Особливості кровоплину у нирках і пуповині та його корекція в профілактиці пізнього гестозу у вагітних з хронічним пієлонефритом - Автореферат

В останні роки відмічено підвищення частоти патології нирок у вагітних, серед якої пієлонефрит займає перше місце. Встановлено, що практично в усіх вагітних із тяжким перебігом хронічного пієлонефриту вагітність ускладнюється ЕРН-гестозом (М.И. У зв?язку з цим можна припустити, що вплив інфрачервоним лазерним випромінюванням низької інтенсивності на ділянку нирок та плаценти є патогенетично обгрунтованим і буде ефективним у корекції ниркового та плацентарного кровоплину в профілактиці пізнього гестозу у вагітних з хронічним пієлонефритом. Розробити методику комплексної корекції порушень кровоплину у судинах нирок і пуповини плода у вагітних з хронічним пієлонефритом, спрямовану на ранню профілактику ЕРН-гестозу. Впровадити у практику методику ранньої діагностики гестозу й методику корекції кровоплину у судинах нирок та пуповини плода у вагітних з хронічним пієлонефритом та визначити ефективність розробленого методу у профілактиці та лікуванні ЕРН-гестозу.При вивченні анамнезу вагітних з хронічним пієлонефритом відмічено, що вони у два рази частіше хворіли на дитячі інфекції: основна група - 69(76.7%), група порівняння - 17(68.0%), контрольна група - 7 (35.0%) та у три з половиною рази частіше - хронічним тонзилітом та ангіною: 44(48.9%), 11(44.0%) й 3(15.0%), відповідно. При дослідженні кровоплину у ниркових артеріях у вагітних із хронічним пієлонефритом у терміні 20-24 тиж. встановлено достовірне (Р0.05), а зміна СДС відбувається за рахунок зменшення МШДК, що можна пояснити спазмом, який починається та погіршенням кровоплину у судинах мікроциркуляторного русла нирок. При допплерометричному дослідженні кровоплину у ниркових артеріях у вагітних з хронічним пієлонефритом у терміні 30-32 тиж. відмічені такі зміни: відбувається достовірне зниження МШСК у порівнянні з аналогічним показником у контрольній групі (Р<0.05) та зменшення (з високим ступенем достовірності, Р<0.001) МШДК. Показник МШСК у терміні 30-32 тиж. у вагітних з хронічним пієлонефритом вже достовірно відрізняється від показника у контрольній групі, що свідчить про зростання дефіциту об?єму циркулюючоі крові, а зменшення МШДК, у порівнянні із контролем (Р<0.001), - про підвищення периферичної судинної резистентності у порівнянні із такою при фізіологічній вагітності (табл.2). У вагітних з хронічним пієлонефритом виявлено достовірне (Р<0.001) зниження рівня еластази (основна група - 3.39±0.09 мккат/л, група порівняння - 3.47±0.11 мккат/л) у порівнянні з показниками контрольної групи (4.33±0.09 мккат/л) та відповідно йому підвищення рівня а2-МГ: (основна група - 2.99±0.10 г/л, група порівняння - 3.17±0.10 г/л), контрольна група - 2.40±0.08 г/л (Р<0.001).У вагітних з хронічним пієлонефритом вже на початку ІІ половини вагітності у ниркових артеріях спостерігається зменшення мінімальної швидкості діастолічного кровоплину (34.5±1.49см/с, при N - 43.3±1.83 см/с, Р<0.01) та збільшення систоло-діастолічного співвідношення (2.45±0.05 при N - 2.08±0.11, Р<0.05), яке свідчить про спазм судин мікроциркуляторного русла нирок, що є однією з ланок патогенезу ЕРН-гестозу. У вагітних, які страждають на хронічний пієлонефрит, при прогресуванні вагітності порушується кровоплин в артерії пуповини із зменшенням мінімальної швидкості діастолічного кровоплину (11.96±0.67 см/с, при N - 17.92±0.86 см/с, Р<0.001), збільшенням систоло-діастолічного співвідношення (3.41±0.11, при N - 2.62±0.12, Р<0.01), що свідчить про спазм капілярної сітки плодової частини плаценти, фето-плацентарну недостатність та розвиток ЕРН-гестозу. Показники рівня еластази та співвідношення еластаза/а2-макроглобулін характеризують судинний компонент кровоплину і в комплексі з допплерометричними показниками (мінімальна швидкість діастолічного кровоплину та систоло-діастолічне співвідношення) можуть використовуватися для ранньої діагностики ЕРН-гестозу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У ході вагітності в пацієнток з хронічним пієлонефритом помічені такі ускладнення: гестоз І половини вагітності (40.0%), анемія (80.0%), загроза переривання вагітності (56.0%), раннє виникнення (в 20-24 тижнів) прегестозу (80.0%) та пізнього гестозу (60.0%).

2. У вагітних з хронічним пієлонефритом вже на початку ІІ половини вагітності у ниркових артеріях спостерігається зменшення мінімальної швидкості діастолічного кровоплину (34.5±1.49см/с, при N - 43.3±1.83 см/с, Р<0.01) та збільшення систоло-діастолічного співвідношення (2.45±0.05 при N - 2.08±0.11, Р<0.05), яке свідчить про спазм судин мікроциркуляторного русла нирок, що є однією з ланок патогенезу ЕРН-гестозу. У терміні 30-32 тиж. відмічається зниження максимальної швидкості систолічного кровоплину (104.14±3.24 см/с, при N - 115.53±3.85 см/с Р<0.05), яке відображує дефіцит об?єму циркулюючої крові.

У вагітних, які страждають на хронічний пієлонефрит, при прогресуванні вагітності порушується кровоплин в артерії пуповини із зменшенням мінімальної швидкості діастолічного кровоплину (11.96±0.67 см/с, при N - 17.92±0.86 см/с, Р<0.001), збільшенням систоло-діастолічного співвідношення (3.41±0.11, при N - 2.62±0.12, Р<0.01), що свідчить про спазм капілярної сітки плодової частини плаценти, фето-плацентарну недостатність та розвиток ЕРН-гестозу.

Допплерометрія ниркового та плацентарного кровоплину може використовуватися у ранній діагностиці пізнього гестозу у вагітних групи ризику. Раннім симптомом периферичного спазму є зменшення показника мінімальної швидкості діастолічного кровоплину та збільшення показника систоло-діастолічного співвідношення у ниркових артеріях та артерії пуповини.

Показники рівня еластази та співвідношення еластаза/а2-макроглобулін характеризують судинний компонент кровоплину і в комплексі з допплерометричними показниками (мінімальна швидкість діастолічного кровоплину та систоло-діастолічне співвідношення) можуть використовуватися для ранньої діагностики ЕРН-гестозу.

У вагітних з хронічним пієлонефритом у терміні 30-32 тиж. відмічене достовірне зниження рівня естрадіолу (47.18±1.03 нмоль/л, при N - 59.60±1.75 нмоль/л, Р<0/001), та плацентарного лактогену (188.62±2.45 нмоль/л, при N - 225.90±9.53 нмоль/л, Р<0..001), що свідчить про розвиток фето-плацентарної недостатності.

Раннє (у 20-24 тиж.) застосування комплексної терапії з використанням інфрачервоного лазерного неінвазивного опромінювання ділянки проекції нирок та плаценти є патогенетично обгрунтованим методом профілактики ЕРН-гестозу, так як веде до нормалізації кровоплину у судинах мікроциркуляторного русла, блокуючи тим самим основні механізми його запуску.

Ефективною є рання профілактика ЕРН-гестозу, яка починається на початку ІІ половини вагітності (20-24 тиж.), коли вона супроводжується нормалізацією багатьох показників кровоплину, та є мало ефективною, коли з?являються перші клінічні ознаки ЕРН-гестозу (30-32 тиж.).

Комплексна терапія із застосуванням інфрачервоного лазерного опромінювання ділянки проекції нирок і плаценти у вагітних з хронічним пієлонефритом, яка проведена у терміні 20-24 тижні, веде до зменшення числа ЕРН-гестозів (з 60% до 26.7%), зниження частоти ускладнень пологів та післяпологового періоду, покращення стану новонародженого.

До питання патогенезу невиношування у вагітних, хворих на хронічний пієлонефрит // Невиношування вагітності: Зб. наук. праць.- К.: Б.в., 1997.- С.297-300 (співавт. В.Ф. Нагорна, Т.I. Пермінова).

Нетрадиційні методи лікування загрози переривання у хворих з хронічним пієлонефритом // Невиношування вагітності: Зб. наук. праць.- К.: Б.в., 1997.- С.335-337 (співавт. Т.I. Пермінова, Т.О. Хвощинська).

Применение инфракрасного лазерного излучения в профилактике поздних гестозов //Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія.- 1998.- №2.- С.30-32 (соавт. В.Ф. Нагорная).

Патент 17074 А Украіна МКИ 6 А 61 N 5/06. Спосіб профілактики ЕРН-гестозу у вагітних з хронічним пієлонефритом. // Бюл.№5, 1997.- (співавт. В.Ф. Нагорна).

Особливості інтенсивноі терапіі ЕРН-гестозу у вагітних жінок в умовах несприятливого екологічного середовища // Актуальні питання невідкладноі допомоги. II Украінська науково-практична конференція з невідкладноі допомоги.- Одеса.- 1994.- С183 (співавт. В.Ф. Нагорна, К.Ф. Ковшар, I.В. Бордюжевич, С.Р. Галич, Т.I. Пермінова).

Нетрадиційні методи лікування пізніх гестозів // Тези доповідей Пленуму Правління наукового товариства акушерів-гінекологів Украіни.- Полтава,1994.- С.80 (співавт. В.Ф. Нагорна, К.Ф. Ковшар, Т.I. Пермінова, А.П. Торнавська, В.Б. Іванова).

Возможности лазеротерапии в акушерской практике // Применение лазеров в биологии и медицине. V Республиканская научно-практическая конференция.- Ялта.- 1995.- С.115-116 (соавт. В.Ф. Нагорная).

8. Применение лазерной терапии для профилактики ЕРН-гестоза у беременных с хроническим пиелонефритом // Применение лазеров в биологии и медицине. II Международная конференция.- Киев.- 1995.- С.107 (соавт. В.Ф. Нагорная).