Особливості клініки, патогенезу та принципів військово-лікарської експертизи вертеброгенних попереково-крижових больових синдромів - Автореферат

Серед захворювань периферійного відділу нервової системи вертеброгенні попереково-крижові больові синдроми (ВПКБС) за даними різних авторів складають від 67 до 95% (Антонов И.П., 1986; Юрик О.Є., 2001) випадків. Мета дослідження - встановити особливості клінічних проявів вертеброгенних попереково-крижових больових синдромів з визначенням патогенетичних механізмів їх творення та взаємозвязку з різновидами структурних змін хребтових сегментів при остеохондрозі хребта. Виявити закономірності предметних проявів вертеброгенних попереково-крижових больових синдромів в залежності від особливостей їх субєктивної складової, в тому числі в динаміці розвитку страждання. Дослідити вплив причинних факторів розвитку вертеброгенних попереково-крижових больових синдромів на формування клінічної картини страждання у військовослужбовців і цивільних осіб. Визначитись щодо провідних ланок в патогенезі формування клінічних проявів вертеброгенних попереково-крижових больових синдромів та різновидів остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта.В першому випадку вони були гострими з можливістю диференціації по кількісно-якісним ознакам, а в другому - тупими, без чіткої локалізації у хребті, але віддавали в нижні кінцівки за ходою нервових стовбурів і супроводжувалися відчуттями тягне, крутить, ломить тощо. Незважаючи на передування симптомів іритації, виявлені порушення з боку філогенетично молодих і складних різновидів чутливості вказували на початок формування вже на цьому етапі розвитку патологічного процесу органічних змін в провідникових системах нервових стовбурів. Так, були виявлені скорочення вібраційної (40; 85,1%) і дискримінаційної чутливостей (42; 89,3%), хоч в обох випадках ступінь їх розладів був переважно незначним (35; 74,5% і 26; 55,3% відповідно). А за допомогою оцінки кількісно-якісних характеристик больових відчуттів хворих, обєктивних порушень філогенетично молодих і складних різновидів чутливості в поєднанні з формуванням особливостей розладів больової, в тому числі басамугового типу, можна судити як про втягнення до процесу певних анатомічних утворів в складі корінців стрижневих нервів, так і про глибину їх ураження, а також визначатися щодо динаміки перебігу захворювання в цілому. Хворих IV групи (39; 31,0%), у яких ВПКБС проявлялися люмбалгією, турбували тупі, довготривалі, незначної інтенсивності (24; 61,5%) болі в попереково-крижовому відділі хребта, рідше - помірні (15; 38,5%), які підсилювалися при статичних або фізичних навантаженнях.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у вивченні особливостей клінічних проявів вертеброгенних попереково-крижових больових синдромів та патогенетичних механізмів їх розвитку, шляхом оцінки клініко-неврологічних даних, результатів імунологічних, біохімічних і нейровізуальних методів дослідження, що дозволяє покращити діагностику, оптимізувати проведення військово-лікарської експертизи та створює передумови для розробки високоефективних методів лікування. Корінцеві вертеброгенні попереково-крижові больові синдроми клінічно проявляються радикулопатіями з гострою симпаталгічною, соматалгічною і хронічною симпаталгічною компонентами, які відображають не тільки характер больових відчуттів та втягнення до патологічного процесу певних нервових утворів, а й етапи прогредієнції корінцевого ураження. В основі формування особливостей клінічних проявів статико-динамічних порушень при радикулопатіях з гострою симпаталгічною і соматалгічною компонентами лежить рефлекторна відповідь, спрямована на розвантаження втягнених до процесу спинномозкових корінців і максимальну фіксацію відповідних хребтових рухових сегментів, чим усувається вплив додаткових іритативних факторів, а при радикулопатіях з хронічною симпаталгічною компонентою діє охоронний механізм, спрямований на забезпечення обмеження амплітуди активних рухів ноги із запобіганням надмірного згинання у хребті. Розвиток вертеброгенних попереково-крижових больових синдромів залежить не стільки від статі пацієнтів, скільки від особливостей впливу ендо-і/чи екзогенних чинників у певні періоди життя, повязані, в тому числі, з найбільшою активностю трудової діяльності. Висловлені погляди на патогенез розвитку вертеброгенних попереково-крижових больових синдромів дозволяють з високим ступенем вірогідності пояснити невідповідності між клінічними проявами даної патології та виразністю дегенеративно-дистрофічних змін хребтових сегментів при остеохондрозі хребта, що створює передумови для розробки високоефективних, патогенетично обумовлених методів лікування.

Основний зміст роботи

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у вивченні особливостей клінічних проявів вертеброгенних попереково-крижових больових синдромів та патогенетичних механізмів їх розвитку, шляхом оцінки клініко-неврологічних даних, результатів імунологічних, біохімічних і нейровізуальних методів дослідження, що дозволяє покращити діагностику, оптимізувати проведення військово-лікарської експертизи та створює передумови для розробки високоефективних методів лікування.

2. Корінцеві вертеброгенні попереково-крижові больові синдроми клінічно проявляються радикулопатіями з гострою симпаталгічною, соматалгічною і хронічною симпаталгічною компонентами, які відображають не тільки характер больових відчуттів та втягнення до патологічного процесу певних нервових утворів, а й етапи прогредієнції корінцевого ураження.

3. В основі формування особливостей клінічних проявів статико-динамічних порушень при радикулопатіях з гострою симпаталгічною і соматалгічною компонентами лежить рефлекторна відповідь, спрямована на розвантаження втягнених до процесу спинномозкових корінців і максимальну фіксацію відповідних хребтових рухових сегментів, чим усувається вплив додаткових іритативних факторів, а при радикулопатіях з хронічною симпаталгічною компонентою діє охоронний механізм, спрямований на забезпечення обмеження амплітуди активних рухів ноги із запобіганням надмірного згинання у хребті. Клінічні прояви невритних розладів залежать від морфологічного субстрату первинного започаткування і перебігу процесу та відповідають виділеним різновидам корінцевої патології.

4. Розвиток вертеброгенних попереково-крижових больових синдромів залежить не стільки від статі пацієнтів, скільки від особливостей впливу ендо- і/чи екзогенних чинників у певні періоди життя, повязані, в тому числі, з найбільшою активностю трудової діяльності. У військовослужбовців на розвиток корінцевих уражень в більшому ступені впливають фізичні і динамічні навантаження, чого не відмічено у цивільних осіб, серед яких аналогічні впливи частіше зумовлюють виникнення некорінцевої форми патології (люмбалгії).

5. За результатами магнітно-резонансної томографії виділені остеофіброзний, хондродистрофічний, фіброзолітичний, гіалінолітичний та остеохондральний різновиди остеохондрозу хребта, у формуванні структурних змін яких доведена роль процесів як осифікації складників хребтових сегментів, так і їх демінералізації. А це, з огляду причинно-наслідкових взаємин виникнення та розвитку патології, свідчить, що остеохондроз є узагальнюючим поняттям, яке обєднує різні за походженням, а відтак механізмами розвитку процеси, вивчення яких в запропонованому нами спрямуванні, відкриває нові перспективи у вирішенні не тільки наукових, а й практичних завдань.

6. В патогенезі корінцевих вертеброгенних попереково-крижових больових синдромів мають значення дисметаболічні розлади з боку сполучнотканинних утворів складників міжхребцевих дисків з утворенням речовин з гістаміноподібними, а відтак альгогенними та антигенними властивостями, які за посередництва роздратування рецепторів зворотної симпатичної гілочки Люшка започатковують розвиток корінцевої патології. При некорінцевих - роздратування надходить з пропріорецепторів, закладених у звязках і надкісті хребців, а больові відчуття лише реалізуються через аференти корінців стрижневих нервів, за чого втягнення останніх до патологічного процесу не відбувається.

7. Висловлені погляди на патогенез розвитку вертеброгенних попереково-крижових больових синдромів дозволяють з високим ступенем вірогідності пояснити невідповідності між клінічними проявами даної патології та виразністю дегенеративно-дистрофічних змін хребтових сегментів при остеохондрозі хребта, що створює передумови для розробки високоефективних, патогенетично обумовлених методів лікування.

8. Оцінка структурних змін складників хребтових сегментів, зокрема на підставі магнітно-резонансної томографії, дані імунологічного обстеження, а також відомості про особливості виконання обовязків військової служби, які відображають можливі фактори ризику, що впливають на перебіг захворювання, є важливими, в тому числі й прогностичними, експертними критеріями визначення придатності до військової служби військовослужбовців з вертеброгенними попереково-крижовими больовими синдромами.

Практичні рекомендації

1. Вертеброгенні попереково-крижові больові синдроми, з огляду особливостей їх клінічних проявів, а отже походження, слід поділяти на корінцеву і некорінцеву форми, а в межах першої виділяти різновиди радикулопатій з гострою симпаталгічною, соматалгічною та хронічною симпаталгічною компонентами.

2. Встановлені особливості больових відчуттів, підтверджені предметними даними розладів чутливого обсягу, в тому числі з описаним басамуговим типом, порушення філогенетично молодих різновидів чутливості, а також статико-динамічні розлади є високоінформативними критеріями, які рекомендовано використовувати в діагностиці вертеброгенних попереково-крижових больових синдромів.

3. Обсяг діагностичного пошуку у пацієнтів з вертеброгенними попереково-крижовими больовими синдромами з метою відстеження динаміки процесу та корекції терапії доцільно доповнювати імунологічним обстеженням.

4. Для характеристики структурних порушень складників хребтових сегментів рекомендовано проводити магнітно-резонансно-томографічне обстеження з виділенням різновидів остеохондрозу хребта, що в сукупності з оцінкою кількісного вмісту кальцію в периферийній крові пацієнтів дозволить розробити диференційовану медикаментозну терапію безпосередньо хребтової патології.

5. Всім категоріям військовослужбовців з корінцевою формою вертеброгенних попереково-крижових больових синдромів, що проявляється радикулопатією з гострою симпаталгічною чи соматалгічною компонентами, а також при некорінцевій формі страждання слід виносити заключення - “тимчасово непридатний до військової служби”, оскільки в цих випадках порушення функції нервової системи носять зворотній характер.

6. Експертну оцінку придатності до військової служби військовослужбовців з корінцевою формою вертеброгенних попереково-крижових больових синдромів, яка проявляється радикулопатією з хронічною симпаталгічною компонентою, рекомендовано проводити у відповідності до трьох ступенів порушення функції нервової системи, а також з урахуванням результатів магнітно-резонансної томографії та відомостей про дію зовнішніх чинників, пов?язаних з виконанням обов?язків військової служби, як можливих факторів впливу на перебіг захворювання.

1. Ярош О.О., Околот Ю.В., Жовнір І.К. Клініко-нейровізуальні співставлення остеохондроза попереково-крижового рівня хребта // Військова медицина України. - 2002. - №3. - С. 56-61. (Дисертантом зібрано та первинно оброблено клінічний та параклінічний матеріал, проведені відповідні співставлення, статистична обробка даних, робота написана та підготовлена до друку).

2. Ярош О.О., Околот Ю.В. Клінічні особливості та патогенетичне обгрунтування розладів чутливості при вертеброгенних попереково-крижових больових синдромах // Лікарська справа. - 2003. - №5-6. - С. 37-42. (Здобувачем проведено літературний пошук за темою статті, зібрано та оброблено клінічний та параклінічний матеріал, проведено дослідження розладів чутливості, робота написана та підготовлена до друку).

3. Ярош О.О., Околот Ю.В. Особливості розладів рухового обсягу при вертеброгенних попереково-крижових больових синдромах // Лікарська справа. - 2003. - №7. - С. 48-53. (Здобувачем проведено літературний пошук за темою статті, зібрано та оброблено клінічний та параклінічний матеріал, проведено дослідження розладів рухового обсягу, робота написана та підготовлена до друку).

4. Околот Ю.В. Імунологічні зміни при вертеброгенних попереково-крижових больових синдромах // Український медичний часопис. - 2004. - №5-6. - С. 32-35.

5. Ярош О.О., Околот Ю.В. Діагностичне значення розладів чутливості в клініці попереково-крижових радикулоалгій // Сучасні аспекти військової медицини: Сб. наук. праць ГВКГ МО України. - Київ. - 2004. - Вип. 9. - С. 330-334. (Дисертантом проведено літературний пошук за темою статті, зібрано та первинно оброблено клінічний та параклінічний матеріал, статистична обробка даних, робота написана та підготовлена до друку).

6. Ярош О.О., Околот Ю.В. Клінічне тлумачення розладів рухового обсягу при вертеброгенних попереково-крижових больових синдромах // Проблеми військової охорони здоровя: Зб. наук. праць. - К.: УВМА, 2004. - Вип. 14. - С. 212-217. (Дисертантом проведено літературний пошук за темою статті, зібрано та первинно оброблено клінічний та параклінічний матеріал, статистична обробка даних, робота написана та підготовлена до друку).

7. Ярош О.О., Околот Ю.В. Патогенетичні варіанти остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта // Проблеми військової охорони здоровя: Зб. наук. праць. - К.: УВМА, 2004. - Вип. 14. - С. 182-186. (Дисертантом проведено літературний пошук за темою статті, зібрано та оброблено результати нейровізуалізації, статистична обробка даних, робота написана та підготовлена до друку).

8. Клінічна і МРТ-діагностика вертеброгенних больових некомпресійних синдромів та остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта: Методичні рекомендації / Ярош О.О., Піневич Б.М., Околот Ю.В.; Українська військово-медична академія, Головний військовий клінічний госпіталь МО України. - Київ, 2003. - 24 с. (Дисертантом розроблено методику і впроваджено її в клінічну практику).