розроблена й апробована експериментальна модель травматичного сіалоаденіту, яка відповідає перебігу захворювання у клініці та дозволяє вивчити патогенетичні механізми розвитку захворювання та оцінити ефективність лікування посттравматичного сіалоаденіту.
2. У результаті експериментальних досліджень були визначені патогенетичні особливості травматичного сіалоаденіту, що характеризувалися стійкими морфологічними змінами, які являли собою дистрофічний процес зі значної альтерацією тканин залози на фоні компенсаторного збільшення салівації у 4 рази.
Зміни ферментативної функції характеризувались підвищенням активності протеолітичних ферментів в тканині залози у 2 рази, зниженням питомої активності ?-амілази та лужної РНК-ази у сироватці крові на 25-30%, підвищенням активності БАЕЕ-естерази в сироватці крові в 2,3 рази.
3. У результаті експериментальних досліджень патогенетичних особливостей травматичного сіалоаденіту на тваринах була розроблена комплексна патогенетична терапія захворювання, яка включає медикаментозне й ортопедичне лікування та дозволяє підвищити ефективність лікування захворювання.
Медикаментозне лікування включає використання інгібіторів протеолітичних ферментів, антибактеріальну та десенсибілізуючу терапію, використання ферментних препаратів.
Ортопедичне лікування передбачає виготовлення знімних зубних протезів по розробленій методиці.
4. На підставі клініко-лабораторних досліджень було визначено, що у хворих, яким проводилося удосконалене протезування, швидкість плину атрофічних процесів в альвеолярному відростку зменшувалася в 2 рази, інтенсивність злущування епітелію - на 30 %, зменшувалася динаміка міграції лейкоцитів на 15 %, швидкість слиновиділення - на 20 %, концентрація білка в слині - до 30 %.
5. На підставі клініко-лабораторних досліджень функціональної активності слинних залоз, швидкості міграції лейкоцитів, десквамації епітелію визначено, що застосування комплексного методу лікування дозволяє підвищити ефективність лікування, зменшити терміни лікування до 7 діб, досягти стійкого лікувального ефекту протягом 1 року.
Практичні рекомендації: У результаті проведених досліджень ми рекомендуємо для лікування хворих на посттравматичний сіалоаденіт наступну схему комплексного лікування: Медикаментозна терапія: 1. Гордокс в/в по 500 000 КТЕ.
2. Цефазолін в/м по 1 млн. од. на 2 мл води для інєкцій 2 рази на добу.
3. Атропіну сульфат в/м по 1 мл 2 рази на добу.
4. Лорантадин per so по 1 табл. 1 раз на добу.
5. ДНК-аза місцево у вигляді 0,2% р-ну на ізотонічному р-ні 2 рази на добу.
6. РНК-аза місцево у вигляді 0,1% р-ну на ізотонічному р-ні 1 раз на добу.
Лікування із застосуванням модифікації знімних зубних протезів: 1. На верхній щелепі: При постановці штучних зубів повного знімного протеза на верхню щелепу кут постановки 17, 16, 26, 27 зубів змінюється на 3- 40 від вертикальної осі.
Зуби повинні бути розташовані строго по середині альвеолярного відростка і їх оклюзійні поверхні опущені на 1-2 мм нижче вустя вивідного протоку привушної слинної залози.
2. На нижній щелепі: Повний знімний протез на нижню щелепу в ділянці підязичних валиків містить напівмісячні виїмки, заповнені еластичною пластмасою для клінічного перебазування, що накладається на шар акрилового базису товщиною в 2-3 мм, перекриваючи базис на 5-10 мм.
Список литературы
1. Чулак Л. Д. Клініка та лікування сіалоаденітів / Л. Д. Чулак, А. П. Левицький, В. А. Залевська, В. Г. Шутурмінський. - Чернівці: Прут, 2006. - 114 с. Участь здобувача полягає у проведенні огляду літератури, проведенні аналізу клініко-лабораторних досліджень, формулюванні висновків.
2. Залевська В. А. Біохімічне дослідження ефективності патогенетичної терапії травматичного сіалоаденіту в пацюків в експерименті / В. А. Залевська // Новини стоматології. - № 4. - 2007. - С. 98-103. Участь здобувача полягає у проведенні експериментальних досліджень, аналізів отриманих результатів, оформлення статті до друку.
3. Залевська В. А. Особливість ортопедичного лікування хворих, які страждають на посттравматичний сіалоаденіт великих слинних залоз // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоровя. - 2008. - № 1. - С. 32-36. Участь здобувача полягає у проведенні клініко-лабораторних досліджень у хворих на посттравматичний сіалоаденіт, лікуванні хворих, аналізі результатів досліджень, оформленні статті до друку.
4. Залевська В. А. Біохімічне дослідження ефективності патогенетичної терапії травматичного сіалоаденіту у щурів в експерименті / В. А. Залевська // Досягнення біології та медицини. - № 1. - 2008. - С. 11-16. Участь здобувача полягає у проведенні експериментальних досліджень, аналізів отриманих результатів, оформлення статті до друку.
5. Деклараційний патент на корисну модель № 27954, Україна, МПК (2006) А61С 13/00. Спосіб виготовлення повного знімного зубного протеза на нижню щелепу / Л.Д. Чулак, В.А. Залевська, В.Г. Шутурмінський, О.Л. Чулак, Ю.Л. Чулак. - № u 2007 05665; Заявл. 22.05.2007; Опубл. 26.11.2007. - Бюл. № 19. Участь здобувача полягає у розробці способу виготовлення знімного зубного протеза, підготовці матеріалів заявки.
6. Деклараційний патент на корисну модель № 27955, Україна, МПК (2006) А61С 13/00. Спосіб виготовлення повного знімного зубного протеза на верхню щелепу / Л.Д. Чулак, В.А. Залевська, В.Г. Шутурмінський, О.Л. Чулак, Ю.Л. Чулак. - № u 2007 05667; Заявл. 22.05.2007; Опубл. 26.11.2007. - Бюл. № 19. Участь здобувача полягає у розробці способу виготовлення знімного зубного протеза, підготовці матеріалів заявки.
7. Деклараційний патент на корисну модель № 28311, Україна, МПК (2006) А61В 5/03. Спосіб виготовлення моделі травматичного сіалоаденіту підщелепної залози / Л.Д. Чулак, В.А. Залевська, В.Г. Шутурмінський, О.Л. Чулак, Ю.Л. Чулак. - № u 2007 05666; Заявл. 22.05.2007; Опубл. 10.12.2007. - Бюл. № 20. Участь здобувача полягає у розробці експериментальної моделі, підготовці матеріалів заявки.
8. Деклараційний патент на корисну модель № 28696, Україна, МПК (2006) А61В 5/03. Спосіб виготовлення моделі травматичного сіалоаденіту привушної залози / Л.Д. Чулак, В.А. Залевська, В.Г. Шутурмінський, О.Л. Чулак, Ю.Л. Чулак. - № u 2007 05664; Заявл. 22.05.2007; Опубл. 25.12.2007. - Бюл. № 21. Участь здобувача полягає у розробці експериментальної моделі, підготовці матеріалів заявки. зубний протез сіалоаденіт
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы