Особливості клінічного перебігу ювенільного ревматоїдного артриту у дітей, які проживають в регіонах з підвищеним вмістом фтору в питній воді - Автореферат

В Україні та в інших країнах світу, спостерігається також зростання частоти запальних і дегенеративних уражень суглобів, в тому числі і ювенільного ревматоїдного артриту (О.М. Це повязано, по-перше, зі складністю і дорогою ціною застосованих методів дослідження (імунологічних, імуногенетичних, рентгенологічних), по-друге, для контролю за перебігом захворювання багато молодих пацієнтів потребує в багаторічному, а інколи і в пожиттєвому лікуванні із використанням глюкокортикоїдних гормонів, цитостатиків, препаратів золота, протизапальних та знеболювальних засобів, а також санаторно-курортної, соціальної та психологічної реабілітації, по-третє, на розвиток та клінічний перебіг ювенільного ревматоїдного артриту, певною мірою впливають фактори навколишнього середовища, які можуть сприяти його ускладненню, ранній інвалідизації, що в свою чергу, потребує постійного догляду за дитиною одним із членів родини, а звідсіля - затрати на оплату листків непрацездатності, матеріальну допомогу. Дослідниками встановлено, що промислове забруднення навколишнього середовища, природообумовлений дефіцит або надлишок мікроелементів сприяють виникненню та впливають на клінічний перебіг соматичної патології, в тому числі і кістково-мязевого апарату. Мета роботи - аналіз факторів ризику, вивчення особливостей перебігу, підвищення якості діагностики та удосконалення лікувально-реабілітаційно-профілактичних заходів у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит, які проживають в регіонах з підвищеним вмістом фтору в питній воді. Патогенетично обґрунтувати виділення груп ризику, які сприяють розвитку, прогресуванню та впливають на стан клінічного перебігу ювенільного ревматоїдного артриту у дітей, які проживають в регіонах з підвищеним вмістом фтору в питній воді;Дані про вміст фтору у питній воді були отримані із лабораторних досліджень обласної та районних санітарно-епідеміологічних станцій питної води на фтор в місті та області за останні 5 років, за допомогою діючої методики визначення фтору у питній воді (ГОСТ 4386-89) колориметричним методом з використанням реагенту - салізаринкомплексону. На підставі проведених епідеміологічних досліджень діти біли розподілені на дві групи в залежності від вмісту фтору у питній воді за місцем їхнього проживання: до І групи увійшли діти, які вживали питну воду з вмістом фтору, який перевищував 1,2 мг/дмі, ІІ групу склали діти, які проживають в регіонах з нормальною кількістю фтору у питній воді. Аналізуючи анамнез вагітності у матерів, які проживають в регіонах з підвищеним вмістом фтору у питній воді, виявлено що у них велику питому вагу займають гестози вагітних (57,4% - І групи проти 48,8% - ІІ групи та 40% - у матерів із групи здорових дітей), які супроводжуються відкладенням сполук кальцію та фосфору в тканинах плаценти, внаслідок чого відбуваються морфофункціональні зміни плаценти, котрі порушують транспорт кальцію та вітаміну D в системі “мати-плацента-плід”, що призводить до відхилення в регуляції кальцій - фосфорного гомеостазу ще в антенатальному періоді, і є однією з найбільш частих причин, що призводять до порушення остеогенезу у дитини. Характеризуючи вигодовування дітей першого року життя, нами виявлена достовірна різниця всередині самих груп щодо переважання штучного вигодовування 60,08% - в І групі, 55,5% - в ІІ групі та 56,6% в групі здорових дітей, проте слід зазначити, що для приготування сумішей в І групі у більшості відсотків випадків використовували питну воду з підвищеним вмістом фтору. При аналізі клінічної картини ювенільного ревматоїдного артриту, у спостережених хворих виявлено, що у дітей обох груп переважав поліартикулярний варіант (61,7 ± 0,50%-І групи та 55,5 ± 0,50% - ІІ групи) перебігу суглобової форми, із залученням до патологічного процесу великої кількості суглобів, що є характерною ознакою ювенільного ревматоїдного артриту.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яке полягає у виявлення факторів ризику розвитку ювенільних ревматоїдних артритів, визначенні особливостей клінічного перебігу та патогенетичному обґрунтуванні програм лікувально-профілактично-реабілітаційних заходів для дітей Полтавської області з ендемічних за фтором регіонів: 1.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ