Особливості клінічного перебігу хронічного обструктивного захворювання легень у жінок в залежності від гормонального профілю та можливості медикаментозної корекції - Автореферат

бесплатно 0
4.5 309
Виявлення особливостей перебігу хронічного обструктивного захворювання легень у жінок різних вікових груп. Раціональний варіант терапії з урахуванням змін з боку гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної системи. Застосування гормонокорегуючої терапії.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Жінки в клімактеричному періоді частіше хворіють, бо саме в цей період соматичні захворювання, що раніше протікали латентно, починають проявлятися. Все вище вказане, на наш погляд, переконливо свідчить про те, що дослідження стану гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної системи у жінок різних вікових груп хворих на ХОЗЛ, а також вивчення впливу корегуючої терапії клімактеричних розладів на перебіг ХОЗЛ виявляються досить перспективним науковим напрямом, який дозволяє проводити пошук нових шляхів діагностики та лікування ХОЗЛ. Мета дослідження - виявити особливості перебігу хронічного обструктивного захворювання легень у жінок різних вікових груп і визначити раціональний варіант терапії з урахуванням змін з боку гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної системи. Зясувати залежність тяжкості бронхіальної обструкції від стану гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної системи у жінок різних вікових груп які хворі на ХОЗЛ. Особливості клінічного перебігу хронічного обструктивного захворювання легень у жінок різних вікових груп, порівняно з чоловіками.Із них 10 жінок репродуктивного віку (середній вік 38,2±6,0 років), 10 жінок менопаузального віку (середній вік 55,4±2,4 роки) що також не мають бронхолегеневої патології, за останній рік не приймали гормонозамісної терапії та за результатами загально клінічного обстеження визнані практично здоровими. (середній вік - 53,2±6,5 роки), 1А підгрупа - 10 жінок репродуктивного віку (середній вік 41,3±2,3роки) хворих на ХОЗЛІ ст., що приймали стандартну терапію; 1Б підгрупа - 16 жінок менопаузального віку (середній вік 56,3±3,2 року) хворі на ХОЗЛ І ст., що приймали стандартну терапію; 1В підгрупа - підгрупа 10 пацієнток - жінки хворі на ХОЗЛ І ст. менопаузального віку (середній вік 55,4±3,2 року), що додатково приймали лівіал (Organon) 2,5 мг на добу. (середній вік - 55,3±6,4 років), 2А підгрупа - 5 жінок репродуктивного віку (середній вік 42,1±2,1 року) хворих на ХОЗЛ ІІ ст.; що приймали стандартну терапію;Результати клінічного дослідження виявили, що активних паліїв серед чоловіків, хворих ХОЗЛ значно більше чим серед жінок (р<0,05), тривалість захворювання також більша порівняно з жінками. Досліджуючи клінічний перебіг ХОЗЛ І стадії серед жінок та чоловіків віком від 50 до 60 років ми можемо казати про те,що у жінок, незважаючи на однакові клінічні прояви захворювання з чоловіками, спостерігається більша вираженість задишки за шкалою MRC (рис. Були отримані наступні дані: серед жінок репродуктивного віку хворих на ХОЗЛ - 1А підгрупи зниження показнику ФСГ на 49,17% відносно показника контрольної групи, показник ЛГ був знижений на 24,5%, вміст Е у сироватці крові був зменшеним на 2,4%, вміст Пг був зниженим на 34,5%. У жінок 2А підгрупи вміст гормонів у сироватці крові відносно показників контрольної групи був наступним ФСГ-зниження на 43,9%, ЛГ-зниження на 14,7%, Е був підвищеним на 20,3%, вміст Пг на 27,8%* був зниженим відносно показників у контрольній групі. У жінок менопаузального віку хворих на ХОЗЛ були отримані наступні результати: 1Б підгрупа - показник ФСГ був зниженим на 18,1%, вміст ЛГ підвищеним на 33,5%, Е був підвищеним на 25,3%, вміст Пг у сироватці крові був зниженим на 42,1%*.Особливості клінічного перебігу ХОЗЛ у жінок (порівняно з чоловіками) полягають у більш вираженій задишці, як субєктивному показнику захворювання, при меншій вираженості вентиляційних порушень за даними спірометрії. При визначенні фенотипів у жінок, хворих на ХОЗЛ, перевагу має естрогеновий фенотип (у 55,6%, проти 33,3% - урівноваженого та 11,1% - з перевагою андрогенів та гестагенів серед жінок з ХОЗЛ І ст., та 51,7%, 34,5% і 13,8% відповідно серед жінок хворих на ХОЗЛ ІІ ст.) Встановлено, що у жінок хворих на ХОЗЛ переважає гінекологічна патологія яка в основі свого патогенезу має дисбаланс жіночих статевих гормонів у бік відносної або абсолютної гіперестрогенії. Включення в стандартну терапію лікування жінок менопаузального віку, хворих на ХОЗЛ, препарату лівіал 2,5 мг на добу з ціллю корекції клімактеричних розладів, сприяє значному зменшенню проявів задишки та покращенню загального самопочуття.

План
Основний ЗМІСТ РОБОТИ

Вывод
Найбільша середня тривалість захворювання була в 4 групі і склала 7,8±1,3років. В цілому 1-А, 2-А, 3 та 4 групи були порівнянні за віком. Причому у всіх групах переважали особи працездатного віку. Вентиляційні порушення обструктивного типу мали велику перевагу серед всіх груп обстежених хворих. Всього було визначено 64 (75,3%) пацієнти з обструктивним типом порушення вентиляційної функції легень та 13 (15,3%) хворих зі змішаним типом порушення. У 8 (9,4%) пацієнтів з ХОЗЛ І ст. виявлені початкові ознаки порушення ФЗД, які проявлялися зменшення індексу Тифно.(>70%).

Результати клінічного дослідження виявили, що активних паліїв серед чоловіків, хворих ХОЗЛ значно більше чим серед жінок (р<0,05), тривалість захворювання також більша порівняно з жінками. Активних паліїв серед жінок хворих на ХОЗЛ, 20 (30,8%); серед чоловіків - 13 (65%). Пасивних паліїв 25 (38,5%) та 6 (30%) відповідно.

Аналізуючи отримані данні про клінічний перебіг ХОЗЛ І ст. та ХОЗЛ ІІ ст., у жінок репродуктивного віку ми можемо казати, що не дивлячись на досить молодий вік хворих жінок 1А та 2А груп, були виявлені активні прояви ХОЗЛ (кашель з виділенням мокроти, задишка). Це може бути обумовлене тим, що серед пацієнток багато активних та пасивних паліїв, у 1А 5 (50%) активних паліїв та 3 (30%) пасивних, у 2А 3 (60%) та 1 (20%) відповідно, і більшість обстежених жінок зайнята на промислових виробництвах.

Досліджуючи клінічний перебіг ХОЗЛ І стадії серед жінок та чоловіків віком від 50 до 60 років ми можемо казати про те,що у жінок, незважаючи на однакові клінічні прояви захворювання з чоловіками, спостерігається більша вираженість задишки за шкалою MRC (рис. 1). Рівень ОФВ1 у пацієнтів 1Б групи в середньому склав 76,9%, а у хворих 3 групи - 77,3% (р>0,05). При порівнянні перебігу ХОЗЛ ІІ стадії у жінок та чоловіків тієї ж вікової групи ми маємо: у жінок більш виражена інтенсивність задишки (рис 2). Рівень ОФВ1 у пацієнток 2Б групи в середньому склав 57,3%, а у хворих 4 групи - 60,4% (р>0,05).

Отримані данні можуть свідчити про вплив на перебіг захворювання гормональних змін, що мають місце у жінок цієї вікової групи.

Після консультації та обстеження у гінеколога у жінок хворих на ХОЗЛ І ІІ ст., виявлено наступну гінекологічну патологію: лейоміома тіла матки у 14,1%, у 5,9%- гіперплазія ендометрію, 2,3% дисфункціональні маточні кровотечі. Виявлена патологія повязана з порушенням гормонального гомеостазу, що проявляється у відносній або абсолютній гіперестрогенії.

Для визначення впливу стану гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної системи жінкам, хворим на ХОЗЛ, були проведені наступні дослідження. Визначені жіночі фенотипи у всіх обстежених пацієнток за таблицею Д.Шерегей. Ця таблиця складається з типових фенотипічних ознак притаманних для переваги або недоліку якогось із статевих гормонів в організмі жінки (зовнішній вигляд, зріст, стан молочних залоз, шкіри та волосся, характеристика менструального циклу). За цією таблицею виділяють наступні фенотипи: перевага естрогенів, урівноважений тип, перевага гестагенів та андрогенів та недолік естрогенів.

Розподіл жінок за фенотипами представлено на рис. 3 і рис.4. У 45 жінок, хворих ХОЗЛ, було проведено дослідження рівню жіночих статевих гормонів (ФСГ, ЛГ, естроген, прогестерон) в сироватці крові методом імуноферментного аналізу. Були отримані наступні дані: серед жінок репродуктивного віку хворих на ХОЗЛ - 1А підгрупи зниження показнику ФСГ на 49,17% відносно показника контрольної групи, показник ЛГ був знижений на 24,5%, вміст Е у сироватці крові був зменшеним на 2,4%, вміст Пг був зниженим на 34,5%.*

У жінок 2А підгрупи вміст гормонів у сироватці крові відносно показників контрольної групи був наступним ФСГ- зниження на 43,9%, ЛГ- зниження на 14,7%, Е був підвищеним на 20,3%, вміст Пг на 27,8%* був зниженим відносно показників у контрольній групі. (Примітка *р<0,001 достовірне розходження в порівнянні з контрольними показниками).

У жінок менопаузального віку хворих на ХОЗЛ були отримані наступні результати: 1Б підгрупа - показник ФСГ був зниженим на 18,1%, вміст ЛГ підвищеним на 33,5%, Е був підвищеним на 25,3%, вміст Пг у сироватці крові був зниженим на 42,1%*. Результати дослідження рівня жіночих статевих гормонів у сироватці крові хворих 1В підгрупи були наступні: вміст ФСГ був зниженим на 0,5%, Лг - підвищено на 31,0%, Е підвищено на 23,9%, показник Пг знижений на 76,5%* відносно показника у контрольній групі. Вміст жіночих статевих гормонів у сироватці крові у хворих 2Б був наступним: показник ФСГ на 37,1% знижений, вміст ЛГ на 17,3% підвищений, показник Е на 32,1% більший, вміст прогестерону на 40,4%* менший від показнику у контрольній групі. У хворих 2В підгрупи показники були наступними: ФСГ - був на 24,4% зниженим, ЛГ на 2,8% менший, показник Е на 25,8% підвищений відносно показника у контрольній групі, вміст Пг був на 65,5 %* меншим від показників у контрольній групі. (Примітка *р<0,001 достовірне розходження в порівнянні з контрольними показниками).

Необхідно відзначити, що при дослідженні рівню прогестерону в сироватці крові ми мали коливання його показників в досить широких межах (від 0,6 до 18,5 нмоль/л у жінок менопаузального віку і від 10,0 до 33,5 у жінок репродуктивного віку), що відповідає відомостям літератури (Прибылова Н.Н. та співав., 1984) про суттєві індивідуальні відмінності значень цього показника не тільки серед хворих, але й серед здорових осіб.

Проаналізувавши отримані результати було зясовано, що у жінок хворих на ХОЗЛ І та ІІ стадії, незалежно від віку мається відносна гіпопрогестеронемія, в порівнянні з результатами контрольних груп.

Враховуючи отримані дані було вирішено скласти математичну модель залежності ОФВ1 та рівня прогестерону в сироватці крові. Виявилося, що зменшення вмісту прогестерону в сироватці крові супроводжується зменшенням рівню ОФВ1,(R 0,91). Це було підтверджене побудовою математичної моделі у жінок хворих на ХОЗЛ І та ІІ статадії репродуктивного віку (рис 5). У жінок менопаузального віку хворих на ХОЗЛ І та ІІ стадії за результатами непараметричної рангової кореляції кофіціент Спірмена R 0,38, існує прямий кореляційний звязок між рівнем прогестерону в сироватці крові та рівнем ОФВ1. Однак це не було підтверджене при будуванні математичної моделі (рис 6). Можливо на перебіг ХОЗЛ у цієї групи хворих більш впливає приєднання клімактеричних розладів.

Питання корекції клімактеричних розладів неодноразово ставали предметом пильної уваги клініцистів. Проте вплив на перебіг ХОЗЛ не вивчався і до кінця не зясований.

Сучасним препаратом, з багатолітнім досвідом використання, для корекції клімактеричних розладів є лівіал (тіболон 2,5 мг).

У звязку з тим, що більшість жінок хворих на ХОЗЛ складають жінки менопаузального віку, до стандартної терапії хворих 1В та 2В підгрупи було включено тіболон 2,5 мг на добу.

У результаті проведеного дослідження було виявлено, що проведена корегуюча терапія клімактеричних розладів у жінок хворих на ХОЗЛ, впливає на клінічний перебіг захворювання (зменшується виразність задишки, прояви загострення захворювання, що виникло під час спостереження, менш виражені порівняно з попередніми епізодами). Не було виявлено достовірної різниці між показниками ФВД у порівнюваних груп (р>0,05).

Таким чином, тривалий етап захворювання ХОЗЛ протікає при мінімальних клінічних проявах, а у жінок ще й під впливом гормональних перебудов. В звязку з цим дисертаційна робота присвячена вивченню особливостей перебігу ХОЗЛ у жінок з урахуванням гормонального профілю.1. Особливості клінічного перебігу ХОЗЛ у жінок (порівняно з чоловіками) полягають у більш вираженій задишці, як субєктивному показнику захворювання, при меншій вираженості вентиляційних порушень за даними спірометрії.

2. При визначенні фенотипів у жінок, хворих на ХОЗЛ, перевагу має естрогеновий фенотип (у 55,6%, проти 33,3% - урівноваженого та 11,1% - з перевагою андрогенів та гестагенів серед жінок з ХОЗЛ І ст., та 51,7%, 34,5% і 13,8% відповідно серед жінок хворих на ХОЗЛ ІІ ст.)

3. Встановлено, що у жінок хворих на ХОЗЛ переважає гінекологічна патологія яка в основі свого патогенезу має дисбаланс жіночих статевих гормонів у бік відносної або абсолютної гіперестрогенії.

4. Виявлена пряма кореляційна залежність між показником ОФВ1 та рівнем прогестерону у жінок репродуктивного віку (r=0,95). Отриманий результат був підтверджений при побудові математичної моделі.

5. Встановлено прямий позитивний кореляційний звязок між показником ОФВ1 та рівнем пргестерону у жінок менопаузального віку (r=0,38). Отриманий результат не було підтверджено при побудові математичної моделі.

6. Включення в стандартну терапію лікування жінок менопаузального віку, хворих на ХОЗЛ, препарату лівіал 2,5 мг на добу з ціллю корекції клімактеричних розладів, сприяє значному зменшенню проявів задишки та покращенню загального самопочуття.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для раннього виявлення ХОЗЛ у жінок, що мають фактори ризику (тютюнопаління, промислове виробництво та ін.) та гінекологічну патологію повязану з порушенням гормонального гомеостазу, доцільно проводити моніторинг функції зовнішнього дихання.

2. Визначено доцільність гінекологічного обстеження жінок хворих на ХЛЗЛ з метою діагностики стану гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної системи для призначення корегуючої терапії.

3. Рекомендовано включення в терапію ХОЗЛ жінкам менопаузального віку препарату лівіал 2,5 мг на добу для корекції клімактеричних розладів. Цей препарат позитивно впливає на клінічний перебіг ХОЗЛ і призводить до зменшення інтенсивності задишки і сприяє покращенню загального самопочуття.

Список литературы
1. Перцева Т.А., Конопкина Л.И., Гарагуля А.А. Участие женских половых гормонов в формировании и течении хронических обструктивных заболеваний легких и бронхиальной астмы у женщин // Астма та алергія 2004. - № 3-4- С. 27-29

Здобувачем самостійно проводилось збирання матеріалу, написання статті, сумісно оформлено роботу.

2. Перцева Т.О., Гарагуля Г.А. Гормональний профіль жінок, що хворіють на хронічне обструктивне захворювання легень // Медичні перспективи. - 2005. - Том І, № 4. - С. 26-30

Здобувачем самостійно здійснено обстеження хворих, статистичну обробку результатів дослідження, написання статті, сумісно проаналізовано отримані результати.

3. Гарагуля Г.А. Можливість корекції клімактеричних розладів у жінок що страждають хронічним обструктивним захворюванням легень // Медичні перспективи. - 2006. - Том Х № 2. - С. 26-30.

Здобувачем самостійно здійснено обстеження хворих, проаналізовані та оформлені результати дослідження.

4. Перцева Т.О., Гарагуля Г.А. Особливості перебігу хронічного обструктивного захворювання легень у жінок різних вікових груп в залежності від гормонального профілю //Український пульмонологічний журнал. - 2006. - № 3 - С. 24-27.

Здобувачем самостійно сформульована тема роботи, сумісно проводилось обробка матеріалу та написання статті.

5. Бондарева О.А Гарагуля Г.А. Роль жіночих статевих гормонів в патогенезі бронхообструктивного синдрому при бронхіальній астмі // III Міжнародна медична конференція студентів та молодих учених „Медицина - здоровя - XXI сторіччя” (збірник тез). - 26-28 вересня 2002 р., м. Дніпропетровськ. - С.69.

Здобувачем самостійно сформульована тема роботи, проводилось збирання матеріалу. Сумісно проводилась обробка отриманих результатів, написання статті.

6. Ботвинникова Л.А. Гарагуля А.А. Роль индивидуальных реабилитационных программ в комплексном лечении больных бронхиальной астмой // Укр. пульмонол. журн. (мат-ли II зїзду фтизіатрів і пульмонологів України). - 2003. - № 2. - С. 126.

Здобувачем самостійно проводилось збирання матеріалу, написання статті, сумісно оформлено роботу.

7. Botvinikova L.A., Garagulya A.A. The improvement in quality of life in patients with COPD: the influence of longterm regular monitoring and good compliance // European Respiratory Journal (abstracts of the 13-th ERS Annual Congress, Vienna, Austria, Sept. 27 - Oct. 1, 2003). - 2003. - V. 22. - Suppl. 45. - 242-243s (P1609).

Здобувачем самостійно проведено дослідження якості життя у хворих на ХОЗЛ, статистичну обробку результатів, оформлено роботу, сумісно проаналізовано отримані результати.

8. Garagulya A.A. The level of woman hormones in patients with COPD (stage I-III) // 15-th ERS Annual Congress (Abstracts). - Copenhagen, Denmark, September 17-21, 2005. - 60s (P488)12

Здобувачем самостійно проведено дослідження гормонального статусу у хворих на ХОЗЛ, статистичну обробку результатів, оформлено роботу.

9. Гарагуля А.А.. Женские фенотипы при ХОЗЛ и БА // Науково-практ. Конференція, присвяч. Памяті академіка Л.Т.Малої. Харків, 2005. - С. 48.

Здобувачем самостійно проведено клінічне дослідження хворих, статистичну обробку результатів, проаналізовано отримані результати, оформлено роботу.

10. Гарагуля Г.А., Гуржій О.В Ендокринна патологія репродуктивної системи у жінок з хронічними обструктивними захворюваннями легень та бронхіальною астмою // Вчені майбутнього (міжнародна науково-практ. конф. молодих вчених): Тези доп. - м. Одеса, 14-16 жовтня 2004 р. - Одеса, 2004. - С. 48-49

Здобувачем самостійно проведено клінічне дослідження хворих, статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, сумісно оформлено роботу.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?