Особливості клінічних проявів, психоемоційного статусу та вегетативної регуляції у дітей з артеріальною гіпотензією - Автореферат

Так, за даними Київського центру вегетативних дисфункцій у дітей, серед хворих на ВСД артеріальна гіпотензія спостерігається у 47,6% (В.Г. Артеріальна гіпотензія досить часто спостерігається у дітей з порушенням фізичного та статевого розвитку, при захворюваннях серця, вегетативних дисфункціях, синдромі хронічної втомленості, синкопальних та інших патологічних станах (Stewart et al., 1999; Schondorf et al., 1999; Rodriguez-Nunez et al., 2000; Wieling et al., 2004; Thijs, van Dijk, 2005). Артеріальна гіпотензія||поважн істотно|суттєво| знижує якість життя дітей, причому ступінь|міра| зниження прямо корелює з|із| показниками порушеного вегетативного гомеостазу і збільшується з|із| віком пацієнтів (М.В. Однак, не зважаючи на досягнуті успіхи сучасної кардіології дитячого віку, дотепер недостатньо чітко визначено діагностичні критерії артеріальної гіпотензії у дітей різного віку, особливості її клінічної картини та перебігу, ряд механізмів розвитку даного патологічного процесу залишається недостатньо вивченим і тому відсутні ефективні заходи терапії і профілактики цього захворювання. Мета дослідження - удосконалити методику діагностики артеріальної гіпотензії у дітей на основі вивчення особливостей клінічних проявів, психоемоційного статусу та механізмів нейроендокринної регуляції.Спостереження за дітьми проводили у Київському міському центрі вегетативних дисфункцій у дітей та на базі Державної обласної дитячої клінічної лікарні м. При первинному аналізі клінічної картини обстежуваних дітей ми враховували такі показники АТ: гіпотензія - показники систолічного і діастолічного АТ знаходились нижче 10-го центилю кривої розподілу в дитячій популяції при трьохразовому його вимірюванні; гіпертензія - значення АТ знаходились вище 90-го центилю кривої розподілу. У обстежуваних нами дітей з артеріальною гіпотензією частішими були скарги цереброастенічного характеру: головний біль - у 94,8% хворих, запаморочення - у 73,2% дітей, у 26,8% - потемніння в очах при переході з горизонтального положення у вертикальне. При обєктивному обстеженні у всіх хворих відмічалась блідість шкіри, яка у 25,7% поєднувалась з її мармуровістю, у 85,6% дітей з артеріальною гіпотензією спостерігався червоний дермографізм. Вивчення вихідного|вихідного| вегетативного тонусу показало, що у 34,8% дітей з артеріальною гіпотензією (16,2% хлопчиків і 18,6% дівчаток) мала місце симпатикотонія, про що свідчила виявлена у них тенденція до збільшення значень ІНБ.Проведено теоретичне обгрунтування i запропоновано нове вирішення задачі удосконалення методики діагностики артеріальної гіпотензії у дітей на основі вивчення особливостей клінічних проявів, психоемоційного статусу та механізмів нейроендокринної регуляції. При цьому у дітей із схильністю до інтровертовності частіше спостерігались вегетативні пароксизми, скарги на кардіалгію, серцебиття, оніміння кінцівок, червоний розлитий дермографізм, гіперсимпатикотонічний тип вегетативної реактивності. У дітей з артеріальною гіпотензією високий рівень тривожності супроводжувався вираженим астенічним синдромом, гіперсимпатикотонічним типом вегетативної реактивності та недостатністю вегетативної забезпеченості діяльності. 2.Вихідний|вихідний| вегетативний тонус у дітей з артеріальною гіпотензією характеризується напруженням|напруженням| центрального контуру регуляції ритму серця. Показники КОП у дітей з артеріальною гіпотензією вказують на переважання у 37,2% обстежених гіперсимпатикотонічного типу вегетативної реактивності у відповідь на перехід з|із| кліно-| в ортостатичне положення|.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Проведено теоретичне обгрунтування i запропоновано нове вирішення задачі удосконалення методики діагностики артеріальної гіпотензії у дітей на основі вивчення особливостей клінічних проявів, психоемоційного статусу та механізмів нейроендокринної регуляції.

1.У дітей з артеріальною гіпотензією домінуючими є скарги цереброастенічного характеру: частий і тривалий головний біль (94,8%), запаморочення (73,2%), кардіалгія (72,2%), вегетативні пароксизми (10,3%), а також виражена психологічна дизадаптація. Зокрема, для дітей з артеріальною гіпотензією характерна схильність до інтровертовності (61,9%) та високий рівень тривожності (71,1%). При цьому у дітей із схильністю до інтровертовності частіше спостерігались вегетативні пароксизми, скарги на кардіалгію, серцебиття, оніміння кінцівок, червоний розлитий дермографізм, гіперсимпатикотонічний тип вегетативної реактивності. У дітей з артеріальною гіпотензією високий рівень тривожності супроводжувався вираженим астенічним синдромом, гіперсимпатикотонічним типом вегетативної реактивності та недостатністю вегетативної забезпеченості діяльності.

2.Вихідний|вихідний| вегетативний тонус у дітей з артеріальною гіпотензією характеризується напруженням|напруженням| центрального контуру регуляції ритму серця. При цьому для хлопчиків властивий|із| високий рівень функціонування адренергічних регуляторних|регулювальник| механізмів,|в,біля| тоді як для дівчаток - ваготонічна спрямованість діяльності вегетативної нервової системи.

3. Показники КОП у дітей з артеріальною гіпотензією вказують на переважання у 37,2% обстежених гіперсимпатикотонічного типу вегетативної реактивності у відповідь на перехід з|із| кліно-| в ортостатичне положення|. Подібна вегетативна реактивність зустрічалася у 23,6%|в,біля| хлопчиків|із| |і у більшості спостерігалася при вихідній |вихідній| ваготонії (25,1%). У 26,7%|в,біля| обстежених реєструвався асимпатикотонічний тип реактивності вегетативної нервової системи, характерний, перш за все,| для дівчаток (24,4%). При цьому вихідний вегетативний тонус характеризувався симпатичною спрямованістю у 21,3% дітей. Можливості вегетативного забезпечення діяльності у обстежених з артеріальною гіпотензією різко обмежені і у 89,1% дітей недостатні або повязані з компенсаторним перенапруженням резервних можливостей адренергічних механізмів.

4. У дітей з артеріальною гіпотензією спостерігається значне збільшення (у 8-10 разів) амплітуди ВСШП, особливо з поверхні долонь. При цьому виявлена своєрідність патерна змін ВСШП у дітей з артеріальною гіпертензією, яка свідчить про ураження вегетативних нейронів.

5. За даними часового i спектрального аналізу добової ВРС у дітей з артеріальною гіпотензією відмічено зниження парасимпатичної активності у хлопчиків та її підвищення у дівчаток на фоні підвищеної активності центральних регуляторних механізмів. За даними частки частот в загальному спектрі у хлопчиків з артеріальною гіпотензією виявлено мінімальні амплітуди HF i LF при максимальній VLF, що може свідчити про переважання церебральних ерготропних впливів (VLF) у разі зниження активності сегментарних систем (LF i HF). У дівчаток з артеріальною гіпотензією визначено мінімальну амплітуду симпатичних барорефлекторних (LF) механізмів регуляції вегетативного тонусу при максимальній амплітуді парасимпатичних (HF).

6. У|в,біля| дітей з артеріальною гіпотензією спостерігається функціональне напруження|напруження| гіпофізарно-тиреоїдної системи. Характерною|вдача| особливістю її функціонування у|в,біля| цих хворих є|зявляється,являється| підвищення активності щитоподібної залози, що проявляється у збільшенні рівня в крові Т3 (19,2% дітей) і Т4 (40,3%) при нормальних показниках тиреотропної функції гіпофіза. Визначення вмісту кортизолу в крові обстежених показало достовірне перевищення його середніх значень у 38,8% дітей порівняно з контрольними показниками. Дисліпідемія характерна для всіх форм вегетативних дисфункцій, але ступінь її вираженості залежить від рівня артеріального тиску. Більш виражена тенденція до атерогенних порушень виявлена у дівчаток.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. За наявності у дітей скарг цереброастенічного характеру (частий і тривалий головний біль, запаморочення, кардіалгія, вегетативні пароксизми тощо), вираженої психологічної дизадаптації, схильності до інтровертовності та високого рівня тривожності існує висока вірогідність виникнення артеріальної гіпотензії, що потребує визначення стану вегетативного гомеостазу та добового моніторування артеріального тиску.

2. З метою ранньої діагностики артеріальної гіпотензії необхідно дітям з вегетативними дисфункціями проводити добове моніторування АТ та ХМ ЕКГ, що дозволяє за їх результатами оцінити стан основних нейрогуморальних систем, призначити та оцінити адекватність терапії.

3. Комплексне клініко-функціональне дослідження із застосуванням КІГ, КОП, ВСШП, добового моніторування АТ, ХМ ЕКГ, а також оцінка гормонального статусу дозволяють адекватно визначити стан вегетативного гомеостазу у дітей з артеріальною гіпотензією та індивідуалізувати терапію захворювання.

1. Сучасні уявлення про етіологію, патогенез та діагностичні критерії артеріальної гіпотензії у дітей// Архів клінічної медицини. - 2002. - №1. - С. 12-14.

2. Стан вегетативного гомеостазу у дітей з артеріальною гіпотензією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. - №2. - С. 20-24 (співавт.: Майданник В.Г., Хайтович М.В.). Автором зібрано та оформлено клінічний матеріал, проведено статистичну обробку одержаних результатів.

3. Порушення добового профілю артеріального тиску у дітей та підлітків з вегетативними дисфункціями // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. - №6. - С. 23-28 (співавт.: Майданник В.Г., Хайтович М.В., Місюра Л.І., Солдатова О.В.). Автором проведено підбір і обробку клінічного матеріалу.

4. Варіабельність ритму серця у дітей з артеріальною гіпотензією// Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - №2. - С. 12-14 (співавт.: Майданник В.Г.). Автором зібрано та оформлено клінічний матеріал, проведено статистичну обробку одержаних результатів.

5.Стан гормонального гомеостазу у дітей з артеріальною гіпотензією// Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - №6. - С. 5-9 (співавт.: Майданник В.Г.). Автором зібрано та оформлено клінічний матеріал, проведено статистичну обробку одержаних результатів.

6. Особливості психоемоційного статусу у дітей з артеріальною гіпотензією//Матеріали VII міжнародного конгресу студентів і молодих вчених: Тези доповідей.-Тернопіль, 2003.- С.142 (співавт.: Урбась О.В.). Автором проведено статистичну обробку та узагальнення одержаних результатів.

7. Особливості адаптаційно-пристосувальних реакцій у дітей із вегетативною дисфункцією //Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні питання дитячої кардіоревматології” (Євпаторія, 2004 р.).- Таврический медикобиологический вестник.- 2004.-Т.7, №3.- С.26 (співавт.: Синоверська О.Б., Урбась О.В., Голодних О.А., Алексєєва Ю.І.). Автором проведено статистичну обробку та узагальнення одержаних результатів.

8. Особливості психологічного статусу дітей з вегетативною дисфукцією на тлі МАРС // Матеріали ХІ зїзду педіатрів України ”Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі”.- Київ, 2005. - С.134-135 (співавт.: Синоверська О.Б., Урбась О.В., Голодних О.А.). Автором проведено підбір і обробку клінічного матеріалу.

9. Результати цілодобового моніторування артеріального тиску у дітей з вегетативною дисфункцією на тлі мікроаномалій розвитку серця //Матеріали регіональної науково-практичної конференції “Артеріальна гіпертензія: поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування”:Тези доповідей.- Івано-Франківськ, 2005.- С.39 (співавт.: Синоверська О.Б., Урбась О.В.). Автором проведено статистичну обробку та узагальнення одержаних результатів.

10. Поширеність і структура артеріальної гіпертензії в популяції дітей 6-15 років Прикарпатського регіону //Матеріали регіональної науково-практичної конференції “Артеріальна гіпертензія: поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування”:Тези доповідей.- Івано-Франківськ, 2005.- С.8 (співавт.: Синоверська О.Б., Урбась О.В.). Автором зібрано та оформлено клінічний матеріал, проведено статистичну обробку одержаних результатів.