Порушення принципів мовного співробітництва. Теорія імплікатур П.Г. Грайса. Максими розмови, категорія комічного й засоби його реалізації. Алогізм як стилістичний прийом. Порушення принципів кооперації на матеріалі казки Л. Керролла "Alice in Wonderland".
При низкой оригинальности работы "Особливості кооперативного використання мови персонажами казки Л. Керролла "Alice in Wonderland"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Житомирський державний університет Івана Франка Навчально-науковий інститут іноземної філології кафедра міжкультурної комунікації ДИПЛОМНА РОБОТА на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр на тему: ОСОБЛИВОСТІ КООПЕРАТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ МОВИ ПЕРСОНАЖАМИ КАЗКИ Л. КЕРРОЛЛА ALICE IN WONDERLAND Виконавець: студентка VI курсу, 62 групи спеціальності 6.010100 Педагогіка і методика середньої освіти. Порушення принципів мовного співробітництва 1.1 Теорія імплікатур П.Г. Грайса. Основні максими розмови 1.2 Порушення постулатів П.Г. Грайса Висновки до розділу І Розділ ІІ. Категорія комічного та стилістичні засоби його реалізації 2.1 Визначення комічного 2.2 Алогізм як стилістичний прийом 2.3 Нонсенс 2.4 Гра слів. Каламбур 2.5 Іронія 2.6 Допоміжні засоби утворення комічного ефекту Висновки до розділу ІІ Розділ ІІІ. Одним із основних напрямків представленого дослідження є комплексний аналіз художнього тексту, який включає в себе як причини порушення тієї чи іншої конверсаційної максими в кожному окремому випадку, так і механізм утворення комічного ефекту за допомогою авторських стилістичних прийомів. Незважаючи на велику кількість робіт, присвячених дослідженню цієї казки зокрема, й інтересу до вивчення постулатів П.Г. Грайса, практично відсутні дослідження, присвячені порушенню принципів мовного співробітництва на ілюстративному матеріалі казки Alice in Wonderland. В даній роботі ми аналізуємо випадки порушення максим кооперації персонажами твору. В нашому дослідженні ми посилаємося на роботи як зарубіжних, так і вітчизняних вчених: С. Левінсона, П.Г. Грайса, В.Я. Проппа, Дж. Колонезе, К.В. Вороніної, І.А. Котюрової та ін. Ключові ідеї теорії були озвучені Полом Гербертом Грайсом на лекціях у Гарварді в 1967 і досі опубліковані лише частково (Грайс, 1975, 1978) [43, p.100]. Наступна теорія Грайса, в якій детальніше розглядається поняття імплікатур, - це перш за все теорія про те, як люди використовують мову. Максима якості: · намагайся, щоб твій внесок був правдивим, а саме: - не кажи те, що вважаєш за неправду; - не кажи те, на що не маєш адекватних доказів. Максима релевантності: · внесок повинен бути доречним Максима способу: · ясно висловлюй свої думки, а саме: - уникай неточності; - уникай двозначності; - висловлюйся стисло; - висловлюйся послідовно [43, p.101-102]. З іншого боку, такий погляд на проблему відразу викликає заперечення: описувана ситуація комунікації нагадує скоріше рай філософа, адже мало хто дійсно спілкується таким чином. Схожі зауваження стосуються і метафори: Queen Victoria was made of iron [43, p.109]. Буквальна інтерпретація така: оскільки королева Вікторія ніяк не могла володіти фізичними характеристиками заліза, то, мабуть, вона лише була наділена його супутніми рисами, такими як жорсткість, стійкість, непоступливість. За М.М. Бахтіним, гумор нонсенсних творів також базується на жартівливому перекрученні реальності, на прагненні відобразити життя як світ навиворіт (topsy-turvy world) [4]. Підсумовуючи вище наведені визначення каламбуру і гри слів, і порівнюючи дефініції різних дослідників, ми пропонуємо в нашому дослідженні, на противагу грі слів, тлумачити каламбур як стилістичний прийом, побудований на різних формах подібності лексичних одиниць (омонімія, паронімія), використання якого передбачає порушення нормативного вживання мовних одиниць з метою досягнення певного естетичного ефекту (як правило комічного), і який за своїми функціональними характеристиками вужчий, ніж гра слів. В монолозі Аліси спостерігаємо порушення максими якості, так як вона стверджує речі, які ніяк не можуть виявитися правдою, а додаючи числа, робить неправильні математичні підрахунки, тобто за браком досвіду вона недостатньо компетентна для надання такої інформації. В обох реактивних репліках Аліса порушує максиму способу, оскільки її репліки характеризуються неточністю і двозначністю; тим більше Аліса робить невірне припущення про власні зміни, аргументуючи це тим, що вона не в змозі згадати правильні слова вірша.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы