Особливості клінічного перебігу гестаційних процесів при багатоводді у жінок з мікроелементозами - Автореферат

Багатоводдя - це серйозна проблема у медицині, що пояснюється зростанням частоти та тяжкості розвитку наслідкових акушерських і перинатальних ускладнень, захворюваності матерів, дітей у подальші роки життя (Вдовиченко Ю. П. та ін., 2003; Венцківський, Б. М. Результати численних досліджень, присвячених вивченню етіологічних факторів і патогенетичних механізмів розвитку багатоводдя, дозволяють стверджувати про поліетіологічність у розвитку даної патології (Ласитчук О. М. та ін., 2001). Досі не визначено взаємозвязок між розвитком багатоводдя та негативним впливом на організм матері й фетоплацентарний комплекс агресивних факторів навколишнього середовища. Погіршання екологічної ситуації і зростання частоти перинатальних порушень за останні десятиріччя визначає інтерес до вивчення патології навколоплідних вод щодо впливу на організм факторів навколишнього середовища, які сприяють розвитку дисбалансу електролітного, мікро-, макроелементного та інших обмінів речовин. З точки зору загальнобіологічних позицій, перспективним напрямком є вивчення ролі та значення взаємозвязку між вмістом в організмі матері та у фетоплацентарному комплексі (ФПК) інфекційних агентів і дисбалансу обміну мікро-, макроелементів як екологозалежних процесів, який може мати діагностичне значення у розвитку багатоводдя, що визначило мету та завдання дослідження.Дослідження проводилися за такими напрямками: 1) вивчення показників ретроспективного аналізу; анамнестичних даних, в тому числі сімейного, професійного, екологічного анамнезу, спадковості; 2) визначення показників якості навколишнього середовища (за даними обласної СЕС); 3) вивчення клінічного стану жінок контрольної й основної груп; 4) оцінка показників крові: гемограма, коагулограма, печінкові проби, вміст загального білка та білкових фракцій, інсуліну, глюкози в крові матері, навколоплідних водах, крові новонародженого; рівень глюкози в сечі матері; урограми, проби за Амбурже, Нечипоренком, Зимницьким, бактеріологічне, бактеріоскопічне дослідження сечі; бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження виділень із піхви та цервікального каналу; навколоплідних вод; 5) дослідження гормональної функції ФПК; 6) вивчення вмісту атомовітів (Zn, Cu, Fe, Mn, Ca) та токсичних металів (Pb) у крові матері і крові з пупкового канатика, навколоплідних водах; умовно-есенціальних (Ni), токсичних металів (Pb, Cd) у сечі матері; рівня мікро-, макроелементів (Ca, Cd, Pb, Hg, Fe, Zn, Cu, Mn) у тканинах плацент; у волоссі матері (Zn, Cu, Fe, Mn, Ni, Pb, Cd) з використанням атомно-абсорбційного спектрофотометра “Сатурн-3” у полумї ацетилен - повітря та “AAS-3” фірми Carl Zeiss (Німеччина); 7) визначення частоти виявлення специфічних імуноглобулінів IGG, IGM до CMV і хламідій у крові та в навколоплідних водах; 8) ультразвукова оцінка стану ФПК за допомогою апарата “Kranzbuller”; 9) кардіотокографічна (КТГ) оцінка стану плода апаратом “Кардіотокограф”; 10) морфологічне дослідження тканин посліду; 11) оцінка стану новонароджених за шкалами Апгар, Сільвермана; 12) розробка та впровадження в практичну медицину методів прогнозування, діагностики, профілактики, лікування багатоводдя; 13) статистична обробка матеріалу за А. М. Обстежено 22 (100 %) жінки з фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група А) і 44 (100 %) вагітні, в яких вагітність перебігала на фоні багатоводдя (основна група Б), із них у 22 (33,3 %) у другому (група Б-І) і у 22 (33,3 %) група Б-ІІ - у третьому триместрі. У 21 (31,8 %) жінки клінічні ознаки переважали у терміні 8-10 тиж, тобто в перехідний період від ембріо-до фетогенезу, початку формування плаценти, що можна розглядати як період метаболічних зрушень в організмі вагітної і вважати одним із ланцюгів патогенетичного кола пізнього НПГ-гестозу, клініко-лабораторні ознаки якого спостерігалися у 19 (28,8 %) із 66 вагітних у другому триместрі. Тимчасом рівні інсуліну у плодів контрольної й основної груп достовірно відрізнялися між собою (Р<0,001), збільшувалися від групи А до групи Б-ІІ і становили відповідно (38,97±±6,7); (63,15±±5,21); (86,4±3,1) пмоль/л, що свідчило про підвищену функціональну активність базофільних інсулоцитів у плодів. Порівняльна характеристика досліджуваних показників між групами Б-I i Б-ІІ показала однотипність динаміки змін лабораторних даних у 31 (70,5 %) пацієнтки, що може підтверджувати наявність метаболічних порушень в організмі матерів, які мали генітальні та екстрагенітальні захворювання.У жінок обох груп були зниженими показники рівнів марганцю, цинку, міді порівняно з даними групи А, що може характеризувати особливості обмінних процесів у матерів із багатоводдям.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове розвязання актуальної проблеми акушерства i перинатології, здійснено пошук нових методів прогнозування, діагностики та профілактики багатоводдя. При багатоводді показники вмісту есенціальних мікро-, макроелементів (кальцій, цинк, залізо, марганець, мідь) у крові, сечі упродовж вагітності зменшуються до третього триместру. При розвитку б

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ