Особливості клінічного перебігу, психоемоційного стану та фармакотерапії у дітей дошкільного віку з бронхіальною астмою - Автореферат

Отже, вік до 7 років вважається критичним періодом для розвитку БА у дітей, що повязано із четвертим критичним періодом формування імунної системи, коли завершується період становлення набутого імунітету і захворювання верхніх дихальних шляхів набувають хронічного рецидивного характеру, а головним провокуючим фактором старту захворювання - гостру респіраторну вірусну інфекцію, що підтверджують ряд дослідників (О.І. Однак робіт, які б оцінювали особливості клініки з урахуванням зміни в церебральній гемодинаміці та психоемоційному стані та кореляційна залежність цих змін від ступеня тяжкості БА у дітей саме дошкільного віку немає. Актуальними залишаються пошуки способів підвищення ефективності базисної терапії бронхіальної астми (основні принципи якої визначені міжнародним консенсусом та нормативними документами МОЗ України), з урахуванням включення в патологічний процес різних органів та систем організму дитини, так як не завжди вдається досягти стійкого ефекту від терапії, яка проводиться. Визначити особливості психоемоційного стану у дітей з БА відповідної вікової категорії в залежності від ступеня тяжкості захворювання та оцінити вплив внутрішньо-сімейних стосунків на перебіг БА. Вперше для дітей, що хворіють на БА, на підставі запропонованого винаходу „Спосіб діагностики порушень цереброваскулярної гемодинаміки у дітей, хворих на бронхіальну астму” (Деклараційний патент, UA №8265 від 15.07.05), розроблено метод раннього неінвазивного допплєрвазографічного визначення церебрального кровотоку.Клініко-інструментальне обстеження і вивчення психоемоційних особливостей було проведено у 168 дітей у віці 4-6 років хворих на БА різного ступеня тяжкості: з легким перебігом - 56 хворих: 33 хлопчика (58,93%) і 23 дівчинки (41,07%), з середньо-тяжким перебігом - 73 хворі дитини: 42 хлопчика (57,53%) і 31 дівчинка (42,47%), та з тяжким перебігом - 39 хворих: 22 хлопчика (56,71%) і 17 дівчаток (43,59%). Необхідно відмітити, що в 1999 році група дітей дошкільного віку складала 1/3 від всіх обстежених, то у 2003 - майже половина всіх дітей, які стали на облік в дитячий міський алергологічний центр та пройшли обстеження були діти 4-6 років, з переважанням хлопчиків. В дослідження було включено 168 дітей 4-6 років, які ранжувалися нами на 2 основні групи: І група - це діти з контрольованою БА (за даними клінічного та інструментального досліджень) - 75 (44,64%) дітей та ІІ група - це діти, які отримували базисну терапію, але астма залишалась неконтрольованою - 93 (55,36%) дитини. Серед дітей з середньо-тяжкою астмою, у яких було діагностовано ангіоспазм аа. cerebri media та аа. carotis com. et int в ізольованому виді або в поєднанні з порушеннями венозного відтоку в v.v.jugularis int, виявлялась, аналогічна дітям з легким перебігом БА, тенденція до переважання тривожності - 26 дітей (з 34 дітей) (r=0,80), а також недовіра до себе - 7 дітей (r=0,89) та незахищеність - 1 дитина. Серед дітей з БА тяжкого перебігу, у яких було виявлено ангіоспазм аа. cerebri media та аа. carotis com. et int в ізольованому виді або в поєднанні з порушеннями венозного відтоку в v.v.jugularis int (11 дітей) було виявлено, головним чином, тривожність - 7 дітей, а також конфліктність в стосунках - 4 дитини, а серед 18 дітей з дилатацією судин мозкового кровотоку в ізольованому виді або в поєднанні з порушеннями венозного відтоку в v.v.jugularis interna, 3 дітей проявляли тривожність та 1 дитина недовіру.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішене завдання щодо підвищення ефективності комплексного лікування дітей дошкільного віку з бронхіальною астмою шляхом розробки методів ранньої діагностики та патогенетичної терапії порушень церебральної гемодинаміки та психоемоційного стану. У дітей дошкільного віку, які хворіють на бронхіальну астму різного ступеню тяжкості, до особливостей клінічного перебігу можна віднести - високу частоту загострень астми, поглиблення важкості перебігу в порівнянні з дітьми раннього віку, що швидко призводить до порушень функції зовнішнього дихання, змін церебральної гемодинаміки та розвитку психоемоційних змін. Несприятлива сімейна ситуація має місце у 35,7% дітей з легкою астмою, 45,22% дітей з середньо-тяжкою астмою та 61,54% дітей з тяжкою астмою, яка проявляється, тривожністю та конфліктністю у дітей з легкою та середньо-тяжкою астмою, а також почуттям неповноцінності та ворожості у дітей з тяжким перебігом бронхіальної астми. Серед дітей з середньо-тяжким перебігом астми лише 15 (20,83%) дітей не мали порушень церебральної гемодинаміки, а у 34 (47,22%) діагностовано ангіоспазм в судинах інтра-та екстракраніальної ланки церебрального кровотоку, в той же час у 17 (23,61%) дітей діагностовано ангіодилятацію. Виявлений взаємозвязок порушень гемодинаміки з психоемоційними змінами у 58 дітей з бронхіальною астмою середньо-тяжкого перебігу зберігає тенденцію притаманну дітям з астмою легкого перебігу, але намічається звязок дилатаційних проявів, які мають місце у 17 (29,31%) дітей з середньо-тяжким перебігом астми

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ