Особливості клінічного перебігу та комплексного лікування аутоімунного тиреоїдиту - Автореферат

В сучасній тиреоїдології набули актуальності захворювання, які зумовлені зниженням функціональної активності щитоподібної залози (ЩЗ) у відповідь на дефіцит йоду (Шідловський В.О., Дейкало І.М., Шідловський О.В., 2004). За даними Всесвітньої організації охорони здоровя поширеність регіонів з нестачею йоду в біосфері досить значна, загалом у таких регіонах проживає понад 1,5 млрд. людей, у 200 млн. з цього числа діагностується зоб, у трьох млн. ендемічний кретинізм, ще у багатьох мільйонів спостерігаються легкі психомоторні порушення (Тронько М.Д. та співавт., 2003). Відомо, що щитоподібна залоза легко піддається впливу несприятливих екологічних факторів, як через свою поверхневу локалізацію, так і у звязку з властивими цьому органу метаболічними особливостями (кумуляцією йоду й інших мікроелементів, інтенсивне вільнорадикальне перекисне окислення (ВРПО) ліпідів) (Григорова І.О., Товажнянська О.А., 2003). Постійне зростання цієї патології в різних регіонах України ставить цю проблему в число актуальних, що визначає необхідність виявлення особливостей клінічного перебігу АІТ, принципів диференційованої терапії залежно від характеру метаболічних змін та з урахуванням регіональних відмінностей тиреоїдної патології, зокрема АІТ. Оцінити терапевтичну ефективність імуномодулюючого комплексу, до складу якого входять натрія тіосульфат та людський імуноглобулін, у лікуванні хворих на АІТ залежно від характеру метаболічних змін.Хворі з імунним типом метаболічного перебігу АІТ (11 осіб), які отримували традиційну терапію, згідно стандартів; хворі з імунним типом метаболічного перебігу АІТ (10 осіб), які на тлі традиційної терапії отримували імуномодулюючий комплекс: людський імуноглобулін в добовій дозі 3,0 мл внутрішньомязово через день протягом 15 діб та натрія тіосульфат в добовій дозі 5,0 мл в 100 мл 0,98% розчину хлориду натрію внутришньовенно крапельно через день протягом 15 діб; хворі з перекисним типом метаболічного перебігу АІТ (11 осіб), які отримували традиційну терапію; хворі з перекисним типом метаболічного перебігу АІТ (вісім осіб), які на тлі традиційної терапії отримувала прямий АО тіотриазолін в добовій дозі 30 мг (по 10 мг три рази на день, per os) протягом чотирьох тижнів; хворі зі змішаним типом метаболічного перебігу АІТ (сім осіб), які отримували традиційну терапію; хворі зі змішаним типом метаболічного перебігу АІТ (сім осіб), які на тлі традиційної терапії отримували натрія тіосульфат, людський імуноглобулін, АО тіотриазолін в вищенаведених дозах, які вводились протягом чотирьох тижнів; хворі з метаболічно - латентним типом метаболічного перебігу АІТ (16 осіб), які отримували традиційну терапію; хворі з метаболічно - латентним типом метаболічного перебігу АІТ (13 осіб), які на тлі традиційної терапії отримували мілдронат по 250 мг два рази за добу протягом чотирьох тижнів. Характер імунної відповіді оцінювали за допомогою лімфоцитарних субпопуляцій периферичної крові за методом однокольорової проточної цитофлюориметрії з використанням моноклональних антитіл (В-лімфоцити: CD20 ; Т - лімфоцити: CD3 , CD4 , CD8 , CD16 ) за методикою Г.А.Фримеля (1987), визначення концентрації імуноглобулінів імуноферментним методом (імуноглобуліни А, М, G класів) за допомогою тест - систем “Гранум” (2002), антитіла до тиреоглобуліну (АТТГ), антитіла до тиреопероксидази (АТТПО) визначали за допомогою тест - систем “Гранум” (2002), циркулюючі імунні комплекси (ЦІК) за методикою Д.Б. За останні 23 років по Полтавській області обсяг тиреоїдитів виріс у 40,7 раз, у той час як по Україні - у 22,1 рази; дифузного зобу в 9,3 рази, по Україні - у 4,8 раз; у 7,9 раз збільшився обсяг вузлового зобу, по Україні він виріс у 7,1 рази; у два рази виріс рак ЩЗ, по Україні - у 2,5 рази; гіпотиреоз в 3,2 рази, у стільки ж разів зросла ця патологія і по Україні в цілому, а обсяг дифузного токсичного зобу усього в 1,1 рази, по Україні - у 0,9 рази. У 22,4 % хворих (13 осіб) вузли були до 1 см в діаметрі, у 77,6% хворих (45 осіб) - їх величина була більшою. Залежно від функції та вузлоутворення в ЩЗ хворих було розділено на шість груп: 1) першу - з Хашитоксикозом без вузлоутворення - 22 особи, 2) другу - з вузлоутвореннями - сім осіб, 3) третю групу склали хворі з еутиреозом без вузлоутворення - 21 особа, 4) четверту групу з еутиреозом з вузлоутвореннями склали 24 особи, 5) пяту з гіпотиреозом без вузлоутворення - 39 осіб, 6) шосту - з вузлоутвореннями - 27 осіб.Диференційована фармакотерапія згідно визначених клініко - метаболічних типів перебігу АІТ дозволяє досягти довготривалої стійкої компенсації захворювання за рахунок нормалізації основних показників Т-клітинного та гуморального антитиреоїдного імунітету, рівня вільнорадикального перекисного окислення ліпідів, що значно підвищує ефективність терапії. Вивчення вмісту йоду, фтору, сумарного рівня радіонуклідів в питній воді у районах Полтавської області дозволяє визначити, що даний регіон відноситься до зони слабкого йодного дефіциту, так як відмічається зниження вмісту йоду по вс

Основний зміст роботи