Особливості клінічних проявів артеріальної гіпертензії у хворих із синдромом обструктивного апное-гіпопное сну та при його сполученні із супутнім хронічним обструктивним захворюванням легень - Автореферат
Порівняння частоти розвитку та особливостей порушень внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих із синдромом обструктивного апное-гіпопное сну та перехресним синдромом. Прояви порушень внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих з перехресним синдромом.
При низкой оригинальности работы "Особливості клінічних проявів артеріальної гіпертензії у хворих із синдромом обструктивного апное-гіпопное сну та при його сполученні із супутнім хронічним обструктивним захворюванням легень", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Відповідно до даних досліджень, у хворих із ПС спостерігається більша летальність від серцево-судинних подій, ніж у хворих із ізольованим ХОЗЛ, однак механізми такого впливу на серцево-судинну систему вивчені недостатньо. Проведення дослідження стану серцево-судинної системи у хворих із СОАГС та сполученою патологією СОАГС та ХОЗЛ, раніше не здійснюваного в Україні, вбачається актуальним, виходячи з необхідності покращення діагностики, оцінки кардіоваскулярного ризику та вибору оптимальної стратегії ведення таких хворих. Виявити частоту розвитку та особливості клініко-функціональних проявів АГ та порушень внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих із СОАГС та ПС в залежності від ступеню тяжкості порушень дихання уві сні. У хворих із перехресним синдромом показники АТ були ще більш високими та достовірно частіше виявлялася АГ як в порівнянні із здоровими особами, так і хворими із СОАГС (на 65 % ніж у групі контролю (р<0,01), та на 27 % ніж у хворих із СОАГС (р<0,05)). Уперше виявлено, що у хворих із СОАГС відмічаються достовірні асоціації між основними показниками АТ за даними ДМАТ (систолічний АТ, діастолічний АТ24, індекси часу та площі під кривою систолічного та діастолічного АТ) з показниками порушення дихання уві сні (індекс дихальних порушень, індекс десатурації артеріальної крові киснем), тоді, як у хворих із перехресним синдромом подібна асоціація виявлялася між показниками ДМАТ (систолічний АТ24, індекси часу систолічного та діастолічного АТ та індекс площі діастолічного АТ) та мінімальним насичення артеріальної крові киснем.Офісні САТ та ДАТ були вищими у хворих із СОАГС у порівнянні із групою контролю на 12 та 10 % відповідно (р<0,0001 для обох показників). Індекси часу та площі САТ і ДАТ були вищими у хворих із СОАГС у порівнянні зі здоровими особами: інд. часу САТ - на 68 % (р<0,0001); інд. Індекси площі САТ та ДАТ були вищими на 88 та 77 % у хворих із СОАГС у порівнянні зі здоровими особами (р<0,0001 для обох показників). При порівнянні показників АТ у хворих із СОАГС та ПС ми виявили підвищення САТ24 у хворих із ПС на 7 % у порівнянні з хворими з СОАГС (р<0,005). У нашому дослідженні АГ виявлялася у 38 % хворих із СОАГС, у 65 % хворих із ПС, і не виявлялася у контрольній групі здорових осіб.У дисертації представлено нове вирішення актуальної задачі кардіології - оптимізація діагностики АГ у хворих із СОАГС та при його сполученні з ХОЗЛ, на основі комплексного вивчення показників АТ та ехокардіографічних показників, а також визначення звязків між параметрами гемодинаміки, порушеннями дихання уві сні та показниками функції зовнішнього дихання. У хворих із перехресним синдромом АГ виявлялася частіше, ніж у хворих із СОАГС (65 та 38 % відповідно, р<0,05). САТ24, індекси часу та площі САТ у хворих із перехресним синдромом були достовірно вищими в порівнянні з такими хворих із СОАГС (на 7 %, 35 % та 49 %, р<0,005). У хворих із СОАГС, на відміну від хворих із перехресним синдромом, частота виявлення АГ зростала при збільшенні тяжкості порушень дихання уві сні: при високому ступені тяжкості СОАГС частота виявлення АГ складала 61 % проти 18 (р<0,05), а офісний ДАТ, САТ24, індекси часу та площі САТ були на 7 %, (р<0,05); 9 %, (р<0,005); 58 %, (р<0,05) та 67 %, (р<0,05) вищими, в порівнянні з такими у хворих із СОАГС низького ступеню тяжкості.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вывод
У дисертації представлено нове вирішення актуальної задачі кардіології - оптимізація діагностики АГ у хворих із СОАГС та при його сполученні з ХОЗЛ, на основі комплексного вивчення показників АТ та ехокардіографічних показників, а також визначення звязків між параметрами гемодинаміки, порушеннями дихання уві сні та показниками функції зовнішнього дихання.
1. У хворих із перехресним синдромом АГ виявлялася частіше, ніж у хворих із СОАГС (65 та 38 % відповідно, р<0,05). САТ24, індекси часу та площі САТ у хворих із перехресним синдромом були достовірно вищими в порівнянні з такими хворих із СОАГС (на 7 %, 35 % та 49 %, р<0,005).
2. У хворих із СОАГС, на відміну від хворих із перехресним синдромом, частота виявлення АГ зростала при збільшенні тяжкості порушень дихання уві сні: при високому ступені тяжкості СОАГС частота виявлення АГ складала 61 % проти 18 (р<0,05), а офісний ДАТ, САТ24, індекси часу та площі САТ були на 7 %, (р<0,05); 9 %, (р<0,005); 58 %, (р<0,05) та 67 %, (р<0,05) вищими, в порівнянні з такими у хворих із СОАГС низького ступеню тяжкості. Крім того, частота виявлення гіпертрофії ЛШ та діастолічної дисфункції ЛШ також була вищою у хворих із СОАГС високого ступеню тяжкості (55 %; 45 % проти 24 % та 18 % відповідно, р<0,05).
3. У хворих із перехресним синдромом частота виявлення легеневої гіпертензії була вищою, ніж у хворих із СОАГС (31 та 18 % відповідно, р<0,05). У цих хворих ІММЛШ та IVRT були вищими на 14 та 10 % у порівнянні з такими у хворих із СОАГС (р<0,05).
4. У хворих із перехресним синдромом та ХОЗЛ тяжкого та дуже тяжкого ступенів тяжкості частіше виявлялися АГ (85 проти 66 %, р<0,05), ГЛШ (54 проти 37 %, р<0,05) та легенева гіпертензія (85 проти 15 %, р<0,01), а ІММЛШ та систолічний тиск у легеневій артерії були вищими (на 22 %, р<0,05 та 41 %, р<0,0001 відповідно), у порівнянні з такими у хворих із перехресним синдромом та ХОЗЛ легкого та помірного ступенів тяжкості.
5. У хворих із СОАГС виявлені прямі кореляційні звязки між показниками САТ, ДАТ24 та індексом дихальних порушень (r=0,69; 0,57 відповідно, р<0,001) та між САТ, ДАТ24 та індексом десатурації артеріальної крові киснем (r=0,55; 0,53 відповідно, р<0,001). У хворих із перехресним синдромом був виявлений зворотній кореляційний звязок між ДАТ24 та мінімальним насиченням артеріальної крові киснем (r=-0,35, р<0,001).
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Для підвищення інформативності оцінки серцево-судинного ризику у хворих з СОАГС та ПС, та прогнозування виникнення, та особливостей проявів АГ, доцільно включити в план обстеження таких хворих методів добового моніторування АТ та ехокардіографії.
2. Зростання показників порушення дихання уві сні при проведенні полісомнографії (індекс дихальних порушень, індекс десатурації) може слугувати маркером високого ризику розвитку АГ у хворих із СОАГС.
3. Зниження мінімального насичення артеріальної крові киснем (за даними полісомнографії) може слугувати функціональним маркером високого ризику розвитку АГ у хворих із ПС.
Список литературы
1. Михеева К. В. Показатели артериального давления у пациентов с сочетанной патологией - синдром обструктивного апноэ-гипопноэ сна и хроническое обструктивное заболевание легких / К. В. Михеева // Український Пульмонологічний Журнал. 2010. № 2 (68). С. 28-32.
2. Михеева К. В. Клиническая характеристика артериальной гипертензии у пациентов с сочетанной патологией синдрома обструктивного апноэ-гипопноэ сна и ХОЗЛ / К. В. Михеева // Український Пульмонологічний Журнал. 2011. № 1 (71). С. 40-46.
3. Михеева К. В. Синдром ночного апноэ и его роль в развитии и прогрессировании сердечно-сосудистых заболеваний / К. В. Михеева // Астма та алергія. 2007. № 3-4. С. 23-33.
4. Сиренко Ю. Н. Уровень артериального давления у пациентов с синдромом обструктивного апноэ-гипопноэ сна и его комбинацией с ХОЗЛ (перекрестным синдромом) по данным офисного и суточного мониторирования артериального давления / Ю. Н. Сиренко, К. В. Михеева, М. А. Полянская // Український Пульмонологічний Журнал. 2009. № 3 (65). С. 36-41. (Здобувач приймала безпосередню участь в обстеженні хворих, проводила клінічні та інструментальні обстеження хворих, особисто були проведені аналіз протоколів обстеження всіх пацієнтів, що прийняли участь у дослідженні, та підготовка статті до друку).
5. Сиренко Ю. Н. Оценка показателей артериального давления у пациентов с синдромом обструктивного апноэ сна / Ю. Н. Сиренко, К. В. Михеева // Український Кардіологічний Журнал. 2010. № 6. С. 27-35. (Пошукач приймала безпосередню участь в обстеженні всіх хворих, включених у дослідження, проводила аналіз протоколів обстеження всіх хворих, створювала базу даних по результатам дослідження і проводила подальшу статистичну обробку, підготовку статті до друку).
6. Сиренко Ю. Н. Взаимосвязь показателей артериального давления и показателей нарушения дыхания во время сна у пациентов с синдромом обструктивного апноэ-гипопноэ сна и при его сочетании с ХОЗЛ / Ю. Н. Сиренко, К. В. Михеева // Український Пульмонологічний Журнал. 2011. № 2. С. 37-39. (Дисертант приймала участь в обстеженні всіх хворих, включених у дослідження, проводила клінічні та інструментальні обстеження, створювала базу даних по результатам дослідження і проводила подальшу статистичну обробку та підготовку статті до друку).
7. Сиренко Ю. Н. Оценка показателей артериального давления у больных с синдромом обструктивного апноэ-гипопноэ сна и при его сочетании с ХОЗЛ / Ю. Н. Сиренко, К. В. Михеева // Медичні перспективи. 2011. № 2. С. 37-44. (Пошукач приймала безпосередню участь в обстеженні всіх хворих, включених у дослідження, проводила аналіз протоколів обстеження всіх хворих, створювала базу даних по результатам дослідження і проводила подальшу статистичну обробку, підготовку статті до друку).
8. Яшина Л. О. Синдром обструктивного апное/гіпопное сну у хворого на ХОЗЛ: клінічний випадок / Л. О. Яшина, І. В. Джавад, С. Г. Іщук, С. В. Палковський, К. В. Міхеєва // Астма та алергія. 2009. № 1-2. С. 74-79. (Пошукач приймала участь у обстеженні і підготовці статті до друку).
9. Фещенко Ю. И. Современные возможности диагностики и лечения синдрома обструктивного апноэ/гипопноэ сна / Ю. И. Фещенко, Л. А. Яшина, С. Г. Ищук, С. В. Палковский, Е. В. Поточняк, К. В. Михеева // Астма та алергія. 2009. № 3-4. С. 10-13. (Дисертант приймала участь у підготовці статті до друку).
10. Сиренко Ю. Н. Кардиоваскулярные заболевания и синдром ночного апноэ. Обзор литературы / Ю. Н. Сиренко, К. В. Михеева // Здоровя України. 2008. № 22/1. С. 10-28. (Дисертант приймала участь в підготовці статті до друку).
11. Михеева К. В. Показатели липидограммы у больных с синдромом ночного апноэ / К. В. Михеева // Матеріали обєднаного пленуму правлінь асоціацій кардіологів, серцево-судинних хірургів, нейрохірургів та невропатологів України в рамках виконання Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 роки: тези наук. доп. К., 2006. С. 40-41.
12. Михеева К. В. Показатели липидного спектра крови у больных с синдромом ночного апное / К. В. Михеева // Матеріали І Укр. наук.-практ. конф. “Креативні напрямки у діагностиці, патогенезі і лікуванні внутрішніх хвороб”: тези наук. доп. Запоріжжя, 2008. С. 20-21.
13. Михеева К. В. Показатели АД у пациентов с синдромом ночного апноэ и ХОЗЛ / К. В. Михеева // Матеріали Х Нац. конгресу кардіологів України. Український Кардіологічний Журнал. 2009. Дод. 1. С. 109.
14. Yashyna L. Clinical-functional characteristics in patients with combination pathology - chronic obstructive pulmonary disease and obstructive sleep apnea-hypopnea syndrome / L. Yashyna, Y. Feschenko, G. Sidun, K. Miheeva // European Respiratory Journal. 2007. Vol. 30/51. P. 507. (Автор здійснила відбір хворих, статистичну обробку та тлумачення отриманих результатів, написала текст тез та підготувала їх до друку).
15. Miheeva K. Indices of blood pressure in patients with obstructive sleep apnea and overlap syndrome / K. Miheeva, Y. Sirenko, I. Jawad // Journal of Hypertension. 2009. Vol. 27/4. P. 100-101. (Пошукач особисто обстежувала хворих, формувала групи пацієнтів, проводила статистичну обробку і аналіз отриманих даних).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы