Особливості клінічного перебігу та лікування генералізованого пародонтиту, ускладненого кадидозом - Автореферат

Одним із чинників, що ускладнюють вибір ефективних засобів комплексної терапії генералізованого пародонтиту та обтяжують його перебіг є зростання патогенності мікрофлори пародонтальних кишень, зокрема, грибів роду Candida при значному ступені обсіменіння (Н.Ф.Данилевский, Г.Н.Вишняк, А.М.Политун, 1981, Л.А.Хоменко, Л.Ф.Сидельникова, Л.В.Стрюк, 1985, Є.В.Ковальов, І.Я.Марченко, 1997). Проте в літературних джерелах дані про частоту грибкового ураження при генералізованому пародонтиті суперечливі, неоднозначно оцінюється видовий склад грибів Candida, їх вплив на перебіг генералізованого пародонтиту. Запропоновані способи терапії не враховують чутливості грибів Candida до антимікотичних препаратів, базуються на незначній кількості спостережень, що обумовлює необхідність подальшої розробки питання вибору оптимального ефективного лікування генералізованого пародонтиту при його ускладненні кандидозом. Метою дослідження було підвищення ефективності комплексного лікування генералізованого пародонтиту, ускладненого кандидозом, шляхом обґрунтування вибору засобів терапії на основі вивчення особливостей клінічного перебігу захворювання. Визначити присутність і частоту виявлення розчинного антигену грибів у сироватці крові хворих на генералізований пародонтит, ускладнений кандидозом.Встановлено, що серед хворих на генералізований пародонтит ускладнення кандидозом спостерігається у 62,76±3,31%. Генералізований пародонтит, ускладнений кандидозом, у 47,20±2,13 % хворих поєднується з кандидозним ураженням різних ділянок слизової оболонки порожнини рота, на 17,58% частіше зустрічається у жінок, на 32,99% частіше - у сільського населення порівняно з міським, його розповсюдженість зростає з віком, досягаючи максимуму у групі 41-50 років (36,26±2,32%). Результати клініко-лабораторного обстеження хворих на генералізований пародонтит, ускладнений кандидозом, виявили особливості його клінічного перебігу. Генералізований пародонтит, ускладнений кандидозом, характеризується зростанням ступеня дистрофічно-запальних змін у тканинах пародонту, що підтверджується збільшенням числа Свракова до 4,53±0,11 проти 4,03±0,15 при неускладненому перебігу, р<0,01; зростанням глибини пародонтальних кишень до 4,61±0,12 мм проти 3,93±0,08 мм при неускладненому перебігу, р<0,001, наявністю серозно-гнійного та гнійного ексудату в 88,60±1,25% хворих проти 65,57±1,23% при неускладненому перебігу, р<0,001; підвищенням індексу кровоточивості до 2,25±0,11 проти 1,67±0,08 при неускладненому перебігу, р<0,001; та зменшенням стійкості капілярів за пробою Кулаженка до 14,58±1,21 сек проти 18,62±1,26 сек, р<0,05. Про порушення рівноваги між обома фракціями імуноглобулінів класу А свідчить різке зниження частки SIGA по відношенню до загального з 91,54±1,00% у контролі до 71,38±2,58% (р<0,05) у хворих на генералізований пародонтит і до 26,46±0,89% (р<0,001) у хворих на генералізований пародонтит, ускладнений кандидозом.Зростання патогенності мікрофлори пародонтальних кишень, зокрема, грибів роду Candida, є одним із чинників, що обтяжують перебіг генералізованого пародонтиту й ускладнюють вибір засобів комплексного лікування. Питання підвищення ефективності терапії захворювання вирішується шляхом об”єктивізації діагностичних критеріїв кандидозного ускладнення генералізованого пародонтиту, патогенетичного обґрунтування, розробки й впровадження комплексного лікування на підставі клінічних, імунологічних та мікробіологічних досліджень. За результатами комплексного клініко-лабораторного обстеження мешканців Прикарпатського регіону виявлено високу частоту генералізованого пародонтиту (94,77%). Наявність грибів роду Candida у вмісті пародонтальних кишень хворих на генералізований пародонтит обумовлює ряд характерних скарг (свербіж, сухість, печія, спотворення смаку), а клініко-лабораторні показники стану пародонту свідчать про переважання загостреного перебігу, глибокий ступінь ураження, швидке прогресування захворювання. Об”єктивізація діагностичних критеріїв, а також показань до протигрибкового лікування досягається урахуванням даних мікроскопічного дослідження вмісту пародонтальних кишень за умови виявлення понад 15 клітин та псевдоміцелію грибів Candida, якому відповідає високий ступінь обсіменіння (більше 103 КУО/мл).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Зростання патогенності мікрофлори пародонтальних кишень, зокрема, грибів роду Candida, є одним із чинників, що обтяжують перебіг генералізованого пародонтиту й ускладнюють вибір засобів комплексного лікування. Питання підвищення ефективності терапії захворювання вирішується шляхом об”єктивізації діагностичних критеріїв кандидозного ускладнення генералізованого пародонтиту, патогенетичного обґрунтування, розробки й впровадження комплексного лікування на підставі клінічних, імунологічних та мікробіологічних досліджень.

За результатами комплексного клініко-лабораторного обстеження мешканців Прикарпатського регіону виявлено високу частоту генералізованого пародонтиту (94,77%). У його структурі ускладнення кандидозом зустрічається у 62,76%. Наявність грибів роду Candida у вмісті пародонтальних кишень хворих на генералізований пародонтит обумовлює ряд характерних скарг (свербіж, сухість, печія, спотворення смаку), а клініко-лабораторні показники стану пародонту свідчать про переважання загостреного перебігу, глибокий ступінь ураження, швидке прогресування захворювання.

Об”єктивізація діагностичних критеріїв, а також показань до протигрибкового лікування досягається урахуванням даних мікроскопічного дослідження вмісту пародонтальних кишень за умови виявлення понад 15 клітин та псевдоміцелію грибів Candida, якому відповідає високий ступінь обсіменіння (більше 103 КУО/мл). Виявлення 10-15 клітин кандид чи псевдоміцелію при ступені обсіменіння 10-10 КУО/мл свідчить про кандиданосійство.

Серед грибів роду Candida, виділених із пародонтальних кишень хворих на генералізований пародонтит, переважають C.albicans (72,11%) і C. tropicalis (16,20%), що мають виражені патогенні властивості. Важливою ланкою патогенезу кандидозного ураження є значні порушення місцевого імунітету, які проявляються зниженням рівня лізоциму у змішаній слині, розвитком імуноглобулінового дисбалансу. На тлі цих змін у хворих може виникати сенсибілізація організму, що підтверджується виявленням у сироватці крові полісахаридного антигену клітинної стінки грибів роду Candida, що може слугувати діагностичним та прогностичним критерієм.

Вибір оптимального способу лікування генералізованого пародонтиту, ускладненого кандидозом, має ґрунтуватись на визначенні чутливості грибів Candida до антимікотичних препаратів, урахуванні основних патогенетичних ланок захворювання. Встановлено, що кандидаміцети, виділені із пародонтальних кишень, проявляють максимальну чутливість до дактарину. Застосування антимікотичних препаратів у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту не показане у разі кандиданосійства, що потребує лише профілактичних заходів, серед яких найбільш доцільним є використання пробіотиків.

На основі клінічних, мікробіологічних та імунологічних досліджень запропоновано спосіб комплексного лікування генералізованого пародонтиту, ускладненого кандидозом, який включає місцеве застосування дактарину, імуналу та "Силларду П" у поєднанні з ендогенним призначенням імуналу, тавегілу та дуовіту. Висока ефективність методу підтверджується позитивною динамікою клінічних, мікробіологічних та імунологічних параметрів у 97,98% хворих, тривалою клініко-рентгенологічною стабілізацією патологічного процесу в тканинах пародонту.

1. Павлюк Т.Д. Використання препарату біоспорин у комплексному лікуванні пародонтиту, ускладненому кандидозом // Новини стоматології. - 1995.-№ 3(4).- С.59-60.

2. Павлюк Т.Д., Мельничук Г.М., Павлюк В.М. Застосування нових антимікотичних препаратів у комплексному лікуванні кандидозу слизової оболонки порожнини рота // Вісник стоматології. - 1997.- №3 - С.348-349.

3. Павлюк Т.Д. Застосування дактарину в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту, ускладненого кандидозом // Український медичний альманах. - 1999.- Том №2, № 3.- С. 135-137.

4. Политун А.М., Павлюк Т.Д., Особенности клинического течения генерализованного пародонтита, осложненного кандидозом // Современная стоматология. - 1999. - № 4(8). - С. 18-21.

5. Павлюк Т.Д., Павлюк В.М., Масич З.В. Грибкові захворювання слизової оболонки порожнини рота та методи їх діагностики // Український медичний альманах. - 1999.- Том №2, №4. - С.184-188.

6. Политун А.М., Павлюк Т.Д. Протигрибкові препарати в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту, ускладненого кандидозом // Галицький лікарський вісник. - 2000. -Том № 7, №1. - С.109-111.

7. Павлюк Т.Д. Використання біоспорину в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту, ускладненого кандидозом / Актуальні питання медицини. Тези доповідей Міжнародного конгресу Молодих Вчених Українців. Івано-Франківськ, 1995.- С.120-121.

8. Павлюк Т.Д. Застосування імуналу в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту / Матеріали науково-практичної конференції Актуальні проблеми стоматології. Нові методики та технології. Львів: "Галдент", 1998.- С.112-113.

9. Павлюк Т.Д., Павлюк В.М., Мельничук Г.М. Метод лікування генералізованого пародонтиту, ускладненого кандидозом / Матеріали науково-практичної конференції Актуальні проблеми стоматології. Нові методики та технології. Львів: "Галдент", 1998. - С.113-114.

10. Павлюк Т.Д., Павлюк В.М., Мельничук Г.М. Застосування ехінацеї пурпурової в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии.- Сб.науч.трудов.- вып.2. - Харьков, 1999.- С. 72-74.

11. Павлюк Т.Д. Комплексне лікування генералізованого пародонтиту, ускладненого кандидозом // Матеріали І (УІІІ) з"їзду Асоціації стоматологів України. -Київ. 1999. -С.229-230.

Размещено на .ru