Особливості клініки, лікування та профілактики неврологічних проявів остеохондрозу поперекового відділу хребта у хворих різних морфо-конституціональних типів - Автореферат

Неврологічні прояви остеохондрозу (ОХ) поперекового відділу хребта (ПВХ), з огляду на його поширеність і труднощі лікування та профілактики, являють собою актуальну проблему неврології (Антонов І.П., 1981-1989, 1998; Попелянский Я.Ю., 1983-1997; Хвисюк М.І. та співавт., 1987; Самосюк І.З., 1991-1997; Зозуля І.С., Гонгальский В.В., 1994; Корж О.О., 1994; Недзведь Г.К., 1998; Хабиров Ф.А., 2001; Horth P.B., Kidd O.H., 1996; Praemer Питома вага клінічних проявів ОХ хребта складає до 74% серед усіх захворювань периферичної нервової системи (Попелянский Я.Ю., 1997). Вивченню питань етіології та патогенезу неврологічних проявів ОХ хребта присвячено велику кількість робіт, але до теперішнього часу недостатньо вивчені причини різноманіття клінічних форм захворювання, значення анатомо-функціональних і конституціональних чинників в виникненні і розвитку цієї патології. На підставі рентгенологічного та магнітно-резонансно томографічного (МРТ) досліджень ПВХ зясувати конституціональні відмінності ПВХ та особливості його дегенеративно-дистрофічних змін у хворих різних соматотипів. Розробити рекомендації щодо вибору лікувально-профілактичної тактики при неврологічних проявах ОХ ПВХ з урахуванням конституціональних особливостей пацієнтів.Під нашим спостереженням знаходились 120 пацієнтів у віці від 16 до 60 років з неврологічними проявами ОХ ПВХ, що були розділені на 3 групи в залежності від конституціональної належності: астенічного типу статури (соматотипу) - 56 (46,6%), нормостенічного - 32 (26,7%) і гіперстенічного - 32 (26,7%). Першу групу склали 50 хворих: 20 астеніків, 15 нормостеніків і 15 гіперстеніків, що одержували лікування без урахування їх конституціональних особливостей. Другу групу склали 70 хворих: 36 астеніків, 17 нормостеніків і 17 гіперстеніків, що лікувались з урахуванням їх конституціональних особливостей. Середній вік, в якому був відзначений дебют неврологічних проявів ОХ ПВХ у астеніків (26,53±0,15 років), достовірно менший, ніж у хворих нормостенічного (36,79±2,17 років) і гіперстенічного (34,35±1,96 років) соматотипів (р<0,01). Середня тривалість першої ремісії була самою короткою у астеніків (2,45±0,17 років), більш тривалою у гіперстеніків (3,9±0,57 років) і найтривалішою у нормостеніків (5,73±0,45 років).В дисертації запропоновано нове вирішення наукової задачі, яке полягає у визначенні морфо-конституціональних відмінностей, як одного з чинників, що обумовлюють особливості клініки ОХ ПВХ у хворих різних соматотипів, та в обгрунтуванні рекомендацій щодо вироблення алгоритму лікувально-профілактичних заходів при неврологічних проявах ОХ ПВХ з урахуванням соматотипу пацієнта. У хворих астенічного соматотипу неврологічні прояви ОХ ПВХ дебютують в більш ранньому віці (26,53±0,15 років), перше загострення наступає швидше (через 2,45±0,17 років), частота рецидивів більша, ніж у пацієнтів інших соматотипів, що свідчить про передумовлену у них слабкість мязово-звязково-капсульного апарату і знижені адаптаційні можливості опорно-рухового апарату. Зокрема, у нормостеніків найчастіше зустрічався монорадикулярний синдром (63,6%), у астеніків - бірадикулярний - (40%), а у гіперстеніків - моно-і бірадикулярний синдроми - (по 36,4%). На підставі рентгенологічного та МРТ досліджень хребта виявлено конституціональні відмінності ПВХ, а також особливості його дегенеративно-дистрофічних змін у хворих різних соматотипів, що обумовлюють розмаїття клінічних проявів ОХ ПВХ. Застосування комплексу лікувально-профілактичних заходів у хворих з неврологічними проявами ОХ ПВХ з урахуванням їх соматотипів дозволяє підвищити ефективність лікування та покращити безпосередні та віддалені його результати.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. В дисертації запропоновано нове вирішення наукової задачі, яке полягає у визначенні морфо-конституціональних відмінностей, як одного з чинників, що обумовлюють особливості клініки ОХ ПВХ у хворих різних соматотипів, та в обгрунтуванні рекомендацій щодо вироблення алгоритму лікувально-профілактичних заходів при неврологічних проявах ОХ ПВХ з урахуванням соматотипу пацієнта.

2. Серед хворих з ОХ ПВХ переважали особи з астенічним соматотипом - (46,7%). У осіб різних соматотипів виявлені конституціонально обумовлені функціональні відмінності ПВХ. Зокрема, для більшості астеніків (86,6%) характерна конституціональна гіпермобільність, а для більшості гіперстеніків (83,3%) - гіпомобільність.

3. Морфо-конституціональні відмінності є одним із чинників, що обумовлює особливості клінічних проявів ОХ ПВХ у хворих різних соматотипів. У хворих астенічного соматотипу неврологічні прояви ОХ ПВХ дебютують в більш ранньому віці (26,53±0,15 років), перше загострення наступає швидше (через 2,45±0,17 років), частота рецидивів більша, ніж у пацієнтів інших соматотипів, що свідчить про передумовлену у них слабкість мязово-звязково-капсульного апарату і знижені адаптаційні можливості опорно-рухового апарату.

4. Рефлекторні і корінцеві синдроми зафіксовані у пацієнтів всіх соматотипів. Серед клінічних синдромів по частоті переважали рефлекторні мязово-тонічні прояви, які мали визначену конституціональну обумовленість. Серед рефлекторних синдромів у астеніків мязово-тонічні прояви поєднувались переважно з вегето-судинними, а у нормостеніків і гіперстеніків - з нейродистрофічними. Конституціонально обумовлені особливості будови хребта і опорно-рухового апарату в цілому є чинником, що впливає на поліморфізм клінічних проявів корінцевого синдрому. Зокрема, у нормостеніків найчастіше зустрічався монорадикулярний синдром (63,6%), у астеніків - бірадикулярний - (40%), а у гіперстеніків - моно- і бірадикулярний синдроми - (по 36,4%). Одночасне ураження трьох і більше корінців у нормостеніків не зареєстровано.

5. На підставі рентгенологічного та МРТ досліджень хребта виявлено конституціональні відмінності ПВХ, а також особливості його дегенеративно-дистрофічних змін у хворих різних соматотипів, що обумовлюють розмаїття клінічних проявів ОХ ПВХ. А саме, високі МХД в інтактних ХРС виявлені у 61,9% астеніків, середні по висоті - у 69,24% нормостеніків, а низькі, зі сплощеним, але збереженим драглистим ядром - у 64% гіперстеніків. Крім того, тільки у астеніків був виявлений конституціональний стеноз хребтового каналу, полісегментарність уражень, що включає “перехідні” зони. У гіперстеніків переважали гіпертрофічні процеси.

6. Наші спостереження дають підстави стверджувати, що особливості дегенеративно-дистрофічних змін ХРС та вертеброневрологічної симптоматики повязані з соматотипом хворих з ОХ ПВХ. Так, у астеніків багаторівнева нестабільність ХРС, що часто поєднується з аномаліями розвитку хребта чи конституціональним стенозом хребтового каналу, а також множинні грижі диску, клінічно проявляються синдромами ураження двох або більше корінців. У гіперстеніків нестабільність ХРС частіше поєднується з гіпертрофією звязок хребтового каналу та кісткових структур.

7. Особливості клініки неврологічних проявів ОХ ПВХ, відмінності в реагуванні на різні методи лікування, що повязані з соматотипом хворого, потрібно враховувати при складанні програми лікувально-профілактичних заходів. Лікування хворих з урахуванням їх соматотипічних особливостей дозволило знизити кількість незадовільних результатів лікування в 3,5 рази, збільшити кількість добрих і відмінних результатів на 21,4%. Застосування комплексу лікувально-профілактичних заходів у хворих з неврологічними проявами ОХ ПВХ з урахуванням їх соматотипів дозволяє підвищити ефективність лікування та покращити безпосередні та віддалені його результати.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

На основі проведених досліджень розроблені рекомендації щодо вибору тактики лікувально-профілактичних заходів у хворих різних соматотипів з неврологічними проявами ОХ ПВХ.

При лікуванні хворих астенічного соматотипу рекомендується: 1. З метою розслаблення напружених мязів перевагу слід віддавати застосуванню лікувальних медикаментозних блокад, післяізометричної релаксації мязів, аплікації ДМСО перед застосуванням препаратів мязоворелаксуючї дії.

2. При застосуванні ортопедичної іммобілізації безперервне корсетування напівжорстким поперековим поясом слід проводити не більше 3 тижнів з урахуванням фази захворювання і стану опорно-рухового апарату. Необхідно одночасно проводити заходи по зміцненню власного мязового корсета. В підгостру стадію рекомендується переривчасте носіння корсета, знімаючи його кожні 3-4 години на 1-1,5 години. В хронічну стадію захворювання - носити корсет при фізичних та тривалих статичних навантаженнях. Астенікам рекомендується стабілізація шийного відділу хребта ватно-марлево-картонним комірцем Шанца.

3. Використання методики перманентної тракції протипоказано при ОХ ПВХ. При необхідності можна виконувати ручну тракцію або витяжіння малим вантажем. Після проведення процедури призначати постільний режим і корсетування на протязі 3-4 годин.

4. При використанні методик мануальної терапії слід віддавати перевагу післяізометричній релаксації мязів та мязово-енергетичним технікам.

5. При складанні комплексу лікувальної гімнастики виключати вправи, які сприяють розтягуванню капсульно-мязово-звязкового апарату. Необхідно віддавати перевагу вправам, які виконуються в ізометричному режимі з метою зміцнення власного мязового корсета. Відновлюючи порушений оптимальний статичний і руховий стереотип, проводити роботу з мязами інших регіонів.

При лікуванні пацієнтів нормостенічного і гіперстеніченого типів статури рекомендується: 1. Поряд з іншими методами лікування особливу увагу приділяти мязовій релаксації, усуненню вогнищ нейроміоостеофіброзу, які виникають внаслідок виражених мязово-тонічних проявів і викликають значний больовий синдром.

2. Перед проведенням тракції необхідно виконати знеболення і релаксацію мязів одним з вищенаведених методів.

3. При складанні рецептури лікувальної гімнастики для пацієнтів гіперстенічного типу статури необхідно враховувати особливості регіонального постурального дисбалансу, включаючи вправи на аутомобілізацію та аутостабілізацію.

1. Сак Н.Н., Колотуша В.Г. К методике сочетанного морфо-конституционального и вертеброневрологического обследования больных с остеохондрозом позвоночника // Вісник морфології.- 1999.- №1.- С. 88-90. (Дисертантом виконано набір і обробку матеріалу, підготовку роботи до друку).

2. Колотуша В.Г. Влияние соматотипа человека на особенности начала, течения и лечения остеохондроза поясничного отдела позвоночника // II Конгрес Української асоціації спеціалістів УЗД в перинатології, генетиці та гінекології. - Харків. - 2000. - С. 72-74.

3. Колотуша В.Г. Особенности лечения больных разных соматотипов с неврологическими проявлениями остеохондроза поясничного отдела позвоночника // Український вісник психоневрології. - Харків, 2000. - Т. 8, Вип. 2 (24). - С. 54-56.

4. Руденко А.Ю., Колотуша В.Г. Корекція мязово-тонічних порушень та соматичних дисфункцій тазу методами мануальної терапії у хворих з рефлекторними синдромами остеохондрозу поперекового відділу хребта в тазовій ділянці // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2001. - Випуск 10. - Книга 3. - С. 170-183. (Дисертантом зібрано та оброблено клінічний матеріал, зроблено висновки, підготовлено роботу до друку).

5. Колотуша В.Г. Рентгенологічні прояви остеохондрозу поперекового відділу хребта у хворих різних морфо-конституціональних типів // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2002. - Випуск 11. - Книга 1. - С. 717-723.

6. Колотуша В.Г. Некоторые особенности поясничного отдела позвоночника и его изменений при остеохондрозе у больных разных соматотипов по данным магнитно-резонансной томографии (МРТ) // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2002. - Випуск 11. - книга 2. - С. 641-645.

7. Колотуша В.Г. Влияние соматотипа человека на особенности клинического течения остеохондроза поясничного отдела позвоночника// Український вісник психоневрології.-Харків, 2002. -Т.10, Вип. 1(30).-С. 49-50.

8. Руденко А.Е., Колотуша В.Г. Особенности клинической картины остеохондроза поясничного отдела позвоночника у больных разных морфо-конституциональных типов // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. Збірник наукових праць. - Київ-Луганськ-Харків. - 2002.- Вип. 1 (40). - С. 269-276. (дисертантом зібрано та оброблено клінічний матеріал, зроблено висновки, робота підготовлена до друку).