Особливості клінічних, ендоскопічних і морфофункціональних проявів гастропатій у хворих ревматоїдним артритом та їх лікування - Автореферат

Встановити закономірні особливості клініко-ендоскопічних і морфофункціональних проявів гастродуоденопатій, визначити питому вагу, ступінь хелікобактерної контамінації, її вплив на їх формування та перебіг у хворих на ревматоїдний артрит, які вживали нестероїдні протизапальні препарати і на цій основі обґрунтувати оптимальні підходи до їх лікування. Охарактеризувати основні патоморфологічні зміни слизової оболонки гастродуоденальної зони, які виникають при гастродуоденопатіях, на фоні застосування нестероїдних протизапальних препаратів у хворих на ревматоїдний артрит, в т.ч. при персистенції пілоричних хелікобактерій. Предмет дослідження: ураження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, інвазія пілоричних хелікобактерій, їх серологічна характеристика, стан секреторної функції шлунка у хворих на ревматоїдний артрит, які вживали нестероїдні протизапальні препарати, оптимізація методів лікування з застосуванням антисекреторних та антибактеріальних препаратів. На основі проведених досліджень встановлено, що в гастродуоденальній зоні у хворих на ревматоїдний артрит, на фоні терапії нестероїдними протизапальними препаратами, закономірно виникають патологічні зміни, які представляють собою неоднорідну групу і проявляються у вигляді функціональних розладів і морфологічних змін в слизовій оболонці, а також визначено характер і закономірності клінічного перебігу і їх кореляційну залежність від анамнезу та активності захворювання, вживання нестероїдних протизапальних препаратів. Основними відмінностями проявів гастродуоденопатій, які виникли у хворих на ревматоїдний артрит при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів, є наявність вираженого запалення, дистрофії, наростання явищ атрофії, зниження регенераторного потенціалу епітеліоцитів, продукції захисного слизу та почащення множинних розятрень слизової оболонки по мірі збільшення тривалості анамнезу ревматоїдного артриту та вживання ліків.У хворих на ревматоїдний артрит при лікуванні нестероїдними протизапальними препаратами формуються патологічні зміни в слизовій оболонці шлунка та дванадцятипалої кишки в вигляді гастродуоденіту - в 26,6 %, ерозивних - в 38,3 % та виразкових - в 35,1 % розятрень, які погіршують якість життя, приводять до розвитку загрозливих для життя ускладнень. Перебіг гастродуоденопатій у хворих на ревматоїдний артрит на фоні застосування нестероїдних протизапальних препаратів характеризується атиповістю та латентністю проявів, резистентністю до традиційного лікування, затрудненим їх виявленням, ослабленою маніфестністю больового синдрому та домінуванням диспепсичних симптомів. Особливостями патоморфологічних уражень шлунка та дванадцятипалої кишки, індукованих нестероїдними протизапальними препаратами, є неоднорідність їх проявів - від запально-дистрофічних уражень до ерозивних і виразкових розятрень слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки з відносним наростанням атрофічних і деструктивних форм по мірі збільшення тривалості захворювання, вживання нестероїдних протизапальних препаратів, віку хворих, активності ревматоїдного процесу. У хворих, обстежуваних груп, в слизовій оболонці антрального відділу шлунка в 74,7 % і 80,0 % випадків виявляється перситенція Helicobacter pylori, переважно середнього та максимального ступенів обсіменіння, з помітною тенденцією до розширення ареалу заселення бактерій в тіло (41,7 %) та дванадцятипалу кишку (21,7 %). У хворих на ревматоїдний артрит з наявністю патоморфологічних уражень слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки на фоні вживання нестероїдних протизапальних препаратів відмічається збереження кислотоутворюючої функції основних залоз у 68,9 % пацієнтів як в базальну, так і в стимульовану фази; у решти - реєструється зниження інтенсивності продукції соляної кислоти, яка зростає після субмаксимальної стимуляції, що засвідчує про наявність резервних можливостей обкладиних клітин.

1. Встановлення характеру проявів гастродуоденопатій, розробка питань їх діагностики та методів лікування є актуальною проблемою сучасної медицини. У хворих на ревматоїдний артрит при лікуванні нестероїдними протизапальними препаратами формуються патологічні зміни в слизовій оболонці шлунка та дванадцятипалої кишки в вигляді гастродуоденіту - в 26,6 %, ерозивних - в 38,3 % та виразкових - в 35,1 % розятрень, які погіршують якість життя, приводять до розвитку загрозливих для життя ускладнень.

2. Перебіг гастродуоденопатій у хворих на ревматоїдний артрит на фоні застосування нестероїдних протизапальних препаратів характеризується атиповістю та латентністю проявів, резистентністю до традиційного лікування, затрудненим їх виявленням, ослабленою маніфестністю больового синдрому та домінуванням диспепсичних симптомів.

3. Особливостями патоморфологічних уражень шлунка та дванадцятипалої кишки, індукованих нестероїдними протизапальними препаратами, є неоднорідність їх проявів - від запально-дистрофічних уражень до ерозивних і виразкових розятрень слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки з відносним наростанням атрофічних і деструктивних форм по мірі збільшення тривалості захворювання, вживання нестероїдних протизапальних препаратів, віку хворих, активності ревматоїдного процесу.

4. У хворих, обстежуваних груп, в слизовій оболонці антрального відділу шлунка в 74,7 % і 80,0 % випадків виявляється перситенція Helicobacter pylori, переважно середнього та максимального ступенів обсіменіння, з помітною тенденцією до розширення ареалу заселення бактерій в тіло (41,7 %) та дванадцятипалу кишку (21,7 %). При наявності гастродуоденопатій бактеріям притаманна підвищена уреазна активність, ознаки токсигенності, здатність до продукування специфічних антитіл, повязаних з IGG, які появляються переважно в високих рівнях титрів, та схильність до синтезу CAGA (69,8 %) i VACA (89,6 %), які є провідними факторами патогенності пілоричних хелікобактерій.

5. У хворих на ревматоїдний артрит в слизовій оболонці антрального відділу шлунка встановлена наявність дистрофії, ознак запалення, поліморфно-клітинної інфільтрації з домінуванням лімфоцитів і їх міграція в тіло шлунка та дванадцятипалу кишку. При хелікобактер-позитивних формах відмічаються явища гострого запалення, наростання атрофії, пілоричної метаплазії в тіло та дванадцятипалу кишку. При негативних формах - провідне місце займають дистрофічні зміни епітеліоцитів, зниження регенераторного заряду, ослаблення їх слизоутворюючої функції.

6. У хворих на ревматоїдний артрит з наявністю патоморфологічних уражень слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки на фоні вживання нестероїдних протизапальних препаратів відмічається збереження кислотоутворюючої функції основних залоз у 68,9 % пацієнтів як в базальну, так і в стимульовану фази; у решти - реєструється зниження інтенсивності продукції соляної кислоти, яка зростає після субмаксимальної стимуляції, що засвідчує про наявність резервних можливостей обкладиних клітин. Встановлені особливості секреторної функції шлунка в залежності від клініко-ендоскопічної форми гастродуоденопатій.

7. В лікуванні запально-дистрофічних змін та розятрень слизової оболонки гастродуоденальної зони у хворих на ревматоїдний артрит доцільно використовувати антисекреторні препарати, вибір яких та їх разова, добова, курсова дози грунтується на врахуванні латентного періоду, ефективного часу дії та ступеня пригнічення продукції соляної кислоти, в поєднанні з цитопротекторними засобами. При виявленні асоційованих з Helicobacter pylori форм гастродуоденопатій - проводити потрійну еридикаційну терапію, яка сприяє інволюції запальних змін - 64,3 %, репарації ерозивних - 93,3 % і виразкових - 86,7 % розятрень слизової оболонки гастродуоденальної зони.

Практичні рекомендації.

1. Хворим на ревматоїдний артрит, які вживають нестероїдні протизапальні препарати, необхідно проводити цілеспрямоване клінічне обстеження, за впровадженим алгоритмом, та фіброгастродуоденоскопію з взяттям біоптатів слизової оболонки для виявлення Helicobacter pylori.

2. Визначення хелікобактерної інфекції необхідно проводити морфологічним та біохімічним методами, а при її наявності верифікувати патогенність штамів бактерій та встановити ступінь імуногенного впливу на макроорганізм.

3. Вивчення шлункової секреції необхідно проводити методом внутрішньошлункової РН-метрії як в базальну, так і в стимульовану фази шлункової секреції, що обєктивніше відображає характер зрушень функції парієтальних клітин.

4. Для підбору разової та добової дози антисекреторного препарату найбільш доцільно проводити моніторне тестування з визначенням періодів латентної та ефективної дії препарату.

5. При проведенні терапії хворим на ревматоїдний артрит з наявністю гастродуоденопатій, індукованих нестероїдними протизапальними препаратами, необхідно враховувати, що для фамотидину латентний період складає 90,1±5,3 хв., омепразолу - 362,4±8,4, ланзапу - 312,5±6,3, а ефективна дія триває 12,5±0,4, 19,2±1,2 і 21,3±1,4 год. відповідно. Основою успішного проведення ерадикаційних курсів терапії є підвищення РН в тілі шлунка на рівень 4,8 і більше.

6. При вихідних показниках РН в нормацидному та помірно гіперацидному інтервалі достатньо призначити блоківники Н2-гістамінових рецепторів (по 20 мг 2 рази на день). При РН в нормацидному, гіперацидному інтервалі в базальну фазу секреції та гіперреактивній реакції після стимуляції оптимальним є використання інгібіторів протонової помпи омепразолу по 20 мг 2 рази на день, а краще ланзапу по 30 мг на добу. клінічний слизовий ревматоїдний кислотопродукуючий

1. Дзяк Г.В., Гриценко В.І. Клініко-ендоскопічні та морфологічні форми патологічних змін в гастродуоденальній зоні у хворих на ревматоїдний артрит // Мед. перспективи. - 1999. - Т. IV.-№4. - С. 24-28.

2. Дзяк Г.В., Гриценко В.І. Характеристика кислотоутворюючої функції шлунка у хворих на ревматоїдний артрит при тривалому вживанні нестероїдних протизапальних препаратів // Вісник Вінницького медичного університету. - 2000. - Т.4. - №1. - С. 94-96.

3. Дзяк Г.В., Гриценко В.І. Результати лікування НПЗП-індукованих гастропатій, асоційованих з пілоричним хелікобактеріозом // Мед. перспективи. - 2000. - Т.V. - №.2. - С. 14-20.

4. Дзяк Г.В., Гриценко В.И. НПВП-индуцированные гастропатии и пилорический хеликобактериоз - клиническое значение и терапия // Таврический медикобиологический вестник. - 2000. - Т.3. - №3-4. - С.42-47.

5. Дзяк Г.В., Гриценко В.І. Роль і місце антисекреторних препаратів у лікуванні гастродуоденопатій, індукованих нестероїдними протизапальними засобами, у хворих на ревматоїдний артрит // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. - 2000. - №2 - С. 35-38.

6. Гриценко В.І., Суліма В. В., Мосійчук Л.М., Демешкіна Л.В., Будзак І.Я., Бєлова Л.І. Відновлення протекторних властивостей слизової оболонки - основа профілактики та лікування медикаментозно індукованих гастропатій // Гастроентерологія: Міжвід. зб. - Дніпропетровськ, 1999. - Вип. 29. - С. 53-57.

Размещено на .ru