Особливості клінічного перебігу, лікування та профілактики захворювань пародонта у хворих на шизофренію - Автореферат

Взаємозвязок уражень тканин пародонта із загальними захворюваннями організму, значну розповсюдженість та певні особливості перебігу захворювань пародонта при різних системних захворюваннях неодноразово підтверджено дослідженнями вітчизняних і зарубіжних вчених (Заболотний Т.Д., 1992, 2005; Haffajee Дослідження стоматологічного статусу осіб із психічними розладами засвідчують значну поширеність та тяжкий перебіг захворювань ротової порожнини у хворих на шизофренію, олігофренію та епілепсію (Чечель А.П., 1969; Иванова Г.Г., 1973; Лисак Т.Ю., 1996; Порохно О.І., 2007; Мартынова С.А., 2009). У доступних нам джерелах літератури не представлено результатів вивчення характеру цитологічного та мікробного вмісту пародонтальних кишень і вивчення основних параметрів ротової рідини, не проводилось гістологічне дослідження стану тканин пародонта у хворих на шизофренію. Суттєвий ступінь захворюваності на шизофренію у працездатному віці (за сучасними даними це понад 2% населення земної кулі), актуалізує проблему надання відповідної стоматологічної допомоги у групі таких складних пацієнтів, що стало підставою для вибору теми нашого дослідження та спонукали нас всесторонньо вивчити пародонтальний статус і особливості клінічного перебігу захворювань пародонта у осіб із шизофренією. З метою вирішення поставлених завдань було проведено комплексне клінічно-лабораторне обстеження хворих на шизофренію, що включало: епідеміологічні методи - для визначення поширеності та діагностичної структури захворювань пародонта; клінічні, рентгенологічні та функціональні методи - для оцінки пародонтального статусу; лабораторні методи - визначення фізико-хімічних властивостей ротової рідини, мікробіологічні (цитологічно-бактеріоскопічні та бактеріологічні) - для визначення складу мікрофлори пародонтальних кишень, морфологічні методи дослідження - для визначення особливостей патогістологічних змін у тканинах пародонта хворих на шизофренію; статистичні методи - для визначення достовірності отриманих результатів.Проведено епідеміологічне обстеження стану тканин пародонта 560 хворих на шизофренію, що знаходились на лікуванні у Львівській обласній клінічній психіатричній лікарні та 185 здорових осіб; віком від 19 до 54 років. Використано наступні компоненти: кверцетин - представник біофлавоноїдів, що має виражені антиоксидантні, протизапальні, мембранопротекторні властивості, стимулює регенерацію тканин пародонта, сприяє відновленню структури кісткової тканини; мірамістин - препарат із групи катіонних поверхнево-активних речовин, антисептик широкого спектру дії; ліофілізований фітоекстракт листя шавлії лікарської у складі гелю проявляє протизапальну, антисептичну властивості; настойка софори японської має протизапальну, капілярозміцнювальну дію; оптимальні пропорції вітамінів С та Е служать ефективними природними антиоксидантами та синергістами дії основних речовин, сприяють регуляції окисно-відновних процесів у пародонті. Гігієнічний стан ротової порожнини оцінювали за допомогою гігієнічного індексу (ГІ) Федорова-Володкіної, середнє значення якого у хворих на шизофренію перевищувало цей показник в усіх вікових групах порівняно з контролем і загалом становило 4,38 у хворих на шизофренію, а у психічно здорових людей - 2,11. Ми провели також оцінку якості гігієни в хворих шизофренією залежно від тривалості основного захворювання і встановили його зниження зі збільшенням тривалості шизофренії: в осіб, що хворіють понад 16 років, задовільний стан був відсутній, незадовільний (ГІ=1,9-2,5) та поганий (ГІ=2,6-3,8) стан гігієни встановлено у 57,14%, а дуже поганий (Гі=3,9-5,0) - у 36,73% оглянутих. У хворих із шизофренією середня кількість секстантів зі здоровим пародонтом зменшувалася від 1,52±0,45 у віці 19-24 років до 0,74±0,14 у віці 25-34 років, а становила 0, тобто здорового пародонта не було, у хворих старше 35 років, відповідно, в осіб контрольної групи - від 3,7±0,49 до 1,20±0,37 у віці 35-44 роки.Саме навчання правильного догляду та проведення ретельної мотивованої, грамотної, індивідуальної гігієни порожнини рота було одним з важливих етапів комплексної профілактики і лікування ГП в психічно хворих оскільки під час загострень основного захворювання гігієна ротової порожнини у більшості пацієнтів була повністю відсутня. Методика виправдала себе при лікуванні хворих на шизофренію в умовах стаціонару: пацієнти навчалися виконували настанови стоматолога в присутності та контролі медичного персоналу, що дозволило забезпечити безперервність процесу лікування і позитивно впливало на його результат. Комплексне лікування дистрофічно-запальних захворювань пародонта було проведено 104 хворим на шизофренію. Залежно від застосованої місцевої фармакотерапії, хворі на шизофренію були поділені на дві групи - основну (72 осіб) і контрольну (32 особи), які були практично рівноцінними за віком (від 19 до 44 років), статтю, тяжкістю та клінічним перебігом ГП. У цілому лише у 23 пацієнтів вдалося досягти припинення гноєвиділення з пародонтальних кишень, для повного п

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ