Характеристика функційно-комунікативних особливостей мовчання як потужного прагматичного комунікативного засобу в різних лінгвокультурних просторах в умовах міжперсонального спілкування. Опис його різних типів: мовчання як перформатив і непряма ілокуція.
Сьорлом у 70-ті роки ХХ століття класифікації визначаються такі найважливіші критерії ілокутивних МА [Searle 1976: 1-24]: ілокутивна мета; спрямованість МА від слів до дійсності і навпаки; психологічний стан мовця; і вирізняється п?ять типів МА: репрезентативи, або асертиви - мовець подає щось, що підлягає оцінці в категоріях істинності-неістинності, наприклад, стверджує, констатує, а це зобов?язує його нести відповідальність за істинність висловлення; комісиви - мовець окреслює свої майбутні дії, яких очікує від нього слухач, наприклад, обіцяє, зобов?язується; директиви - мовець спонукує слухача виконати якусь дію, наприклад, просить, наказує, радить, запрошує; експресиви - мовець виражає свій психологічний стан відносно певного пропозиційного змісту, наприклад, поздоровляє, вибачає, просить вибачення, співчуває; декларатив - мовець встановлює відповідність між дійсністю та новим пропозиційним змістом, тобто через посередництво декларативів створюються певні нові соціальні факти. Мовчання як різновид МА, на жаль, не розглядалось ані теоретиками МА, ані їх послідовниками, ані сучасними лінгвістами, як потужний прагматичний комунікативний засіб, а розглядалось впродовж тривалого часу лише в літературознавстві як стилістичний засіб, який реалізується низкою стилістичних конструкцій, як-от: риторичні фігури, які приховують прямі значення у формі метафор, порівнянь, анафор, між іншим, можуть належати до фольклорного коду (такі інструменти сигналізованого промовчування застосовуються ще з часів античних байок Езопа); типовий засіб стилістичного увиразнення: замовчується якась інформація для заохочення слухача до самостійного доповнення інформації в результаті дедукції; замовчується інформація з метою невизначеності або стратегічного перебільшення. У випадку тиші предмет ще не виділено; не можна сказати "тиша про щось" або "бути тихим про щось", оскільки тиша не має теми й автора; вона - стан буття, а не дія субєкта щодо обєкта; вона не інтенціональна [Бацевич 2010]. У функції перформатива мовчання не виражає оцінювання (відсутність оцінки в категоріях істинний / неістинний, будучи дією, а не повідомленням про неї), однак вносить інформаційний зміст, який впливає на адресата: в результаті застосування мовчання спричинює певні вагомі наслідки, тому що заплановане, стратегічно вжите мовчання, змінює дійсність подібно як і інші висловлення-перформативи. У випадку мовчання-перформатива сигнали надсилаються для ідентифікації, що дійшло до промовчування: адресант МА мовчання як перформатива надсилає сигнали адресату в такий спосіб аби слухач відчитав: дійшло до МА мовчання.
Вітгенштейн 1995: Вітгенштейн, Л. Філософські дослідження [Текст] / Л. Вітгенштейн. - К. : Основи, 1995. - 311 с.
Гнатюк 2009: Гнатюк, Л. Взаимодействие коммуникативных максим в условиях межличностного общения [Текст] / Л. Гнатюк // Вестник Воронежского Государственного Университета. Серия : Лингвистика и межкультурная коммуникация. № 1. - Воронеж : Издательство ВГУ, 2009. - С. 23-26.
Гнатюк 2011: Гнатюк, Л. Прагматичні й функціонально-комунікативні особливості імплікатури іронії [Текст] / Л. Гнатюк // Лінгвістичні студії : зб. наук. праць / Донецький нац. ун-т; наук. ред. А. П. Загнітко. - Донецьк : ДОННУ, 2011. - Вип. 23. - С. 131-137.
Горелов 1980: Горелов, И.Н. Невербальные компоненты коммуникации [Текст] / И. Н. Горелов - М. : Просвещение, 1980. - 104 с.
Загнітко 2006: Загнітко, А.П. Лінгвістика тексту : Теорія і практикум. Науково-навчальний посібник [Текст] / А. П. Загнітко. - Донецьк : ДОННУ, 2006. - 289 с.
Манакін 2012: Манакін, В. М. Мова і міжкультурна комунікація [Текст] : навчальний посібник / В. М. Манакін - К. : Видавничий центр “Академія”, 2012. - 284 с.
Austin 1993: Austin, J. Mowienie i poznawanie. Rozprawy i wyklady filozoficzne. Tlum. Bohdan Chwedenczuk [Text] / J. Austin - Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 1993. - 708 s.
Grice 1975: Grice, H.P. Logic and Conversation [Tekct] / H. P. Grice// Syntax and Semantics. - New York : Academic Press, 1975. - Vol. 3. - Pp. 5-58.
Grodzinski 1980: Grodzinski, E. Wypowiedzi performatywne. Z aktualnych zagadnien filozofii jezyka [Tekct] / E. Grodzinski. - Wroclaw : Wydawnictwo Uniwersytetu Wroclawskiego, 1980. - 208 s.
Heidegger 1979: Heidegger, M. Prolegomegia zur Geschichte des Zeitbegriffs [Text] / M. Heidegger. - Frankfurt a/M, 1979. - 443 s.
Hnatiuk 2008: Hnatiuk, L. How to Do Things with Words to Achieve more Effectiveness in Communication [Text] / L. Hnatiuk // Східнословянська філологія. - Горлівка, 2008. - Вип. 14. - С. 25-34.
Leech 1983: Leech, G. Principles of Pragmatics [Text] / G. Leech. - London : Longman, 1983. - 250 pp.
Searle 1976: Searle, J. The Classification of Illocutionary Acts [Text] / J. Searle // Language and Society. - New York : Academic Press, 1976. - Vol. 5. - Pp. 1-2.
Sources and Abbreviations
Загнітко 2011: Загнітко, А. П. У слові рідному відшукай себе [Текст] / А. П. Загнітко // Україна Козацька : загальнонаціональна газета українського реєстрового козацтва. - Донецьк, 2011. - № 1-2 (143-144). - С. 10.
Кобилянська 1994: Кобилянська, О. Апостол черні [Текст] / О. Кобилянська. - Львів : Каменяр, 1994. - 247 с.
Кононенко 2002: Кононенко, Є. Зрада. ZRADA made in Ukraine : [роман] / Є. Кононенко. - Львів : Кальварія, 2002. - 160 с.
Pisarkowa 1994: Pisarkowa, К. Z pragmatyki, stylistyki, semantyki i historii jezyka [Text] / K. Pisarkowa. - Krakow : PAN, 1994. - 299 s.
Sienkiewicz 2004: Sienkiewicz, H. Rodzina Polanieckich [Text] / Henryk Sienkiewicz. - Krakow : Zielona Sowa, 2004. - 480 s.
195
LINGUISTIC STUDIES. Volume 29
У статті розглянуто мовчання як особливий різновид імпліцитних компонентів повідомлення. Характеризуються функційно-комунікативні особливості мовчання як потужного прагматичного комунікативного засобу в різних лінгвокультурних просторах в умовах міжперсонального спілкування. Розрізняються різні типи комунікативно значущого мовчання: мовчання як перформатив і мовчання як непряма ілокуція.
CURSINGS AS BEHAVIOUR SPEECH FORMULAS THAT VERBALIZE NEGATIVE EMOTIONS AND STATES
The scientific research is focused on the analysis of the communicative laws represented by means of cursings in which the speech formulas and models of communicative tactics have been fixed and realized by the representatives of a certain linguistic culture in the aspect of actualization of negative emotions, states, feelings to verbalize threats, quarrels taking into account a national character of a certain linguistic culture.
Keywords: linguistic culture, communicative space, speech formula, cursing, threats, quarrels, negative estimation, national character.
A modern interpretative prahmalinguistic paradigm of knowledge is focused on the analysis of the peculiarities of a communicative space modeling aimed at a successful communication. The experience of certain linguistic cultures must be investigated. This experience concerns the communicative tactics that verbalize different communicative situations illustrating negative emotions, feelings and states, quarrels, threats, etc. But in every linguistic culture theres the system, certain speech formulas, stereotype phrases that are used to neutralize or to explain in an ironic form the reasons for negativeness in communication, to foresee the possibility of appearing of such communicative situations, to focus on positiveness. Such a communicative code is reflected in cursings [Франко 2006]. The above mentioned investigative approach belongs to the topical directions of linguistics, such as: axiological pragmalinguistics, linguistics of emotions, communicative linguistics, psycholinguistics, paremiology.
The above mentioned phenomenon has been investigated by M. Alefirenko, Yu. Apresyan, N. Arutjunova, O. Volf, T. Kosmeda, V. Mokiyenko, T. Osipova, Yu. Pradid, O. Selivanova, J. Sternin. V. Teliya, V. Shahovskyi, I. Shkitska and others. In Ukrainian linguistic researches the manipulative tactics of positiveness, semantic and pragmatic peculiarities of complementary expressions have been investigated by I. Shkitska [Шкіцька 2012]. The relevance of research is determinated by the analysis of speech formulas that verbalize the negative emotions. Emotionality is a linguistic category that expresses certain emotional states of a person by means of the language units [Шаховский 2008, 2010].
The purpose of the research is to describe speech formulas of verbalization of the negative emotions, feelings and states, directed to neutralization of the negative influence in a communicative space of the Ukrainian linguistic culture, taking into account a speech expression of the Ukrainian consciousness, the expression of the Ukrainian national character. The purpose raises the following tasks: 1) to compile the sample of cursings; 2) to single out the speech formulas that verbalizes the negative emotions; 3) to determine the following speech genres: cursing, paroemia; 4) to analyze the speech formulas that are used during quarrels, fights, threats.
The novelty of the research is determined by the analysis of speech formulas that verbalize the negative emotions in Ukrainian linguistic culture. The novelty is also defined with the analysis of a speech genre cursing.
